Автогенні сукцесії лісової рослинності за умов зменшення антропогенного впливу: Вип. 9.10, 1999

Дано огляд літератури, в якому зібрано та проаналізовано дані про розвиток лісових ценозів і спонтанне відтворення лісової рослинності на відкритих безлісних ділянках за відсутності або мінімізації антропогенного втручання. Вивчення загальних особливостей перебігу процесів самозаліснення, а також аналіз швидкості та спрямованості цих процесів у Чорнобильській зоні відчуження дозволяють зробити прогноз подальшого розвитку флори цього регіону під дією прямого (опромінення) та опосередкованого (припинення господарювання) впливу радіації.

Акліматизація деревних інтродуцентів у Ботанічному саду УкрДЛТУ: Вип. 9.9, 1999

Наведено узагальнені результати акліматизації деревних інтродуцентів у колекціях Ботанічного саду УкрДЛТУ. На підставі тривалих спостережень виведено акліматизаційні числа основних представників інтродукованої дендрофлори і зроблено оцінку ступеня їх адаптації в Західному Лісостепу України.

Аналіз існуючих і перспективи розробки нових методів розв'язання комбінаторних задач гільйотинного розкрою: Вип. 9.10, 1999

Наведено загальну характеристику оптимізаційних задач гільйотинного розкрою, розглянуто методи пошуку екстремумів функції мети, уточнено сутність багатоекстремальних комбінаторних задач, проаналізовано існуючі методи розв'язання задач на множині перестановок і перспективи розробки нових методів, визначено актуальність, мету і завдання подальших досліджень.

Базидіальні макроміцети заповідника "Розточчя": Вип. 9.10, 1999

На основі вивчення мікрофлори заповідника наведено матеріали про систематичний склад базидіальних макроміцетів. Визначено 139 видів макроміцетів, наведено результати фенологічних спостережень і розподіл макроміцетів за еколого-біологічними групами.

Букові ліси Опілля, їх природне відтворення: Вип. 9.10, 1999

Подано екологічну характеристику угруповань формації бука європейського на Опіллі. Встановлено, що 74% зрубів в дубово-грабово-букових та майже 90% в грабово-букових типах лісу можна залишати для природного відновлення, а на решті площ зрубів рекомендовано вирощувати лісові культури.

Біоекологічні основи інтродукції деревних рослин Атлантично-Північноамериканської флористичної області у Північній Буковині: Вип. 9.9, 1999

Наведено результати інтродукції деревних рослин Атлантично-Північноамериканської флористичної області на Північній Буковині: систематичний склад, дати початку та закінчення вегетації, зимостійкість, терміни цвітіння та фертильність пилку. Показано, що більшість рослин добре акліматизувались на Північній Буковині; зазначено, Атлантично-Північноамериканська флористична область є перспективним джерелом інтродукції на даній території.

Біохімічні ознаки метаболізму листків в зв'язку з умовами мінерального живлення дерев: Вип. 9.9, 1999

Описано грунтові умови мінерального живлення деревних рослин зеленої зони Львова. Показано суттєві фізіолого-біохімічні зміни в листках під впливом особливостей місцезростання дерев. Наведено дані статистичного аналізу урбоекологічної залежності асиміляції азоту та його впливу на деякі процеси метаболізму в листках.

Визначення вологозабезпеченості грунту лісових насаджень статистичними методами: Вип. 9.10, 1999

Винниківському дендропарку - 100 років: Вип. 9.9, 1999

За наслідками інвентаризації наведено характеристику стану дендропарку в м. Винниках під Львовом, що був закладений С.Соколовським 100 років тому.

Вплив віку деревостанів на формування стоку води в різних висотно-типологічних умовах Карпат: Вип. 9.10, 1999

Наведено результати довготривалих (1959 - 1997 рр.) досліджень гідрологічної ролі гірських лісів. Дано оцінку впливу віку деревостанів на формування стоку води та водозборів у букових і смерекових лісах Українських Карпат.

Вплив різних агротехнічних способів догляду на мікрокліматичні умови росту культур сосни звичайної: Вип. 9.10, 1999

Проведено дослідження впливу різних способів догляду (поління, хімічний догляд) у три- і п'ятирічних культурах на зміну вологості, температури грунту та освітленості. Встановлено, що агротехнічні заходи догляду сприяють збереженню вологи у грунті й підвищують освітленість. В умовах посушливого року відмінності між дослідними і контрольними варіантами за вологістю грунту спостерігаються до глибини 150 см. Водночас знищення трав'янистої рослинності призводить до більш інтенсивного нагрівання грунту. В цілому агротехнічний догляд сприяє поліпшенню стану культур сосни та їхньому росту.

Вітровали лісу в Горганах: Вип. 9.9, 1999

Досліджено прояв вітровалів за різних лісорослинних умов Горган. Виведено індекси вітровалонебезпечності основних типів лісу, встановлено найменш і найбільш вітровалонебезпечні типи лісу.

Декоративні форми туй в озелененні населених пунктів Українських Карпат: Вип. 9.9, 1999

У населених пунктах Українських Карпат культивується найбільше декоративних форм туї західної, значно менше - туї східної і лише дві - туї складчастої. Більшість форм - деревовидні й зеленохвої. Передгірні та низькогірні райони придатні для культивування усіх трьох видів і їх форм. Для середньогір'я придатні лише туя західна та її форми з лускоподібною хвоєю.

Дендрарій Липниківського лісництва та проект його реконструкції: Вип. 9.9, 1999

Проведено обстеження асортиментного складу деревних і трав'янистих рослин дендрарію Липниківського лісництва Львівського ліспаркгоспу. Розроблено та описано проект його благоустрою та озеленення, що буде впроваджено в перспективі.

Деякі особливості облаштування об'єктів природно-заповідного фонду Карпат: Вип. 9.9, 1999

Обгрунтовано особливості благоустрою об'єктів природно-заповідного фонду Карпат. Наведено перелік найбільш декоративних дерев і чагарників для пейзажних композицій і під'їзних доріг до них.

Деякі результати моніторингових досліджень екосистем Карпат: Вип. 9.10, 1999

До питання діагностики рекреаційної дигресії лісових насаджень: Вип. 9.10, 1999

Вперше отримано в широкому спектрі лісорослинних умов дані про твердість поверхневого 5 см шару грунту під лісостанами з різними стадіями рекреаційної дигресії. Запропоновано моделі залежності стадій від значень твердості грунту.

До питання етіологічної класифікації хвороб деревних рослин: Вип. 9.10, 1999

Зроблено спробу переглянути основні положення етіологічної класифікації хвороб деревних рослин з метою розмежування понять "хвороба" і "пошкодження". Пропонується всі відхилення, які відбуваються в живих рослинах за наявністю чи відсутністю патологічного процесу, віднести до хвороб, а термін "пошкодження" застосовувати лише для мертвої деревини (круглого лісу, сортаментів тощо). Дану класифікацію доцільно використати у лісопатологічному моніторингу в частині оцінки санітарного стану лісів.

До питання накладання втрат у виробничих системах з вимушеним єдиним ритмом роботи: Вип. 9.10, 1999

Викладено нові способи визначення величини накладання втрат робочого часу у виробничих системах.

До питання про періодичність вітровалів лісу в Карпатах: Вип. 9.10, 1999

Охарактеризовано вітровали у регіоні Карпат упродовж останнього 130-річного періоду. У вияві катастрофічних вітровалів встановлено довготермінову 80 - 100-річну періодичність. Досліджено причини, що формують вітровалонебезпечні ситуації та зумовлюють вияв вітровалів.