Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Бурмин В$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 2
Представлено документи з 1 до 2
|
1. |
Тулина Ю. В. Строение литосферы Камерунской зоны разломов по данным глубинного сейсмического зондирования [Електронний ресурс] / Ю. В. Тулина, В. Ю. Бурмин, И. Б. Шемелева // Геофизический журнал. - 2012. - Т. 34, № 1. - С. 63-77. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2012_34_1_6 Порівняно дві моделі будови літосфери, які відповідають двум варіантам трактування хвильових полів ГСЗ, що зареєстровані на перетині Анголо-Бразильського геотраверсу з Камерунською зоною розломів на ділянці переходу від східного флангу Серединно-Атлантичного хребта до Ангольської улоговини. Виявлено і переінтерпретовано особливості полів, які підтверджують модель із субвертикальними низькошвидкісними проникненнями у високошвидкісну розшаровану мантію за реально досягненої глибини проникання сейсмічних коливань порядку 40 км проти опублікованої раніше моделі з чергуваннням у мантії субгоризонтальних шарів з відносно підвищеними та пониженими швидкостями і глибинністю освітлення розрізу до 80 км.
| 2. |
Шумлянская Л. А. Параметры плоскостей разрывов для Крымско-Черноморского региона по осредненным механизмам близких землетрясений [Електронний ресурс] / Л. А. Шумлянская, В. Ю. Бурмин // Геофизический журнал. - 2016. - Т. 38, № 3. - С. 100-116. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2016_38_3_8 Побудовано поле сучасних напружень Кримсько-Чорноморського регіону. Для побудови застосовано метод осереднених механізмів, в якому використано дані щодо землетрусів різної інтенсивності, в тому числі слабких, які переважають у регіоні. Виділено 15 блоків з різними за напрямками парами сил стиску - розтягнення. Показано, що нодальні площини, які формуються під дією цих сил, характеризують площини розриву тектонічно активних розломів. Виявлено типи рухів, які відбуваються в розломах Кримсько-Чорноморського регіону. Встановлено, що розломи і типи рухів по них тісно пов'язані з рельєфом поверхні Мохо, а джерелом рухів у розломах є підкорова мантія. Для визначення осередненого механізму використано недводипольну модель джерела напружень. Це надало змогу показати, що Ялтинсько-Алуштинська сейсмофокальна зона утворюється за рахунок обертання проти годинникової стрілки прилеглих блоків. Вісь обертання зони припадає на перетинання Салгірсько-Октябрьского та Орехово-Павлоградського розломів.
|
|
|