Соціально-антропологічні колізії існування сучасної людини як методологічна проблема / Е. М. Герасимова

Проведено соціально-філософське дослідження колізії у відношеннях універсального існування людського світобуття та "одномірності" окремої людини з точки зору теоретико-методологічної проблематики сучасності. Можемо визначити три методологічних напрями сучасної специфіки соціально-антропологічного виміру пізнання - це системний підхід, структуралізм і структурно-функціональний аналіз, та зазначити, що соціальна антропологія концентрує свою увагу на соцібіологічних, загальнолюдських, культурно-антропологічних та особистісних якостях людини, взятих в її історико-соціальній плинності і світоглядній системі архетипів.

Концептосфера власного імені в античній філософській традиції / О. П. Горенко

Прослідковано діалектичну концептуалізацію власного імені в рамках античної філософії. Саме в цей період визрівали два різних підходи до проблеми надання імен - phusei (за природою) та thesei (за домовленістю) - та визначалась відповідність імен сутностям речей. Відтак дискусія щодо характеру номінації та зв'язку між позначенням-іменем та позначенням-носієм перетворювала власне ім'я на філософему, концепт, що поєднує онтологічні та епістемологічні характеристики. Досвід такої дискурсивної трансформації актуалізується у періоди загострення ідеологічної, культурологічної, морально-етичної полеміки навколо імен.

Цифровий вимір сучасного етапу цивілізаційного розвитку соціуму / Л. Дротянко

Досліджено ризики і негативні тенденції процесів цифровизації різних сфер суспільного життя у ХХI столітті. Розглянуто такий феномен сучасного етапу цивілізаційного розвитку людства, як "цифрова нерівність", і проаналізовано її сутність у сферах міжнародних відносин, економіки, освіти, отриманні різноманітних послуг. Виявлено негативний прояв феномену цифровизації у процесах комунікації, особливо в соціальних мережах. Зокрема зазначено, що застосування комп'ютерних технологій у спілкуванні веде до збіднення і спрощення мови, зниження культури мовлення. Показано негативний вплив сучасних мас-медіа на психічний стан людей, особливо підлітків і молоді, а також виявлено здійснення мас-медіа маніпуляцій їхньою свідомістю.

Трансгуманізм у ракурсі філософської й релігійної антропології / Л. Г. Конотоп

Робота присвячена філософському, релігієзнавчому осмисленню новітніх технологій у сфері природничих наук. Йдеться про трансгуманізм, який породжує цілу низку проблем - генна інженерія, біотехнології, що пов'язані з філософським обгрунтуванням етичних положень pro et contra, а також дослідження у нейробіології та кібернетиці, з перспективою змін у людському мозку, у творчих і семантичних здатностях людини, які пов'язані з філософськими та релігійними дискусіями щодо природи свідомості та інтелекту. Виявлені базові концептуальні ціннісні положення трансгуманізму, які формулюються незалежно від історичного контексту певної доби. Наголошується, що трансгуманізм як світогляд може мати змісти і смисли, якщо вирішеними є етичні засади щодо використання його технологічних аспектів. Певну роль у вирішенні моральнісних обгрунтувань трансгуманізму відіграє релігія, яка вважає більшість штучних технологій суто негативними. Висновком є те, що універсальною практичною і позаморальною метою трансгуманізму є досягнення влади над усіма характеристиками життєдіяльності людини.

Громадянське суспільство як предмет дослідження представників Київської духовно-академічної філософії ХIХ ст. / Н. Г. Мозгова

Досліджено феномен громадянського суспільства в працях представників київської духовно-академічної філософії ХIХ ст., зокрема у творчості її типового представника П. Ліницького (1839 - 1906). Показано, що соціально-політичні погляди представників духовно-академічної філософії ХIХ ст. просякнуті антропологічною проблематикою, яка тісно пов'язана з питаннями державності як прояву особистісної свободи. Центральною проблемою статті є теоретична реконструкція умоглядних пошуків підвалин громадянського суспільства одним із представників київської духовно-академічної філософії ХIХ ст. П. Ліницьким.

Я в системі колективної дії соціальних Інтернет-мереж: соціально-філософський аспект / О. С. Поліщук, О. В. Поліщук

Розглянуто характерні особливості інформаційного суспільства. З'ясовано, що техніко-технологічний процес, який набув інтенсивності у ХХI ст., створив сприятливі умови в розвитку суспільства; зокрема винайдення Інтернету дало широкі можливості у сфері комунікації. Встановлено, що завдяки цьому феномену індивіди з метою організації колективної дії почали значно швидше долати відстань, за короткий проміжок часу розширювати дію своїх соціальних груп через залучення інших у соціальну мережу. Акцентовано увагу на тому, що сучасний стан пандемії лише додатково створив умову інтенсивного залучення Я у систему соціальних Інтернет-мереж. Перебуваючи в них, Я піддається впливу соціальної мережі та, використовуючи ціннісну складову у процесі пізнання, на підсвідомому рівні входить у систему колективної дії соціальної групи. Також звернута увагу на психологічні особливості перебування Я в Інтернет-мережі і те, як Інтернет-мережа реагує на різнопланові потреби цього Я. Зокрема через рекламу, пропозиції тощо, які надходять Я в Інтернет-мережі. Для підтвердження цих та інших фактів використані дослідження сучасних філософів.

Reasons for bifurcation of the legal discourse basis (synergetic and philosophical-linguistic approaches) = Причини біфуркації основ правового дискурсу (синергетичний і філософсько-лінгвістичний підходи) / Yu. V. Kharchenko, S. P. Kharchenko

У сучасному глобальному світі - в його політичній, економічній, культурній, соціальній сферах, а також у міжнародних відносинах - спостерігається деяке порушення динаміки, що знаходить своє відображення в численних дискусіях про верховенство права. Тенденції невизначеності виникають у такий період розвитку міжнародно-правової системи або окремої національної правової системи, коли попередній стабільний, лінійний та передбачуваний шлях розвитку цих систем стає неможливим. Мета дослідження - концептуалізація феномена правового дискурсу, а також аналіз біфуркаційних тенденцій, що впливають на базові напрямки його розвитку. Методологєю дослідження в даному дослідженні виступають синергетичний і філософсько-лінгвістичний підходи. Результати дослідження. Сталий розвиток глобальних правових систем піддається випадковим відхиленням з причини віртуалізації права та семантизації правового дискурсу. Нестійкими стають два або кілька нових станів правових систем. Віртуальне право і реальне право "накладаються", у результаті чого починають діяти окремі протоколи. Створюється враження, що в сучасний період така модель правового дискурсу починає домінувати. При цьому механізми саморегулювання правової системи підтримують її в подвійному стані, а перехід на ту чи іншу траєкторію стає проблематичним. Обговорення. У філософсько-правових знаннях в умовах перехідного періоду розвитку сучасного суспільства трансформується значення категорій "право", "правовий дискурс", "правова система", "юридична дія". У той же час ефективно використовується мова синергетики, яка описує сутність невизначеності та хаосу. У висновках продемонстровано, що основи правового дискурсу з неминучістю трансформуються, розвиваються, порушуються з урахуванням особливостей соціального розвитку. Найбільш виразно це відбивається в мові права. Переформатування правової системи обумовлене нескінченно складним поєднанням впливів на неї суб'єктів права і якості їхніх правових дій.

Модель соціальної відповідальності як форма взаємодії суспільства і держави / З. С. Вихованець

Проведено соціально-філософське дослідження моделі соціальної відповідальності як форми взаємодії суспільства і держави в умовах глобалізаційних змін. Констатовано, що державотворчий процес в Україні є посткласичним сценарієм політично-правового процесу, аналогів якому у світовій практиці знайти фактично неможливо. Доведено, що сучасна модель соціальної відповідальності формується в процесі самоорганізації громадян та налагодженні конструктивного діалогу влади і громадянського суспільства, що забезпечує досягнення системного капіталу суспільного оптимуму. Показано, що буття людини в державі завжди має специфічний "межовий" характер існування - це, передусім, раціоналізовані законами суспільні відносини, між якими постійно утворюються ірраціональні "щілини". Такі колізії життєдіяльності людини у плинній системі державного порядку вимагають постійного удосконалення механізму соціальної відповідальності задля забезпечення багатовекторних оптимальних взаємовідносин з іншими гравцями сучасного глобалізованого світу.

Кибер-соціальне суспільство: новітня ризома / Г. М. Клешня

Здійснено філософську рецепцію проявів соціальності у сучасному суспільстві. Аналіз демонструє, що сучасне суспільство формується з кількох складових: соціально активних "племен", що утворюють стан "неосередньовіччя" у реальному житті та мережі віртуальних спільнот, які ризомно поєднуються між собою і разом складають динамічне і достатньо монолітне кібер-соціальне суспільство. Поза ним лишається пласт штучно відсторонених "офлайн-осіб", які не мають легітимно визначеної функції у новій соціокультурній реальності. Такий стан визначає непередбачувані раніше характеристики, які не відповідають класичному осмисленню суспільства інформаційної доби, і спонукає до подальшого дослідження нового стану соціуму, економіки, політики й цивілізації загалом.

Інформатизація освіти в умовах глобалізації суспільства як об'єкт соціально-філософського аналізу / І. В. Литовченко, Н. Г. Ткачук

Здійснено соціально-філософський аналіз процесу інформатизації освіти в умовах розвитку глобалізованого суспільства. Показано, що інформатизація освіти передбачає комп'ютеризацію, активне впровадження інформаційно-комунікаційних технологій та інноваційних методів навчання в освітній процес, що трансформує соціальну інтеракцію між його учасниками. Такі тенденції підвищують рівень ефективності освітньої діяльності та якості підготовки фахівців з новим типом мислення, актуальними компетентностями і практичними навичками відповідно допотреб та викликів суспільства, стирають просторові і часові межі в комунікації та роботі з інформацією, сприяють освітній соціальній мобільності і створюють сприятливі умови для зменшення рівня соціально-економічної нерівності у доступі до інформації, знань, освіти.

Индустрия 4.0: феномен цифровизации экономики / М. В. Оноприенко

Осуществлен философский анализ возможных последствий цифровой экономики связанной с четвертой промышленной революцией, сущность которой состоит в том, что сегодня материальный мир соединяется с виртуальным, в результате чего рождаются новые киберфизические комплексы, объединенные в одну цифровую систему. Роботизированное производство и "умные" заводы - один из компонентов трансформированной отрасли. Человечество стоит на рубеже новой технологической революции, которая кардинально изменит способ нашей жизни, работы и отношения друг к другу. Подобного масштаба и сложности перемен человечеству еще никогда не доводилось испытывать. Конечно, сейчас невозможно предвидеть всех последствий, но вполне очевидно, что она затронет все человечество. Четвертая промышленная революция означает все большую автоматизацию процессов и этапов производства: цифровое проектирование изделия; создание его виртуальной копии; совместная работа инженеров и дизайнеров в едином цифровом конструкторском бюро; удаленная настройка оборудования на заводе под технические требования для выпуска этого конкретного "умного" продукта; автоматический заказ необходимых компонентов в нужном количестве; контроль их поставки; мониторинг пути готового продукта от склада на фабрике до магазина и до конечного клиента.

Неоліберальне заперечення свободи і демократії / С. С. Орденов

Із соціально-філософських позицій обгрунтовується неоліберальне заперечення свободи і демократії в глобалізованому світі. Стверджується, що в основі неоліберального заперечення свободи і демократії лежить постмодерне заперечення культури Модерну та відкидання її цінностей. Постмодерна свідомість розвінчує розум, раціональні авторитети, зокрема політико-правові, демократичні ідеали Модерну. За цих умов відбувається рух від свободи як усвідомленої необхідності, до волі - суб'єктивних імпульсних бажань і прагнень, що завжди є рухом до несвободи. До неоліберальних чинників заперечення демократії належить поступове зникнення політичного на тлі затвердження економічного, коли політика стає лише придатком економіки.

Комунікативні процеси у духовній сфері людини та їхнє відображення у феномені робінзонади / О. М. Сідоркіна

Розглянуто соціально-філософські аспекти комунікативних процесів у духовній сфері усамітненої особистості. На прикладі роману Д. Дефо показується специфіка взаємовідносин індивіда з Надприродним та соціальним буттям. Відзначається зв'язок між соціальною комунікацією людини та всією сукупністю конкретно-історичних суспільних відносин в умовах ізольованого існування.

Закони історії у контексті філософії Г. Гегеля: теоретико-методологічний аналіз / З. Стежко, Ю. Харченко, Н. Шалімова

Проведено аналіз гносеологічного аспекту філософської концепції Г. Гегеля - системи доказового знання. У контексті методологічних вимог Г. Гегеля прослідковано за рухом абстракції у процесі пізнання - від первинної раціоналізації розмаїття історичних подій та фіксації її у ймовірнісно-статистичних законах сфер соціальної дійсності - економіки, соціально-політичної сфери та духовності - до осмислення їхньої цілісності в історико-філософських закономірностях; запропоновано нове бачення місця історії як науки в системі наук; проаналізовано причини неможливості повної раціоналізації суспільно-історичних процесів; виділені причини обмеженості методологічних можливостей історії; проаналізовано специфіку розуміння Г. Гегелем категорій "свобода" та "історична необхідність" та специфіку їхньої імплементації в масову свідомість у сучасних ліберально-демократичних державах; уточнено місце і роль ірраціональних та суб'єктивних чинників у "канві" пізнання законів суспільного розвитку; на прикладі імплементації категорії "міра" проілюстровано методологічні можливості філософії Г. Гегеля в оптимізації суспільно-історичних процесів; виокремлено та проаналізовано об'єктивні та суб'єктивні чинники, які обумовлюють труднощі даного процесу.

Філософський аналіз дискурсу інформаційної етики та її морально-практичних дилем / Т. Г. Шоріна

Актуалізована проблема філософського та етичного осмислення нового положення людини за часів "інформаційної революції" у системі взаємовідносин "людина-техніка-природа", що стало предметом вивчення прикладного виду знань - інформаційної етики. Здійснюється філософський аналіз історичних, соціокультурних засад інформаційної етики та її концептуальної особливості. У тому числі, окреслюються її найбільш актуальні морально-етичні теми. Наголошено, що розвиток інформаційної етики та ретельне осмислення її драматичних проблем може імає сприяти їхньому подоланню, знаходженню стійких рішень, необхідних для того, щоби дати адекватні відповіді на технологічні виклики інформаційної епохи.

Причинно-наслідкові зв'язки ефективного альтруїзму як умови розвитку суспільного порядку після пандемії / Ю. В. Гуменюк

Поставлено питання: яким же буде суспільний порядок після пандемії COVID-19? та шляхом узагальнення здобутків минулого, аналізуючи сучасні методологічні концепції й інтерпретуючи ідентичний історико-філософський матеріал, робиться спроба дати відповідь на нього. Даючи визначення такому явищу, як "пандемія", та характеризуючи його, маємо відповідь на запитання: що сталося з людським імунітетом, якщо організм людини не може впоратися з вірусом? Душа людини страждає, поки не зрозуміє суті того, що відбувається і, впершу чергу, суті свого власного існування. Виходячи з цього, проведено розширений аналіз і визначено зв'язки між природою страху, сенсом життя та альтруїзмом. Висвітлено сучасне розуміння ефективного альтруїзму та вирішення за рахунок даного феномену питання щодо наведення суспільного порядку за сучасних умов.

Цифровізація дистанційного навчання як виклик сучасності / Н. І. Ашиток

Розглянуто актуальні проблеми упровадження цифрових технологій в освітню систему. Відзначено, що ефективність цього процесу в умовах глобалізації значною мірою визначає темпи і якість цифровізації інших сфер життєдіяльності людини. Дистанційна форма навчання, заснована на зазначених технологіях, набуває інтенсивного розвитку і підтримується на міжнародному та державному рівнях, оскільки здатна забезпечити освітні потреби осіб, що навчаються в складних ситуаціях, в тому числі в умовах карантину. Розглянуто тенденції розвитку дистанційного навчання як ресурсу освіти, визначено його основні особливості, проаналізовано переваги та ризики.

Марксистский феминизм: генезис и дискурс / В. И. Оноприенко

Рассмотрен марксистский дискурс феминизма как однин из видов женского движения в мире, который привлёк к себе внимание после студенческой революции в Париже 1986 г. и стал началом эпохи становления "новых левых" во многих странах Европы и США, кардинально изменивших политический ландшафт. Показано, что это протестное движение многих слоёв общества против сложившихся стереотипов жизни и деятельности привело к возникновению новых форм жизни, общежития и даже производства (типа коммун) и породило в разных странах новые политические партии, привлекло внимание крупных философов, социологов, психоаналитиков (Эрих Фромм, Герберт Маркузе, Теодор Адорно, Макс Хоркхаймер). Автором марксистского феминизма является Александра Михайловна Коллонтай (1872 - 1952) - российская революционерка, советский государственный деятель и дипломат, политический социолог рабочего движения России и Европы, чрезвычайный и полномочный посол СССР в Норвегии, Мексике, Швеции. Обоснованно, что она запустила процесс становления "новой" женщины, активного участника социалистического переустройства мира. Марксистский феминизм связан с серией ее практических шагов по освобождению женщины в первые годы советской власти.

Public sphere mediatization = Медіатизація публічної сфери / М. Аbysova

У сучасному свiтi все частіше артикулюється нетрадиційне поняття спільноти, пов'язане з поняттям комунікації. Комунікація виявляється тієї сполучною тканиною, що об'єднує різних суб'єктів в єдину політичну спільноту. У цьому контексті публічна комунікація набуває особливої значущості як інструмент взаємодії та вирішення конфліктів, як підстава створення політичної спільноти. Мета роботи - аналіз специфіки існування публічної сфери, що формується в сучасних медіакомунікаціях. Для реалізації даної мети необхідно вирішити такі дослідницькі завдання: здійснити аналіз класичного уявлення публічної сфери як форми суспільно-політичної участі громадян; представити проведення публічної комунікації в практиках нових медіа. Методологія дослідження публічної комунікації закладена у працях таких дослідників, як Дж. Ролз, Ю. Габермас, Дж. Боман, Дж. Коен, А. Янг та ін. Вони застосовують комунікативний підхід до дослідження політичної сфери та процесів, які супроводжують позиціонування індивіда та соціальних груп у межах соціально-політичного поля. Результати дослідження. Нормативний ідеал публічної сфери у доробку І. Канта, Х. Арендт та Ю. Габермаса представлений як простір, де можливо відкрите вираження своєї думки, критика і дискусії. Це - простір плюральності думок, що унеможливлює монополізацію влади. Нарешті, це є простір, який забезпечує інклюзивність та рівність комунікантів. У публічній сфері постійно відбувається процес формування балансу інтересів різних суспільних акторів, тих вимог і підтримки, які вони готові надавати державним інститутам з метою вирішення значущих проблем публічної сфери. Практики неоліберальної модернізації в сучасному світі, постмодерністські тренди в політиці розмивають більш-менш точне визначення меж сфери діяльності державних інститутів та акторів громадянської сфери. Інтернет стає ареною протесту і громадянської мобілізації. Дослідники звертають увагу на нові форми медіаучасті громадян: підписання онлайн-петицій і онлайн-дискусії; вступ до ad-hoc групи в соціальних мережах; репости або розміщення посилань на матеріали з проблемних питань та ін. Дії в мережевих медіа, названі медійною активністю, сприяють поширенню інформації, підвищенню обізнаності із соціальних та політичних проблем. Багато з них є паростками активності, що зароджується онлайн і далі реалізується в офлайн (наприклад, краудсорсінг). Але існують цифрові форми активізму, які повністю реалізуються в інтернеті. Для реалізації таких практик розробляються спеціальні соціальні платформи і додатки, виникають спільноти так званих IT-волонтерів. Обговорення. Мережеві скептики заявляють, що соціальні мережі і блоги повели людство хибним шляхом: замість творчості та індивідуальності тут заохочуються поверхові судження, швидкість створення і споживання контенту на основі автоматизованих способів структурування інформації. Розвиток онлайнової присутності і он-лайн-спільнот вириває індивіда з реальних форм спільності, обмежує можливості в реальній соціальній взаємодії. Численнімережеві оптимісти, такі як К. Андерсон, Д. Тапскотт і К. Ширки, вважають, що медіа є ключовим елементом протестних рухів останніх років.

Курс філософії у ЗВО та мислення людини, націлене на зростання / Н. Б. Адаменко

Розглянуто проблеми викладання філософії у закладах вищої освіти, окреслення її значення в університетському навчанні та сучасному суспільстві. Акцентується увага на зміни статусу філософії в навчальному процесі та пошуки нових розумінь змісту та завдань програми курсу філософії для студентів. Аналізуються його потенційні можливості у становленні людини, здатної осмислювати себе і світ довкола себе як, зокрема точки входу в науку.