Ангиопластика со стентированием брахиоцефальных артерий - эффективный метод профилактики повторных цереброваскулярных событий

Транслюминальная ангиопластика и стентирование брахиоцефальных артерий - один из эффективных и малотравматичных методов профилактики цереброваскулярных событий. В Запорожской областной клинической больнице с 2009 г. проведено 29 вмешательств по поводу стенозов брахиоцефальных артерий, 21 ангиопластику со стентированием сонных артерий, в одном случае - односессионно с 2-х сторон, еще в одном случае - односессионное стентирование сонной и коронарной артерий. В 6-ти наблюдениях выполнена ангиопластика со стентированием устья позвоночной артерии, а также 2 ангиопластики со стентированием подключичной артерии в первой порции. Во всех наблюдениях получен оптимальный результат стентирования.

Опыт лечения посттравматических диссекционных аневризм церебральных артерий с использованием эндоваскулярных методов

Проанализирован опыт эндоваскулярного лечения посттравматических диссекционных аневризм экстра- и интракраниальных церебральных артерий. Проведено 9 эндоваскулярных операций у 6 больных с посттравматическими диссекционными аневризмами церебральных артерий. Изложены принципы обследования и выбора метода лечения у этой группы больных. Установлена высокая эффективность дифференцированного использования эндоваскулярных методов лечения и отсутствие осложнений у больных с посттравматическими диссекционными аневризмами церебральных артерий.

Артеріовенозні марфольмації головного мозку у дітей. Ендоваскулярне лікування

Обстежено 39 дітей з артеріовенозними марфольмаціями (АВМ) судин головного мозку, які перебували на лікуванні в Центрі у період з 2005 до 2012 р. Середній вік хворих - <$E12,6~symbol С~1,2> року. Установлено, що у дітей найчастіше мали місце мальформації скронево-підкіркової локалізації - 46,2 % випадків. Малі за розмірами мальформації виявлено у 15,4 % хворих, середні - у 33,3 %, великі - у 38,5 %, гігантські - у 12,8 %. У 74,4 % хворих захворювання первинно проявилося інтракраніальною геморагією, у 25,6 % - епілептичним синдромом. Всього було виконано 53 оперативних втручання. Сучасні ендоваскулярні методи у випадку АВМ головного мозку у дітей надають змогу досягти тотального виключення мальформації у 30,8 % хворих, субтотального - у 46,1 %. Ускладнення відзначено у 2 (5,1 %) хворих у вигляді транзиторних ішемічних розладів. Після субтотального та часткового виключення створюються умови для радіохірургічного лікування.

Внутрішньосудинна емболізація артеріовенозних мальформацій спинного мозку

Проаналізовано результати ендоваскулярного оперативного лікування 84 хворих з артеріовенозними мальформаціями (АВМ) судин спинного мозку різної локалізації. Вивчено динаміку регресу неврологічних порушень у ранній та віддалений післяопераційний період. Увагу приділено аналізу залежності результатів від типу АВМ. Показано, що сучасні методи ендоваскулярної емболізації є більш радикальними та не викликають реваскуляризації АВМ на відміну від методик, які використовувались раніше (1980 - 1990 рр.).

Ендоваскулярне лікування мішкоподібних аневризм судин головного мозку у пацієнтів з патологічною звивистістю та петлеутворенням брахіоцефальних артерій на тлі артеріального спазму

Проаналізовано результати лікування пацієнтів з мішкоподібними аневризмами судин головного мозку, які проходили лікування у нейрохірургічному відділенні Волинської обласної клінічної лікарні у 2008 - 2012 рр. Дослідну групу склали пацієнти зі значною звивистістю чи петлеутворенням магістральних судин головного мозку (38,5 %). Перебіг захворювання супроводжувався розвитком артеріального спазму різного степеня у понад 90 % випадків. Усі пацієнти перенесли геморагії різного типу з аневризми та були оперовані з застосуванням ендоваскулярного методу. Успішними оперативні втручання були у 96,3 % випадків.

Ендоваскулярне стентування стенотичних уражень середньої мозкової артерії

Наведено результати аналізу 5-ти ендоваскулярних операцій ангіопластики і стентування симптомних стенотичних уражень сегмента М1 середньої мозкової артерії. Проведені втручання в усіх випадках надали змогу відновити прохідність артерій у ділянці стенозу без розвитку ускладнень як під час операції, так і в післяопераційний період. Описано технічні особливості виконання ендоваскулярних операцій і обгрунтовано необхідні умови для досягнення позитивного результату лікування. У разі визначених показань методика стентування є достатньо ефективною для запобігання ішемічному інсульту у хворих із симптомними стенозами середньої мозкової артерії високого ступеня.

Динаміка вмісту інтерлейкіну-6 як вияв імунозапальної реакції при аневризматичному субарахноїдальному крововиливі

У разі геморагічного інсульту спостерігаються високі концентрації інтерлейкіну-6 (ІЛ-6). Достовірне зростання вмісту ІЛ-6 на 7-му добу після геморагічного інсульту у порівнянні з 1 - 3-ю добою може слугувати додатковим критерієм прогнозу щодо розвитку церебрального вазоспазму і вторинного ішемічного ушкодження головного мозку. Зростання рівня ІЛ-6 у випадку геморагічного інсульту має різноспрямовану дію: у 1-шу - 3-тю добу переважають його протизапальні, а на 7-му добу - прозапальні ефекти.

Первые шаги интервенционной нейрорадиологии в Киевской областной клинической больнице

В Центре нейрохирургии Киевской областной клинической больницы эндоваскулярные нейрохирургические вмешательства и диагностику сосудистой патологии проводят в созданном в 2012 г.рентген-хирургическом блоке, оснащенном ангиографом SIEMENS ArtisZee, что позволило значительно улучшить медицинскую помощь жителям Киевской области с цереброваскулярной и другой нейрохирургической патологией.

Первые результаты рентегноваскулярного лечения больных с оклюзионно-стенотическим поражением церебральных сосудов в Автономной республике Крым

В течение последних 5-ти лет в АР Крым ежегодно фиксируют около 5 тыс. случаев инсульта. За период с 2009 г. 18 пациентам выполнено 20 операций рентгенэндоваскулярной ангиопластики церебральных артерий с имплантацией стентов. Показанием к оперативному лечению были симптомные стенозы церебральных артерий более 70 %. В результате проведенных операций в 95 % случаев удалось достичь полного восстановления проходимости церебральных артерий. Ни у одного пациента в ходе операции и в послеоперационный период не зафиксировано ишемического эпизода (транзиторная ишемическая атака, приходящие нарушения зрения на один глаз, ишемический инсульт) в бассейне оперированной артерии. Метод рентгенэндоваскулярной ангиопластики с имплантацией стента является высокоэффективным для профилактики повторных или первичных ишемических инсультов в группе больных с гемодинамически значимыми стенозами церебральных артерий.

Результати впровадження в практику сучасних методів лікування судинних аномалій головного мозку у Львові та Львівській області і перспективи їх розвитку

Мета дослідження - визначити сучасний стан служби судинної нейрохірургії і ендоваскулярної нейрорентгенохірургії у Львівській області; окреслити напрями подальшого розвитку служби. Сучасні ендоваскулярні технології лікування церебральних аневризм і артеріо-венозних мальформацій (АВМ) запроваджено в клінічну практику у 2007 р. на базі Комунальної міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги (КМК ЛШМД) м. Львів. Протягом останніх 5-ти років виконано понад 1000 церебральних ангіографій і понад 200 ендоваскулярних емболізацій у випадку церебральних аневризм та АВМ. Летальність після інтервенційних хірургічних процедур становила 6,4 %. У даній клініці у разі нейросудинних захворювань застосовують інтраартеріальний тромболізис, каротидне і внутрішньочерепне стентування, балонну оклюзію каротидно-кавернозних нориць та інші новітні методи. Мікрохірургічне кліпування церебральних аневризм і АВМ є іншим методом хірургічного лікування, який впроваджено в рутинну практику у м. Львів. Протягом 2008 - 2012 рр. проведено 61 пряму операцію з рівнем летальності та інвалідизації 14,8 %. Найближчим часом планується впровадити встановлення потік-скеровуючих стентів, використання стент-підтримки та балон-підтримки у хірургії складних і гігантських церебральних аневризм. Сучасна ангіографічна установка, якою оснастили базу Військово-медичного клінічного центру Західного регіону, розташованого у м. Львів, надасть змогу розширити коло пацієнтів з порушеннями мозкового кровообігу для надання високоспеціалізованої хірургічної допомоги. З метою покращання організації та якості надання медичної допомоги хворим з хірургічною патологією судин головного і спинного мозку заплановано створення відділення судинної нейрохірургії на базі КМК ЛШМД м. Львів.

Aneurysm deconstructive operations, coil dropping and coil migration: outcomes and long angiography follow-up

Цель исследования - изучить ранние и отдаленные результаты запланированных и незапланированных деконструктивных окклюзий аневризм, выпадений спиралей и миграции их по сосудистому руслу. Исследование проведено в группе из 824 больных с 919 аневризмами, прооперированными эндоваскулярно в период с 2002 по 2013 гг. В целом выполнена 51 (6,2 %) деконструктивная окклюзия: 31 (3,8 %) запланированная и 20 (2,4 %) незапланированных операций по поводу выпадения и миграции спиралей с последующей окклюзией сосуда. В 13 (1,6 %) случаях выпадение спирали и в 5 (0,6%) - миграция спиралей не привели к окклюзии сосуда. Только спирали были использованы в 853 (92,8 %) случаях выключения аневризм без вспомогательных техник. В 38 (4,5 %) случаях нестабильная позиция спиралей вызвала их миграцию или окклюзию сосуда в месте локализации аневризмы. Состояние пациентов после запланированной деконструкции, выпадения спирали без окклюзии и миграции спирали было стабильным, без неврологического дефицита (100 % положительных результатов). В группе пациентов с незапланированной деконструктивной окклюзией аневризм было 2 (10 %) случая легкого неврологического дефицита, 3 (15 %) случая инвалидизации и 2 (10 %) летальных исхода, в остальных случаях операция не вызвала осложнений. В отдаленные сроки наблюдения (5 лет и более) отмечен 1 (3,2 %) случай ишемического инсульта, 1 (3,2 %) случай кровоизлияния, 2 (6,4 %) случая реканализации артерий после запланированных деконструкций. Реканализация окклюзированной материнской артерии после выпадения спирали (незапланированная деконструкция) зафиксирована в 9 (45 %) случаях, реканализация с рецидивом в той же группе больных - в 4 (20 %). Выводы: деконструктивные операции являются технически наиболее простыми в исполнении и при учете всех аспектов их планирования должны оставаться в арсенале эндоваскулярного нейрорадиолога. Запланированные деконструкции - надежный и безопасный метод окклюзии мешковидных аневризм, в большинстве случаев отсутствуют осложнения и летальный исход. Незапланированные деконструкции проводят по поводу нестабильного положения спирали в аневризме. В 65 % случаев результаты положительные. Большинство осложнений, реканализаций и рецидивов возникают в первые 6 мес после окклюзии аневризмы.

Радіохірургічне лікування артеріо-венозних мальформацій головного мозку

Мета роботи - встановити показання до радіохірургічного лікування артеріо-венозних мальформацій (АВМ). Під спостереженням перебували 6 хворих (3 жінки і 3 чоловіки) з АВМ, які пройшли курс стереотаксичної роботизованої радіохірургії з використанням системи "КіберНіж" (CyberKnife G4) (Accuray Inc., Sunnyvale, США) у Центрі онкології та радіохірургії "КіберКлініка Спіженка". Вік хворих - 30 - 40 років. У 5-ти хворих виявлено супратенторіальну локалізацію АВМ, в 1 - субтенторіальну. За об'ємом АВМ хворих розподілили на 2 групи: з малими АВМ (<< 10 см<^>3) - 2 пацієнти, з великими (>> 10 см<^>3) - 4. Достовірна оцінка результатів можлива лише через 12 - 36 міс після проведеного радіохірургічного лікування АВМ. У всіх хворих відзначено стабілізацію клінічного стану, у 3 хворих - зменшення кількості та тяжкості судомних нападів, в 1 пацієнта з епісиндромом судомні напади після проведеної радіохірургії (тривалість спостереження - 8 міс) зникли. У пацієнтів також зменшились інтенсивність та частота головного болю. У 2 хворих із сенсомоторним дефіцитом спостерігали ознаки регресу неврологічної симптоматики. У жодного хворого не виявлено ознак повторної кровотечі з АВМ. Висновки: сучасна тактика лікування церебральних АВМ передбачає комплексний підхід з використанням методів ендоваскулярної хірургії, мікрохірургії та стереотаксичної радіохірургії.

Патологія серця при судинних захворюваннях головного мозку

Мета дослідження - встановити значення супутньої патології серця у хворих із судинними захворюваннями головного мозку під час проведення ендоваскулярних втручань. 3813 хворим з цереброваскулярними захворюваннями проведено комп'ютерну та магнітно-резонансну томографію головного мозку, дуплексне сканування церебральних судин, церебральну ангіографію, електрокардіографію, добове моніторування артеріального тиску, ехо- та допплеркардіографію (ЕхоКГ). У 87,9 % випадків установлено захворювання серця (порушення провідності та ритму серця, ішемічну хворобу серця (ІХС), серцеву недостатність, артеріальну гіпертензію (АГ), некоронарогенні ураження серця). Ізольовану АГ виявлено у 16,1 % хворих, вияви ІХС - у 64,4 %. За даними ЕхоКГ діагностовано вади серця (у 2,1 % випадків), пролабування мітрального клапана (у 7,9 %), кальцифікацію клапанів серця (у 11,2 %), відкрите овальне вікно (у 2,3 %), серцеву недостатність (у 33,7 %). Порушення ритму серця встановлено у 14,3 % хворих, з них у 6,7 % - фібриляцію передсердь, у 7,6 % - часту суправентрикулярну та вентрикулярну екстрасистолію. Зниження серцевого викиду, порушення скоротливої функції серця спричиняють погіршення церебрального кровотоку, сприяють формуванню ішемії мозку. Висновки: ретельне кардіологічне обстеження хворих з визначенням показників і предикторів ускладнень надає змогу уникнути летальних випадків під час проведення ендоваскулярного лікування. Стабільність центральної гемодинаміки й ефективність роботи серця є важливою умовою відновлення кровопостачання мозку. Під час розв'язання питання щодо хірургічного втручання у разі цереброваскулярної патології слід ураховувати не лише неврологічній статус хворого, особливості судинного ураження головного мозку, а й супутні захворювання, їх тяжкість та можливість корекції.

Опыт стентирования брахиоцефальных артерий

Цель работы - оценить эффективность и безопасность стентирования брахиоцефальных артерий. Обобщен опыт лечения 87 больных со стенотическими поражениями экстракраниальных отделов магистральных артерий головного мозга (МАГМ), находившихся на лечении в Центре эндоваскулярной нейрорентгенохирургии НАМН Украины в период 2003 - 2013 гг. Мужчин было 70 (80,5 %), женщин - 17 (19,5 %). Средний возраст пациентов - 63,4 года. У 64 (73,6 %) пациентов диагностирован критический стеноз одной внутренней сонной артерии (ВСА), у 5 (5,7 %) - одной позвоночной артерии (ПА), у 12 (13,8 %) - сочетанные стенозы обеих ВСА, у 6 (6,9 %) - сочетанные стенозы ВСА и ПА, у 3 (3,4 %) - сочетание церебральных мешотчатых аневризм (МА) с критическими стенозами экстракраниальных отделов МАГМ, у 1 (1,1 %) - стеноз ВСА в сочетании с дуральной артериовенозной мальформацией (АВМ). У 87 пациентов проведено стентирование 99 сонных и 11 позвоночных артерий. "Симптомных" больных было 68 (78,1 %), "бессимптомных" - 19 (21,9 %). У 12 (13,8 %) пациентов выполнена одномоментная ангиопластика со стентированием критических стенозов обеих ВСА, у 6 (6,9 %) - ВСА и ПА, у 2 (2,3 %) - одномоментно с окклюзией МА стентирование ВСА и ПА соответственно, у 1 (1,1 %) - ангиопластика со стентированием ВСА и эмболизация дуральной АВМ, у 1 (1,1 %) - односессионно стентированы ВСА и ПА и окклюзированы две МА бассейна задней циркуляции. В группе "бессимптомных" пациентов каких-либо осложнений не отмечено, в группе "симптомных" имели место 2 летальных исхода и 2 ИИ в бассейне оперированной артерии. Выводы: ангиопластика со стентированием - высокоэффективный, малотравматичный и безопасный метод коррекции стенотических поражений МАГМ.

Зорові порушення у хворих з мішкоподібними аневыризмами головного мозку

Мета дослідження - вивчити зорові функції у пацієнтів з церебральними мішкоподібними аневризмами (МА). За період 2007 - 2013 рр. у ДУ "Науково-практичний Центр ендоваскулярної нейрорентгенохірургії НАМН України" госпіталізовано 22 хворих з МА внутрішньої сонної артерії, які спричинили зниження зорових функцій. Вони пройшли повне офтальмологічне обстеження (візометрію, периметрію, біомікроскопію, офтальмоскопію). У хворих з МА, які мали зорові розлади, зафіксовано такі порушення: зниження гостроти зору, зміни поля зору, зміни на очному дні. Зниження гостроти зору на стороні локалізації аневризми мало місце у 17 (77,3 %) хворих, зниження гостроти зору обох очей - у 5 (22,7 %), повна сліпота на стороні локалізації аневризми - у 13 (61,9 %) пацієнтів. Зміни поля зору зафіксовано у 22 (100 %) пацієнтів: у 13 (61,9 %) на боці локалізації аневризми поле зору було відсутнім, у 6 (27,2 %) - зафіксовано парацентральні скотоми в полі зору, у 3 (13,6 %) - центральні скотоми. Під час огляду очного дна у 17 (77,3 %) хворих виявлено побліднення зорового нерва та звуження судин сітківки, у 3 (13,6 %) - деколорацію скроневої частини зорового нерва, у 2 (9,1 %) зміни були відсутні. Одностороння низхідна атрофія зорового нерва на боці МА мала місце у 17 (77,3 %) хворих, двостороння - у 5 (22,7 %). Висновок: порушення зорових функцій (гостроти і поля зору), а також зміни на очному дні надають підставу запідозрити наявність нейрохірургічної патології у пацієнта та спрямувати його у нейрохірургічне відділення для розв'язання питання щодо подальшої тактики лікування.

Эндоваскулярное лечение каротидно-кавернозных соустьев (собственный опыт)

Цель работы - изучить эффективность эндоваскулярного лечения каротидно-кавернозных соустьев (ККС) в зависимости от типа соустья. Обследовано 212 пациентов, находившихся на лечении в Научно-практическом центре эндоваскулярной нейрорентгенохирургии НАМН Украины в период 2000 - 2012 гг. Мужчин было 152 (71,7 %), женщин - 60 (28,3 %). Возраст больных - от 13 до 72 лет. Травматические ККС выявлены у 170 (80,2 %), спонтанные - у 42 (19,8 %) больных. Первичный диагноз установлен на основании клинических проявлений и подтвержден результатами селективной церебральной ангиографии. Выключение ККС проводили с использованием разных эндоваскулярных методов (отделяемые баллоны-катетеры, отделяемые спирали (coils), жидкие тромбирующие композиции). Полное разобщение ККС достигнуто у 201 (94,8 %) пациента. Динамика регресса симптомов ККС после окклюзии соустья зависит от их выраженности перед операцией, полноты выключения соустья из кровотока, степени развития коллатерального мозгового кровообращения. Сразу после выключения соустья во время нахождения на операционном столе прекращается шум в голове, уменьшаются экзофтальм и застойные явления в орбите. У трети больных с офтальмоплегией сразу появлялись незначительные движения глазных яблок. У 174 (82,0 %) больных через 1 - 2 нед после операции экзофтальм полностью регрессировал. Отмечено увеличение подвижности глазного яблока, уменьшение зрительных нарушений. Выводы: несмотря на то, что в большинстве наблюдений ККС может быть распознан на основании клинических данных, церебральная ангиография имеет решающее значение для диагностики типа соустья и выбора способа оперативного вмешательства. Эндоваскулярные вмешательства при лечении ККС являются наиболее радикальными и эффективными. Наилучшие результаты получены при использовании отделяемых баллонов-катетеров.

Повідомлення про проведення ендоваскулярної реконструкції в гострий період ішемічного інсульту

Мета роботи - прискорити та покращити надання медичної допомоги хворим з ішемічними інсультами. Хворі, які перенесли порушення мозкового кровообігу, підлягають госпіталізації в обласну клінічну лікарню, де їх обстежують за стандартним алгоритмом та спрямовують у відділення інтенсивної терапії. Під час лікування проводять відбір кандидатів на трансфеморальну церебральну ангіографію, яких переводять у нейрохірургічне відділення, де виконують ангіографічне обстеження на апараті фірми "Philips" Allura XperFD 20. Описано 2 випадки хірургічного лікування з використанням ендоваскулярного методу стенотичних уражень магістральних артерій головного мозку в гострий період ішемічного інсульту. В післяопераційний період ускладнень не спостерігали. Висновок: виконання ендоваскулярних втручань у гострий період порушення мозкового кровообігу можливе у разі ураження артерій суміжних басейнів. Їх можна проводити безпосередньо на артеріях ураженого басейну у разі невеликого розміру вогнища ішемії.

Ендоваскулярне лікування аневризм великого та гіганського розміру внутрішньої сонної артерії за допомогою потік-скеровуючих стентів

Мета роботи - вивчити ефективність реконструктивних ендоваскулярних втручань під час лікування аневризм гігантського розміру внутрішньої сонної артерії за допомогою потік-скеровуючих стентів за даними мультицентрових досліджень. Проаналізовано мультицентрові дослідження ефективності потік-скеровуючого стента Pipeline ("trial for FDA approval", "PUFS", "The PED for the Intracranial Treatment of Aneurysms (PITA) trial"), а також деяких доповідей про результати лікування великих та гігантських аневризм за допомогою стента PED. Результати оцінювали на підставі даних соматичного та неврологічного огляду хворого, селективної церебральної ангіографії, комп'ютерної та магнітно-резонансної томографії. Аналіз результатів декількох досліджень ефективності лікування великих та гігантських аневризм з використанням потік-скеровуючого стента Pipeline, в яких взяли участь загалом 226 паціентів, виявив, що 90 % аневризм були розташовані в системах внутрішніх сонних артерій, решта і у басейні вертебральних артерій. У середньому було імплантовано 1,94 PED у розрахунку на одну аневризму. Повної оклюзії аневризм досягнуто у 90 % хворих. Частота ускладнень в середньому становила 5 %, в тому числі смерть, що надало підставу вважати PED ефективним та достатньо безпечним пристроєм для лікування аневризм. Висновки: реконструктивні ендоваскулярні втручання є високоефективними та відносно безпечними під час лікування гігантських аневризм внутрішньої сонної артерії. PED є методом вибору у випадках, коли збереження материнської судини є обов'язковим. Вибір показань до оперативного втручання й оптимальної методики має грунтуватися на результатах оцінки клінічних виявів захворювання, стану колатерального кровотоку та соматичного стану хворого.

WEB flow disruption: a new modality for the endovascular treatment of some complex aneurysms

Intrasaccular flow disruption is a new and innovative treatment for intracranial aneurysms. In the first clinical experience with WEB dual layer (WEB-DL), the indications for treatment were ruptured or unruptured, wide-neck bifurcation aneurysms often challenging for the endovascular treatment. Initial series of the literature have shown a high feasibility of the treatment with low morbidity and no mortality. Anatomical results show a high rate of adequate occlusion (complete occlusion and neck remnant), some neck remnants being in fact just opacification of the proximal recess of the device. New WEB devices were recently developed (WEB-SL and WEB-SLS) and their introduction in clinical practice wills potentially enlarged indications for this treatment.

Интервенционная нейрорадиология в Запорожье: история, современное состояние, перспективы развития

Интервенционная нейрорадиология в Запорожье: история, современное состояние, перспективы развития. Описана история становления сосудистой нейрохирургии в мире и Украине. Освещена история становления нейрохирургической службы в Запорожской области с середины прошлого века и до настоящих дней. Рассмотрена история оказания медицинской помощи пациентам с цереброваскулярной патологией в Запорожской области, в частности на базе Запорожской областной клинической больницы. Описаны современные достижения запорожской эндоваскулярной хирургии и рассмотрены перспективы развития службы. Рассмотрена структура оказания помощи пациентам с цереброваскулярной патологией в регионе.