Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (2) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (21) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Брянцева Ю$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 11 Представлено документи з 1 до 11 |
|||
| 1. | 
Брянцева Ю. В. Пространственное распределение основных параметров фитопланктона в северной части Черного моря [Електронний ресурс] / Ю. В. Брянцева, В. П. Горбунов // Экосистемы, их оптимизация и охрана. - 2012. - Вип. 7. - С. 126-137. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecooo_2012_7_17 | ||
| 2. |
Брянцева Ю. В. Межгодовая изменчивость разнообразия динофлагеллят и поля биолюминесценции у берегов Севастополя [Електронний ресурс] / Ю. В. Брянцева, И. М. Серикова, В. В. Суслин // Экосистемы, их оптимизация и охрана. - 2014. - Вип. 11. - С. 158-164. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecooo_2014_11_22 | ||
| 3. | 
Серикова И. М. Отклик фитопланктона в прибрежье Севастополя на климатические особенности 2009-2012 гг. [Електронний ресурс] / И. М. Серикова, Ю. В. Брянцева, Ю. Н. Токарев, С. В. Станичный, В. В. Суслин, В. И. Василенко // Гидробиологический журнал. - 2015. - Т. 51, № 5. - С. 40-51. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gbj_2015_51_5_6 Приведены результаты исследований сезонной и межгодовой динамики вертикальной структуры поля биолюминесценции и уровня развития фитопланктонного сообщества на основе регулярного мониторинга в прибрежье г. Севастополя с января 2009 г. по сентябрь 2012 г. Проанализирована в районе мониторинга за 4-летний период изменчивость температуры поверхности моря (ТПМ) по реализациям спутниковых наблюдений и выделены года с экстремальной сезонной изменчивостью. В эти периоды наблюдались аномальное развитие поля биолюминесценции и отклонения в сезонной динамике обилия динофитовых водорослей. Аномалии (отклонения от среднего уровня) температурного режима поверхности моря приводят к перестройкам в таксономической структуре сообщества фитопланктона и увеличению размаха колебаний их параметров. | ||
| 4. | 
Брянцева Ю. В. Динофлагелляты прибрежья г. Севастополя (Черное море, Крым) [Електронний ресурс] / Ю. В. Брянцева, А. Ф. Крахмальный, В. Н. Великова, А. В. Сергеева // Альгология. - 2016. - Т. 26, № 1. - С. 74-89. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/algol_2016_26_1_8 Впервые представлен чек-лист видов динофлагеллят Севастопольского прибрежья, на основе исторических и современных данных за последние 128 лет исследований. Список включает 156 видов (в т.ч. 2 подвида), относящихся к 49-ти родам, 29-ти семействам, 11-ти порядкам и 3-м классам. За весь анализируемый период (1886 - 2014) выявлено 26 видов светящихся динофлагеллят. Первые сведения о таксономическом составе микроводорослей Севастопольской бухты и прибрежья Севастополя были представлены в работе Переяславцевой (1886 г.). Список динофлагеллят содержал 16 видов. В 1948 г. Морозова-Водяницкая сделала первый ретроспективный анализ фитопланктона Черного моря, который включал 90 видов для Севастопольской бухты. В последующие годы эти исследования продолжили ученые ИнБЮМ (г. Севастополь). В результате ежемесячного экологического мониторинга Севастопольского прибрежья, проводимого отделом биофизической экологии ИнБЮМ НАН Украины с 2008 по 2014 гг., в пробах фитопланктона было определено 74 вида и 12 таксонов до уровня рода и выше, относящихся к 28-ми родам, 18-ти семействам, 7-ми порядкам, 2-м классам. Доминировали по числу видов роды Protoperidinium Berg (14), Dinophysis Ehrenb., Gymnodinium F. Stein, Prorocentrum Ehrenb. (по 7 видов) и Gonyaulax Diesing (6 видов). Из 74-х видов 20 были биолюминесцентами. Несмотря на более чем вековые исследования в прибрежной зоне Севастополя, существуют значительные расхождения как в количестве видов, так и в их составе, указанном в разных источниках, что требует дальнейших уточнений для корректной оценки разнообразия фитопланктона в регионе. Представленный список, со всеми внесенными поправками и обновлениями, является основой для приоритета дальнейших исследований и определения степени надежности названий видов, где частота цитирования видов в источниках предлагается как индикаторный показатель. | ||
| 5. |
Брянцева Ю. В. Bacillariophyta прибрежья г. Севастополя (Черное море, Крым) [Електронний ресурс] / Ю. В. Брянцева // Альгология. - 2017. - Т. 27, № 1. - С. 45-63. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/algol_2017_27_1_6 | ||
| 6. |
Виноградова О. Н. Таксономическая ревизия Cyanobacteria/Cyanoprokaryota Черноморского побережья Украины [Електронний ресурс] / О. Н. Виноградова, Ю. В. Брянцева // Альгология. - 2017. - Т. 27, № 4. - С. 436-457. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/algol_2017_27_4_9 Представлены результаты таксономической ревизии видового состава цианобактерий украинского сектора Черного моря. Составлен проверенный список, в который включены 184 вида из 68 родов Cyanoprokaryota, что составляет 81,7 % родов и 75,1 % видов цианобактерий, известных для всего Черного моря. Все виды проанализированы с точки зрения их современной трактовки. Дана их экологическая характеристика и общее распространение, указаны литературные источники. Распределение видового богатства по районам украинского побережья отражает их природные особенности, а также исторически сложившиеся региональные отличия в альгологических исследованиях. У берегов северо-западного Причерноморья обнаружено 94 вида из 37 родов цианобактерий; большинство таксонов (33 рода, 71 вид) выявлены в планктонных сообществах, 27 видов из 10 родов - в микрофитобентосе. Для Крымского побережья приводится 124 вида цианобактерий из 54 родов, из них 14 видов из 10 родов указываются для планктона, 117 видов из 51 рода найдены в бентосе. Черноморские виды побережья Украины представлены космополитами (37,8 %), субкосмополитами (19,2 %), европейскими видами (15,8 %), видами умеренных широт (14,7 %), а также евразийско-афро-американскими видами (12,4 %). В последние десятилетия отмечено расширение списка за счет обитателей экваториальных и субтропических районов, а также пресноводных форм, поэтому необходимо продолжить мониторинг видового состава черноморских цианобактерий. | ||
| 7. |
Брянцева Ю. В. Динофлагеляти Кримського півострова та його морського прибережжя [Електронний ресурс] / Ю. В. Брянцева // Альгологія. - 2020. - Т. 30, № 4. - С. 341-358. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/algol_2020_30_4_4 Уперше на основі аналізу літературних даних і результатів власних досліджень, одержаних у 8 науково-дослідних експедиціях (1987, 1992 - 1993 і 2011 рр.) в акваторії Чорного моря, складено список видів динофлагелят Кримського прибережжя (Чорного і Азовського морів) України, а також різних типів водойм території півострова. Список видів Dinoіagellata дослідженого регіону налічує 196 видів (206 видових і внутрішньовидових таксонів), які відносяться до 64 родів, 36 родин, 15 порядків і 3 класів. Вісімнадцять видів відмічено для найменш вивченого району - території Криму, в прісних і солоних водоймах та грязевих вулканах, половина з них траплялася також у морських акваторіях. Динофлагеляти азовського прибережжя Криму та Керченської протоки подібні за кількістю видів, проте значно відрізняються за складом (26 і 31 відповідно, тільки 13 (25 %) з них - спільні). Основна кількість видів динофлагелят - це представники чорноморського прибережжя Криму, їх у 2,3 разу менше відомих для Чорного моря (196 і 447 відповідно). Для порівняння видового багатства динофлагелят з різних районів Криму велике значення мають дані зйомок усіх районів дослідження за стислий проміжок часу. Всього біля берегів Криму виявлено 74 види динофлагелят, які відносяться до 3 класів, 11 порядків, 22 родин та 30 родів. Найбільш багаті видами роди Protoperidinium Bergh (17), Dinophysis Ehrenb. (8), Gymnodinium F. Stein (7) і Prorocentrum Ehrenb. (6). На основі аналізу оригінальних і літературних даних та критерію подібності видового складу динофлагелят Криму запропоновано виділити 5 альгофлористичних районів: західне чорноморське прибережжя Криму (від Каркінітської затоки до м. Айя); південно-східне (від м. Айя до м. Такіль), Керченську протоку, азовоморське прибережжя Криму та сушу (в свою чергу, вона ділиться на степовий і гірськокримський райони) відповідно до районування. | ||
| 8. |
Брянцева Ю. В. Особливості сезонної сукцесії фітопланктону в прибережній зоні Криму (Чорне море) у різні за кліматичними умовами роки (2009–2014) [Електронний ресурс] / Ю. В. Брянцева // Альгологія. - 2021. - Т. 31, № 4. - С. 365-381. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/algol_2021_31_4_7 Досліджено динаміку фітопланктону різних функціональних комплексів видів за умов кліматичних змін. Відомо про довгостроковий вплив попередніх холодних зим на сезонну сукцесію фітопланктону та інтенсивність "цвітіння" у відкритих водах Чорного моря. У прибережній зоні цей зв'язок ще недостатньо вивчено. На основі регулярних моніторингових досліджень у прибережній зоні Севастополя (2009 - 2014) встановлено особливості пербіг сезонної сукцесії в різні за кліматичними особливостями роки, на основі місячної температури поверхні моря. Роки з холодними осінньо-зимовими періодами, що їм передували (2012, 2014) відрізнялися від таких з теплими (2010, 2013) більш тривалим домінуванням за чисельністю діатомових комплексів, особливо дрібноклітинних видів, які характеризують початкову стадію сезонної сукцесії фітопланктону. Рівень розвитку діатомей і динофлагеллят був мінімальним у порівнянні з іншими роками, з запізненням періодів максимумів. Теплі ж роки характеризувалися більш раннім розвитком. Як діатомові, так і дінофлагелляти досягали максимального розвитку в теплі роки навесні й восени. У роки помірних температурних умов (2009, 2011) їх розвиток відбувався за аналогією з "холодними" або "теплими" роками. Описана сукцесія типова для північно-західної частини Чорного моря, зокрема прибережної зони Севастополя, і відрізняється для північно-західної частини, описаної авторами раніше (1992 - 1993). Відмінності полягали у збільшенні частки I і III стадій сукцесії за рахунок зниження II у порівнянні з 1992 - 1993 рр. | ||
| 9. |
Брянцева Ю. В. Сучасні відомості щодо різноманіття Dinoflagellata України [Електронний ресурс] / Ю. В. Брянцева // Альгологія. - 2022. - Т. 32, № 1. - С. 53-67. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/algol_2022_32_1_6 Наведено сучасні відомості про різноманіття Dinoflagellata України. Вивчення видового складу мікроводоростей в умовах сучасних кліматичних змін залишається актуальним. Динофлагеляти, особливо види, що світяться, є чутливими до аномалій в умовах теплого Чорного моря і можуть слугувати зручним індикатором стану аквальних екосистем завдяки швидкій реакції на зовнішні впливи. Використання електронної мікроскопії, а також молекулярно-генетичних методів дослідження за останні 10 років надали змогу спостерігати суттєві зміни в таксономічній системі відділу Miozoa суперкласу Dinoflagellata. На підставі аналізу 204 літературних джерел і ревізії таксономичного складу динофлагелят України, відповідно до міжнародної бази даних AlgaeBase, встановлено, що сучасний список Dinoflagellata України включає 370 видів (397 ввт), які відносяться до 3 класів, 14 порядків, 45 родин і 98 родів. Кількість видів, знайдених в Україні, на порядок є нижчою відомих на сьогодні для типу Miozoa у світі (3636), а їхній розподіл за порядками практично співпадає і є дуже нерівномірним: 3 порядки включають 63 % видів, відомих на даний час у цілому та 71 % знайдених в Україні. Найбільш різноманітно в Україні представлені порядки Peridiniales (121 видів, 32,4 %), Gymnodiniales (82, 22 %) і Gonyaulacales (61, 16,4 %). Аналіз розподілу динофлагелят у територіальних водах України за основними альгофлористичними районами підтвердив, що більшість з них мешкають у морських акваторіях (273, 55 %), що вдвічі переважає суходільні (128, 26 %) і значна частка трапляється в лиманах - 92, 19 %). Серед видів, що трапляються на суходолі, найбільша кількість віднесена до Дніпровсько-Причорноморської (108 таксонів) і Карпатсько-Дунайської альгофлористичних підпровінцій (71) завдяки тому, що до них належать зони контакту основних річок України та чорноморсько-азовських вод. За останнє десятиріччя у видовому складі динофлагелят України та їхній систематичній структурі відбулися суттєві зміни. Збільшилася загальна кількість видів, порядків і родів; у результаті того, що частина видів була перейменована, реальна кількість нових видів і ввт збільшилася на 85 одиниць, один вид описаний як новий для науки. Проте видове різноманіття динофлагелят деяких районів України залишається недостатньо вивченим, а частина їх потребує додаткових досліджень. | ||
| 10. |
Брянцева Ю. В. Часова динаміка морфометричних характеристик фітопланктону в прибережній акваторії Криму (Чорне море, Україна) [Електронний ресурс] / Ю. В. Брянцева // Альгологія. - 2022. - Т. 32, № 4. - С. 284-308. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/algol_2022_32_4_4 За результатами моніторингу, проведеного біля берегів Севастополя (Чорне море) у різні періоди років (2004 - 2006 і 2009 - 2014 рр.), за допомогою індексу сферичності форми клітин (ІСФ) проаналізовано морфометричні характеристики водоростей на різних рівнях ієрархічної організації - клітини, види, функціональні комплекси видів, таксони (діатомові водорості, динофлагеляти) та фітопланктону в цілому. Показано, що для кожного з них існує певний діапазон коливань середніх значень як у сезонній, так і в міжрічній динаміці. Порівняння двох досліджених періодів за середніми ІСФ показало статистично значуще зниження в діатомових і незначне збільшення в динофлагелят, що може бути пов'язано зі зсувом видового складу діатомових водоростей у бік більш витягнених форм і більш округлих у динофлагелят. На прикладі двох видів із витягненими формами клітин - діатомової водорості Proboscia alata (Brightwell) Sundstrom і динофлагеляти Tripos furca (Ehrenberg) F. Gomez, а також 3-го комплексу в цілому, встановлено значний позитивний зв'язок зі щільністю води на поверхні з рівнем достовірності 99 %, що кількісно підтверджує їхній сезонний поліморфізм. Аналіз сезонної динаміки ІСФ діатомових e цілому показав статистично значущі відмінності та широкий діапазон коливань по місяцях. У сезонній динаміці виявлено 3 хвилі з інтервалом у 4 міс, які відповідали сезонному ходу чисельності, за винятком березневого "спалаху" представників 2-го комплексу роду Pseudo-nitszchia H. Peragallo, внаслідок чого ІСФ був мінімальним. Травневий і вересневий максимуми чисельності відповідали максимумам ІСФ за рахунок "спалахів" розвитку представників 1-го комплексу, переважно роду Chaetoceros Ehrenberg. Для динофлагелят сезонні відмінності виявилися незначущими та коливались у вузькому діапазоні, з високими середніми значеннями (понад 0,94) більшу частину року. Мінімуми ІСФ збігалися з максимумами чисельності у травні та жовтні. Розмах коливань ІСФ у сезонній динаміці діатомових водоростей (34,7 %) на порядок перевищував такий у динофлагелят (3,7 %), що свідчить про більш стабільну структуру угруповання останніх. Отже, середня "форма" залежить значною мірою від видового різноманіття. У той же час діатомові характеризуються більшою пластичністю в адаптаціях до умов середовища. Для всього фітопланктону характерні високі значення ІСФ більшу частину року за рахунок переважання за чисельністю дрібних джгутикових і примнезієвих водоростей, з епізодичним зниженням у період спалахів розвитку діатомових навесні та восени. Округлення форм клітин угруповання як діатомових, так і динофлагелят у 2010 р. може бути реакцією на аномально високу температуру, що призвело до інтенсифікації трофічних процесів у морському середовищі. Отримані результати можуть бути використані як базові для зіставлення в разі відновлення моніторингу в даному районі в майбутньому. Запропоновану методику можна взяти за основу для здійснення подібного моніторингу в будь-якій іншій акваторії водойм різного типу. | ||
| 11. |
Брянцева Ю. В. Різноманіття та розподіл дінофлагелят у водоймах України (критико-систематична ревізія) [Електронний ресурс] / Ю. В. Брянцева // Альгологія. - 2023. - Т. 33, № 2. - С. 98-126. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/algol_2023_33_2_5 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |