Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (6) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (10) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Бобро Д$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 7 Представлено документи з 1 до 7 |
|||
| 1. | 
Бобро Д. Г. Визначення критеріїв оцінки та загрози критичній інфраструктурі [Електронний ресурс] / Д. Г. Бобро // Стратегічні пріоритети. Серія : Економіка. - 2015. - № 4. - С. 83-93. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/spe_2015_4_12 Проаналізовано сучасні методологічні підходи до оцінки загроз критичній інфраструктурі (зокрема терористичної загрози) та аналізу ризиків на основі "моделі загроз", оцінки вразливості критичної інфраструктури й наслідків реалізованих загроз для людини, суспільства, бізнесу та держави. Запропоновано методологічні підходи щодо визначення пріоритетності захисту об'єктів критичної інфраструктури та напрямів подальшої розбудови в Україні системи захисту критичної інфраструктури. Зокрема, запропоновано для подолання невизначеностей при оцінці терористичної загрози оцінювати привабливість об'єкта критичної інфраструктури залежно від його значущості й доступності, використовуючи методи експертних оцінок, зокрема метод Дельфі; для кількісного оцінювання ризиків використовувати оцінки загроз, вразливості й нормовані втрати (нормовані наслідки); розподіл об'єктів інфраструктури за їх критичною важливістю проводити на основі ризиків, обрахованих за наведеною методикою. Для розбудови системи захисту критичної інфраструктури на державному рівні зазначено основні відмінності цієї системи від уже наявних державних систем, зокрема системи цивільного захисту та системи боротьби з тероризмом (у т.ч. системи фізичного захисту); обгрунтовано доцільність прийняття окремого закону України та визначення органу влади, відповідального за координацію діяльності із захисту критичної інфраструктури, а також доцільність утворення Національного центру з питань захисту критичної інфраструктури. | ||
| 2. | 
Бобро Д. B. Методологія оцінки рівня критичності об’єктів інфраструктури [Електронний ресурс] / Д. B. Бобро // Стратегічні пріоритети. - 2016. - № 3. - С. 77-85. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/spa_2016_3_11 Проаналізовано сучасні методологічні підходи до оцінки критичності об'єктів інфраструктури. Продемонстровано, що, зважаючи на невизначеність, зокрема неточність та неповноту інформації, необхідної для коректної оцінки загроз та ризиків критичній інфраструктурі, багатовимірність та незіставність можливих наслідків, необхідність урахування численних взаємозв'язків та взаємозалежностей об'єктів критичної інфраструктури, універсальність оцінки критичності може забезпечити застосування методів нечіткої логіки та експертних оцінок. Запропонована трирівнева ієрархічна модель критеріїв визначення критичності інфраструктури та надані пропозиції щодо подальших кроків з розбудови в Україні державної системи захисту критичної інфраструктури. Наведено приклад визначення критичності об'єктів інфраструктури, який грунтується на використанні методів експертних оцінок та нечіткої логіки. | ||
| 3. | 
Бобро Д. Як нам жити з Чорнобилем? [Електронний ресурс] / Д. Бобро // Віче. - 2016. - № 7-8. - С. 21-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/viche_2016_7-8_11 | ||
| 4. |
Бобро Д. Г. Урахування проектних загроз у розбудові державної системи захисту критичної інфраструктури [Електронний ресурс] / Д. Г. Бобро // Стратегічні пріоритети. - 2017. - № 3. - С. 42-51. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/spa_2017_3_8 Проаналізовано сучасні методологічні підходи до оцінки загроз та небезпек об'єктам критичної інфраструктури. Продемонстровано, що досвід державної системи фізичного захисту (ядерних установок і матеріалів) щодо аналізу загроз, побудови моделі порушника та моделі загроз, визначення проектної загрози може бути використаний і при розбудові в Україні державної системи захисту критичної інфраструктури. Водночас необхідність захисту критичної інфраструктури від загроз будь-якого походження та спрямованості (all hazards approach) вимагає застосування моделі загроз, що, окрім моделі порушника, містить модель об'єкта та модель соціально-політичної обстановки, в якій цей об'єкт функціонує. Надано рекомендації щодо визначення проектної загрози об'єктам критичної інфраструктури та шляхів подальшої розбудови в Україні державної системи захисту критичної інфраструктури. | ||
| 5. | 
Суходоля О. М. Методологічні засади ідентифікації та стратегування рівня енергетичної безпеки України [Електронний ресурс] / О. М. Суходоля, Ю. М. Харазішвілі, Д. Г. Бобро // Економіка України. - 2020. - № 6. - С. 20-42. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/EkUk_2020_6_4 | ||
| 6. |
Бобро Д. Г. Міжнародний досвід розробки та впровадження інноваційних технологій отримання енергії в ядерній та суміжних сферах [Електронний ресурс] / Д. Г. Бобро // Стратегічні пріоритети. - 2019. - № 3-4. - С. 31-37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/spa_2019_3-4_6 Проаналізовано світові тенденції упровадження інноваційних технологій в енергетичній сфері. Інновації у цій сфері необхідні не тільки для підвищення добробуту та забезпечення енергетичної безпеки, а й для боротьби зі зміною клімату. Саме тому інноваційна складова розвитку енергетики України є надзвичайно актуальною, а одним із ключових елементів підвищення енергетичної безпеки та забезпечення енергетичної незалежності України є впровадження інноваційних розробок у цій сфері з урахуванням міжнародного досвіду. Ураховуючи те, що Україна має розвинену ядерну енергетику, достатню сировинну базу урану та цирконію, що є основними елементами для виробництва ядерного палива, урановидобувну промисловість та дослідно-промислову базу виробництва цирконієвої продукції, науковий та технічний кадровий потенціал, наголос зроблено на вивченні міжнародного досвіду інноваційного розвитку ядерної енергетики та промисловості. З урахуванням інноваційних прогалин у ядерній сфері, визначених Міжнародним енергетичним агентством (неелектричне застосування; малі модульні реактори; інноваційні ядерні палива, які мають підвищену аварійну стійкість) опрацьовані пропозиції щодо стратегічних інноваційних пріоритетів у ядерній та суміжних сферах. Надані рекомендації щодо підтримки (у рамках міжнародної співпраці як на корпоративному, так і державному рівнях) інноваційних проектів: малих модульних реакторів, у т. ч. щодо їх використання для отримання водню; водневих паливних комірок та інноваційного ядерного палива для малих модульних реакторів, стійкого до аварій. Зазначене надасть змогу забезпечити інноваційний розвиток економіки України та досягти встановлених як політичних (енергетична незалежність), так і глобальних (боротьба зі зміною клімату) цілей. | ||
| 7. | 
Бобро Д. Г. Міжнародний досвід інноваційних технологій отримання енергії для України: симбіоз ядерної та водневої енергетики [Електронний ресурс] / Д. Г. Бобро // Науковий часопис Академії національної безпеки. - 2020. - № 3-4. - С. 45-59. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nivanb_2020_3-4_6 Проаналізовано світові тенденції впровадження інноваційних технологій в енергетичній сфері. Використані публікації Міжнародного енергетичного агентства (МЕА) 2018 - 2020 рр. Розглянуті підходи МЕА до: сутності енергетичної безпеки; аналізу енергетичних інновацій - від даних про дослідження, розробки і демонстрацію (те, що у нас зветься науково-дослідними та дослідно-конструкторськими роботами - НДДКР) до широкомасштабного впровадження та аналізу тенденцій в області державних і приватних інвестицій; від виявлення "інноваційних прогалин" до створення глобальної мережі співпраці; оцінки МЕА рівнів готовності технології та виділення ключових технологій; визначення МЕА основних технологічних проблем - інноваційних прогалини для ключових технологій; при цьому, для кожної прогалини в інноваціях МЕА визначає, які рішення існують на сьогодні, ранжирує їх готовність за шкалою рівня готовності технологій (TRL), яка проходить від етапу розробки концепції до впровадження технологічного рішення, його масштабування та інтеграції; стану інвестування в інновації у різних секторах та технологіях. З урахуванням висновку МЕА про те, що ядерна енергія залишається низьковуглецевою технологією з найнижчою приведеною вартістю енергії (LCOE), опрацьовані пропозиції щодо стратегічних інноваційних пріоритетів у сферах виробництва та споживання енергії в Україні. Зроблено висновок, що для України технологія малих модульних реакторів може вважатися найперспективнішою для підтримання частки атомної енергії в балансі електроенергії та розширеного відтворення атомних потужностей, а найбільш перспективним паливом є водень, який за умов жорсткого дотримання вимог безпеки може замінити вуглеводневі джерела енергії та зменшити рівень енергетичної залежності країни. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |