Мікроскопічні водорості бентосу нижньої течії річки Південний Буг

Досліджено видовий склад мікроскопічних водоростей бентосу нижньої течії р. Південний Буг. Знайдено 121 вид водоростей, які відносяться до 5 відділів: Bacillariophyta (86), Chlorophyta (20), Cyanoprocaryota (9), Euglenophyta (3), Charophyta (3). У р. Південний Буг присутні рідкісні для флори України види: Thalassiosira weissflogii (Grunow) Fryxell et Hasle, Reimeria sinuata (W. Greg.) Kociolek et Stoermer, а вид Navicula alineae Lange-Bert. наведений як новий для території України. Проведено еколого-географічний аналіз мікроскопічних водоростей досліджуваної водойми.

Лишайники та ліхенофільні гриби Кальміуського відділення Українського степового заповідника

На території Кальміуського відділення Українського степового заповідника (Донецька область) було знайдено 55 видів лишайників та ліхенофільних грибів. Серед них Rinodina aspersa (Borrer) J.R. Laundon є новим для України видом. Найчисельнішою екологічною групою є епіліти (32 види, 71,1 %), меншою кількістю видів представлені епігеї (8, 13,5 %). Складений список видів з нотатками для кожного виду. Це перші ліхенологічні дослідження на території Кальміуського відділення.

Созофіти степової зони України та їх представленість у проектованій екомережі

Робота здійснена на основі аналізу раритетного різноманіття регіону, який відзначається найбільшою вразливістю в Україні, надмірною фрагментацією та значною деградацією екосистем, ємність яких значною мірою вичерпана. Проведено аналіз систематичної, екологічної та географічної структури созофітів степової зони України та елементів екомережі. Встановлено, що на територіях елементів проектованої екомережі (природних ядер і екокоридорів) зростає 173 види судинних рослин, занесених до Червоної книги України (ЧКУ) (2009), що становить 73,6 % їхньої чисельності у степовій зоні. Проведений порівняльний аналіз флори раритетних видів степової зони України та в елементах екомережі не виявив суттєвих розбіжностей за його показникамим. Виявлено, що провідні місця в обох аналізованих групах займають види родин Fabaceae, Poaceae і Orchidaceae. Показано, що проектована екомережа значною мірою представляє всі умови для збереження, відновлення та охорони видів, занесених до ЧКУ. Виявлений розподіл раритетного видового складу на територіях адміністративних областей можна прийняти за точку відліку для оцінки ефективності охоплення геосистем, придатних для їхнього збереження, та опрацювання заходів відновлення і охорони, зокрема на ділянках проектованої екомережі. Трапляння видів, занесених до ЧКУ, у елементах проектованої екомережі адміністративних територій є досить нерівномірним і, звичайно, відрізняється від природного. За коефіцієнтом подібності Жаккара між раритетною флорою території адміністративних областей та відмічених у елементах екомережі степової зони України встановлено, що найбільш схожі Херсонська (0,9), Миколаївська (0,61), Донецька (0,7) і Одеська (0,6) області. Виявлена недостатня представленість рідкісних видів степової зони України на територіях елементів екомережі. Певною мірою це зумовлено також ступенем дослідження флори та її раритетної компоненти. Так, меншим значенням коефіцієнта подібності характеризуються Луганська, Запорізька і Дніпропетровська (0,5) області. Найменшими значеннями коефіцієнта подібності у межах степової зони характеризуються Харківська (0,4) і Кіровоградська (0,3) області. Це розходження, зумовлене суб'єктивними причинами, вимагає перегляду окремих методичних підходів, зокрема у раритетній частині "Положення про формування екомережі України". Насамперед, це стосується закріплення принципу пріоритету представленості в елементах екомережі всього або максимально повного раритетного фіторізноманіття адміністративної області або фізико-географічниої території. Не менш важливою має бути повнота популяційної представленості раритетних видів, що є складним завданням, але таким, що має бути розв'язане.

Репрезентативність рідкісних і зникаючих видів роду Astragalus L. (Fabaceae) у межах природно-заповідних територій та в колекціях інтродукційних центрів України

З метою часткової оцінки наближення до успіху у виконанні задач 7 і 8 Глобальної стратегії збереження рослин в Україні до 2020 року визначено та проаналізовано рівень репрезентативності рідкісних і зникаючих видів роду Astragalus L. (Fabaceae) природної флори країни на територіях природно-заповідних об'єктів, у колекціях ботанічних садів і дендропарків. Встановлено, що 4 види (19 % з цієї групи) - A. exscapus L., A. sareptanus A. Beck., A. zingeri Korsh., A. calycinus M. Bieb. - не представлені на територіях природно-заповідного фонду України. В культурі нині зберігається 12 рідкісних і зникаючих видів. Виділено 5 видів, які можуть бути задіяними у програмах з реставрації та відновлення екосистем у найближчій перспективі (A. cicer L., A. cretophilus Klokov., A. glycyphyllos L., A. odessanus Besser, A. ponticus Pall.). На сьогодні взагалі не забезпечені охороною ex situ та in situ в Україні 3 рідкісних і зникаючих види: A. exscapus, A. sareptanus, A. calycinus.

Білоперлинні волошки берегів Каховського водосховища: сучасний стан популяцій та заходи охорони

Наведено відомості про сучасний стан популяцій двох видів білоперлинних волошок - Centaurea appendicata Klokov і C. konkae Klokov (секція Pseudophalolepis Klokov) - на берегах Каховського водосховища. Обидва види є надзвичайно рідкісними вузьколокальними ендеміками Нижньодніпровських пісків, що включені до Червоної книги України. Встановлено синтаксономію піщаних угруповань з їхньою участю, наведено дані популяційного характеру. Визначено фактори, які впливають на скорочення популяцій видів. Запропоновано заходи їхньої охорони.

Бріофлора урбанізованих територій Харківської області

Викладено результати дослідження бріофлори м. Харкова і трьох найбільших за кількістю населення міст Харківської області: Ізюма, Балаклії та Куп'янська. Наведений список бріофлори, що містить відомості про 104 види та різновидності бріофітів та їх трапляння в різних типах природних та антропогенних місцезростань в досліджених містах, а також про зниклі та помилково наведені види. 11 видів наводяться вперше для Харківської області: Bryum dichotomum, B. funckii, B. kunzei, B. subapiculatum, B. violaceum, Grimmia laevigata, Schistidium apocarpum, Didymodon vinealis, Orthotrichum diaphanum, O. striatum та Campylophyllum calcareum. Проведено класичний структурний аналіз бріофлор и урбанізованих територій. Дається приблизна оцінка потенційного видового різноманіття бріофлори в непорушених природних ценозах на території сучасного Харкова.

Моніторинг стану рослинного покриву техногенних земель: популяційний та морфологічний аспекти

Наведено узагальнені відомості щодо популяційного моніторингу рослин у техногенних екотопах Донецької області за 10-річними даними авторів. Так, проведено популяційний моніторинг 9 найпоширеніших видів багаторічних та однорічних рослин у техногенних екотопах різних типів на території Донецької області. Вивчення однорічних видів рослин та їх морфометричних параметрів дозволили встановити найбільш мінливі ознаки: так, для Reseda lutea L. такими ознаками є: довжина суцвіття та кількість квіток на пагоні; для Senecio vernalis L. - середні значення кількості листків та характеристик суцвіття. Встановлено, що щільність особин в популяціях Plantago lanceolata L. відбиває інтенсивність прямої антропогенної дії на рослини. Наявність у віковій структурі Oberna behen (L.) Ikonn. особин майже всіх стадій свідчить про стабільне положення цього виду у фітоценозі та підтверджується щільністю, розповсюдженістю та ступенем морфологічної мінливості. Результати моніторингу за популяційною структурою солестійких видів дозволили запропонувати простий спосіб використання даних видів для демінералізації едафотопів техногенних земель.

Massjukiella ucrainica - рідкісний для півдня України ксанторіоїдний соредіозний лишайник з урбанізованих ландшафтів

Наведено екологічні особливості рідкісного для півдня України ксанторіоїдного лишайника Massjukiella ucrainica.

Доповнення до флори Національного природного парку "Деснянсько-Старогутський"

Доповнено список видів флори Національного природного парку "Деснянсько-Старогутський". В ході польових досліджень виявлено 46 нових видів. За результатами обробки гербарних зборів - 5 видів. Уточнено раніше невірно визначені 3 рослини, зокрема Carex buxbaumii перевизначено на C.hartmanii, який вже був у списку. За літературними даними список доповнено ще на 6 видів. Таким чином, список флори вищих судинних рослин НПП "Деснянсько-Старогутський" поповнено на 57 видів та 18 родів, і тепер він налічує 853 види та 419 родів. Більшість нововиявлених видів представляють природні біотопи: луки (10 видів), ліси (12), водно-болотні (9). Значна кількість - це культурні (12), рудеральні (11) та сегетальні (3) види. Серед нововиявлених видів є і рідкісні рослини, занесені до Червоної книги України: Aldrovanda vesiculosa, Utricularia minor та Epipactis palustris.

Матеріали до Червоної книги України (Marchantiophyta)

Подано матеріали щодо рідкісних та зникаючих видів печіночників (Marchantiophyta, Bryobionta) України, які включені до офіційних документів різного рівня - Червоної книги європейських бріофітів (1995), Червоної книги України (2009), Червоного списку європейських бріофітів (RLfE, 2014) або запропоновані до охорони та включені до Червоного списку мохоподібних України (Бойко, 2010). До раритетних печіночників України віднесено 22 види, які є представниками 16 родів 13 родин 5 порядків 3 класів - Haplomitriopsida, Marchantiopsida та Jungermanniopsida відділу Marchantiophyta. Більшість представників раритетних видів відносяться до роду Scapania та до родини Scapaniaceae. Ці 22 раритетні види пропонується включити до нового видання Червоної книги України.

Centaurea breviceps Iljin (Asteraceae, Magnoliophyta): neotype and its annotation according to ITS1 and ITS2 secondary structures = Centaurea breviceps Iljin (Asteraceae, Magnoliophyta): неотип и его аннотация по вторичной структуре последовательностей ITS1 и ITS2

На основании материала из locus classicus выбран неотип для эндемического вида Centaurea breviceps Iljin (секция Pseudophalolepis), распространенного на юге Украины. По первичной и вторичной структурах аннотированы последовательности транскриптов ITS1 и ITS2 кластера ядерных рРНК-кодирующих генов. Показано, что C. breviceps отличается от всех ранее секвенированных видов из секций Acrolophus, Maculosae, Phalolepis та Pseudophalolepis уникальной заменой (C >> T, сайт 41) в первой спирали ITS2. В рамках этой группы секций C. breviceps принадлежит к риботипу "A", который представлен диплоидными и автополиплоидными видами и не содержит аллополиплоидов. C. breviceps отличается от трех секвенированных видов секции Pseudophalolepis (C. pseudoleucolepis, C. protogerberi и C. donetzica) вторичной структурой второй спирали ITS1 и первой спирали ITS2.

Географічна структура синантропної флори Національного природного парку "Білоозерський"

Результати географічного аналізу синантропної флори парку НПП "Білоозерський", проведеного за схемою ботаніко-географічного районування, розробленої Г. Мойзелем із співавторами, показали, що в широтному спектрі хорологічних груп переважають температно-субмеридіональні види (43,7 %), і це характерно для рівнинних помірно широтних флор Голарктики. У спектрі регіональних хорологічних груп синантропної флори більшість складають види євразійської групи, види з європейським ареалом і циркумполярні, які поширені головним чином в температній і бореальній зонах. У співвідношенні до океанічності - континентальності перевагу мають види евриокеанічної та індиферентної до океанічності і континентальності групи. Співвідношення океанічних і континентальних кліматипів ареалів загалом підтверджує проміжний характер флори парку. У хорологічному відношенні досліджувана флора відображає загальні риси структури флор лісостепового характеру середньоєвропейських флор з більшістю голарктичних, європейських і центральноєвропейських типів ареалів.

Нові та рідкісні для Лівобережної України лишайники та ліхенофільні гриби з басейну річки Сіверський Донець

Наведено дані щодо місцезнаходження 22 нових та рідкісних для Лівобережної України видів лишайників та ліхенофільних грибів з басейну річки Сіверський Донець. Серед них Bacidia fraxinea Lonnr., Caloplaca sterilis Soun, Khodos. & Vondrak, Fuscidea arboricola Coppins & Tonsberg, Intralichen baccisporus D. Hawsksw. & M.S. Cole, Xanthocarpia marmorata (Bagl.) Froden, Arup & Sochting та Xanthoriicola physciae (Kalchbr.) D. Hawksw. є новими для Лівобережної України, а інші види: (Caloplaca grimmiae (Nyl.) H. Olivier, Chaenotheca brunneola (Ach.) Mull. Arg., Ch. furfuracea (L.) Tibell, Coenogonium pineti (Ach.) Lucking & Lumbsch, Cyphelium notarisii (Tul.) Blomb. & Forssell, Dimelaena oreina (Ach.) Norman, Lichenothelia convexa Henssen, Protoparmeliopsis laatokkensis (Rasanen) Moberg & R. Sant, Placynthiella icmalea (Ach.) Coppins & P. James, Pyrenodesmia concreticola (Vondrak & Khodos.) Sochting, Arup & Froden, Ramalina capitata (Ach.) Nyl., Rinodina guzzinii Jatta, Sarcogyne privigna (Ach.) A. Massal., Trapelia glebulosa (Sm.) J.R. Laundon, T. obtegens (Th. Fr.) Hertel та Xanthocarpia crenulatella (Nyl.) Froden, Arup & Sochting) - рідкісними.

Новий для України вид локулоаскоміцета Phaeosphaeria typharum (Desm.) L. Holm (Phaeosphaeriaceae)

Досліджено анатомо-морфологічні особливості, консортивні зв'язки та розповсюдження нового для мікобіоти України виду Phaeosphaeria typharum (Desm.) L. Holm, знайденого на торішньому листі Typha latifolia L. Встановлено, що за анатомо-морфологічними параметрами близьким до Ph. typharum є вид Phaeosphaeria eustoma (Fuckel) L. Holm. Виявлено ряд відмінностей між видами. Аналіз поширення Ph. typharum показав, що вид має широкий ареал та утворює консортивні зв'язки із 31 видом трав'янистих рослин із 14 родів 7 родин, сапротрофно розвиваючись на їх відмерлих листках та стеблах. Найчастіше мікроміцет був відмічений на представниках родин Typhaceae та Poaceae. Розглянуто екологічні особливості виду, що стосуються стадій онтогенезу та екотопічного поширення.

Лишайники та ліхенофільні гриби дендрологічного парку біосферного заповідника "Асканія-Нова" ім. Ф. Е. Фальц-Фейна

Наведено дані про зростання 116 видів лишайників та 10 видів ліхенофільних грибів дендрологічного парку "Асканія-Нова" ім. Ф. Е. Фальц-Фейна. З них 81 вид виявився новим для біосферного заповідника, 10 видів - виключені зі складу його ліхенобіоти. Вперше для території України наводяться Caloplaca substerilis Vondrak, Palice & van den Boom, Lecania sylvestris (Arnold) Arnold, Marchandiomyces corallines (Roberge) Diederich & D. Hawksw., Polychidium muscicola (Sw.) Gray, Scytinium callopismum (A. Massal.) Otalora, P. M. Jorg. & Wedin. Для її рівнинної частини вперше вказуються Candelariella faginea Nimis, Poelt & Puntillo, C. subdeflexa (Nyl.) Lettau, Flavoplaca dichroa (Arup) Arup, Froden & Sochting, Verrucaria breussii Diederich & Van den Boom.

Інтродукція Paeonia tenuifolia L. в дендропарку "Асканія-Нова"

Досліджено перебіг онтогенезу Paeonia tenuifolia L. при культивуванні в дендропарку "Асканія-Нова", степова зона півдня України. Встановлено феноритміку, особливості індивідуального розвитку та репродукції, морфометричні параметри вегетативних і генеративних органів. Останні характеризуються дуже низьким (довжина пелюстки та плоду), низьким (висота рослини та квітконоса, ширина пелюстки, довжина та ширина насінини) та середнім (довжина та ширина листка, ширина плоду) рівнями мінливості, що свідчить про значну адаптацію виду в нових умовах зростання. З'ясовано, що в дендропарку "Асканія-Нова" Paeonia tenuifolia властива повна реалізація річного та життєвого циклів розвитку. Рослини добре розвинені, регулярно рясно цвітуть та плодоносять, утворюють життєздатний самосів. Існує тенденція формування інтродукційної популяції виду.

Harvesting of common reed in the National nature park "Pyriatynskyi" (Ukraine): capacity and opportunities for nature protected area management = Выкашивание камыша обычного в Национальном природном парке "Пирятинский" (Украина): потенциал и возможности для менеджмента природоохранной территории

Цель исследования - определить запасы тростника обыкновенного и реакцию тростниковых зарослей на зимнее выкашивание в одном из регионов Центральной Украины, в национальном парке "Пирятинский", а также раскрыть возможности и последствия регулярного выкашивания тростника в практике восстановления и устойчивого управления речной поймой в парке. Надземная воздушно-сухая биомасса тростника, морфометрические показатели и некоторые показатели запасов его ресурсов оценили с помощью выборки из трех больших участков тростниковых зарослей, отличающихся продолжительностью затопления. Результаты показывают, что величина ежегодного накопления биомассы тростника колеблется от небольших значений до выше средних (2 - 17 т/га), известных с территории умеренно-климатической Европы. Для сохранения водно-болотных угодий, поддержания поймы и естественных сред обитания в стабильном экологическом режиме следует рекомендовать выкашивание тростника при определенных условиях. Установлены нормы допустимого использования ресурсов тростника в процессе его зимнего выкашивания. Оценена ожидаемая урожайность на основании индикаторных значений тростниковых зарослей с пробных площадей. В ответ на зимнее выкашивание в тростниковых стеблестоях подтверждено отсутствие значимой разницы в первый вегетационный период после выкашивания.

Борошнисторосяні та іржасті гриби Національного природного парку "Бузький Гард"

В результаті мікологічного обстеження Національного природного парку "Бузький Гард" (Миколаївська обл., Україна) зареєстровано 64 види облігатнопаразитних фітотрофних грибів із порядків Erysiphales (33 види) та Pucciniales (31 вид). З них Erysiphe prunastri, Phragmidium violaceum, Puccinia annularis, P. glechomatis та P. permixta - нові для правобережжя Степу України. Зареєстровані гриби паразитували на 86 видах вищих рослин з 70 родів 26 родин. Наведено список зареєстрованих видів грибів та асоційованих з ними рослин-живителів.

Передумови формування адвентивної фракції лісостепових локальних флор природно-заповідного фонду України

У просторі між <$E 51 symbol Р 43 prime 09 symbol Т ~-~48 symbol Р 23 prime 57 symbol Т> пн. ш. і <$E 26 symbol Р 10 prime 00 symbol Т~- ~37 symbol Р 47 prime 00 symbol Т> с. д. вивчена адвентивна фракція 13-ти модельних флор ПЗФ. Вони представляють фіторізноманіття Лісостепу в Україні. Передумовами формування адвентивної фракції флори є абіотичні та біотичні фактори екосистеми-реципієнта, на рівні об'єкта ПЗФ: місце у галузевих природних районуваннях, площа, структура угідь, річкові береги, дороги й комунікації, тривалість охорони. На рівні флори головні передумови такі: загальна чисельність видів, частка чужорідних видів та імовірні загрози інвазій з боку прилеглих флор. Виявлено 364 адвентивних види, серед них 90 (25 %) ефемерофітів. Чисельність адвентивних видів у модельних флорах коливалась від 52 до 229, за варіювання загальної чисельності їх від 418 до 1138. Частка адвентивних видів змінювалася з 9 до 28 % за середнього значення 16 %. Без ефемерофітів вона становила 8 - 26 %, в середньому 14 %. З'ясовано, що чисельність адвентивних видів зростає зі збільшенням чисельності аборигенних видів та загальної їх кількості. Наявна в модельних флорах різноманітність аборигенних видів та їхні угруповання наразі не стали бар'єром проникнення і натуралізації адвентивних видів. Виявлена слабка зворотна кореляція між часткою адвентивних і чисельністю аборигенних видів є підставою для припущення: кількість аборигенних видів, відповідна "виповненій флорі", здатна чинити бар'єр для проникнення видів-оселенців.

Раритетний фітоценофонд Лісостепу України в аспекті формування екомережі

У контексті розбудови екомережі Лісостепу України обгрунтовано виділення 52 ключових територій національного (КТНР) та 78 регіонального (КТРР) рівнів. Дається їхній типологічний аналіз. Встановлено раритетний фітоценофонд ключових територій національного рівня, який налічує 156 асоціації, та регіонального рівня - 95 асоціацій. Раритетні асоціації проаналізовані за характером асоційованості популяцій домінуючих видів в угрупованні, аутфітосозологічним значенням домінантів, ботаніко-географічним значенням, созологічним статусом. Здійснена їх созологічна категоризація, узагальнені матеріали щодо представленості раритетних синтаксонів на виділених ключових територіях екомережі та рівня забезпеченості їх охороною. Проведений порівняльний созологічний аналіз раритетного фітоценофонду КТНР і КТРР Правобережного та Лівобережного Лісостепу.