Пошуковий запит: (<.>A=Бистряков І$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 46
Представлено документи з 1 до 20
|
| |
1. |
Бистряков І. Фінансова криза: метасистемний підхід [Електронний ресурс] / І. Бистряков // Вісник Національної академії наук України. - 2010. - № 5. - С. 3-6. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnanu_2010_5_1
|
2. |
Бистряков І. К. Сталий розвиток України: постмодернізм, простір, методологія управління [Електронний ресурс] / І. К. Бистряков // Вісник Національної академії наук України. - 2012. - № 7. - С. 47-53. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnanu_2012_7_7
|
3. |
Бистряков І. Просторові аспекти сталого розвитку: постнекласичний дискурс [Електронний ресурс] / І. Бистряков, В. Пилипів // Економічна теорія. - б2013. - № 2. - С. 5-15. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecte_2013_2_2
|
4. |
Хвесик М. Парадигмальний погляд на концепт сталого розвитку України [Електронний ресурс] / М. Хвесик, І. Бистряков // Економіка України. - 2012. - № 6. - С. 4-12. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/EkUk_2012_6_2 Розглянуто проблемні питання сталого розвитку в контексті саміту "Ріо+20". Зроблено акцент на необхідності їх вирішення з позицій забезпечення добробуту простої людини, визначено системні положення щодо перетворення національного господарства України у стійку суспільну цілісність, здатну ефективно самовідтворюватися. Обгрунтовано необхідність формування для цього оновленої філософії сталого розвитку, викладено концептуальні положення встановлення економічних пріоритетів.
|
5. |
Бистряков І. К. Фінансовий простір держави: відтворення територіальних економічних систем [Електронний ресурс] / І. К. Бистряков, В. В. Пилипів // Регіональна економіка. - 2012. - № 4. - С. 82-89. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/regek_2012_4_12
|
6. |
Хвесик М. А. Фінансово-економічні важелі капіталізації природних ресурсів у контексті забезпечення прибуткового природокористування [Електронний ресурс] / М. А. Хвесик, І. К. Бистряков // Фінанси України. - 2014. - № 5. - С. 29-47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fu_2014_5_5
|
7. |
Бистряков І. Капіталізація природних ресурсів: механізми залучення інвестицій у сталий розвиток [Електронний ресурс] / І. Бистряков, В. Пилипів, О. Луців // Економіст. - 2013. - № 10. - С. 38-41. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/econ_2013_10_10
|
8. |
Бистряков І. К. Міжрегіональні інтеграційні процеси як домінанта розвитку України [Електронний ресурс] / І. К. Бистряков, В. В. Пилипів // Регіональна економіка. - 2009. - № 3. - С. 259-260. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/regek_2009_3_37
|
9. |
Хвесик М. Змістовні ознаки комплексної економічної оцінки природного багатства України [Електронний ресурс] / М. Хвесик, І. Бистряков, Д. Клиновий, С. Лизун // Економіст. - 2014. - № 12. - С. 4-9. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/econ_2014_12_3
|
10. |
Бистряков І. К. Використання простору у площині суспільних перетворень в Україні [Електронний ресурс] / І. К. Бистряков, Ю. М. Манцевич // Вісник Національної академії наук України. - 2015. - № 11. - С. 67-76. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnanu_2015_11_10 Досліджено проблеми раціонального використання просторового ресурсу з позицій вимог сучасних соціально-економічних відносин, що формуються на теренах України. Акцент зроблено на методологічних питаннях, пов'язаних з процесами зародження громадянського суспільства та створення відповідних передумов щодо самоорганізації середовища життєдіяльності, передусім міських територій.
|
11. |
Бистряков І. К. Проблеми просторового розвитку України з позицій поглядів П. Аберкромбі [Електронний ресурс] / І. К. Бистряков, Ю. М. Манцевич // Економіка України. - 2015. - № 9. - С. 39-48. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/EkUk_2015_9_4 Висвітлено проблеми просторового розвитку України в контексті сучасних соціально-економічних трансформацій, пов'язаних з процесами глобалізації світового господарства, появою нових технологічних ідей, а також інших передумов, які в сукупності впливають на визначення пріоритетів у самоорганізації середовища життєдіяльності. Зосереджено увагу на розкритті категорії "простір" у контексті взаємодії напрямів економічного та територіального розвитку. Підкреслено важливість регіонального рівня в упорядкуванні господарських відносин. Показано, що в сучасних умовах методологічні досягнення й рекомендації П. Аберкромбі залишаються актуальними. Особливо це стосується питань формування системи реалізації проектів, розроблених на засадах забезпечення тісної взаємодії між архітекторами та владними структурами. На сьогодні ключові питання пов'язані із процесами оновлення духу й сутнісних ознак проектної документації регіонального планування, а також формування механізмів відстоювання інтересів територій низового рівня, тобто тієї частини суспільства, для якої обмеженим залишається доступ до фінансових ресурсів. Показано, що подальший розвиток містобудування повинен відштовхуватися від головної, первинної ланки, а саме - від житла. У цілому регіональне планування має проводитись у руслі вдосконалення системи управління матеріальними, фінансовими й людськими ресурсами локального рівня. В остаточному підсумку, необхідно підпорядкувати проектну документацію просторового розвитку принципу прийняття рішень, який базується на корпоративній моделі взаємодії влади, бізнесу і суспільства, що забезпечує досягнення консенсусу.
|
12. |
Бистряков І. Методичні підходи до удосконалення економічної оцінки природного багатства України [Електронний ресурс] / І. Бистряков, Д. Клиновий // Економіка природокористування і охорони довкілля. - 2014. - № 2014. - С. 16-19. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/epod_2014_2014_6
|
13. |
Бистряков І. Становлення інноваційної економіки в умовах динамічних інституціональних перетворень (рецензія на монографію Н. Краус "Становлення інноваційної економіки в умовах інституціональних змін") [Електронний ресурс] / І. Бистряков, В. Дубіщев // Економіст. - 2016. - № 2. - С. 1a. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/econ_2016_2_8
|
14. |
Бистряков І. К. Територіальний природно-ресурсний капітал у забезпеченні конкурентоспроможності економіки України [Електронний ресурс] / І. К. Бистряков // Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України. - 2014. - Вип. 3. - С. 200-209. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sepspu_2014_3_24
|
15. |
Бистряков І. К. Системне визначення економічної оцінки природного багатства України [Електронний ресурс] / І. К. Бистряков, Д. В. Клиновий // Вісник Національної академії наук України. - 2015. - № 8. - С. 49-57. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnanu_2015_8_9 Розглянуто питання системної економічної оцінки природного багатства України. Зосереджено увагу на створенні методики оцінки екосистемного капіталу як складової природного багатства з урахуванням агрегованої вартості складових природного капіталу та системних ефектів від їх взаємодії. Наголошено на необхідності використання дохідного підходу та механізмів дисконтування в оцінці природного багатства. Запропоновано вартість екосистемного ресурсу оцінювати з урахуванням коефіцієнта емерджентності, а вартість екосистемного капіталу країни та регіонів визначати через приріст вартості природного багатства за рахунок комплексної взаємодії природних та соціально-економічних чинників. Наведено розрахункові показники вартості екосистемного капіталу України та її регіонів.
|
16. |
Хвесик М. А. Просторова організація та напрями використання природного багатства України [Електронний ресурс] / М. А. Хвесик, І. К. Бистряков, Д. В. Клиновий // Економіка України. - 2016. - № 7. - С. 46-65. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/EkUk_2016_7_5 Природне багатство - складову національного багатства - слід розглядати, насамперед, як природний капітал, який може безпосередньо використовуватись як матеріально-енергетичний ресурс розвитку національного господарства. Сучасною формою існування природного багатства визначено природно-антропогенну територіальну соціо-еколого-економічну систему. Для ефективного функціонування і сталого розвитку такої системи необхідно дослідити просторові аспекти її формування й використання. До сьогодні комплексної оцінки просторової організації природного багатства не виконано, тому це завдання залишається актуальним для сучасної економічної науки. Мета дослідження - визначення просторової організації природного багатства з позицій системної методології з урахуванням його економічної, екологічної та соціальної функцій з метою підвищення ефективності використання в господарській діяльності держави. Об'єкт дослідження - це природне багатство як природний капітал, організований у господарському просторі країни та актуальний для використання у національній економіці. Предметом дослідження є просторова організація природного багатства. Обгрунтовано її сучасне трактування як просторової організації природного капіталу в національному господарському комплексі, що сформувалася в результаті фізико-географічних, економічних, історичних і інших природно-антропогенних факторів і процесів. Визначено головні просторові рівні - загальнодержавний, регіональний, локальний, на яких формування, оцінка та використання природного багатства відбуваються за принципами "зеленої" економіки, "синьої" економіки та наноекономіки. На основі агрегованих оцінок вартості природного багатства України та її регіонів здійснено комплексну оцінку його просторової організації. Для підвищення ефективності використання природного багатства запропоновано просторово-інституціональну модель, яка базується на концепті просторово-децентралізованого відповідального корпоративного господарювання та проективно-діяльнісному підході, із забезпеченням дохідності, прибутковості та ефективності використання природних активів інтегративних територіальних природно-господарських комплексів. За результатами дослідження просторової організації природного багатства у статті запропоновано аванпроект природно-економічного районування України.
|
17. |
Хвесик М. А. Інноваційні домінанти сталого розвитку України [Електронний ресурс] / М. А. Хвесик, І. К. Бистряков // Проблеми інноваційно-інвестиційного розвитку. Серія : Економіка та менеджмент. - 2016. - № 9. - С. 182-193. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Piir_2016_9_23
|
18. |
Бистряков І. К. Інституціональний ракурс кластеризації територіальних природньо-господарських утворень на базі інноваційних хабів [Електронний ресурс] / І. К. Бистряков, В. П. Дубіщев, Н. М. Краус // Економіка і регіон. - 2016. - № 3. - С. 28-36. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/econrig_2016_3_6 Проаналізовано процес кластеризації територіальних природно-господарських утворень України. Розглянуто основні умови формування інноваційних кластерів на базі хабів з інституціональної точки зору. Запропоновано розрізняти інноваційний хаб територіальних природно-господарських утворень мікро-, мезо- та макрорівня. Виявлено, що критичне значення для формування зрілого інноваційного кластера на базі інноваційного хабу має "потрійна спіраль", точніше - колаборація трьох типів учасників "інноваційної гри", які представляють науку, бізнес та державу. З'ясовано, що реалізація структурних інститутів на зразок інноваційних хабів стане підгрунтям для підвищення інноваційної компетенції й рівня співробітництва між наукою, підприємствами та іншими інститутами інноваційного розвитку.
|
19. |
Бистряков І. К. Організація сучасного локального простору життєдіяльності: фактори впливу [Електронний ресурс] / І. К. Бистряков, Ю. М. Манцевич // Демографія та соціальна економіка. - 2017. - № 2. - С. 166-176. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dse_2017_2_14 Досліджено проблеми трансформації життєвого середовища на локальному рівні, з позицій тенденцій формування сучасних соціально-економічних відносин, осмислення фактору часу та часового ресурсу, а також методів їх використання в умовах України. Акцент зроблено на методологічних питаннях, пов'язаних із процесами зародження громадянського суспільства та створення відповідних передумов щодо самоорганізації середовища життєдіяльності населення. Ці питання розглянуто на прикладі об'єднань співвласників багатоквартирного будинку. Підкреслено, що локальний простір формується в рамках упорядкування наноекономічних відносин з урахуванням поведінки окремої людини. У всій повноті цей тип відносин розкривається і може бути ідентифікований саме у багатоквартирних будинках. Також локальний простір розглянуто як територіальний об'єкт, де людина перебуває постійно, отже він є простором зосередження відповідних соціально-економічних зв'язків. Сформульовано концептуальну цільову задачу, сутнісно спрямовану на те, щоб за допомогою організаційних механізмів управління спільнотою з розвинутою економічною складовою (інформаційні, попереджального самоконтролю, протизатратні, змішаного фінансування, страхові тощо) досягти позитивного трансформаційного ефекту. На цьому шляху рекомендовано зосередити увагу на вдосконаленні сучасного українського законодавства. Перегляду потребує не якась окрема група законів і підзаконних актів, а сама парадигма законотворення. Відповідно до викладених у статті позицій, критичному аналізу необхідно піддавати законопроекти ще на стадії формування ідеї та визначення основних інструментів їх реалізації.
|
20. |
Бистряков І. К. Рентні механізми децентралізованого управління природними активами [Електронний ресурс] / І. К. Бистряков, Д. В. Кленовий // Досвід та перспективи розвитку міст України. - 2016. - Вип. 31. - С. 6-27. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dprmu_2016_31_4
|
| |