Коеволюція системи "людина - суспільство - природа" / Г. М. Клешня

Осмислено місце людини у системі "людина - суспільство - природа" в аксіологічному просторі постсучасності, обтяженому економічними, соціальними та політичними кризами глобалізованого світу, що обумовлюють різноманітні екологічні загрози. Суперечності всередині досліджуваної системи виявляються в хибній ціннісній орієнтації людини, спрямованій виключно на задоволення власних потреб. Здійснена спроба переосмислення біологічної ролі людства як частини природи та оновлення на цих засадах світоглядно-аксіологічних установок відповідно до викликів сучасності.

Нові форми соціального контролю, або "Щастя? Ні, дякую!" / К. С. Гончаренко

Розглягуто концепт "щастя", але не в якості духовної цінності, а в розумінні матеріального благополуччя. Соціальному, яке активно просуває цю думку, завдяки такому підходу, все простіше маніпулювати людиною, а - відповідно -і - контролювати. За таких обставин людина поступово перетворюється на носія "щасливої свідомості", що в прагненні до матеріальних благ втрачає себе, набуваючи характеристики "одномірної". Чим більше людина занурюється в цей процес, тим менше вона здатна свідомо оцінювати світ і себе в ньому. У такий спосіб, ми маємо намір унаочнити, що примарність та ілюзорність "споживчого щастя" поступово перетворює людину на по-кьєркегорівськи найнещаснішу, що позбута свідомого та критичного погляду на дійсність. А її несвідоме існування лише сприяє посиленню контролюючих механізмів соціального.

Society management as a topological diversity = Управління соціумом як топологічним різноманіттям / Yu. Kharchenko

Показано, що соціум як онтологічне багатоманіття фіксує в своєму просторі гранично широкий спектр параметричних можливостей. Соціум конструюється за допомогою застосування параметричного моделювання з використанням параметрів елементів ідеальної моделі та співвідношень між ними. Вступ. Соціум розуміється як певний гранично повний "гіперпростір", в якому взаємодіють і постійно змінюються соціальні системи; а також як множина з додатковими структурами певного типу. Мета дослідження - концептуалізація соціуму як топологічного багатоманіття і мінливої складності в термінах філософської онтології, соціальної філософії та топології. Завдання дослідження - аналіз механізмів управління соціумом як топологічним багатоманіттям. Методологія дослідження. Топологія як методологічнийпринцип використовується при порівнянні онтологічного баготоманіття з топологічним багатоманіттям, а також при описі соціуму як складності, в якій перетинаються онтологічні простори культури, цивілізації, політики, економіки, мистецтва, релігії, історії, науки, техніки, комунікації, духовності, віртуума, де кожна сфера є підмножиною в онтологічному просторовому багатоманітті. Підтверджено, що управління соціумом як онтологічним багатоманіттям передбачає: побудову ідеальної моделідосліджуваного соціального простору; порівняння параметрів ідеальної та реальної моделей; формування висновків і рекомендацій щодо корекції управлінських механізмів, що впливають на соціальний простір, соціальний об'єкт, стосунків між суб'єктами; побудову прогнозу щодо подальшого функціонування соціального простору. Обговорення Обгрунтовано, що соціум як складне багатоманіття є чимось набагато більшим, ніж будь-яке топологічне різноманіття. Управління цією онтологічною складністю як єдиним цілим є проблематичним через нескінченну кількість змінних, які впливають на соціальні події. Висновки: соціальне управління охоплює матеріальну, інтелектуальну, демографічну, культурну сфери. Частково через їхню крайню складність сюди залучаються біосфера, ноосфера, інфосфера, віртуум-сфера, духовна сфера та інші сфери.

Tolerance in the realm of science = Толерантність у сфері науки / R. I. Kuzmenko

Досліджено особливості феномену толерантності в науковій сфері, його сутнісні характеристики і основні риси філософських інтерпретацій. Мета роботи - аналіз феномену толерантності у науковій сфері. Методологія дослідження. Для досягнення мети та вирішення поставлених у роботі завдань були використані герменевтичний та порівняльний підходи. Вони дозволили проаналізувати феномен толерантності, тенденції його осмислення та тлумачення, а також побачити роль, яку він відіграє у науковій сфері. Результати дослідження. Актуалізація дослідження проблеми виявлення толерантності у сфері наукової діяльності обумовлена стрімкими трансформаційними процесами як на глобальному, так і на національному рівнях. Толерантність у стосунках між ученими є необхідною умовою успішної наукової співпраці. Обгрунтовано, що толерантність є одним із ключових принципів ефективного розвитку наукової сфери, творчої активності того чи іншого суб'єкта наукової діяльності. Обговорення. Прогрес у різних галузях науки, а також розвиток демократичних відносин у суспільстві залежать від проявів толерантності або нетолерантності до думки іншого. Висновки. Толерантне ставлення до іншого сприяє досягненню позитивних результатів у спільній діяльності, установленню нових форм спілкування, розширенню контактів у сфері науки між ученими світу і встановлення партнерських відносин.

Особливості знання про природу на ранніх етапах суспільного розвитку / О. М. Сідоркіна

Розглянуто особливості формування та характер знання про природу на ранніх етапах суспільного розвитку. Показується детермінованість процесу взаємовідносин між природою та людиною та специфіки системи знань про природу особливостями індивідуальної і суспільної праці. Доводиться, що витоки переплетіння різних форм духовної культури та суспільної свідомості первісної людини, нерозчленованість її знань про природу і пізнавальної сфери загалом полягають у нерозчленованості самого суспільного буття. Подібний характер ставлення до природи та засоби її пізнання відображали рівень розвитку матеріальних продуктивних сил суспільства, культури, пізнавальної діяльності, загальні умови життя.

Формування екологічної свідомості в умовах глобалізації / С. С. Орденов

Розкрито специфіку формування екологічної свідомості за умов глобалізації. Акцентовано увагу на недостатньому забезпеченні з боку урядів країн екологічної рівноваги та безпеки природокористування на інституціональному рівні. Наголошується, що для подолання негативних тенденцій в екологічній сфері формування екологічної свідомості повинно відбуватися у напрямку досягнення оптимальної взаємодії суспільства і природи, а також забезпечення гармонізації матеріального і духовного життя суспільства. Сучасна екологічна свідомість повинна подолати суперечності, які виникають у системі людина-природа шляхом зміщення акцентів етичних засад - від антропоцентризму до екоцентризму, що дозволить відновити рівновагу між людиною та біосферою у процесі суспільного розвитку.

Категорія "екологічна відповідальність" в етичному вченні Католицької церкви в ХХI ст. / О. А. Матюхіна

Категорія екологічної відповідальності займає одне з провідних місць у сучасній екологічній етиці. Досліджено особливості осмислення цієї категорії в етичному вченні католицької церкви. Католицька церква розглядає наявність "екологічної відповідальності" кожної людини як одну з основних умов вирішення екологічних проблем. Увага приділяється зв'язку екологічної концепції католицької церкви з її вченням про сутність та призначення людини.

Соціокультурні виклики дезінформації / Т. Шадюк

Дезінформація є тим явищем, яке уособлює реалії соціокультурної ситуації нашого часу. До нього належить контент неправдивої інформації та хибного знання, поширення якого у суспільстві має перманентні різноаспектні виклики. Встановлюється зміст понять "дезінформація", "конспіративізм" та "конспіративний світогляд". На прикладі "теорій змови" з'ясовується сутнісний характер проблеми дезінформації, виокремлюються її суспільний та індивідуальний аспекти, крізь призму яких виокремлюються причини й деструктивні наслідки побутування конспірологічного світогляду. Досліджуються способи осмислення сучасної соціокультурної ситуації, що характеризується невпинним продукуванням і поширенням дезінформації.

Символ як атрибут комунікації в цифрову епоху (соціокультурний аспект) / Н. А. Ченбай

Досліджено особливості символічної комунікації в умовах широкого використання інформаційно-комунікаційних технологій, які впливають на спілкування і сприйняття інформації людьми, які комунікують у різних соціальних мережах. Розглянуто підходи до визначення поняття "комунікація". Обгрунтовується висновок, що з розповсюдженням естетичних ідей та механізмів масової культури з'явилося нове бачення природи символів, що істотно вплинуло на якість діалогу та зумовило змістовні зміни в комунікаційних процесах.

Цифрова реальність: нові умови для людства / Н. М. Сухова

Досліджено трансформаційні процеси ціннісної системи людства в умовах цифрової реальності. Показано, як розвиток сучасних технологій впливає на різні сфери людського існування, формуючи іноді неппродумані пропозиції для вирішення нагальних питань щодо існування людини в суспільстві та в світі загалом. Наголошено, що намагання побудувати нову ціннісну систему в умовах цифрової реальності, спонукає людство замислитися над образом Я у майбутньому. Оскільки саме цінності, як провідники трансцендентного, задають горизонти належного, надають нам наш власний образ. Показано, що дослідники постмодерної епохи, стверджуючи відносність людських цінностей, глибоко помилялися у своїх висновках. Нова цифрова реальність активно втілює свої абсолютні цінності стосовно людини та суспільства, унеможливлюючи будь-яку альтернативу. Поєднання IТ, нано- та біотехнологій сформували нову реальність з новими умовами для життя людини.

Соціокультурні особливості господарсько-економічної діяльності в життєвих стратегіях глобалізованого суспільства / Е. М. Герасимова

Сучасний світ сьогодні характеризується стрімкими змінами у життєвих стратегіях глобалізованого суспільства, що обумовлює вимоги до рівня соціально-філософських досліджень господарсько-економічної діяльності, яка визначається глибинними джерелами соціокультурної динаміки та пошуком гармонізації і взаємодії в суспільстві. Відповідно, змінюється історичний характер теоретико-методологічних концепцій пізнання господарсько-економічного буття, у яких простежується тенденція формування своєрідного інтелектуального стилю та способів його прояву, з урахуванням соціокультурних особливостей світосприйняття.

Соціальний вимір колективної пам'яті / Н. Г. Мозгова

Досліджено феномен колективної пам'яті. Показано, що колективна пам'ять завжди вмонтована в конкретний соціальний досвід і у такий спосіб тісно пов'язана з часовими та просторовими уявленнями. На бачення власного минулого дуже впливає те, чим і ким ми є сьогодні. Центральною проблемою статті є теоретична реконструкція умоглядних пошуків сучасними вітчизняними та зарубіжними дослідниками підвалин феномену колективної пам'яті.

Особливості розвитку логіки початку ХХ та ХХI ст. / Л. Г. Комаха, Н. А. Колотілова

Досліджено особливості розвитку логіки на початку ХХ та ХХI ст. Продемонстровано, що початок минулого століття характеризувався суттєвими зрушеннями у логіці насамперед у науковому ракурсі завдяки розробці формалізованих мов та тісним зв'язком із математикою, підгрунтя чого було закладене в працях другої половини ХIХ ст. У результаті ми отримали величну будову сучасної формальної логіки. На початку теперішнього століття розвиток логіки стимулюється насамперед запитами освіти, що в другій половині ХХ ст. обумовило критику формальної логіки й розробку неформальної логіки, яка привернула увагу широких кіл науковців і здобувачів освіти. На сьогоднішній день формальна й неформальна логіки об'єднують свої зусилля в розробках аргументативної проблематики як у напрямі побудови загальної теорії, так і в дослідженнях аргументацій у різних типах дискурсів, а також у межах комп'ютерних наук.

Екологічна криза техногенної цивілізації: ризики ХХI століття / Л. Г. Дротянко

Досліджено особливості кризових явищ у відношенні "людина - природа" на початку ХХI століття, які пов'язані з розширенням техносфери. Уточнено зміст терміну "техносфера" з позицій філософського світогляду. Показано, що технологічний розвиток людства у ХХI столітті зачіпає не лише техногенне середовище на планеті Земля, а й значною мірою порушує природний стан космічного простору через запуски штучних супутників, ракет тощо, які з плином часу виходять із ладу й стають космічним сміттям. Отже, далекий космос стає для землян ближчим не лише з точки зору його вивчення, але й із точки зору негативного впливу технологічного його освоєння людством. У зв'язку із цим у статті розглядаються можливі екологічні ризики, зумовлені подальшим наростанням технологічної діяльності людства у космосі.

Культурні трансформації міста в умовах пандемії коронавірусу COVID-19 / О. І. Кравченко

Досліджено зміни в культурі міста, його інфраструктурі та способі життя міських жителів. Показано, як віртуальний світ змінює традиційний устрій життя та побут людства і все більше й більше його захоплює. Підкреслено, що завдяки епідеміям, які періодично відбувалися у світі, міста почали змінювати свою архітектуру для того, щоб зменшити поширення вірусів. Це, в свою чергу, призводить до покращення життя міських жителів. Встановлено, що пандемія - це не останній глобальний шок для всього світу і світ уже не буде таким, як раніше.

Комунікативні характеристики сучасної культурної доби в контексті цифровизації / О. П. Антіпова

Доведено, що цифровизація як невід'ємний атрибут інформаційної ери сягає за межі суто технологічної галузі та слугує визначальним чинником трансформації характеристик соціокультурного простору, зокрема комунікативної взаємодії. Обгрунтовано амбівалентний характер комунікативної парадигми сучасної культурної доби в контексті цифровизації: з одного боку, вона надає широкі можливості для прискореного інфообміну, міжкультурної взаємодії, безперервної трансляції повідомлень, спілкування онлайн тощо, а з іншого - означена численними ризиками, серед яких - перенасичення інформацією, зниження рівня критичності сприйняття інфопотоку, "цифрова нерівність", нав'язування контенту, застосування маніпулятивних технологій тощо. Доведено, що важливим чинником подолання цих та інших проблем на шляху побудови оптимальної моделі комунікативної взаємодії усвідомлюється становлення інформаційної культури, здатної зберегти традиційні й виробити нові цінності та світоглядні настанови, що відповідатимуть викликам глобалізації.

Тенденції розвитку туризму в сучасному світі / М. А. Абисова, І. В. Саладіс

Проаналізовано зовнішні (природні, політико-правові, соціально-економічні) та внутрішні (зв'язані з попитом і пропозицією туристичних послуг; інституційні та техніко-технологічні) фактори, від яких залежить розвиток туризму як сучасного соціального інституту, впливового чинника суспільного життя на національному, регіональному та міжнародному рівні. Відзначається, що туризм, як інші соціальні інститути в сучасному світі, відчуває на собі вплив несприятливих екзогенних факторів, серед яких пандемія COVID-19 посідає чільне місце. Соціально-філософський дискурс туризму дозволяє не тільки виявити його місце в сучасному суспільстві, але й з'ясувати можливості антикризової участі в нестабільній соціальній ситуації, здатність до швидкої регенерації, інноваційного самооновлення. Показано необхідність розвитку нових напрямів туризму як чинників реалізації цілей сталого розвитку, стабілізаторів суспільного розвитку. Наголошується, що одним із трендів розвитку туристичної сфери стає перехід від індустрії послуг до індустрії вражень.

Сторітеллінг як феномен сучасной комунікації / Т. А. Пода

Проаналізовано феномен сторітеллінгу як сучасної комунікаційної технології у контексті індустрії сучасних цифрових медіа. Описано структурну та змістовну складову специфіки мультимедійних історій. Також розглядається контекст використання поняття "сторітеллінг", особливості та причини ефективності сторітеллінгу як способу передачі інформації. Аналізуються причини актуальності цього методу організації мультимедійного контенту на сучасному етапі розвитку інформаційно-комунікаційних технологій, який ставить високі вимоги перед ергономікою інформаційних продуктів.

Папа Франциск у Каїрі. Аналіз бренду понтифіка в мережі Instagram / Е. М. Матер'ян

Instagram вже давно є однією з найпопулярніших соціальних мереж із понад 1,14 мільярда користувачів у всьому світі. Сьогодні багато релігійних лідерів використовують цей додаток і залучають мільйони підписників. Папа Франциск є одним із найвидатніших релігійних діячів нашого часу. На основі публікацій під час візиту до Каїру досліджено, як він використовує Instagram для створення особистого бренду та як це пов'язано з його авторитетом. Мобільні пристрої та програми, які працюють за тим самим принципом, що й Instagram, відкривають шлях для нової аудиторії та нових взаємодій між релігійними лідерами та їхньою аудиторією. Запропоновано нові ідеї щодо вивчення відносин між релігійними лідерами та владою в епоху ЗМІ.

Екологічна культура людини як основа гармонійного розвитку суспільства / О. П. Скиба

Зазначено, що в останні десятиліття в усьому світі зростає інтерес суспільства до проблем охорони природи та раціонального використання природних ресурсів, збереження екологічної рівноваги. Тривалий час людина намагалася саме підкорити природу, демонструвала споживацьке ставлення до природи і розраховувала побудувати ідеальне суспільство за допомогою наукового знання. Хибність такого підходу люди усвідомили не так давно, лише на початку ХХ століття. І актуальними стають питання про місце людини у природі, про зміну ставлення до природи, що допоможе зберегти для майбутніх поколінь природні багатства нашої планети. Ціннісні орієнтири у ставленні до природи змінюються, але сама ситуація зміниться на краще, якщо нові цінності стануть надбанням широких верств населення, частиною їхньої екологічної культури. Вирішити проблему формування у сучасної людини екологічної культури допомагає поява низки нових наук у сфері екологічного пізнання, таких, як екологічна етика, етика благоговіння перед життям А. Швейцера, етика відповідальності Г. Йонаса, соціальна екологія тощо.