Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (1) | Реферативна база даних (7) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Басюга І$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 15 Представлено документи з 1 до 15 |
|||
| 1. | 
Басюга І. О. Застосування L-аргініну для корекції ендотеліальних порушень в системі мати-плацента-плід у жінок з маловоддям [Електронний ресурс] / І. О. Басюга // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - 2014. - Вип. 1-2. - С. 14-15. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpaagu_2014_1-2_6 | ||
| 2. | 
Басюга І. О. Структурно-функціональні особливості плаценти при маловодді вагітних [Електронний ресурс] / І. О. Басюга, В. М. Костюк // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2015. - № 2. - С. 66-68. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/appatg_2015_2_19 | ||
| 3. | 
Басюга І. О. Оцінка внутрішньоутробного стану плоду при вагітності ускладненій маловоддям [Електронний ресурс] / І. О. Басюга, Н. І. Геник // Актуальні проблеми сучасної медицини. - 2015. - Т. 15, Вип. 4. - С. 147-149. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apsm_2015_15_4_35 | ||
| 4. | 
Гвоздецька Г. С. Особливості самостійної роботи студентів спеціальності "Сестринська справа" при вивченні дисципліни "Медсестринство у гінекології" [Електронний ресурс] / Г. С. Гвоздецька, Н. І. Геник, О. М. Ласитчук, І. О. Басюга // Вісник проблем біології і медицини. - 2016. - Вип. 4(2). - С. 137-139. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2016_4(2)__27 | ||
| 5. | 
Басюга І. О. Корекція плацентарної дисфункції при вагітності, ускладненої олігоамніоном [Електронний ресурс] / І. О. Басюга // Здоровье женщины. - 2016. - № 10. - С. 82-86. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2016_10_18 Мета дослідження - проведення оцінювання стану фетоплацентарного комплексу (ФПК) за маловоддя на підставі вивчення ехоскопічних порушень матково-плацентарно-плодового кровотоку; розроблення та впровадження алгоритму лікувально-профілактичних заходів для зниження негативних перинатальних наслідків із використанням різних методів корекції. Для вирішення поставленої мети обстежено 65 жінок у терміні 32 - 36 тиж вагітності з маловоддям. В усіх вагітних спостерігались гемодинамічні порушення у ФПК. В основну групу ввійшли 35 вагітних із маловоддям, яким до традиційного лікування виявленої патології було додано донатор NO та енергопротектор L-аргінін у поєднанні з комплексним засобом для корекції ФПК протягом двох тижнів у терміни вагітності 27 - 29 і 33 - 34 тиж гестації). У контрольну групу ввійшли 30 вагітних із маловоддям, які одержали традиційне лікування залежно від виявленої етіологічної причини. Проведено клініко-статистичний аналіз на підставі дослідження частоти розвитку маловоддя, гемодинаміки ФПК і порівняльне оцінювання ефективності двох методик корекції ФПК за маловоддя - традиційної та запропонованої (застосування донатора оксиду азоту - L-аргініну та енергопротектора - інозину). Поєднане використання тівортіну та комплексного засобу для корекції ФПК за маловоддя, які є одними з небагатьох дозволених і сертифікованих препаратів в акушерстві, зменшить кількість акушерських і перинатальних ускладнень. | ||
| 6. |
Басюга І. О. Комплексна терапія плацентарної дисфункції у вагітних з маловоддям [Електронний ресурс] / І. О. Басюга // Здоровье женщины. - 2017. - № 1. - С. 50-53. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2017_1_11 Мета дослідження - удосконалення комплексної терапії плацентарної дисфункції у вагітних з маловоддям з урахуванням їх психологічного стану. Проведено обстеження 120 вагітних з маловоддям у терміні гестації 27 - 29 тиж (основна група) та 30 фізіологічно здорових вагітних (контрольна група) на базі міського клінічного пологового будинку м. Івано-Франківськ. Під час вивчення психологічних особливостей не було встановлено достовірних відмінностей у рівні особистісної тривожності у жінок з маловоддям у порівнянні з вагітними з фізіологічною гестацією. Крім того, констатовано подібний розподіл обстежених за низьким, середнім і високим рівнями даного показника між вагітними двох груп. Зокрема, близько половини осіб мали середній рівень особистісної тривожності - 14 (46,67 +- 9,11 %) здорових вагітних та 57 (47,50 +- 4,56 %) жінок з маловоддям, третина - високий - відповідно 11 (36,67 +- 8,80 %) та 39 (32,50 +- 4,58 %), низький рівень зафіксовано у 5 (16,67 +- 6,80 %) та 24 (20,00 +- 3,65 %) обстежених відповідно. Запропонований комплексний підхід до корекції стану маловоддя було застосовано у жінок основної групи, який включав: психологічну підтримку сімейної пари з проведенням занять з психологом для контролю емоцій. Установлення з жінкою емоційного контакту, довірливих відносин, обговорення фізичних та емоційних змін є частиною ведення вагітності. Заключення: у результаті проведених досліджень запропонований підхід до лікування вагітності з маловоддям надав змогу знизити напруження компенсаторних механізмів фетоплацентарного комплексу, що сприяло зменшенню тривожності у вагітних та покращило не тільки акушерські, але і перинатальні наслідки у жінок основної групи. | ||
| 7. | 
Басюга І. О. Оцінка ультразвукових та морфологічних маркерів порушень фетоплацентарного комплексу при вагітності, ускладненої маловоддям [Електронний ресурс] / І. О. Басюга, В. М. Костюк // Буковинський медичний вісник. - 2015. - Т. 19, № 4. - С. 7-9. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2015_19_4_4 Актуальність дослідження зумовлена значною поширеністю дисфункції плаценти в жінок, вагітність яких ускладнилася наявністю маловоддя. Обстежено 30 вагітних із неускладненим перебігом вагітності та 30 вагітних із маловоддям. З метою діагностики плацентарної дисфункції застосували ультразвукове дослідження та імпульсну допплерографію судин матково-плацентарного комплексу. Ультразвукові методи оцінки гемодинамічних змін надають змогу застосовувати їх у разі першої необхідності, оскільки є абсолютно неінвазивними та безпечними для пацієнта, несуть високу інформативність, специфічність одержаних даних надасть змогу знизити перинатальні ускладнення. | ||
| 8. |
Басюга І. О. Вивчення біотопу пологових шляхів у вагітних з маловоддям [Електронний ресурс] / І. О. Басюга // Здоровье женщины. - 2018. - № 6. - С. 81-83. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2018_6_16 Наведено клініко-статистичний аналіз мікробіоценозу пологових шляхів у вагітних із маловоддям і дані щодо застосування етіотропного лікування для зниження частоти інфікування плода та новонародженого. Мета дослідження - вивчення біотопу вагінального вмісту під час вагітності, яка ускладнена маловоддям. Обстежено 120 вагітних із маловоддям у терміні гестації 27 - 29 тиж (основна група (ОГ)); 30 жінок із фізіологічним перебігом вагітності ввійшли до контрольної групи (КГ). Діагноз маловоддя встановлено на підставі комплексного обстеження вагітних у терміні 27 - 30 тиж гестації за допомогою стандартного визначення індексу амніотичної рідини. Всім жінкам проведено бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження, а також визначення антигенів до хламідій, уреаплазм, мікоплазм, вірусу генітального герпесу, цитомегаловірусу. В ОГ діагностовано уреаплазмоз, гарднерельоз, хламідіоз, трихомоніаз, гриби роду Candida, більш ніж у половини виявлено підвищену концентрацію умовно-патогенних бактерій (стафілокок епідермальний, сапрофітний, золотистий, кишкова паличка, ентерокок фекальний), генітальний герпес, цитомегаловірус. У переважної більшості осіб ОГ зареєстровано бактеріальну інфекцію статевих шляхів - у 69,17 % і змішану бактеріально-вірусну інфекцію - у 30,83 %. Отримані дані свідчать, що вагітних із урогенітальними інфекціями, запальними захворюваннями органів малого таза, обтяженим акушерсько-гінекологічним анамнезом слід віднести до групи високого ризику щодо розвитку маловоддя. | ||
| 9. |
Басюга І. О. Шляхи удосконалення та закріплення знань при вивченні дисципліни "Акушерство та гінекологія" [Електронний ресурс] / І. О. Басюга // Вісник проблем біології і медицини. - 2018. - Вип. 3. - С. 218-220. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2018_3_48 | ||
| 10. | 
Басюга І. О. Особливості психоемоційного стану вагітних з маловоддям [Електронний ресурс] / І. О. Басюга // Галицький лікарський вісник. - 2016. - Т. 23, число 4. - С. 5-7. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2016_23_4_3 Маловоддя - це акушерська патологія, яка займає одне з провідних місць у структурі перинатальної захворюваності. У 70 % випадків причини такого стану є нез'ясованими, що вимагає подальшого удосконалення діагностики та лікувальної тактики. Мета дослідження - вивчити психоемоційний стан вагітних із маловоддям. Проведено обстеження 120-ти вагітних з маловоддям, яке було діагностовано в терміні гестацїї 27 - 29 тиж. Контрольну групу склали 30 соматично здорових жінок із фізіологічним перебігом вагітності. Психоемоційний стан жінок оцінювали шляхом опитування за допомогою шкали, запропонованої С. Д. Спшбергером та адаптованої Ю. А. Ханіним. Під час вивчення психологічних особливостей нами не встановлено достовірних відмінностей у рівні особистісної тривоги у жінок з маловоддям та вагітних без маловоддя. Крім того, констатовано подібний розподіл обстежених за низьким, середнім та високим рівнями даного показника між обстеженими двох груп. Проте, аналіз одержаних даних показав підвищений рівень ситуативної тривожності в основній групі (43,28 +- 1,36 бали), у порівнянні з контрольною (35,30 +- 2,22 бали, p << 0,01). Також серед жінок з маловоддям констатовано підвищену (p << 0,01) частку осіб з високим рівнем даного параметру та зменшену - з низьким. Висновок: рівень особистісної тривожності у вагітних з маловоддям не відрізняється від показника здорових вагітних та відповідає середньому значенню. А рівень ситуативної тривожності, хоча і відповідає межам середніх величин, є достовірно підвищений, у порівнянні з вагітними з фізіологічною гесгацією (p << 0,01). Також у цієї категорії пацієнтів відзначається достовірно збільшена частка осіб з високим рівнем даного показника (p << 0,01). | ||
| 11. |
Басюга І. О. Особливості перебігу вагітності, пологів та післяпологового періоду жінок із олігогідрамніоном [Електронний ресурс] / І. О. Басюга // Вісник проблем біології і медицини. - 2019. - Вип. 1(1). - С. 92-95. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2019_1(1)__21 | ||
| 12. |
Басюга І. О. Становлення молодого науковця та роль студентського наукового гуртка [Електронний ресурс] / І. О. Басюга // Вісник проблем біології і медицини. - 2019. - Вип. 2(1). - С. 221-223. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2019_2(1)__49 | ||
| 13. | 
Гінчицька Л. В. Відновлення та збереження вагінальної екосистеми у жінок у постменопаузальний період [Електронний ресурс] / Л. В. Гінчицька, О. М. Ласитчук, В. М. Жураківський, І. О. Басюга, Н. Я. Курташ, Л. В. Пахаренко // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2021. - № 6. - С. 77-82. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rzzh_2021_6_14 Розглянуто проблему відновлення фізіологічних умов вагінального вмісту із покращанням ступеня чистоти піхви та зниженням атрофічних проявів у пацієнток у постменопаузальний період, що призводить до зменшення рецидивів виникнення вагінальних інфекцій і покращання якості життя жінок у клімактерії. Застосування поєднання низької концентації естріолу та ацидофільних лактобактерій після проведеної основної етіотропної терапії надає змогу відновити екосистему піхви та знизити прояви атрофічного вагініту у менопаузі. Мета дослідження - збереження і відновлення екосистеми піхви після проведення протизапальної терапії та профілактика виникнення вагінальних розладів у жінок клімактеричного віку; встановлення клінічних ефектів комплексного лікування інфекцій, що передаються статевим шляхом, з подальшим відновленням нормальної флори піхви із застосуванням поєднання низьких доз естріолу з лактобактеріями та лактозою у формі вагінальних супозиторіїв у менопаузі. У ході обстеження та лікування пацієнток було розподілено на дві групи: I група (основна) - 58 жінок з фізіологічною менопаузою, які після проведення комплексного лікування вагініту застосовували поєднання низьких доз естріолу з лактобактеріями та лактозою у формі вагінальних супозиторіїв (1 раз на день протягом 12 днів, у подальшому - 1 раз на тиж. протягом шести тиж.); II група (порівняльна) - 29 пацієнток, які пройшли лише етіотропну терапію із відсутністю подальшої корекції біоценозу піхви. Перший контроль проводили через 3 - 5 днів після закінчення основної терапії, другий контроль - через 2 міс. Після запропонованого авторами лікування відсоток жінок з патологічними виділеннями у I групі становив 12 % (7), у II групі - 66 % (19). Вже через 2 міс. в основній групі відзначали відсутність атрофічних змін піхви у 39 (67,2 %) пацієнток, незначні - у 12 (20,7 %), помірні - у 6 (10,4 %), виражені - лише в 1 (1,7 %) жінки та відсутність високої атрофії. У групі порівняння показники залишились без змін. Заключення: поєднання низької дози естріолу, ацидофільних лактобактерій та лактози сприяє достатньому заселенню та збереженню здорової флори піхви, а також відновленню фізіологічних властивостей її слизової оболонки у жінок у клімактеричний період. Про це свідчить зворотна динаміка розвитку атрофічних розладів в основній групі. | ||
| 14. | 
Ласитчук О. М. Покращення відновлення епітелію шийки матки та профілактика ускладнень після електрохірургічного лікування [Електронний ресурс] / О. М. Ласитчук, О. І. Бажан, Л. В. Пахаренко, В. М. Жураківський, І. О. Басюга, Н. Я. Курташ // Art of medicine. - 2022. - № 2. - С. 48-52. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/artmed_2022_2_11 | ||
| 15. | 
Моцюк Ю. Б. Використання симуляційних методів навчання у вивченні дисципліни "Акушерство та гінекологія" [Електронний ресурс] / Ю. Б. Моцюк, С. О. Остафійчук, І. О. Басюга // Медична освіта. - 2023. - № 3. - С. 73-78. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mosv_2023_3_12 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |