Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (5) | Реферативна база даних (5) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Бугаєнко І$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 7 Представлено документи з 1 до 7 |
|||
| 1. | 
Бугаєнко І. Розрахунок площ національних природних парків на кількість населення України [Електронний ресурс] / І. Бугаєнко // Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва. - 2017. - Вип. 1. - С. 89-94. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sdgn_2017_1_20 Визначено показники (кількісні та площі) національних природних парків України. Здійснено розосередження їх за географічними сторонами України, а також класифікацію національних парків за рекреаційними функціями та природними ландшафтами, розраховано їхні площі на кількість населення у країні. | ||
| 2. | 
Крельштейн П. Д. Проблеми державної системи управління і обліку природних складових національних природних парків: "Нижньоосульський" та "Голосіївський" [Електронний ресурс] / П. Д. Крельштейн, І. С. Бугаєнко // Міжнародний науковий журнал "Інтернаука" . - 2017. - № 10. - С. 35-41. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/mnj_2017_10_9 | ||
| 3. | 
Крельштейн П. Д. Дослідження проблемних асектів національних природних парків: "Нижньосульський" та "Голосіївський" [Електронний ресурс] / П. Д. Крельштейн, І. С. Бугаєнко // Містобудування та територіальне планування. - 2017. - Вип. 63. - С. 222-232. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MTP_2017_63_35 | ||
| 4. |
Бугаєнко І. С. Становлення національних природних парків в світі та Україні [Електронний ресурс] / І. С. Бугаєнко // Містобудування та територіальне планування. - 2016. - Вип. 62(1). - С. 97-111. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MTP_2017_62(1)__19 | ||
| 5. | 
Цвєткова Т. О. Сейсмічна томографія мантії та родовища первинного водню на території Дніпровсько-Донецької западини [Електронний ресурс] / Т. О. Цвєткова, І. В. Бугаєнко, Л. М. Заєць // Геофизический журнал. - 2022. - Т. 44, № 3. - С. 44-55. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2022_44_3_5 Згідно з отриманою методом тейлорового наближення тривимірної P-швидкісної моделі мантії під Євразією, проведено аналіз швидкісної будови мантії (до глибини 2500 км на південь від 50<$E symbol Р> пн. ш. і до 1700 км на північ) на території Дніпровсько-Донецької западини з метою визначення можливих областей виходу первинного водню. Первинний водень формується в ядрі та нижній мантії, може переноситися на поверхню (за І. Л. Гуфельдом). За даними сейсмотомографії на території України виділяється дев'ять надглибинних мантійних флюїдів, траси яких визначаються як субвертикальні колонки чергування високо- і низькошвидкісних аномалій. На території Дніпровсько-Донецької западини виділено три надглибинні мантійні флюїди. Крім наявності надглибинних мантійних флюїдів на досліджуваній території проаналізовано такі характеристики: глибина залягання головної геодинамічної границі, вплив високошвидкісної перехідної зони верхньої мантії (поширюється в північному напрямку в низькошвидкісну перехідну зону верхньої мантії Східноєвропейської платформи), глибина границі Мохо, гравітаційні мантійні аномалії та тепловий потік. За сукупністю проведених досліджень зроблено висновок, що за даними сейсмічної гомографії перспективними областями для виявлення первинного водню на території Дніпровсько-Донецької западини є ізюмський сегмент та східна частина Лохвицького сегмента Дніпровсько-Донецької западини. | ||
| 6. |
Гінтов О. Б. Глибинна будова Транс'європейської шовної зони(за матеріалами сейсмотомографії та ГСЗ) і деякі уявлення про її розвиток [Електронний ресурс] / О. Б. Гінтов, Т. О. Цвєткова, І. В. Бугаєнко, Л. М. Заєць, Г. В. Муровська // Геофизический журнал. - 2022. - Т. 44, № 6. - С. 63-87. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2022_44_6_5 Розглянуто глибинну корову і мантійну будову Транс'європейської шовної зони (ТЄШЗ) за результатами геолого-геофізичних досліджень у межах від Балтійського до Чорного морів. Основу вивчення корової будови ТЄШЗ склали матеріали ширококутних глибинних сейсмічних зондувань, виконаних міжнародними науковими колективами за участю Інституту геофізики НАН України. Мантійну будову ТЄШЗ досліджено до глибини 800 км за розробленою в Інституті 3D P-швидкісною моделлю мантії Євразії згідно з методом тейлорового наближення. Зроблено висновок, що глибинна корова і мантійна будова зони є результатом одночасної дії плито- і плюмтектонічних процесів. ТЄШЗ утворилась на двох основних колізійних етапах наприкінці ордовіку - на початку силуру внаслідок приєднання до Східноєвропейської платформи (СЄП) мікроконтиненту Авалонія, і наприкінці карбону - на початку пермі з приєднанням до СЄП европейских герцинських (варисційських) терейнів. Корова структура ТЄШЗ являє собою трог завширшки 150 (іноді до 200) км і завглибшки від декількох кілометрів до 21 км. Він складений алохтонним комплексом палеозоїд, які зазнали каледонського і герцинського орогенезу за межами трогу. За результатами сейсмотомографічних досліджень мантійна будова ТЄШЗ має подвійну природу: з одного боку, зона простежується субвертикально до глибини 700 км, з іншого - в її межах повсюдно виділяються похилі шари - слеби, що занурюються на південний захід на глибини 350 - 600 км, тобто є слідами субдукційних процесів, які передували або супроводжували утворення цієї зони. Обидві структурні особливості накладаються одна на одну, чим утруднюється палеотектонічний і геоісторичний аналіз формування ТЄШЗ. Занурення ТЄШЗ на великі глибини у мантію може бути пояснено її підсиленою проникливістю для адвекції надглибинних мантійних флюїдів, які встановлюються тут з допомогою сейсмотомографічних та палеомагнітних методів. Передбачається декілька варіантів утворення ТЄШЗ - А- або B-субдукція під час підсування північно-східної плити під південно-західну за всіх варіантів. | ||
| 7. |
Цвєткова Т. О. Виділення ділянок, перспективних для пошуків первинного водню на території України(за даними 3D Р-швидкісної моделі мантії) [Електронний ресурс] / Т. О. Цвєткова, І. В. Бугаєнко, Л. М. Заєць // Геофизический журнал. - 2024. - Т. 46, № 1. - С. 3-15. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2024_46_1_3 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |