Проблеми та перспективи розвитку лісового господарства: Зб. наук.-техн. пр. – Л., 1998

Розглядаються деякі особливості забруднення повітряного басейну м.Львова, екологічні функції грунтів в урбоекосистемах Розточчя, роль зоопланктону у процесі самоочищення ставів Волино-Поділля. Висвітлюється екологічна, естетична та архітектурно-планувальна функції зелених насаджень міста, роль екологічного маркетингу та менеджменту у формуванні системи післяприватизаційної підтримки підприємств. Аналізується сучасний стан і перспективи колекційної та науково-дослідної роботи ботанічного саду Українського державного лісотехнічного університету, деякі аспекти колористичного формування паркового ландшафту тощо.

Головний редактор:

Структура фітоценозів шпилькових інтродуцентів Західного Полісся: Вип. 9.10, 1999

На основі аналізу 32 пробних площ наведено результати дослідження структури фітоценозів шпилькових інтродуцентів Західно-Подільського лісогосподарського округу.

Структурно-функціональні особливості популяцій високогірних рослин Українських Карпат: Вип. 9.9, 1999

Вивчено основні параметри високогірних популяцій, які пов'язані з генетичною, просторовою, статевою, віковою і репродуктивною структурами. Встановлено, що специфічними ознаками популяцій є дискретність просторових контурів, їх фрагментація і обмежені можливості обміну генетичним матеріалом, статевий диференціал чутливості, функціонування репродуктивно-адаптивної системи, як одного з діючих факторів підтримання їх чисельності і об'єму та зміни показників життєвості під впливом різних антропогенних факторів.

Теоретичні аспекти розвитку морфофізіологічного напрямку в лісовій селекції: Вип. 9.10, 1999

Охарактеризовано різні напрямки розвитку генетико-селекційних досліджень деревних рослин: еколого-географічний, фенотиповий з відбором кращих плюс-варіантів, генетико-популяційний. Висвітлено формування нового морфофізіологічного напрямку в лісовій селекції, дана його теоретична інтерпретація та визначено основні задачі і перспективи розвитку.

Способи оздоровлення соснових насаджень, уражених кореневою губкою: Вип. 9.10, 1999

У зоні сильного ураження кореневою губкою з метою оздоровлення соснових насаджень проводиться очистка ділянки від пеньків та коріння. Після цього пропонується провести кругову суцільну оранку грунту. Для підвищення трофності грунту висівають люпин та приорюють його в період бутонізації. Посадку листяних порід здійснюють весною наступного року, розміщуючи ряди в меридіональному напрямку. Приймається, що радіус зони сильного ураження дорівнює 4 радіусам крон середніх за розміром дерев, вважаючи за центр "вікна" місцерозташування перших повалених дерев. У зоні прихованого ураження при посадці листяних порід не проводиться обробіток грунту. Радіус зони прихованого ураження приймається рівним 5,5 радіуса крон середніх дерев.

Структура гніздового населення птахів лісостанів і чагарникових заростей Подільських Товтр: Вип. 9.9, 1999

Розглядається видовий склад і щільність гніздового населення птахів екосистем з перевагою чагарникового і деревного типів рослинності.

Різноманіття форм деревної рослинності Карпат як резерв селекції нових сортів: Вип. 9.9, 1999

Наведені підсумки вивчення біорізноманіття форм явора за структурою деревини в Українських Карпатах та результати їх клонування.

Фітоценотичні властивості колекційних насаджень арборетуму Ботанічного саду УкрДЛТУ: Вип. 9.9, 1999

Доведено, що у колекційних насадженнях обмеженого простору формуються специфічні рослинні угруповання зі своїм внутрішнім середовищем та структурою, які суттєво відрізняються від природного.

Фітоіндикація екологічного стану водойм на території Львова: Вип. 9.9, 1999

Викладено методичні підходи щодо оцінки екологічного стану водойм на основі особливостей ценотичної структури макрофітів. Результати досліджень свідчать про значну відмінність адаптаційних можливостей макрофітів відносно змін природного середовища.

Шкала комплексної оцінки декоративних ознак деревних рослин: Вип. 9.9, 1999

Шкала оцінки декоративних ознак деревних рослин дає конкретну уяву про зовнішній вигляд рослин. Вона фіксує їх якісний стан і відхилення від еталону. Зниження декоративності за групою морфологічних ознак допомагає встановити зумовлюючі причини.

Трав'янисті рослини в колекціях Ботанічного саду УкрДЛТУ: Вип. 9.9, 1999

Зроблено аналіз різноманіття трав'янистих рослин колекційних ділянок Ботанічного саду УкрДЛТУ за систематичним складом, географічним походженням та іншими показниками. Підкреслюється важлива роль колекційної роботи у збереженні і поширенні рідкісних та ендемічних видів флори України.

Формування ядрової деревини в дуба червоного: Вип. 9.9, 1999

На 40 пробних площах у чистих і змішаних насадженнях дуба червоного в вологих грудах і сугрудах зрубано 1 - 3 модельних дерева кожної породи. Аналіз модельних дерев дав можливість встановити відсоток ядра в стовбурах та його вікову динаміку. Виявлено два вікових періоди: інтенсивного наростання відносних показників ядра та період стабілізації. Переломним порогом між ними в дуба червоного для об'ємних показників ядра виступає віковий період 51 - 60 років (у дуба звичайного - 90 - 100 років). Враховуючи, що ядрова деревина якісніша від заболонної, вік рубання слід визначати не раніше 51 - 60 років.

Фотосинтез культур сосни звичайної в умовах хронічного радіаційного опромінення: Вип. 9.10, 1999

Вивчено інтенсивність фотосинтезу у 12-річних культур сосни звичайної та 3-річних півсібсових потомств дерев різного ступеня радіаційного ураження. Виявлено вплив опромінення на інтенсивність фотосинтезу сосни і характер його денної динаміки.

Роль зоологічних дисциплін у підготовці спеціалістів лісового господарства: Вип. 9.10, 1999

Аналізується структура навчального плану підготовки інженерів лісового господарства в УкрДЛТУ, пояснюється доцільність поглибленого вивчення дисциплін зоологічного циклу.

Продуктивність дубово-липових деревостанів різного складу: Вип. 9.10, 1999

Наведено дані росту за діаметром, висотою і продуктивністю лісових культур із різною долевою участю у складі дуба та липи. Надано рекомендації стосовно оптимального співвідношення досліджуваних порід у деревостанах.

Продуктивність мішаних смереково-буково-ялицевих деревостанів в Бескидах: Вип. 9.10, 1999

Складено таблиці росту та продуктивності смереково-буково-ялицевих деревостанів у Бескидах (Східні Карпати). Розглянуто питання стосовно причин формування приростів і запасів під час взаємодії порід та за різної частки їх у деревостанах.

Просторово-типологічна динаміка населення птахів стиглих дубових лісів Західного Лісостепу в гніздовий період: Вип. 9.10, 1999

Встановлено, що в дубових лісах Західного Лісостепу характерною рисою гніздового населення птахів є зростання їх чисельності в напрямку з південного сходу на північний захід. У цьому ж напрямку зменшується кількість птахів європейського походження і зростає - сибірського. Фауністичний склад населення - європейський.

Про один із можливих шляхів аналізу якості функціонування автоматичних ліній: Вип. 9.10, 1999

Запропоновано один з можливих варіантів дослідження якості функціонування автоматизованих ліній шляхом імітаційного моделювання їх роботи відповідно вибраним планам.

Про розрахунок розгалужених схем агрегатування автоматичних ліній методом еквівалентних дільниць: Вип. 9.10, 1999

Подано новий метод розрахунку параметрів продуктивності, стабільності еквівалентних дільниць для оцінки показників якості функціонування автоматичних ліній з розгалуженим агрегатуванням обладнання.

Про фітомеліоративні властивості дуба червоного: Вип. 9.9, 1999

Представлено особливості впливу різних деревних порід на грунтотвірні процеси і формування водно-фізичних властивостей грунту. Встановлено зв'язок зміни цих властивостей з кількістю поглинених ним водорозчинених речовин, зокрема, фенольних.