Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (5) | Журнали та продовжувані видання (2) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (40) | Авторитетний файл імен осіб (1) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Буров Є$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 23 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Дронов О. І. Спосіб обчислення максимально допустимої маси шкірно-жирового клаптя, що видаляють під час абдомінопластики [Електронний ресурс] / О. І. Дронов, І. О. Ковальська, Л. О. Рощина, В. І. Федорук, Є. Ю. Буров, П. В. Федорук // Клінічна хірургія. - 2012. - № 1. - С. 19-22. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2012_1_6 За допомогою методу логістичної регресії встановлено залежність виникнення стану гіперкоагуляції від маси шкірно-жирового клаптя, що видаляють під час абдомінопластики, у хворих за наявності косметичних дефектів передньої черевної стінки та ожиріння. Ймовірність виникнення стану гіперкоагуляції нелінійно зростає у міру збільшення маси видаленого клаптя (% МВК) та перевищує 50 % (високий ризик гіперкоагуляції) у разі 5,1 % МВК від маси тіла. | |||
| 2. | 
Буров Є. В. Ефективність застосування онтологічних моделей для побудови програмних систем [Електронний ресурс] / Є. В. Буров // Математичні машини і системи. - 2013. - № 1. - С. 44-55. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MMS_2013_1_8 Наведено результати аналізу ефективності застосування онтологічного моделювання для побудови програмних систем. Задачу аналізу ефективності розглянуто в контексті підвищення якості програмного продукту на всіх етапах його життєвого циклу. Запропоновано метрики для вимірювання ступеня підвищення якості для різних джерел та етапів життєвого циклу програмного продукту. | |||
| 3. | 
Сєдушев О. Ю. Інтерпретація результатів інтелектуального аналізу баз нечітких знань [Електронний ресурс] / О. Ю. Сєдушев, Є. В. Буров // Восточно-Европейский журнал передовых технологий. - 2014. - № 3(2). - С. 30-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vejpte_2014_3(2)__7 Розглянуто задачу інтерпретації результатів, одержаних завдяки аналізу баз нечітких знань. Запропоновано перелік обмежень, які можна накладати на нечіткі множини, функції належності, лінгвістичні змінні, нечіткі продукційні правила. Розроблені обмеження слід використовувати під час проектування та реалізації нечітких методів інтелектуального аналізу для покращання сприйняття, читабельності та розуміння вихідних результатів. | |||
| 4. | 
Сєдушев О. Форми нечіткостей у базах даних та знань [Електронний ресурс] / О. Сєдушев, Є. Буров // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Комп’ютерні науки та інформаційні технології. - 2014. - № 800. - С. 115-122. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VNULPKNIT_2014_800_19 Описано та проаналізовано різноманітність форм нечіткостей у базах даних і знань. Досліджено та порівняно всі дані, що є неточними, розмитими, невизначеними, неповними і т.д. Показано, що нечіткі знання представляються у вигляді нечітких продукційних правил, які містять нечіткі дані у антецедентах і консеквентах. | |||
| 5. | 
Буров Є. В. Менеджмент складних онтологій з використанням онтологічних моделей [Електронний ресурс] / Є. В. Буров // Штучний інтелект. - 2013. - № 1. - С. 148-157. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/II_2013_1_20 | |||
| 6. |
Микіч Х. І. Дослідження причин виникнення невизначеностей у системах із ситуаційною обізнаністю та аналіз методів їх опрацювання [Електронний ресурс] / Х. І. Микіч, Є. В. Буров // Восточно-Европейский журнал передовых технологий. - 2016. - № 1(4). - С. 19-27. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vejpte_2016_1(4)__4 Розглянуто методи опрацювання невизначеностей у системах із ситуаційною обізнаністю. Описано основні типи та причини невизначеностей. Розглянуто 3 типи моделей ситуаційної обізнаності. Проаналізовано невизначеності для різних етапів моделі ситуаційної обізнаності. Наведено методи та засоби щодо зменшення впливу невизначеностей на цих етапах. | |||
| 7. | 
Грицик В. В. Математичні методи синтезу складних систем паралельної обробки даних та їх налаштування у комп’ютерному зорі [Електронний ресурс] / В. В. Грицик, В. В. Грицик, Є. В. Буров, О. Б. Вовк, Ю. В. Ришковець, А. М. Зозуля // Радиоэлектроника и информатика. - 2014. - № 2. - С. 39-44. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/reii_2014_2_10 | |||
| 8. |
Микіч Х. І. Менеджмент знань про ситуації у системах із ситуаційною обізнаністю [Електронний ресурс] / Х. І. Микіч, Є. В. Буров // Штучний інтелект. - 2017. - № 2. - С. 86-92. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/II_2017_2_11 | |||
| 9. | 
Завущак І. І. Побудова онтології процесів працевлаштування на основі аналізу контекстів операцій [Електронний ресурс] / І. І. Завущак, Є. В. Буров // Комп'ютерно-інтегровані технології: освіта, наука, виробництво. - 2017. - № 27. - С. 105-119. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Kitonv_2017_27_21 | |||
| 10. | 
Буров Є. В. Формальна модель подання знань у системі онтологічного моделювання задач [Електронний ресурс] / Є. В. Буров // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Інформаційні системи та мережі. - 2013. - № 770. - С. 21-30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VNULPICM_2013_770_5 Розглянуто математичну формалізацію системи онтологічного моделювання процесу розв'язання задач. Для її побудови використано апарат алгебричної теорії систем. Розроблено формальне подання онтологічних моделей і системи їх опрацювання. | |||
| 11. |
Сєдушев О. Ю. Методи видобування даних з баз нечітких знань [Електронний ресурс] / О. Ю. Сєдушев, Є. В. Буров // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Інформаційні системи та мережі. - 2014. - № 783. - С. 193-203. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VNULPICM_2014_783_23 Досліджено нечіткі методи видобування даних. Акцент зроблено на інтелектуальному аналізі баз нечітких знань і задачах, які у цьому випадку виникають. Описано найпопулярніші сьогодні методи, їх переваги та одержані за їх допомогою результати. Наведено узагальнені варіанти використання таких методів. | |||
| 12. |
Буров Є. В. Програмні системи на базі онтологічних моделей задач [Електронний ресурс] / Є. В. Буров, В. В. Пасічник // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Серія : Інформаційні системи та мережі. - 2015. - № 829. - С. 36-57. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VNULPICM_2015_829_6 Розглянуто застосування онтологічних моделей задач для побудови програмних систем, здатних адаптуватися до зміни стану предметної області. Розроблено математичну формалізацію подання та опрацювання знань у системі, архітектуру та принципи функціонування програмної системи на базі онтологічних моделей. Розглянуто методи використання онтологічних моделей для розв'язання практичних задач. Проаналізовано переваги застосування онтологічних моделей у порівнянні з традиційним підходом до побудови програмних систем і розроблено формули для оцінювання їх переваг. Розроблено програмний інструментальний засіб для побудови та моделювання програмних систем на базі онтологічних моделей задач. | |||
| 13. |
Микіч Х. І. Методи подання та опрацювання знань у системах зі ситуаційною обізнаністю [Електронний ресурс] / Х. І. Микіч, Є. В. Буров // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Серія : Інформаційні системи та мережі. - 2015. - № 832. - С. 205-216. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VNULPICM_2015_832_16 Розглянуто методи надання та опрацювання знань у системах із ситуаційною обізнаністю (СО). Наведено визначення та математичну формалізацію понять ситуації та СО. Проаналізовано комп'ютерний процес одержання СО з використанням онтологій. Описано базову онтологію та архітектурні фреймворки для систем онтологічного моделювання. | |||
| 14. |
Буров Є. В. Формальна модель опрацювання знань у системах із ситуаційною обізнаністю [Електронний ресурс] / Є. В. Буров, Х. І. Микіч // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Серія : Інформаційні системи та мережі. - 2017. - № 872. - С. 25-34. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VNULPICM_2017_872_6 Розглянуто моделі, методи формалізації та моделювання процесу прийняття рішень у системах із ситуаційною обізнаністю. Наведено математичну формалізацію понять ситуації. Надано алгебричну модель, яка надає змогу використовувати різні методи моделювання ситуаційної обізнаності, що базується на фреймворку "Алгебра систем". Проаналізовано поняття дескриптивної логіки та її переваги і недоліки. Розроблено відображення між алгебричною моделлю, дескриптивною логікою та моделлю інтерпретованих систем. | |||
| 15. |
Завущак І. І. Методи опрацювання контексту в інтелектуальних системах [Електронний ресурс] / І. І. Завущак, Є. В. Буров // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Серія : Інформаційні системи та мережі. - 2017. - № 872. - С. 121-130. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VNULPICM_2017_872_16 Для управління процесом набуття знань та ефективного їх використання в інтелектуальних системах (ІС) використовують контекстозалежні методи. Проаналізовано різні визначення контексту та узагальнено його властивості для системи з агентом, що приймає рішення. Наведено порівняння формальних моделей подання та опрацювання контекстозалежних даних, а також методів логічного виведення та розумування в ІС, що враховують контекст. Проаналізовано використання контексту в системах із ситуаційною обізнаністю. Визначено головні завдання та нерозв'язані задачі контекстозалежного комп'ютингу в ІС. | |||
| 16. |
Завущак І. І. Використання контекстних графів для підтримки прийняття рішень у сфері працевлаштування [Електронний ресурс] / І. І. Завущак, Є. В. Буров // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Серія : Інформаційні системи та мережі. - 2018. - № 901. - С. 129-135. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VNULPICM_2018_901_17 Врахування поточного контексту є важливою вимогою для систем, що базуються на знаннях. Розглянуто застосування контекстно-залежної підтримки прийняття рішень у сфері працевлаштування. Дослідження засноване на аналізі бізнес-процесів у сфері зайнятості, в результаті яких побудовано онтологію. Порівняно моделі подання контексту та обрано моделі на базі онтології та графів для опрацювання контекстних знань. Удосконалено JDL модель із вказанням операцій опрацювання контексту. Для представлення контекстних знань області працевлаштування використано контекстні графи. Запропоновано операцію поглиблення контексту як частину процесу прийняття рішення. Запропоновано модифікований метод аналітичної ієрархії для обгрунтування рішень щодо вибору практик. | |||
| 17. |
Кравець П. О. Ігровий метод кластеризації онтологій [Електронний ресурс] / П. О. Кравець, Є. В. Буров, В. В. Литвин // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Інформаційні системи та мережі. - 2019. - Вип. 5. - С. 26-39. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VNULPICM_2019_5_5 Розглянуто актуальну проблему кластеризації онтологій для оптимізації операцій інтелектуального опрацювання даних в умовах невизначеності, зумовленої неточністю або неповнотою даних про предметну область. Кластеризація онтологій - це процес автоматичного розділення множини онтологій на групи (кластери) на основі ступеня їхньої подібності. Для розв'язування задачі кластеризації необхідно задати міри близькості онтологій, вибрати або розробити алгоритм кластеризації та виконати змістовну інтерпретацію результатів кластеризації. Для кластеризації онтологій за умов невизначеності запропоновано застосувати стохастичний ігровий метод. Повторювальна стохастична гра полягає у реалізації керованого випадкового процесу вибору кластерів онтологій. Для цього закріплені за онтологіями інтелектуальні агенти випадково, одночасно та незалежно вибирають один із кластерів у дискретні моменти часу. Для агентів, що обрали один кластер, обчислюють поточну міру подібності онтологій, яка може враховувати близькість концептів, атрибутів та відношень між концептами. Цю міру використовують для адаптивного перерахунку змішаних стратегій гравців. Збільшуються ймовірності вибору тих кластерів, поточний склад яких призвів до зростання міри подібності онтологій. У ході повторювальної гри агенти сформують вектори змішаних стратегій, які забезпечать максимізацію усереднених мір подібності розділених на кластери онтологій. Для розв'язування задачі ігрової кластеризації онтологій розроблено адаптивний марківський рекурентний метод на основі стохастичної апроксимації модифікованої умови доповняльної нежорсткості, справедливої у точках рівноваги за Нешем. Запропонований ігровий метод має фільтрувальні властивості щодо викидів у вхідних даних і практично не залежить від закону розподілу випадкових завад. Комп'ютерне моделювання підтвердило можливість застосування моделі стохастичної гри для кластеризації онтологій із урахуванням факторів невизначеності. Збіжність ігрового методу забезпечується дотриманням фундаментальних умов та обмежень стохастичної оптимізації. Достовірність експериментальних досліджень підтверджується повторюваністю отриманих результатів для різних послідовностей випадкових величин. Результати роботи доцільно використати для розв'язування задач інтелектуального аналізу даних, усунення дублювання інформації в базах знань, зменшення невизначеності у межах кластера онтологій, виявлення новизни інформації, організації високорівневої семантичної взаємодії між агентами під час розв'язування ними спільної задачі. | |||
| 18. |
Карпов І. Використання онтологічних мереж у системах підтримки прийняття рішень в умовах неоднозначності [Електронний ресурс] / І. Карпов, Є. Буров // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Інформаційні системи та мережі. - 2020. - Вип. 7. - С. 8-15. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VNULPICM_2020_7_4 Зростання обсягів інформації, яку потрібно брати до уваги при прийнятті рішень визначають актуальність побудови інтелектуальних систем підтримки прийняття рішень (СППР). Передумовою прийняття коректного рішення є побудова коректної концептуальної моделі проблемної ситуації, яка враховує всі фактори, релевантні до цієї ситуації. Концептуалізація проблемної ситуації подається онтологією цієї ситуації. У процесі формування онтології ситуації доцільно використовувати знання з існуючих онтологій. У цьому випадку виникає проблема неоднозначності вибору елементів існуючих онтологій, які якнайточніше відповідають ситуації. Мета розроблення - дослідження особливостей застосування мереж онтологій для побудови онтологій проблемних ситуацій за умов неоднозачності вибору, тобто коли потрібно вибрати найточніше за змістом онтологічне джерело. Наведено формальні визначення онтології проблемної ситуації, відповідності між елементами онтології, мережі онтологій і правил відповідності. Правила відповідності визначено як відображення між підмножинами концептів, відношень і функцій інтерпретації двох онтологій. Наведено концептуальну модель формування онтології проблемної ситуації на основі декількох вихідних онтологій. Розроблено структуру СППР на основі онтологічних мереж і визначено процес підтримки прийняття рішень у випадку застосування мереж онтологій. Центральним елементом такої системи є база знань, що містить моделі ситуації та посилання на зовнішні онтології з мережі для кожної такої моделі. Основою цих посилань є правила відвідності, що визначають, з яких онтологій отримувати знання та як перетворити їх перед записом в онтологію ситуації. У разі настання проблемної ситуації онтологія ситуаціі формується динамічно, з урахуванням наявного контексту ситуації. Це також надає можливість використати актуальні знання з пов'язаних онтологій. Запропоновано підходи до побудови СППР, що використовують мережі онтологій, надають можливість динамічно вибрати концепти та відношення, що відповідають контексту ситуації. Результати роботи доцільно використовувати для розроблення СППР, що потребують даних із різних предметних областей і за умов неоднозначності. | |||
| 19. |
Буров Є. Система підтримки ситуаційної обізнаності у процесі тестування програмного забезпечення [Електронний ресурс] / Є. Буров, Х. Микіч, О. Верес // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Інформаційні системи та мережі. - 2020. - Вип. 7. - С. 59-69. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VNULPICM_2020_7_10 Досліджено та розроблено прототип інформаційної системи, що базується на онтологічному моделюванні з використанням логічного виведення (дескриптивної логіки) у процесі тестування програмного забезпечення (ПЗ). Розглянуто актуальну проблему використання ситуаційної обізнаності як ключового фактора у процесі проектування системи підтримки прийняття рішення. Для практичного застосування розроблених методів ідентифікації критичних ситуацій обрано галузь тестування ПЗ, що пов'язано зі складністю процесів під час розроблення ПЗ і високою ціною помилки. Системи тестування ПЗ відіграють центральну роль під час його розроблення, адже використовуються для можливості виправляти помилки на ранньому етапі та впроваджувати нові функції, а також для контролю якості та управління проектами, для відстеження історії помилок. Якісний результат проектування базується на високих вимогах, а не тільки на навичках і знаннях розробника. Для прийняття високоякісних і правильних рішень програміст має мати високий рівень ситуаційної обізнаності. Проаналізовано найвідоміші сучасні методи використання ситуаційної обізнаності, щоб пояснити ключові моменти в усвідомленні ситуації та правильності подання самої ситуації та прийняття рішення. У результаті аналізу виділено основні критерії, за якими і здійснювалося порівняння. Результати дослідження зведено у порівняльну таблицю, що надасть змогу чітко визначити, який із методів потрібно використовувати, враховуючи цілі проектування ПЗ. Недоліком проаналізованих методів є те, що вони не надають змоги використовувати в межах поточної системи різні типи ситуацій, що виникають у сучасному середовищі. Сьогодні за стрімкого розвитку інформаціних технологій і великої кількості даних це вкрай необхідно. Саме тому розроблена у роботі система була націлена на розв'язання цієї наукової задачі. Розроблений прототип інформаційної системи надасть змогу розробникам ПЗ співпрацювати, одночасно покращуючи загальну обізнаність про поточний стан системи та взаємодію між розвитком та операціями протягом усього процесу розробки. Наведені методи, на яких базується розроблений протип системи, надають змогу зберігати та використовувати знання про предметну область галузі тестування ПЗ, а також надають можливість використовувати різні типи ситуацій у цілісній формі з урахуванням взаємозалежностей між об'єктами та ситуаціями, поданими у формі відношень. Крім того, застосування онтологій для ідентифікації ситуацій надає додаткові можливості для задання та опрацювання інформації про ситуації шляхом використання структурних особливостей і механізмів логічного виведення онтології. Результати роботи доцільно використовувати для розв'язання задач виявлення критичних ситуацій під тестування ПЗ, нащо дасть змогу зменшити похибку ідентифікації у порівнянні з традиційними методами ідентифікації. | |||
| 20. |
Івантишин Д. Н. Архітектура інтелектуальної системи дослідження параметрів космічної погоди [Електронний ресурс] / Д. Н. Івантишин, Є. Буров, В. Литвин // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Інформаційні системи та мережі. - 2021. - Вип. 10. - С. 58-66. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VNULPICM_2021_10_7 Проаналізовано предметну область і визначено основні функції інтелектуальної системи (ІС) дослідження параметрів космічної погоди. Розроблено модель статичної структури ІС, а також змодельовано її динамічні аспекти, побудовано архітектуру ІС дослідження параметрів космічної погоди на основі дворівневої моделі "клієнт - сервер". Наукова новизна отриманих результатів полягає у розробленні моделі ІС дослідження параметрів космічної погоди. Практичне значення ІС полягає в її можливостях: автоматизованому збиранні та опрацюванні даних про прояви сонячної активності; внесенні інформації у базу даних; аналізі даних і встановленні зв'язків між показниками геліо- та геоактивності, а також прогнозуванні геофізичних збурень, спричинених космічними факторами. | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |