20 років дослідженню ISAT (International Subarachnoid Aneurysm Trial). Кінець суперечці / Д. В. Щеглов, О. Є. Свиридюк, О. Ф. Сидоренко, М. Б. Виваль

Минуло 20 років після публікації результатів Міжнародного дослідження аневризматичного субарахноїдального крововиливу (International Subarachnoid Aneurysm Trial (ISAT), яке назавжди змінило світову клінічну практику лікування розірваних аневризм судин головного мозку. ISAT тривало майже 8 років до травня 2002 р., та було проведено у 43 центрах по всьому світу, та включило 2143 пацієнти. Це перспективне рандомізоване багатоцентрове дослідження вперше підтвердило переваги виключення розірваних аневризм за ендоваскулярним методом. Надалі повторний аналіз груп ISAT підтвердив ці результати у відділеному періоді. Нині абсолютно очевидно, що перевага в лікуванні розірваних мішкоподібних аневризм має малоінвазивне ендоваскулярне втручання. Для усвідомлення цього знадобилося докласти багато зусиль. Визнання ендоваскулярного методу відбулося завдяки піонерам у цій галузі. Серед них і професор В. І. Щеглов, засновник ДУ "Науково-практичний Центр ендоваскулярної нейрорентгенохірургії НАМН України", який 27 листопада 1974 р. в Київському інституті нейрохірургії провів першу ендоваскулярну процедуру з використанням відокремлюваних латексних балонів для лікування аневризми. Його внесок в розвиток ендоваскулярної нейрохірургії високо оцінено автором дослідження ISAT Ендрю Моліне під час виступу на всесвітньому конгресі European Society of Minimally Invasive Neurological Therapy.

Aneurysm deconstructive operations, coil dropping and coil migration: outcomes and long angiography follow-up

Цель исследования - изучить ранние и отдаленные результаты запланированных и незапланированных деконструктивных окклюзий аневризм, выпадений спиралей и миграции их по сосудистому руслу. Исследование проведено в группе из 824 больных с 919 аневризмами, прооперированными эндоваскулярно в период с 2002 по 2013 гг. В целом выполнена 51 (6,2 %) деконструктивная окклюзия: 31 (3,8 %) запланированная и 20 (2,4 %) незапланированных операций по поводу выпадения и миграции спиралей с последующей окклюзией сосуда. В 13 (1,6 %) случаях выпадение спирали и в 5 (0,6%) - миграция спиралей не привели к окклюзии сосуда. Только спирали были использованы в 853 (92,8 %) случаях выключения аневризм без вспомогательных техник. В 38 (4,5 %) случаях нестабильная позиция спиралей вызвала их миграцию или окклюзию сосуда в месте локализации аневризмы. Состояние пациентов после запланированной деконструкции, выпадения спирали без окклюзии и миграции спирали было стабильным, без неврологического дефицита (100 % положительных результатов). В группе пациентов с незапланированной деконструктивной окклюзией аневризм было 2 (10 %) случая легкого неврологического дефицита, 3 (15 %) случая инвалидизации и 2 (10 %) летальных исхода, в остальных случаях операция не вызвала осложнений. В отдаленные сроки наблюдения (5 лет и более) отмечен 1 (3,2 %) случай ишемического инсульта, 1 (3,2 %) случай кровоизлияния, 2 (6,4 %) случая реканализации артерий после запланированных деконструкций. Реканализация окклюзированной материнской артерии после выпадения спирали (незапланированная деконструкция) зафиксирована в 9 (45 %) случаях, реканализация с рецидивом в той же группе больных - в 4 (20 %). Выводы: деконструктивные операции являются технически наиболее простыми в исполнении и при учете всех аспектов их планирования должны оставаться в арсенале эндоваскулярного нейрорадиолога. Запланированные деконструкции - надежный и безопасный метод окклюзии мешковидных аневризм, в большинстве случаев отсутствуют осложнения и летальный исход. Незапланированные деконструкции проводят по поводу нестабильного положения спирали в аневризме. В 65 % случаев результаты положительные. Большинство осложнений, реканализаций и рецидивов возникают в первые 6 мес после окклюзии аневризмы.

Carotid ultrasound comparison with angiography. Why do we make mistakes and how to avoid them? = Ультразвуковая оценка стенозов сонных артерий по сравнению с ангиографией. Почему мы делаем ошибки и как их избежать?

Атеросклеротическое поражение сонных артерий - частая причина возникновения нарушения мозгового кровообращения. Выявить и оценить тяжесть стеноза артерий позволяют неинвазивные диагностические методики: дуплексное сканирование сонных артерий, магнитно-резонансная и компьютерно-томографическая ангиография. К малоинвазивным методам относится селективная рентгеноконтрастная цифровая субтракционная ангиография. Селективная ангиография является золотым стандартом в диагностике атеросклеротического поражения сонных артерий. Методика позволяет всесторонне оценить сосуды, которые кровоснабжают головной мозг и одновременно провести эндоваскулярную операцию. Дуплексное сканирование сонных артерий, магнитно-резонансная и компьютерно-томографическая ангиография показали высокую чувствительность и специфичность для диагностики стеноза сонных артерий по сравнению с рентгеноконтрастной цифровой субтракционной ангиографией. Ультразвуковое исследование - быстрое, относительно недорогое диагностическое исследование. Хотя результаты дуплексного сканирования сонных артерий могут сильно отличаться в разных лабораториях и у разных исследователей, чувствительность и специфичность этого исследования высокие. Проанализированы результаты собственных исследований и данные литературы относительно возможностей ультразвукового исследования при стенозах экстракраниальных артерий по сравнению с рентгеноконтрастной цифровой субтракционной ангиографией. Приведены возможные причины отличия результатов, полученных разными методами.

Carotid ultrasound comparison with angiography. Why do we make mistakes and how to avoid them? = Ультразвуковая оценка стенозов сонных артерий по сравнению с ангиографией. Почему мы делаем ошибки и как их избежать?

Атеросклеротическое поражение сонных артерий - частая причина возникновения нарушения мозгового кровообращения. Выявить и оценить тяжесть стеноза артерий позволяют неинвазивные диагностические методики: дуплексное сканирование сонных артерий, магнитно-резонансная и компьютерно-томографическая ангиография. К малоинвазивным методам относится селективная рентгеноконтрастная цифровая субтракционная ангиография. Селективная ангиография является золотым стандартом в диагностике атеросклеротического поражения сонных артерий. Методика позволяет всесторонне оценить сосуды, которые кровоснабжают головной мозг и одновременно провести эндоваскулярную операцию. Дуплексное сканирование сонных артерий, магнитно-резонансная и компьютерно-томографическая ангиография показали высокую чувствительность и специфичность для диагностики стеноза сонных артерий по сравнению с рентгеноконтрастной цифровой субтракционной ангиографией. Ультразвуковое исследование - быстрое, относительно недорогое диагностическое исследование. Хотя результаты дуплексного сканирования сонных артерий могут сильно отличаться в разных лабораториях и у разных исследователей, чувствительность и специфичность этого исследования высокие. Проанализированы результаты собственных исследований и данные литературы относительно возможностей ультразвукового исследования при стенозах экстракраниальных артерий по сравнению с рентгеноконтрастной цифровой субтракционной ангиографией. Приведены возможные причины отличия результатов, полученных разными методами.

Cучасний стан та перспективи лікування інсультів в Україні

Однією із найпоширеніших причин смертності населення є інсульти, які в більшості країн посідають третє місце серед причин смертності. Поширеність інсультів в Україні одна з найбільших в Європі - 282,3 випадку на 100 тис. населення, або близько 100 тис. щорічно. Проаналізовано дані МОЗ України, низки лікувальних установ України та м. Київ щодо лікування хворих з інсультами. Показано можливості та перспективи надання медичної допомоги хворим із інсультами у м. Київ та Україні, враховуючи наявні медичні ресурси та ефективне їх використання. Аналіз сучасного стану надання медичної допомоги хворим із гострими порушеннями мозкового кровообігу виявив, що використання нейрохірургічних служб у м. Київ та Україні, які мають необхідне обладнання, штат, кадри, служби ургентної допомоги, після незначної реорганізації надасть змогу найближчим часом забезпечити невідкладну допомогу хворим із інсультами.

Detachable balloons

Editorial: what is the future of the endovascular treatment of intracranial aneurysms? = Від редакції: яким є майбутнє ендоваскулярного лікування внутрішньочерепних аневризм?: (a rew.)

Розрив внутрішньочерепної аневризми (ВЧА) часто призводить до смерті або інвалідизації пацієнтів. Тому в разі розриву обов'язковим і невідкладним є раннє лікування аневризми. Поширеність асимптомних ВЧА у популяції продовжує збільшуватися завдяки вдосконаленню інвазивних і неінвазивних технологій нейровізуалізації. З огляду на всі демографічні чинники, зіставлення ризиків наявності аневризми та хірургії, виключення аневризми є необхідним і позитивно впливає на наслідок лікування у цих пацієнтів. Ендоваскулярні методи (ЕВМ) при лікуванні аневризм головного мозку стали провідним напрямом протягом останніх 20 років і наступні досягнення закріпили цей статус ще більше. Нині ендоваскулярний арсенал продовжує стрімко збільшуватися. Нейроінтервенційні операції стають дедалі ефективнішими, підвищується їх безпечність, удосконалюються методи. Однак використання стандартних ЕВМ для лікування деяких типів аневризм може призвести до несприятливих наслідків. По-перше, їх не завжди можна застосувати в разі складних і великих аневризм із великою шийкою. По-друге, не в усіх випадках можна досягти тривалої радикальності оклюзії аневризм після використання техніки ремоделювання та протекційного стентування. Застосування нових пристроїв розширює можливості ендоваскулярного лікування. Двома новими інноваційними методами, які дедалі частіше використовують в ендоваскулярній практиці, є потікскерування та інтрасакулярні оклюзійні пристрої з потікскерувальними властивостями. Мета огляду - всебічно проаналізувати застосування цих пристроїв, виявити обмеження та перспективи. Очевидна перевага нових технологій обгрунтовує їх частіше використання, що в майбутньому надасть змогу в більшості випадків замінити стандартну техніку коілінга. Вдосконалення інструментів для внутрішньосудинного доступу, навігації та доставки різних оклюзійних пристроїв сприяє збільшенню кількості пацієнтів, у яких використовують інтервенційні методи, а не мікрохірургічне кліпування.

Endovascular devascularization of hypervascular tumors in neurooncology

The objective - to investigate the results of endovascular devascularization of tumors to develop new approaches to the treatment of hypervascular neoplasms in neurooncology. Materials and Methods. There are 24 patients with diagnosis hypervascular intracranial tumors were operated in Scientific and Practical Center of Endovascular Neuroradiology of the NAMS of Ukraine in the period 2002 - 2011. The features of thetumors blood supply were studied and the volume of hemorrhage during tumor sirgical removal after preliminary devascularization evaluated. It was determined that the tumor blood supply from the External Carotid Artery basin in 21 (87,5 %) cases, 66,7 % of the afferent artery was a. maxillaris internalis. During removal of the tumor after embolization, the average hemprrhage was about 230 ml. Conclusіon: the results showed that the endovascular embolization of hypervascular intracranial tumors is safe and improves the results of microsurgical tumors removal by a significant reduction of the intraoperative hemorrhage, in some cases, embolization is the only treatment.

Management of acute ischaemic stroke due to Sheldon catheter insertion into the right common carotid artery using the aspiration thrombectomy. A case report = Лікування гострого ішемічного інсульту шляхом аспіраційної тромбектомії з використанням катетера Sheldon крізь праву загальну сонну артерію: клінічний випадок

Випадкова катетеризація сонної артерії катетером великого діаметра є одним із ускладнень уведення центрального венозного катетера, яке виникає в 1 % випадків. Керування катетеризацією артерії передбачає пряму мануальну компресію, ендоваскулярне лікування та відкрите хірургічне втручання. Випадкова артеріальна катетеризація може призвести до крововиливу, псевдоаневризми, артеріовенозної нориці, інсульту або смерті. Механічна тромбектомія нині є найефективнішим методом лікування інсульту. Швидке та раннє відновлення кровотоку має вирішальне значення для поліпшення неврологічного стану. Наведено клінічний випадок хворого з ознаками тяжкого інсульту після випадкової катетеризації сонної артерії під час використання балонної тампонади. Для лікування гострої ішемії головного мозку була успішно виконана аспіраційна тромбектомія.

Necessity of follow-up cerebral digital subtraction angiography after endovascular coiling or microsurgical cliping of ruptured intracranial aneurysms to exclude de novo or aneurysmal regrow and avoid its rupture: report of 2 cases = Необхідність проведення контрольної церебральної дигітальної субтракційної ангіографії після ендоваскулярної оклюзії або мікрохірургічного кліпування інтракраніальних аневризм для виявлення аневризм de novo чи їх подальшого росту для запобігання повторним розривам: 2 клінічних випадки

Мета роботи - поліпшити результати лікування пацієнтів з розривом церебральних аневризм шляхом використання контрольної церебральної дигітальної субтракційної ангіографії для виявлення аневризм de novo або їх подальшого росту. Проведено аналіз контрольної церебральної дигітальної субтракційної ангіографії двох пацієнтів (жінки віком 60 і 64 роки) з церебральними аневризмами: в одному випадку - аневризма de novo передньої сполучної артерії, в іншому - повторний ріст аневризми передньої сполучної артерії після мікрохірургічного кліпування. Обом пацієнткам не проводили контрольну церебральну дигітальну субтракційну ангіографію в післяопераційний період після первинного лікування. Обидві жінки надійшли в клініку з розривом аневризм. У першому випадку виявлено аневризму de novo передньої сполучної артерії. Пацієнтку прооперовано ендоваскулярним методом. У другому випадку виявлено рецидивуючий ріст аневризми передньої сполучної артерії після хірургічного кліпування. Пацієнтку прооперовано ендоваскулярним методом. Одну пацієнтку виписано з клініки в стані I бал за модифікованою шкалою Ренкіна, другу - в стані IV бали. Висновки: контрольна дигітальна субтракційна ангіографія інтракраніальних аневризм, раніше пролікованих ендоваскулярним або мікрохірургічним доступом, має важливе значення для виявлення і запобігання ризику повторного крововиливу (рецидив аневризми або аневризма de novo). Не існує чітких правил або вимог щодо частоти моніторингу та методів візуалізації в післяопераційний період. Моніторинг проводять з урахуванням конкретного випадку. Дигітальна субтракційна ангіографія є золотим стандартом оцінки та контролю оклюзії аневризми спіралями або її мікрохірургічного кліпування і необхідна для оцінки можливості використання інших інструментів.

Number of passes in mechanical thrombectomy: where is your limit? = Кількість підходів при механічній тромбектомії: коли зупинитися? / A. Filioglo, J. E. Cohen [et al.]

Передумови та цілі. Тромбектомія з використанням стент-ретриверів є основою лікування гострого ішемічного інсульту внаслідок оклюзії великих судин. Однак іноді реканалізації не досягають навіть після багаторазових підходів. Невідомо, чи стає реваскуляризація неефективною чи навіть шкідливою зі збільшенням кількості підходів, а також коли слід залишити спроби реканалізації. Мета повідомлення - проаналізувати дані літератури із цього приводу. Наведено стислий огляд літератури. Узагальнено докази впливу багаторазових спроб тромбекстракції стент-ретривером на результат лікування. Незважаючи на деяку суперечливість, опубліковані дані вказують на те, що у близько 30 % пацієнтів досягають сприятливого результату, навіть після <$Esymbol У~5> проходів стент-ретривером. Імовірність функціональної незалежності після багаторазових спроб реканалізації стент-ретривером вища у пацієнтів з нижчим базовим показником за NIHSS. Пацієнти, в яких досягнуто успішної реперфузії після <$Esymbol У~5> проходів, мають значно вищі показники функціональної незалежності та значно нижчі показники геморагічної трансформації у порівнянні з особами, в яких реперфузії не досягнуто. Рівень реканалізації після <$Esymbol У~4> підходів може становити 19 %. Кількість підходів сама по собі не є незалежним негативним предиктором функціональної незалежності. Також не встановлено вплив багаторазових підходів стент-ретривером на геморагічну трансформацію. Висновки: реканалізація судини-мішені є основною метою механічної тромбектомії, незважаючи на додаткову кількість підходів і процедурний час. Кількість підходів стент-ретривером не є чинником, який впливає на прийняття рішення про відмову від процедури через технічну неефективність. Рішення щодо лікування слід приймати індивідуально з урахуванням досвіду та уподобань оператора, особливостей пацієнта і тромбу.

Using of modern endovascular methods and techniques in treatment of complex aneurysms = Використання сучасних ендоваскулярних методів у лікуванні складних аневризм

Мета роботи - вивчити використання сучасних ендоваскулярних методів, зокрема асистувальну техніку (АТ) (балон, стент), подвійну катетеризацію (ПК) та потікспрямовувальні засоби (ПСЗ) для правильного вибору тактики у лікуванні хворих зі складними внутрішньочерепними аневризмами (СВЧА). Проаналізовано результати лікування у 2011 - 2015 рр. у Центрі високих медичних технології Університетської Клініки (м. Тбілісі, Грузія) 80 пацієнтів (37 (46,25 %) чоловіків і 43 (53,75 %) жінки) з 85 СВЧА з використанням сучасних ендоваскулярних методів, зокрема, АТ (балон, стент), ПК і ПСЗ. Середній вік пацієнтів становив 46 років. Тип I (тотальне виключенння за модифікованою шкалою Raymond-Roy) досягнуто у 46 (58,9 %) випадках, тип II - у 26 (33,3 %), тип III - у 6 (7,8 %). У 7 випадках було імплантовано потікспрямовувальні стенти. Як інтраопераційна, так і контрольна ангіографія (через 6 - 24 міс після операції) показала, що балон-асистенція та ПК надають змогу досягти максимальної оклюзії та стабільності спіралей у порожнині аневризми. При використанні стент-асистенції у більшості випадків за аневризмів середнього розміру, навіть за неповної оклюзії на контрольній ангіографії виявляли повну оклюзії та стабільність спіралей. Сучасні ендоваскулярні методи, зокрема АТ (балон, стент), ПК і ПСЗ, за умов правильного підбору хворих зі СВЧА надає змогу вирішити проблему з мінімальним ризиком, обрати кращий спосіб лікування та поліпшити кінцевий результат.

WEB flow disruption: a new modality for the endovascular treatment of some complex aneurysms

Intrasaccular flow disruption is a new and innovative treatment for intracranial aneurysms. In the first clinical experience with WEB dual layer (WEB-DL), the indications for treatment were ruptured or unruptured, wide-neck bifurcation aneurysms often challenging for the endovascular treatment. Initial series of the literature have shown a high feasibility of the treatment with low morbidity and no mortality. Anatomical results show a high rate of adequate occlusion (complete occlusion and neck remnant), some neck remnants being in fact just opacification of the proximal recess of the device. New WEB devices were recently developed (WEB-SL and WEB-SLS) and their introduction in clinical practice wills potentially enlarged indications for this treatment.

Індивідуалізація мікрохірургічної тактики при операціях кліпування артеріальних аневризм головного мозку

Мета роботи - визначити клінічні та анатомічні параметри, які впливають на стратегію і тактику мікрохірургічного лікування артеріальних аневризм (АА) головного мозку (ГМ) для оптимізації та підвищення ефективності цих операцій. Проведено ретроспективний аналіз результатів комплексного клініко-інструментального обстеження 437 хворих дорослого віку, прооперованих методом кліпування АА ГМ, які перебували на обстеженні та лікуванні в ДУ "Інститут нейрохірургії імені акад. А. П. Ромоданова НАМН України" у період з 2009 до 2018 р. (результати лікування АА дистальних відділів передньої мозкової артерії (ПМА) проаналізовано період з 1998 до 2015 р.). Чоловіків було 235 (53,8 %), жінок - 202 (46,2 %). У всіх вікових групах переважали чоловіки. Усім хворим проведено комплексне клініко-інструментальне дослідження відповідно до додатку до наказу МОЗ України № 317 від 13.06.2008 р. Шифр за МКХ- 10: і60.1. Результати обстежень для уніфікації оцінювали за міжнародними шкалами та класифікаціями. Найчастіше АА уражували комплекс ПМА-передня сполучна артерія (145 (33,2 %) спостережень), рідше - біфуркацію М1-М2-сегмента середньої мозкової артерії (112 (25,6 %)), С5-С6-сегменти внутрішньої сонної артерії (98 (22,4 %)), А2-А5-сегменти ПМА (79 (18,1 %)). АА біфуркації основної артерії були найменшою серією спостережень - 3 (0,7 %) випадки. Клінічно АА ГМ виявили себе розривом у 382 (87,6 %) спостереженнях. Більшість АА були мішкоподібними - 364 (83,3 %). Складні (за анатомічними параметрами) АА виявлено у 73 (16,7 %) хворих. Розширені базальні краніотомічні доступи застосовано у 46 (10,5 %) випадках, птеріональну краніотомію - у 323 (73,9 %), інші доступи - у 68 (15,6 %). Техніку простого кліпування аневризми використано в 273 (57,4 %) випадках, multiple clipping з clip reconstruction - у 148 (39,0 %), інші методики - у 16 (3,6 %). Тимчасове блокування кровотоку перед процедурою кліпування АА виконано 319 (73,0 %) пацієнтам, "пілотне" кліпування - 76 (17,4 %), без проксимального контролю - 42 (9,6 %). Висновки: при виборі адекватної стратегії і тактики мікрохірургічної деваскуляризації АА ГМ слід ураховувати клінічні вияви та особливості перебігу захворювання. Вибір оптимального мікрохірургічного коридору і техніки кліпування АА залежить від анатомо-топографічних і гемодинамічних параметрів АА та ураженого нею артеріального сегмента ГМ.

Індивідуалізація мікрохірургічного етапу операції при артеріальних аневризмах дистальних відділів передньої мозкової артерії

Мета роботи - поліпшити результати транскраніального лікування хворих з артеріальними аневризми (АА) дистальних сегментів передньої мозкової артерії (ПМА) шляхом індивідуалізованого підходу до мікрохірургічного етапу оперативного втручання. Проведено ретроспективний аналіз 72 (100 %) випадків мікрохірургічного лікування хворих із 79 АА дистальних сегментів ПМА в Інституті нейрохірургії ім. акад. А. П. Ромоданова НАМН України за період з 1998 до 2015 рр. Застосовано клінічні, лабораторні, інструментальні та статистичні методи дослідження. Більше половини (55 %) хворих при госпіталізації у стаціонар мали II - III ступінь тяжкості за модифікованою шкалою Hunt-Hess. У гострий період крововиливу прооперовано 83 % хворих. Інтракраніальний крововилив мав місце у 90 % хворих, ускладнені форми крововиливу - у 67 % хворих. Внутрішньомозкові гематоми (ВМГ) виявлено у 57 % пацієнтів. У 68 % випадках спостерігали латеральне, аксіальне або латеральне та аксіальне зміщення структур головного мозку (ГМ). У 30 % хворих діагностовано крововиливи з вентрикулярним компонентом. Висновки: при індивідуалізації мікрохірургічного етапу операції враховують: стан хворого, клінічні вияви захворювання, локалізацію АА на дистальних сегментах ПМА, зіставлення анатомічних характеристик АА (довжини і ширини аневризми, ширини шийки, спрямування купола, діаметра артерії, на якій вона розташована) з формою, об'ємом та щільністю ВМГ, анатомічними особливостями будови артеріального русла та венозної ланки ГМ. Індивідуалізація полягає у виборі оптимальної краніотомії, диференційованій послідовності щодо видалення ВМГ, виділенні відповідних сегментів ПМА та АА, застосуванні різних технік кліпування АА, забезпеченні інтраопераційного моніторингу кровоплину в ураженому аневризмою артеріальному сегменті та контролі радикальності деваскуляризації АА.

Індивідуалізація оперативного доступу при операціях кліпування артеріальних аневризм головного мозку

Мета роботи - індивідуалізувати краніотомічний етап при операціях кліпування артеріальних аневризм (АА) головного мозку (ГМ) з урахуванням топографо- анатомічних та клінічних особливостей. Проведено ретроспективний аналіз мікрохірургічних операцій при АА ГМ у 430 пацієнтів (244 (56,7 %) жінок та 186 (43,3 %) чоловіків), котрі перебували на лікуванні в ДУ "Інститут нейрохірургії імені акад. А. П. Ромоданова НАМН України" у період з 1998 до 2016 рр. Середній вік пацієнтів на момент встановлення діагнозу - 49 років. Комплекс діагностичних заходів передбачав клініко-неврологічне обстеження, інструментальні (нейровізуалізувальні та інвазивні) і лабораторні дослідження. В усіх хворі на момент госпіталізації мали місце клінічні вияви захворювання. Геморагічний тип перебігу був у 372 (86,5 %) хворих, із них у гострий період розриву АА ГМ прооперовано 329 (76,5 %), у "холодний" період - 43 (10,0 %). АА, котрі не рвалися (58 (13,5 %)) мали такі клінічні вияви: гостре порушення мозкового кровообігу за ішемічним типом - 20 (4,7 %) випадків, псевдотуморозний перебіг - 34 (7,9 %), асимптомні АА - 4 (0,9 %). Локалізація АА ГМ: комплекс передньої мозкової-передньої сполучної артерії - 145 (33,7 %) випадків, сегменти внутрішньої сонної артерії - 98 (22,8 %), біфуркація М1-М2-сегмента середньої мозкової артерії - 112 (26,1 %), дистальні відділи передньої мозкової артерії - 72 (16,7 %), біфуркація основної артерії - 3 (0,7 %). Проведено 94 (21,9 %) ургентні операції (за життєвими показаннями), 235 (54,6 %) термінових, 101 (23,5 %) планову. Застосовано такі краніотомічні доступи: передній міжпівкульний - у 64 (14,9 %) випадках, стандартний птеріональний - у 208 (48,4 %), розширений птеріональний - у 104 ( 24,2 %), птеріональний за типом "keyhole" - у 8 (1,9 %), орбітозигоматичний - у 6 (1,3 %), птеріональний з передньою кліноїдектомією - у 32 (7,4 %), підскроневий - у 8 ( 1,9 %). Висновки: на вибір оптимального краніотомічного доступу при операціях кліпування АА ГМ впливають тип клінічних виявів захворювання, анатомічна форма та об'єм внутрішньочерепного крововиливу, локалізація і геометричні параметри самої аневризми, анатомічне співвідношення параметрів АА з кістковими структурами основи черепа.

Інтраопераційні ускладнення в хірургії аневризм дистальних сегментів передньої мозкової артерії

Мета роботи - визначити основні інтраопераційні ускладнення в хірургії артеріальних аневризм (АА) дистальних сегментів передньої мозкової артерії та методи їх профілактики. Проведено ретроспективний аналіз історій хвороб 47 пацієнтів (27 (57,4 %) жінок та 20 (42,6 %) чоловіків), які перебували на лікуванні в ДУ "Інститут нейрохірургії імені акад. А. П. Ромоданова НАМН України" у період з 2005 до 2013 р. і були прооперовані з приводу АА дистальних сегментів передньої мозкової артерії. Вік хворих - від 24 до 68 років, середній вік - (<$E 43,1~symbol С~14,1>) року. В усіх спостереженнях захворювання виявлялося клінікою нетравматичного внутрішньочерепного крововиливу внаслідок розриву АА. При госпіталізації всім хворим проведено комплексне клініко-неврологічне обстеження. Для оцінки тяжкості стану хворих застосовували шкалу ком Глазго та шкалу Hunt-Hess. Інтраопераційні ускладнення виявлено у 13 (27,7 %) хворих: інтраопераційний розрив аневризми під час основного етапу операції - у 8, інтраопераційний набряк мозку - у 3, ретракційне пошкодження мозку з формуванням вогнища венозного інфаркту - у 2. У 5 із цих хворих виникли стійкі неврологічні порушення (геміпарез - у 3, моторна афазія - у 2), 7 пацієнтів виписано зі стаціонару у задовільному стані, 4 хворих померло. Висновки: основні інтраопераційні ускладнення в хірургії АА дистальних сегментів передньої мозкової артерії - інтраопераційний розрив аневризми, ішемія мозку, ретракційне пошкодження, неповне кліпування аневризми. Ефективними методами профілактики інтраопераційних ускладнень є використання адекватного хірургічного доступу, превентивне кліпування, індукована артеріальна гіпотензія. Застосування превентивного кліпування та індукованої артеріальної гіпотензії обмежене, оскільки ці методи є агресивним чинником пошкодження мозку.

Інфекційні ускладнення аневризматичного субарахноїдального крововиливу

Мета роботи - оцінити частоту розвитку інфекційних ускладнень у пацієнтів з аневризматичним субарахноїдальним крововиливом (САК); визначити вплив ускладненого перебігу аневризматичного САК (АСАК) на частоту розвитку внутрішньолікарняної інфекції. Проаналізовано результати лікування 250 пацієнтів у гострий період АСАК, зокрема 124 (49,6 %) із ускладненим перебігом АСАК. Серед пацієнтів переважали жінки (144, або 57,6 %). Вік пацієнтів становив від 14 до 74 років (середній вік - 48,95 року). У 185 випадках для оклюзії аневризми, яка розірвалася, використано ендоваскулярний койлінг, у решті випадків аневризму кліповано. Виділено групу пацієнтів, які перенесли інфекційні ускладнення (пневмонію, інфекції сечовивідних шляхів, вентрикуліт і менінгіт) у гострий період АСАК. Інфекційні ускладнення виявлено у 52 (20,8 %) пацієнтів: пневмонію - у 48 (19,2 %), інфекції сечовивідних шляхів - у 36 (14,4 %), інфекцію нервової системи - у 7 (2,8 %), зокрема менінгіт у 3-х і вентрикулит у 4. У групі інфекційних ускладнень частіше траплялися випадки ускладненого перебігу АСАК - 49 (92,3 %). Переважали пацієнти з тяжким ступенем САК за шкалою WFNS (середнє значення - 3,1), шкалою Hunt - Hess (середнє значення - 3,7) і радіологічною шкалою Fisher (середнє значення - 3,5). Летальність у групі інфекційних ускладнень становила 38,5 % (20 спостережень). Встановлено, що частота виявлення інфекційних ускладнень серед пацієнтів з АСАК становила 20,8 %. Наявність цих ускладнень є чинником, який погіршує функціональний результат і підвищує смертність у пацієнтів з АСАК. Первинне пошкодження мозку після розриву аневризми, яке зумовлює тяжкість САК і ускладнений перебіг захворювання, є предиктором розвитку інфекційних ускладнень.

Актуальні питання використання стентування у лікуванні критичної ішемії нижніх кінцівок

Критична ішемія нижніх кінцівок (КІ НК) - небезпечний для життя стан, який часто призводить до інвалідізації та смерті. Одним із можливих шляхів оптимізації ендоваскулярного лікування КІ НК є використання стентів. Наведено результати низки метааналізів досліджень використання різних типів стентів у різних сегментах аретеріального русла НК, порівняння стентування з іншими методами хірургічного та ендоваскулярного лікування. Застосування стентів з медикаментозним покриттям у стегново-підколінному сегменті поліпшує результати лікування КІ НК у порівнянні з іншими методами реваскуляризації. Рекомендовано імплантацію стентів з медикаментозним покриттям у гомілковому сегменті у разі коротких локальних уражень.

Актуальність вивчення ендотеліального фактора росту судин у хворих з артеріовенозними мальформаціями

Мета роботи - визначити роль ендотеліального фактора росту судин (VEGF) у формуванні, прогресуванні артеріовенозних мальформацій (АВМ) і виникненні рецидивів та обгрунтувати необхідність вивчення рівня VEGF у плазмі крові хворих з АВМ. Проведено аналіз 15 джерел науково-медичної літератури щодо етіології та патогенезу АВМ. Систематизовано сучасні дані щодо ролі VEGF у формуванні, прогресуванні АВМ і виникненні рецидивів. Наведено власні результати вивчення рівня VEGF у плазмі крові 19 пацієнтів з АВМ різної локалізації. Доведено важливу роль підвищення рівня VEGF у формуванні та прогресуванні АВМ як за даними науково-медичної літератури, так і за результатами власних досліджень. Обгрунтовано необхідність вивчення рівня VEGF у плазмі крові хворих з АВМ у періопераційний період для підвищення ефективності комплексного лікування таких хворих. Висновки: ендотеліальний фактор росту судин відіграє важливу роль у формуванні та прогресуванні АВМ. Відзначено збільшення його вмісту в плазмі крові хворих з АВМ. Підвищення рівня VEGF у плазмі крові після хірургічного або ендоваскулярного лікування може бути причиною виникнення рецидивів АВМ. Вивчення вмісту VEGF у плазмі крові до та після хірургічного та ендоваскулярного лікування відкриває нові можливості для застосування лікарських засобів, які блокують дію VEGF, як неоад'ювантної терапії для профілактики рецидивів та регресу АВМ після емболізації або хірургічного видалення.