Духовні журнали в Україні XIX-поч. XX ст. як відбиття розвитку та поширення православ'я

Інтерес до духовних журналів зріс на межі ХІХ і ХХ ст. Ці видання були спрямовані на піднесення освітнього рівня народу, впливаючи на концепцію церковно-приходських шкіл, сприяючи залученню молоді в духовні навчальні заклади, поширюючи серед простих верств населення елементарні знання з медицини, економіки, господарства. У статті висвітлюєтся історія створення і діяльності журналів "Воскресное чтение", "Труды Киевской духовной академии", "Руководство для сельских пастырей", "Русский инок". Стаття містить огляд публікацій, що друкувалися на сторінках цих видань, аналізує коло суспільних і церковних проблем, які в них висвітлювались.

До історії діяльності Тимчасового комітету для заснування Національної бібліотеки Української Держави

У статті розглядаються історія, основні напрями й результати діяльності Тимчасового комітету для заснування Національної бібліотеки Української держави. Організація книгозбірні всесвітнього типу в надзвичайно складній суспільно-політичній ситуації, без базового документного фонду і сталого приміщення була під силу тільки колективу однодумців, які мали високий авторитет у суспільстві. До складу Тимчасового комітету увійшли визнані вчені, діячі культури, громадські діячі. Автором проаналізовано конкретну участь членів ТК у його роботі. Тимчасовий комітет організував і практично керував усім комплексом заходів, необхідних для заснування Національної бібліотеки Української держави.

СІАЗ: нова структура Бібліотеки

У статті йдеться про проблеми формування інформаційної інфраструктури, орієнтованої на допомогу органам державної влади України, участь у цьому процесі бібліотечних закладів. Розглядаються основні напрями діяльності Служби інформаційно-аналітичного забезпечення (СІАЗ); проблеми, які постають перед цією службою та іншими аналогічними структурами загальноукраїнського та регіонального рівнів. На прикладі діяльності СІАЗ узагальнюються перші результати такої роботи.

Степан Постернак

Стаття присвячена дослідженню життя та діяльності Степана Постернака - однієї з найяскравіших постатей керівників НБУВ, його внеску до українського бібліотекознавства. Автор статті вперше відтворює особистість С.Постернака, людини вразливої, чуйної, схильної до самоаналізу, сумнівів, використовуючи значний обсяг архівних та друкованих матеріалів Інституту рукопису НБУВ та Національного державного архіву громадських об'єднань України.

Стратегія збереження документних фондів у Національній бібліотеці імені В.І.Вернадського

У статті виcвітлюється еволюція питання збереження національних документних скарбів, постановка проблеми й стратегія її вирішення у НБУВ. Аналізуються фактори які впливають на поліпшення ситуації, пропонуються конкретні шляхи розв'язання складних моментів, оригінальний моніторинг збереженості документів, система збереження документних фондів НБУВ, досвід якого стане в нагоді аналогічним бібліотекам та організаціям України. Розглядається проблема розробки та здійснення єдиної в Україні національної стратегії збереження бібліотечних та архівних фондів. Йдеться про Національну програму збереження документних фондів України, у створенні якої безпосередню участь беруть фахівці НБУВ, та про проект "Створення страхового фонду", що втілюється в НБУВ.

Видання друкарень, що діяли в українських землях у XVI-XVIII ст., у бібліотеці Вишневецького замку

У НБУВ зберігається вагома частина стародруків з бібліотеки Вишневецького замку, яка в XVIII - першій пол. XIX cт. знаходилася у Вишнівці. Її фундатор - великий гетьман Великого князівства литовського князь Міхал Серватій Вишневецький (1680-1744). Новими цінними надходженнями бібліотека поповнювалася за часів володіння маєтком великим коронним маршалком графом Міхалом Єжи Мнішком (1742-1846) та його сином Каролем Філіппом (1749-1846). Непересічний ранг замкової бібліотеки, яка на той час сягала європейського рівня за складом фонду та кількісною характеристекою, наявність близько 1,5 тис. томів з нього у НБУВ, недостатнє висвітлення історії Вишневецької бібліотеки спонукало до вивчення самих стародруків та пошуку архівних документів, дотичних до її історії.

Формування та розвиток системи документопостачання НБУВ (1918-1997 р.р.)

В статті виокремлено певні періоди діяльності бібліотеки, які розглядаються через призму розвитку її документних фондів і системи книгопостачання, простежено динаміку розвитку діючого документного фонду (ДДФ) Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського на підставі відомостей про рух фондів за 1965-1997 рр. З історико-статистичного аналізу розвитку ДДФ НБУВ випливає, що створена розгорнута система документопостачання сприяла його активному формуванню та кількісно-якісному зростанню, забезпечила виконання головної типологічної функції національної бібліотеки - формування фонду вітчизняних видань.

Всенародна бібліотека України у фаховій періодиці 20-30-х років

Автор аналізує, як висвітлювали фахові періодичні видання 20-30 років у галузі бібліотекознавства, книгознавства, зокрема, "Бібліотечні вісті", "Україна", "Красный библиотекарь" та інші, процес становлення, функціонування та розвитку Всенародної бібліотеки України, основні напрями її діяльності, події, які відбувалися у бібліотечному житті нашої держави та зарубіжних країн.

Теоретико-методологічний аналіз діяльності професійних бібліотечних об'єднань (за поглядами фахівців)

У статті аналізується діяльність міжнародних бібліотечних асоціацій, погляди бібліотекознавців та бібліотекарів-практиків Франції, Австралії, Норвегії, Словаччини, Росії, Канади, США, Великобританії та інших країн на мету, головні напрями діяльності бібліотечних асоціацій і засоби їх реалізації. Відображені погляди науковців на поділ бібліотечних асоціацій на категорії, види та підвиди, враховані рекомендації учасників круглого столу "Менеджмент бібліотечних асоціацій" (ІФЛА, 1996 р.). Автор вважає, що осмислення основних функцій та напрямів діяльності бібліотечних асоціацій, вивчення і перейняття прогресивного досвіду їх діяльності, зважаючи на потреби й особливості України,- актуальне наукове і практичне завдання.

Тисячолітня літописна й книжкова спадщина України та сучасне державотворення

Дається характеристика основних етапів тисячолітньої історії письма і друку України, місця і ролі рукописних і друкованих скарбів українського народу у вивченні історичного минулого, спадкоємності його матеріальної і духовної культури, розвитку державницьких ідей. Загальнонаціональна і світова значущість літописання як пам'ятки історії держави і концепції державності визначені в історіографіі різних шкіл і епох. Підкреслено, що на етапі створення нової системної концепції національної ідеї як підгрунтя Єдиної України, необхідний аналіз і опрацювання всієї сукупності рукописної та книжкової спадщини - як джерельної бази набудови цієї концепції. Здійсненню цього процесу має допомогти створення національної бібліографії. Рукописна і друкована спадщина повинні залучатся до наукового обліку, активно сприяти розвитку науки, культури, освіти та державотворчим процесам, доноситись до широких кіл українського суспільства. Реалізації цих завдань сприятиме гуманітарна політика Уряду України, який за ініціативою Національної бібліотеки ім. В.І.Вернадського підтримав проект "Президентська бібліотека: духовні першоджерела України".

Петру Манега - куратор Кишинівської публічної бібліотеки

Одним з важливих напрямів діяльності бібліотеки є вивчення історії власного краю. Велику увагу приділяють цьому в Кишинівській публічній бібліотеці. У пропонованій статті розповідається про визначного діяча молдавської культури Петру Манега, який стояв біля витоків заснування Кишинівської публічної бібліотеки (нині Національна бібліотека Республіки Молдова). Як член попечительської ради, він найняв будинок для її розміщення, вів фінансові операції, контролював і направляв поповнення книжкових фондів необхідною літературою. Висвітлюється діяльність П.Манеги у галузі правової культури Молдови: робота в комісії з кодифікації місцевих законів у Бесарабії, дослідження джерел права Молдови і розробка "Проекту Громадського кодексу Бесарабії" французькою мовою.

Про обсяг поняття "книга" в документознавстві

Стаття розглядає проблему доцільності існування в документознавстві поняття "книга" у зв'язку із введенням у терміносистему бібліотекознавства та документознавства поняття "документ". Аналізуються різноманітні підходи до визначення поняття "книга" та його обсягу документознавця Н.Кушнаренко, книгознавців С.Омілянчука, І.Моргенштерна, О.Гречихіна та ін.

Періодичні видання Національної бібліотеки України (1919-1998)

Аналізуються особливості періодичних видань НБУВ, які видавалися установою протягом 1919-1947 рр.: "Книжный вестник" (1919), "Библиотечный журнал" (1925-1926), "Бібліотечний збірник" (1926-1927), "Журнал бібліотекознавства та бібліографії" (1927-1930), "Журнал Бібліотеки Академії наук" (1946-1947), "Бібліотечний вісник", заснований 1993 р. Значні напрацювання, ідеї, плани, концепції українських учених 20-30 років, що відбилися в професійній пресі ВБУ зокрема, не втратили своєї цінності й актуальності для сучасної науки. Їх досвід потребує прискіпливого вивчення і наслідування, тим більше, що сьогодні фахівці нерідко висловлюють думки, доходять висновків, які їх попередники зробили ще 70 років тому. Основні порушувані в часописах Бібліотеки питання (за кількістю матеріалів): комплектування, побудова каталогів, бібліографічний спектр, підготовка бібліотечних працівників, теорія та методологія, створення, формування та нагромадження фонду, книгознавчий напрям. Оскільки видання ВБУ є раритетними, бо видавалися малим тиражем, безперечно, важливою акцією було б вибіркове перевидання журналів 20-30 років. Книгознавчий аналіз журналів ВБУ здійснено за розробленою автором статті методикою, що дає можливість скласти об'єктивне уявлення про періодичне видання як про одиницю видавничої продукції, його концепцію, зміст, спрямованість, завдання, дозволяє здійснити ранжування поданих статей.

Острозькі видання у колекції кириличних видань НБУВ

У статті росповідається про вивчення і дослідження публікації Острозьких видань у відділі стародруків і рідкісних видань НБУВ, про історію створення цих документів старовини. Стаття висвітлює діяльність видатних друкарів: Івана Федорова, Герасима Смотрицького, Христофора Філалета, Павла Домжива Людковича та інших, з іменами яких тісно пов'язано становлення та розвиток вітчизняного книгодрукування XVI-XVII ст., і які працювали в острозькій друкарні.

Ольга Косач-Кривинюк - бібліотекар

Розказано про життя та діяльність сестри Лесі Українки - Ольги Косач-Кривинюк, зокрема, про той період, коли вона працювала бібліотекарем-референтом в Державній науковій медичній бібліотеці. Лікар за фахом, Ольга Косач-Кривинюк володіла шістьома європейськими мовами, була надзвичайно працездатною і відповідальною як перекладач, спілкувалася з багатьма відомими медиками Києва. Багато зробила вона для впорядкування та збереження літературної спадщини Лесі Українки.

Керівники ВБУ - НБУВ (1918 - 1998)

Уперше у вітчизняному книгознавстві в стислій, близькій до енциклопедичної формі подаються біографії всіх директорів та керівників Національної бібліотеки України ім.В.І.Вернадського (ВБУ, БАН, ДПБ, ЦНБ, НБУВ) та членів Тимчасового Комітету для заснування Національної бібліотеки Української Держави в м. Києві: Вернадського В.І., Багалія Д.І., Тутковського П.А., Данилевича В.Ю., Кордта В.О. Оприлюднюються деякі, раніше невідомі факти, частина яких виявлена в архівах СБУ. Розкривається внесок кожного з керівників в українське бібліотекознавство, їх роль у розвитку бібліотечної справи та Бібліотеки, творчий доробок.

З історії розповсюдження української книги в Одесі

Аналіз української книжкової спадщини неможливий без вивчення її в окремих регіонах, містах, селах. На думку автора статті, цю роботу найдоцільніше розпочати з колективного опису - реєстрації колекцій зібрань, збірок, окремих фондів. Одеські бібліотеки працюють саме в цьому напрямі. Пошукова робота й бібліографічний опис існуючих книжкових колекцій з фондів колишньої Української державної бібліотеки ім. Т.Шевченка в Одесі, що нині зберігаються у фондах Одеської державної наукової бібліотеки ім. М.Горького, Наукової бібліотеки Одеського державного університету ім. І.Мечникова, Одеського обласного архіву, є особливо важливими. Ці розвідки - внесок півдня України в загальну справу - створення українського національного бібліографічного репертуару.

Керівники ВБУ - НБУВ (1918-1998)

Уперше у вітчизняному книгознавстві в стислій, близькій до енциклопедичної формі подаються біографії всіх директорів та керівників Національної бібліотеки України ім.В.І.Вернадського (ВБУ, БАН, ДПБ, ЦНБ, НБУВ) та членів Тимчасового Комітету для заснування Національної бібліотеки Української Держави в м. Києві: Вернадського В.І., Багалія Д.І., Тутковського П.А., Данилевича В.Ю., Кордта В.О. та ін. Оприлюднюються деякі, раніше невідомі факти, частина яких виявлена в архівах СБУ. Розкривається внесок кожного з керівників в українське бібліотекознавство, їх роль у розвитку бібліотечної справи та Бібліотеки, творчий доробок.

Національна бібліотека України імені В.І.Вернадського в 1918 - 1998 рр.: основні етапи розвитку

У статті коротко висвітлено основні етапи розвитку НБУВ, починаючи від заснування до сучасності, тісно пов'язані із соціально-політичним розвитком України. З нових об'єктивних позицій подається періодизація історії Бібліотеки, характеризуються її діяльність у галузі комплектування, формування фонду, розвитку каталогів, обслуговуванні читачів, популяризації фондів, науково-дослідна та науково-методична робота. Простежуються зміни структури та основних функцій у різні періоди. Обгрунтовується закономірність повернення Бібліотеці статусу національної.

Микола Зеров: лектура та еволюція творчої свідомості

Микола Костьович Зеров - непересічна постать на горизонті української культури першої половини ХХ ст., людина, яка своєю поетичною творчістю, літературознавчою, перекладацькою, педагогічною діяльністю плекала і стверджувала те прекрасне, нетлінне й вічне, що підносить національні культурні надбання до світового рівня і світового визнання. Автор здійснює спробу, розглянувши основне коло читання видатного українського літературознавця, поета й перекладача, проаналізувати витоки його творчих зацікавлень і досягнень.