Інсуляризація популяцій рослин та деякі її наслідки: Вип. 9.9, 1999

Розглядаються наслідки розділення (інсуляризації) популяцій рослин різних просторових типів на природно-історичні й антропогенні фрагменти. Зроблено висновок про доцільність фундаментальних досліджень цього явища.

Інтродукована дендрофлора зелених насаджень Північної Буковини: Вип. 9.9, 1999

Викладено результати інвентаризації інтродуцентів у парках, скверах, зелених насадженнях, лісокультурах Північної Буковини. Виявлено 213 видів і форм. Наведено список інтродуцентів, які рекомендується використовувати для збагачення зелених насаджень та підвищення їх декоративних властивостей.

Інтродукція деревних рослин в зеленій зоні Львова та шляхи її розширення: Вип. 9.9, 1999

Висвітлено досвід введення в культуру інтродуцентів у Львові впродовж XIX - XX ст. Проаналізовано динаміку інтродукції декоративних видів, вказано їх походження та поширення. Намічено шляхи інтенсифікації процесу інтродукції порід у західному регіоні України.

Інтродукція лісових деревних видів у Карпатах: Вип. 9.9, 1999

Узагальнено досвід інтродукції в Карпатах дугласії Мензіса, модрин європейської та японської, сосен кедрових корейської та сибірської, сосни веймутової, ялиці бальзамічної, ялини східної, кедра атласького, дубів червоного та австрійського, горіхів манчжурського, сірого, чорного, айлантолистого, оксамитника амурського, каштана їстівного.

Інтродукція платанів на Закарпатті: Вип. 9.9, 1999

Платани східний, західний і кленолистий є найбільш морозостійкими. Вони культивуються на Закарпатті протягом кількох століть як декоративні рослини. Найбільш поширеним став платан кленолистий. Автор рекомендує включити його в лісові культури.

Інтродуценти хвойних і листяних порід як об'єкт підсочки: Вип. 9.9, 1999

Визначено соко- та смолопродуктивність листяних (береза плосколиста, береза даурська, клен ясенолистий, клен сріблястий, клен цукровий) та хвойних (сосна Банкса, сосна Веймутова, сосна жорстка, сосна чорна) інтродукованих порід. Наведено результати аналізу соку листяних порід на вміст цукрів.

Автогенні сукцесії лісової рослинності за умов зменшення антропогенного впливу: Вип. 9.10, 1999

Дано огляд літератури, в якому зібрано та проаналізовано дані про розвиток лісових ценозів і спонтанне відтворення лісової рослинності на відкритих безлісних ділянках за відсутності або мінімізації антропогенного втручання. Вивчення загальних особливостей перебігу процесів самозаліснення, а також аналіз швидкості та спрямованості цих процесів у Чорнобильській зоні відчуження дозволяють зробити прогноз подальшого розвитку флори цього регіону під дією прямого (опромінення) та опосередкованого (припинення господарювання) впливу радіації.

Акліматизація деревних інтродуцентів у Ботанічному саду УкрДЛТУ: Вип. 9.9, 1999

Наведено узагальнені результати акліматизації деревних інтродуцентів у колекціях Ботанічного саду УкрДЛТУ. На підставі тривалих спостережень виведено акліматизаційні числа основних представників інтродукованої дендрофлори і зроблено оцінку ступеня їх адаптації в Західному Лісостепу України.

Аналіз існуючих і перспективи розробки нових методів розв'язання комбінаторних задач гільйотинного розкрою: Вип. 9.10, 1999

Наведено загальну характеристику оптимізаційних задач гільйотинного розкрою, розглянуто методи пошуку екстремумів функції мети, уточнено сутність багатоекстремальних комбінаторних задач, проаналізовано існуючі методи розв'язання задач на множині перестановок і перспективи розробки нових методів, визначено актуальність, мету і завдання подальших досліджень.

Біоекологічні основи інтродукції деревних рослин Атлантично-Північноамериканської флористичної області у Північній Буковині: Вип. 9.9, 1999

Наведено результати інтродукції деревних рослин Атлантично-Північноамериканської флористичної області на Північній Буковині: систематичний склад, дати початку та закінчення вегетації, зимостійкість, терміни цвітіння та фертильність пилку. Показано, що більшість рослин добре акліматизувались на Північній Буковині; зазначено, Атлантично-Північноамериканська флористична область є перспективним джерелом інтродукції на даній території.

Біохімічні ознаки метаболізму листків в зв'язку з умовами мінерального живлення дерев: Вип. 9.9, 1999

Описано грунтові умови мінерального живлення деревних рослин зеленої зони Львова. Показано суттєві фізіолого-біохімічні зміни в листках під впливом особливостей місцезростання дерев. Наведено дані статистичного аналізу урбоекологічної залежності асиміляції азоту та його впливу на деякі процеси метаболізму в листках.

Базидіальні макроміцети букових лісів Українського Розточчя: Вип. 9.9, 1999

Завдяки мікологічному обстеженню букових лісів Українського Розточчя виявлено 99 видів базидіальних грибів-макроміцетів, які належать до 58 родів 26 родин 12 порядків. З них два види (Hericium coralloides (Scop.) Gray і Grifola umbellata (Pers.) Pilat) занесено до Червоної книги України. Встановлено чотири періоди розвитку грибів: пізньовесняний, літній, ранньоосінній і пізньоосінній, кожний з яких характеризується різним видовим складом і чисельністю макроміцетів.

Базидіальні макроміцети заповідника "Розточчя": Вип. 9.10, 1999

На основі вивчення мікрофлори заповідника наведено матеріали про систематичний склад базидіальних макроміцетів. Визначено 139 видів макроміцетів, наведено результати фенологічних спостережень і розподіл макроміцетів за еколого-біологічними групами.

Букові ліси Опілля, їх природне відтворення: Вип. 9.10, 1999

Подано екологічну характеристику угруповань формації бука європейського на Опіллі. Встановлено, що 74% зрубів в дубово-грабово-букових та майже 90% в грабово-букових типах лісу можна залишати для природного відновлення, а на решті площ зрубів рекомендовано вирощувати лісові культури.

Вітровали лісу в Горганах: Вип. 9.9, 1999

Досліджено прояв вітровалів за різних лісорослинних умов Горган. Виведено індекси вітровалонебезпечності основних типів лісу, встановлено найменш і найбільш вітровалонебезпечні типи лісу.

Визначення вологозабезпеченості грунту лісових насаджень статистичними методами: Вип. 9.10, 1999

Визначення структури популяції оленя благородного (Cervus elaphus L.): Вип. 9.10, 1999

Наведено теоретичне обгрунтування, алгоритм і результати обчислень окремих параметрів структури популяції оленя благородного.

Винниківському дендропарку - 100 років: Вип. 9.9, 1999

За наслідками інвентаризації наведено характеристику стану дендропарку в м. Винниках під Львовом, що був закладений С.Соколовським 100 років тому.

Виявлення строкатої ядрової корозійної гнилі в соснових деревостанах: Вип. 9.10, 1999

Розглянуто способи визначення розповсюдження строкатої ядрової корозійної гнилі, яка викликається грибом Phellinus pini (Thore et Fr). Математична обробка результатів довела, що використані під час діагностики характерні ознаки гнилі та місцезнаходження гнилі в стовбурі мають висококореляційні зв'язки. Ці ознаки можна використовувати для оцінювання ураження окремих дерев і деревостанів.

Вплив віку деревостанів на формування стоку води в різних висотно-типологічних умовах Карпат: Вип. 9.10, 1999

Наведено результати довготривалих (1959 - 1997 рр.) досліджень гідрологічної ролі гірських лісів. Дано оцінку впливу віку деревостанів на формування стоку води та водозборів у букових і смерекових лісах Українських Карпат.