Публікації випуска

Книга вивчається різними науками і має різні предмети дослідження. Останнім часом об’єктом студій стають її комунікаційні властивості. В Україні сформовані базові центри з підготовки дисертацій у галузі книги і книжкової комунікації – Київський національний університет ім. Тараса Шевченка (теорія та історія преси, прикладні соціальні технології), Харківська академія культури, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Київський національний університет культури і мистецтв, де предметами дослідження є теорія та практика книговидання, книгопоширення, книгозберігання; комунікаційні властивості книги та книжкової культури в сучасному побутуванні та історичній ретроспективі. Books and book comunications are being studied by different sciences, and have different subject matters. In recent years, modern communicational features are becoming the object of their research, and that complements historical, socio-cultural, scientific and informational directions of science development. In eight years of scientific research this aspect has been developed in various specialities and has been studied by social communications, historical, philological and other sciences. During this period a few centers of research and preparation of dissertations in the field of theory and history of books and book communications were established. These were Taras Shevchenko Kyiv National University (theory and history of the press and applied social technologies), Kharkiv Academy of Culture, V. Vernadsky National Library of Ukraine, Kyiv National University of Culture and Arts. Among the objects of their research are theory and practice of bооk publishing, distribution and preservation; communicational features of books and book culture in their modern state and in the historical past. Книга и книжная коммуникация исследуются различными науками и имеют различный предмет исследования. В последние годы объектом их изучения становятся современные коммуникационные свойства, что пополняет историческое, социокультурное и научно-информационное направления развития науки. За восемь лет научных исследований этот аспект нашёл свое проявление в различных специальностях, продолжал изучаться в социальных коммуникациях, исторических, филологических и других науках. За этот период сформировались центры исследования и подготовки диссертаций в области книги и книжной коммуникации: Киевский национальный университет им. Тараса Шевченко (теория и история прессы и прикладные социальные технологии), Харьковская академия культуры, Национальная библиотека Украины имени В. И. Вернадского, Киевский национальный университет культуры и искусств. Среди объектов исследований – теория и практика книгоиздания, книгораспространения, книгохранения; коммуникационные свойства книги и книжной культуры в современном бытовании и исторической ретроспективе

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Мета роботи: здійснення огляду історії зберігання та формування, складу і змісту документів про діяльність п’ятьох єврейських політичних партій в Українській Центральній Раді (1917–1918), які зараз зберігаються в декількох державних архівах м. Києва (Центральному державному архіві громадських об’єднань України, Центральному державному архіві вищих органів влади та управління України, Державному архіві Київської області) та відділі фонду юдаїки Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Методологія дослідження включає історико-хронологічний, історико-системний та історико-типологічний методи. Вищезазначені методологічні підходи дозволяють прослідкувати складну історію формування та зберігання комплексу документів і визначити склад, зміст і типи документів. Наукова новизна. Аналіз документів єврейських політичних партій як комплексу залучає рідкісні документи з історії єврейського представництва в Української Центральної Ради та революційної доби в Україні до наукового обігу, а також розкриває розвиток архівознавства, утворення нових архівів і принципів архівної роботи. Висновки. Документи п’ятьох єврейських політичних партій про їхню діяльність в Українській Центральній Раді (1917–1918) зараз розподілені у кількох державних архівах Києва (Центральному державному архіві громадських об’єднань України, Центральному державному архіві вищих органів влади та управління України, Державному архіві Київської області) та відділі фонду юдаїки НБУВ. Аналізуючи історію їх формування та зберігання, склад і зміст, можемо стверджувати, що більшість документів була єдиним комплексом, частиною однієї колекції з архіву Культур-Ліги. Подальша історія зберігання цих документів може стати предметом для тематичного дослідження з історії радянських архівних установ, колекцій і архівної справи вцілому. . The aim of the research is to review custodial history, structure and content of documents about the activity of five Jewish political parties in the Ukrainian Central Rada (1917–1918), which are now preserved in several Kyiv state archives (the Central State Archives of Public Organizations of Ukraine, the Central State Archives of Supreme Bodies of Power and Government of Ukraine, the State Archives of Kyiv Region) and Judaica Department of V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine.The methodology of the research includes historical-chronological, historical-systematic, and historical-typological approaches. The aforementioned methodological approaches allow to trace the complicated custodial history of the complex of documents and to determine structure, content,and types of documents. The scientific novelty of the paper. The analysis of documents of the Jewish political parties as a complex introduces rare documents from the history of the Jewish representation in the Ukrainian Central Rada and revolutionary period in Ukraine into the scientific circulation, also covers development of archival studies, establishment of new archives and principles of archival work. Conclusions. The documents of five Jewish political parties about their activity in the Ukrainian Central Rada (1917–1918) are now distributed in several Kyiv state archives (the Central State Archives of Public Organizations of Ukraine, the Central State Archives of Supreme Bodies of Power and Government of Ukraine, the State Archives of Kyiv Region) and Judaica Department of V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine. Analyzing their custodial history, structure and content, it might be argued that the majority of the documents used to be one complex, a part of one collection from Kultur-lige archives. The further custodial history of these documents might be topic for case study in history of Soviet archival institutions, collections and archival studies in general.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Мета роботи полягає в залученні до наукового обігу маловідомих рукописних текстів із білоруського медоситництва ХVІІ ст., що сприятиме вивченню історико-кулінарної спадщини на теренах Великого князівства Литовського. Адже старопольські рецептури питних медів ХVІІ ст., збережені у шляхетських рукописних зібраннях, є доволі рідкісними археографічними джерелами, яким присвячуються студії не лише українських, а й білоруських, литовських, польських істориків. Методологія обґрунтована принципами публікації старопольських рукописних історичних джерел ХVІ–ХIX ст., а також визначенням старопольської фахової термінології ХVІІ–ХVIII ст. Наукова новизна роботи полягає в першій публікації двох старопольських рецептур питного меду ХVII ст. з білоруських земель Великого князівства Литовського та визначенні їхніх особливостей у порівнянні з іншими рецептурами з медоситництва в Речі Посполитій. У публікації до польських текстів рецептур надається їхній переклад українською мовою, також здійснений уперше. Водночас до рецептур, на підставі фахових та довідкових видань, укладений Словник старопольських кулінарних, господарсько-побутових і метрологічних термінів, а також доданий перелік латинських слів та виразів, які зустрічаються в тексті. Висновки. Інформативна цінність запропонованих до публікації рецептур полягає в тому, що вони віддзеркалюють регіональні традиції медоваріння, оскільки походять із північно-західної частини білоруських земель – з Міра та з Холопенич, що є істотним для вивчення історії медоситництва у Великому князівстві Литовському. Наявність рецептур питного меду ХVІІ ст. свідчить про практичну зацікавленість шляхтича Миколая Млечка, який застосовував досвід місцевих фахівців-медоварів у власному маєтку Холопеничі. The aim of work is to introduce for scholarly circulation scarcely known manuscript texts in Belarusian mead manufacturing of the 17th century, and thus facilitate the study of historical culinary heritage on the terrain of the former Grand Duchy of Lithuania. Old Polish mead recipes of the 17th century, preserved in manuscript collections of the szlachta (nobility) are quite rare archaeographic sources that attract the studies of not only Ukrainian, but also Belarusian, Lithuanian, and Polish historians. The methodology is grounded on the principles of publication of old Polish manuscript historical sources of the 14th–19th centuries, as well as definition of the old Polish special terminology of the 17th–18th centuries. The scientific novelty of the work is in the first publication of two old Polish mead recipes of the 17th century from Belarusian lands of the Grand Duchy of Lithuania and definition of their peculiarities in comparison to other mead recipes in the Polish-Lithuanian Commonwealth. The publication of the Polish texts of the recipes provides the Ukrainian translation which has been done for the first time. In addition to the recipes, on the basis of professional and reference publications, the Glossary of the old Polish culinary, household, and metrological terms has been compiled, and the list of Latin words and phrases met in the text was supplemented. Conclusions. The informative value of the published recipes is in the fact that they represent the regional mead manufacturing traditions; they originate from the North-Western part of the Belarusian lands (from Mir and Khalopyenichy), and thus are essential for the research of the mead manufacturing history in the Great Duchy of Lithuania. The availability of the 17th century mead recipes might also demonstrate the practical interest of the nobleman Mykolai Mlechko who used the experience of local professional mead manufacturers in his own estate in Khalopyenichy. Цель работы состоит во введении в научный оборот малоизвестных рукописных текстов по белорусскому медоварению ХVІІ в., что способствует изучению историко-кулинарного наследия на землях Великого княжества Литовского. Cтаропольские рецептуры питных медов ХVІІ в., сохранившиеся в шляхетских рукописных собраниях, являются достаточно редкими археографическими источниками, которым посвящаются исследования не только украинских, но и белорусских, литовских и польских историков. Методология основана на принципах публикации старопольских рукописных исторических источников ХVІ–ХIX вв., а также предусматривает определение старопольской специальной терминологии ХVІІ–ХVIII вв. Научная новизна работы предполагает публикацию двух старопольских рецептур питного меда ХVII в. из белорусских земель Великого княжества Литовского и определение их особенностей по сравнению с другими рецептурами медосытництва в Речи Посполитой. При публикации польских текстов рецептур приводится, соответственно, их перевод на украинский язык, также осуществленный впервые. На основе специальных и справочных изданий к рецептурам был составлен Словарь старопольских кулинарных, хозяйственно-бытовых и метрологических терминов, а также прилагается список латинских слов и выражений, встречающихся в тексте. Выводы. Информационная ценность опубликованных рецептур состоит в том, что они отражают региональные традиции медоварения, берущие начало в северо-западной части белорусских земель – в Мире и Холопеничах, что важно для изучения истории медосытництва в Великом княжестве Литовском. Тексты рецептур питного меда ХVІІ в. свидетельствуют о практическом подходе шляхтича Николая Млечко, применившего опыт местных медоваров в своем имении Холопеничи.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Попередній перегляд:

Публікації випуска

У публікації представлені, насамперед, публічно-правові акти – універсали та листи гетьманів і полковників (усього 19 документів – універсали та лист Івана Самойловича, Івана Скоропадського, Данила Апостола, полковників Андрієвича, Кочубея, Новицького). Деякі документи взято з копій довоєнного часу, оригінали яких зберігаються в Російському державному архіві давніх актів. У цілому опубліковані тут документи проливають додаткове світло на історію Полтавщини ХVІІ–ХVІІІ ст., передусім на політичні аспекти. In this article, we continue to publish sources on the history of Poltava region, launched in the previous issue of the collection of articles of the Institute of Manuscript of Vernadsky National Library of Ukraine “Manuscript and Book Heritage of Ukraine. Archeographic Research of Unique Archival and Librarian Funds” (Is. 21). This time public-law acts – the universals and the letters of hetmans and colonels (in total, 19 documents – universals and letters of Ivan Samoilovich, Ivan Skoropadsky, Daniel Apostle, Colonels Kirill Andreevich, Paul Apostle, Joachim Gorlenko, Vasily Kochubey and especially Ilya Novitsky) are presented. The earliest is the document of Prince Jeremiah Vishnevetsky, concerning the management of the estates of the prince – the city of Chyhyryn-Dibrova . Other categories of documents are also presented: the obligations of priests, purchase deeds, letters. Some documents are taken from copies of the prewar time, the originals of which are deposited in the Russian State Archive of Ancient Acts. They cover the events of the initial period of the Ruin. In general, the documents published here shed additional light on the history of Poltava in the 17th and 18th centuries, especially its political aspects. The article contains previously unknown documents relating to the past of the Hetman period in Poltava region, the towns and villages of Lubny, Myrhorod and Poltava regiments, their socio-economic, political and ecclesiastical history, such poorly studied sotnias as Ostapivska, cities flooded with artificial Dnieper reservoirs in the 20th century – Chyhyryn-Dibrova; some of the Princely genera(Iskra). The annexes contain a register of the document relating to the history of the village of Zubany, whose inhabitants took part in the famous anti-feudal uprising of the eighteenth century. The information potential of the published documents is analyzed. В данном материале продолжаем публикацию источников по истории Полтавщины, начатую в предыдущем выпуске сборника статей Института рукописи Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского «Рукописна та книжкова спадщина України. Археографічні дослідження унікальних архівних та бібліотечних фондів» (вып. 21). На этот раз представлены публично-правовые акты – универсалы и письма гетманов и полковников (всего 19 документов – универсалы и письма Ивана Самойловича, Ивана Скоропадского, Даниила Апостола, полковников Кирилла Андреевича, Павла Апостола, Иоакима Горленко, Василия Кочубея и особенно Ильи Новицкого). Наиболее ранним является документ князя Иеремии Вишневецкого, касающийся управления владениями князя – городом Чигирин-Диброва. Представлены и другие категории документов: обязательства священников, купчие, письма. Некоторые документы взяты из копий довоенного времени, оригиналы которых хранятся в Российском государственном архиве древних актов. Они освещают события начального периода Руины. В целом опубликованные здесь документы проливают дополнительный свет на историю Полтавщины XVII–XVIII вв., особенно на ее политические аспекты. В публикации приводятся неизвестные ранее документы, котрые касаются прошлого Полтавщины гетманских времен, городов и сел Лубенского, Миргородского и Полтавского полков, их социально-экономической, политической и церковной истории, таких малоизученных сотен, как Остапьевская, городов, которые затоплены искусственными днепровскими водохранилищами в ХХ в. – Чигирин-Диброва, некоторых старшинских родов (Искры). В дополнениях приводится регест документа, относящегося к истории села Зубани, жители которого участвовали в известном антифеодальном восстании ХVIII в. Анализируется информационный потенциал публикуемых документов.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Досліджено художні особливості ініціальних літер на сторінках українських стародруків XVII–XVIII ст., визначено стилістику й композиційну структуру їхнього декору, іконографічні аспекти зображених образів святих, євангельських, біблійних сюжетів. Здійснено мистецтвознавчий аналіз ініціальних літер як унікальних зразків мистецтва графічної мініатюри з різноманітністю їхньої тематики, винахідливістю розробки сюжетів і прагненням вирішення складних композиційних завдань, обумовлених не лише розміром і форматом ініціала, але й формою і розташуванням самої літери. The article is devoted to such a complicated and little studied element of artistic decoration of Ukrainian printed books of the 17th–18th centuries as capital letters. The authors research old printed books from the collection of imprints of the Kyiv-Pechersk Lavra’s typography. Various topics, iconography, compositional and artistic stylistic features of miniature illustrations of initial letters, their location on book pages, content correspondence or discrepancy with a text, usage of one cliché in various editions provide multiple new possibilities to researchers. Especially the authors accentuate iconography of gospel and life subjects, as well as the source studies analysis of initial letters, which in Ukrainian old printed editions of Baroque epoch impress with innovation of subject development and the ambition for original decisions of complex compositional tasks conditioned not only by the size and format of an initial, but also by the form and location of the letter itself in a certain decorative space. Статья посвящена такому сложному и малоизученному элементу художественного оформления украинских печатных книг XVII–XVIII вв., как заглавные буквы. Исследование произведено на старопечатных книгах из собрания оттисков типографии Киево-Печерской лавры. Разноплановая тематика, иконография, композиционные и художественно-стилистические особенности миниатюр-иллюстраций заглавных букв, их размещение на страницах книги, смысловое соответствие или несоответствие тексту, использование одного клише в различных изданиях открывают множество новых возможностей для исследователей. Особое внимание уделено иконографии евангельских и житийных сюжетов, а также искусствоведческому анализу заглавных букв, которые в украинских старопечатных изданиях эпохи барокко поражают изобретательностью разработки сюжетов и стремлением к оригинальным решениям сложных композиционных задач, обусловленных не только размером и форматом инициала, но и формой и расположением самой буквы в конкретном изобразительном пространстве.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Стаття присвячена А. Є. Богдановичу – вченому-етнографу, фольклористу, лінгвісту, громадському діячеві, особливе місце в житті якого посідало бібліофільство. Проаналізовано кількісний та якісний склад його приватної бібліотеки, відзначено найбільш цінні й рідкісті видання із зібрання А. Є. Богдановича, зокрема прижиттєві видання літераторів ХІХ ст. Особливу увагу приділено розділу «Белоросика» з його книгами з історії регіону, білоруському літературознавству, мовознавству, художній літературі. The article treats an academic ethnographer, folklorist, linguist and public figure A. Y. Bohdanovych, a special place of whose life belonged to bibliophilism. We have covered A. Y. Bohdanovych biography, observed the sources of his bibliophilism. We have given general characteristics of A. Y. Bohdanovych librarian gathering both the one perished in the fire and the last one. We have analyzed the quantative and qualitative composition of his private library, specified the most valuable and rare editions of A. Y. Bohdanovych gathering, in particular the editions of XIX century writers published during his life. We have paid particular attention to the section «Belarus Studies» with its books in the region history, Belarusian literature studies, linguistics and fiction. A. Y. Bohdanovych is also presented as a talented publicist, who wrote more than a hundred articles, essays and features concerning various issues of public life: enlightenment, drama, literature, socio-economic and cultural issues of peasant population in the postreform period. Статья посвящена А. Е. Богдановичу – учёному-этнографу, фольклористу, лингвисту, общественному деятелю, особое место в жизни которого занимало библиофильство. Получила освещение биография А. Е. Богдановича, прослежены истоки его библиофильства. Дана общая характеристика библиотечного собрания А. Е. Богдановича – как того, которое погибло во время пожара, так и последнего. Проанализирован количественный и качественный состав его личной библиотеки, отмечены наиболее ценные и редкие издания из собрания А. Е. Богдановича, в частности прижизненные издания литераторов ХІХ ст. Особое внимание уделено разделу «Белоросика» с его книгами по истории региона, белорусскому литературоведению, языкознанию, художественной литературе. Также А. Е. Богданович представлен как талантливый публицист, перу которого принадлежат более ста статей, очерков, заметок, посвящённых различным вопросам народной жизни: просвещению, театральному искусству, литературе, социально-экономическим и культурным проблемам крестьянства в пореформенный период.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Висвітлено складні умови створення літературно-мистецької групи "Гроно", розглядається тематична спрямованість видання групи - альманаху "Гроно", показано роль українських письменників і художників у становленні національної преси. In the proposed article the author sets forth the complicated conditions of the formation of the "Grono" literary and art group. The subject area of the publication of the group - the "Grono"almanach - is investigated, the role of the Ukrainian writers and artists in the establishment of the national press is ascertained.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Запропоновано характеристику діяльності архімандрита Антоніна (Капустіна) в аспекті його збирацької та археографічної праці; здійснено аналіз спогадів архімандрита як джерела його бібліофільських уподобань; репрезентовано склад та зміст дарів, переданих архімандритом як благодійником до Київської духовної академії; прослідковано долю його книжкової та рукописної спадщини. The article characterizes activities of Archimandrite Antonin (Kapustin) in the aspect of his collecting and archeographic work, in particular his studies of a Zion codex of the Bible on Athos, composition of a systematic catalog of manuscripts of the dwelling of St. Great Martyr Ekaterina, a catalog of manuscripts of the library of Jerusalem Saint Grave Yard in Constantinople, preparation to the publication of acts of the Russian St. Panteleimon Monastery on Athos, etc. The Archimandrite’s memoirs are analyzed as a source on his bibliophilic interests. The contents and composition of the gifts donated by the Archimandrite as a benefactor to the Kyiv Ecclesiastical Academy are presented, in particular a collection of ancient Greek and Slavonic manuscripts on parchment and paper, various pictures and photographs, a collection of ancient Greek and Roman coins, etc. are described. A range of people, who connected p. Antonin with Kyiv, is defined. The destiny of his book and manuscript heritage is traced. Предложена характеристика деятельности архимандрита Антонина (Капустина) в аспекте его собирательской и археографической работы, в частности рассмотрены его исследования Синайского кодекса Библии на Афоне, составление систематического каталога рукописей обители св. великомученицы Екатерины, каталога рукописей библиотеки Ерусалимского Святогробского подворья в Константинополе, подготовка к изданию актов Российского Пантелеймонова монастыря на Афоне и др. Проанализированы воспоминания архимандрита как источник его библиофильских интересов. Представлен состав и содержание даров, переданных архимандритом как благодетелем в Киевскую духовную академию, в частности описываются собрание древних греческих и славянских рукописей на пергаменте и бумаге, разнообразные картины и снимки, коллекция древних греческих и римских монет и пр. Определен круг лиц, которые связывали отца Антонина с Киевом. Отслежена судьба его книжного и рукописного наследия.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Мета роботи – довести, що атрибуція та експертиза рідкісності й цінності ретроспективних видань та їх примірників є важливим, актуальним напрямом роботи при дослідженні історико-культурних фондів бібліотек. Методологічною базою дослідження є сукупність принципів об’єктивності, історизму, пізнання взаємодії зовнішнього і внутрішнього, об’єктивного і суб’єктивного, а також застосування естетичних, ціннісних критеріїв розуміння книги як феномена культури. Наукова новизна полягає у формулюванні теоретичних питань проведення атрибуції та експертизи історико-культурних пам’яток у ретроспективних фондах великих бібліотек, уніфікації підходів до цієї роботи, визначенні проблемних питань зазначеної діяльності. Наголошено на пріоритеті в даній галузі науковців Інституту книгознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Розкрито причини проведення експертизи в бібліотеках, визначено види експертизи, серед яких, зокрема: державна експертиза, що має встановити історико-культурну цінність і рідкісність книги та можливість її легального вивезення за кордон; експертиза книг на вимогу правоохоронних органів, приватних осіб, а також книг з бібліотечних фондів з метою передання їх для експонування на виставках або при встановленні збитків, заподіяних установі в разі викрадення раритету. Підкреслено різницю у проведенні експертизи в залежності від її мети, наведено випадки необхідності здійснення атрибуції книжкових пам’яток, наголошено на критерії рідкісності примірників видання. Названо факти виявлення видавничих підробок при проведенні історико-книгознавчих досліджень у НБУВ. Особливу увагу приділено проблемі підготовки експертів книжкових пам’яток – як у вищих навчальних закладах, так і безпосередньо в бібліотеках. Висновки. Атрибуція та експертиза є актуальним завданням роботи з історико-культурними фондами в бібліотеках. При цьому в бібліотеках і загалом у державі не існує механізму ліцензування відповідної експертної діяльності або, іншими словами, атестації співробітників бібліотек у якості експертів книжок. The aim of the work is to prove that the attribution and expertise of rareness and valuableness of retrospective publications and their copies is an important, relevant area of the work in the study of historical and cultural fonds of libraries. Methodological basis of the study is a set of principles of objectivity, historicism, knowledge of the interaction of external and internal, objective and subjective, as well as the application of aesthetic, value criteria for understanding the book as a cultural phenomenon. Scientific novelty lies in the formulation of theoretical issues of attribution and examination of historical and cultural monuments in the retrospective fonds of large libraries, unification of approaches to this, identification of problematic issues of this activity. The priority in this field of scientists of the Institute of Book Studies of the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine is emphasized. The reasons for the examination in libraries are revealed, the types of examination are determined, among which, in particular: state examination, which should establish the historical and cultural value and rarity of the book and the possibility of its legal taking abroad; examination of books at the request of law enforcement agencies, individuals, as well as books from library fonds in order to transfer them for display at exhibitions or to establish the damage caused to the institution in the case of theft of a rarity. The difference in the examination depending on its purpose is emphasized, the cases of necessity of attribution of book monuments are given, criteria of rarity of copies of the publication are emphasized. The facts of detection of publishing forgeries during historical and bibliographic researches in the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine are named. Particular attention is paid to the problem of training book monuments experts, both in higher education institutions and directly in libraries. Conclusions. Attribution and expertise are an urgent task of working with historical and cultural fonds in libraries. Thus, in libraries, and in general in the state there is no mechanism of licensing of the corresponding expert activity or, in other words, certification of employees of libraries as books experts.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Метою дослідження є висвітлен-ня процесу становлення та діяльностібібліотеки Української вільної акаде-мії наук (УВАН) за документами, щозберігаються у фонді відділу зарубіж-ної україніки Інституту книгознавстваНаціональної бібліотеки України іме-ні В. І. Вернадського (ВЗУ ІК НБУВ).Методологія дослідження спираєть-ся на принципи історизму, науково-сті, системності. Оптимально літера-туру з фонду ВЗУ ІК НБУВ, присвя-чену історії та сьогоденню бібліоте-ки УВАН, вдалося відібрати завдякизастосуванню методів пошуку, аналізу і синтезу, бібліографічного та доку-ментознавчого, які дали можливістьз’ясувати відповідність змісту віді-браної літератури обраній темі. Нау-кова новизна полягає в оприлюднен-ні літератури з фонду відділу зарубіж-ної україніки НБУВ, яка розкриваєпроцес становлення та розвитку біб-ліотеки УВАН, що забезпечувала ді-яльність важливої наукової установидіаспори упродовж 75-ти років. Ви-сновки. Бібліотека УВАН як осно-ва наукових досліджень та важливийосередок історико-культурної спад-щини українства у вільному світі була заснована одночасно з Академією йформувалась як для потреб науковцівустанови, так і з метою повернення зі-браних видань до вільної України. Біб-ліотека відігравала важливу роль урозвитку української науки і з часомперетворилася на своєрідний науково-інформаційний центр, доступнийне лише українським, але й інозем-ним дослідникам, які спеціалізували-ся на українознавчій тематиці. У нашідні тема бібліотеки УВАН ще недо-статньо висвітлена та є маловідомоюдля широкого кола наукової спільно-ти. У перспективі УВАН у США планує реалізувати концепцію демокра-тизації зарубіжної документації (ар-хівної й бібліотечної), яка має на метістворення загальноукраїнського елек-тронного архівного й бібліотечногоінтернет-порталів, вільнодоступнихдля користувачів, що прискорить ін-тегрування здобутків діаспори в материкову науку. The purpose of the study is to cover the process of formation and operation of the Library of the Ukrainian Free Academy of Sciences (UFAS) according to the documents, stored in the fond of the Department of Foreign Ukrainika of Institute of Book Studies of the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine (DFU IB NLUV). The research methodology is based on the principles of historicism, scientificity, systematics. Optimally, the literature from the fond of the DFU IB NLUV, devoted to the history and present of the UFAS Library, was selected through the use of methods of search, analysis and synthesis, bibliographic and documentary, which madeit possible to determine the relevance of the content of the selected literature tothe chosen topic. The scientific novelty lies in the coverage of the history and role of the UFAS Library as a separate structural unit and promulgation of literature fromthe fond of the Department of Foreign Ukrainika of Institute of Book Studies of the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine, which reveals the process of formation and development of the UFAS Library, that provided the activities of important scientific institution of the diaspora for 75 years. Conclusions. UFAS Library, as abasis for scientific research and the important center of historical and cultural heritageof Ukrainians in the free world, was founded simultaneously with the Academy and was formed to meet the scientific needs of scientists of the institution and provided for the future return of the collected publications to Ukraine when independenceis gained. The Library played an important role in the development of Ukrainian science, over time, it has become a kind of scientific and information center, accessible not only for Ukrainians, but also for foreign researchers who specializedin Ukrainian studies. Nowadays, the topic of the UFAS Library is still insufficiently covered and little known to a wide range of researchers. In the future, UFAS in the United States plans to implement the concept of democratization of foreign documentation (archival and library) which aims to create an all-Ukrainian electronic archival and library Internet portals, freely available to users, that will accelerate the integration of diaspora achievements into mainland science.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Метою дослідження є аналіз внеску наукових і видавничих центрів української діаспори в розвиток вітчизняної біографіки та його значення для розвою гуманітарної науки і культури в сучасній Україні.Методологія дослідження ґрунтується на комплексному застосуванні принципів історизму та наукової об’єктивності, джерелознавчих, історіографічних та книгознавчих методів. Наукова новизна полягає в цілеспрямованому виокремленні проблематики біографічної дослідницької та видавничої роботи з-поміж інших напрямів діяльності осередків української діаспори, що дозволяє зосередити увагу на її важливих рисах, проблемах та результатах, досвіді й уроках. Проаналізовано основні етапи розвитку біографічних досліджень у провідних наукових осередках діаспори впродовж ХХ ст., їх основні проблемно-тематичні спрямування, питання піднесення методологічного рівня, розширення хронологічного та жанрового діапазону. Висновки. Науковим і видавничим осередкам української діаспори належить значний внесок у справу збирання, систематизації й публікації біографічних та біобібліографічних матеріалів як про визначних діячів української історії та культури, визвольного руху, так і про численних представників політичної і трудової еміграції в різних країнах світу. Заслугою вчених діаспори є збереження пам’яті й поширення інформації про достойників нації, імена яких було заборонено згадувати в Україні за радянських часів, ознайомлення широкого загалу українців у країнах їх розселення, а також світової громадськості з Україною як самостійним суб’єктом загальнолюдського цивілізаційного процесу та її величезним творчим людським потенціалом крізь віки. Освоєння науковцями й освітянами на Батьківщині історико-біографічних напрацювань учених діаспори сприяло швидкому розгортанню біографічних досліджень у перші десятиліття незалежності України. The goal of the research is to analyze the contribution made to the development of national biography by scientific and publishing centers of the Ukrainian diaspora, and their significance in the rise of culture and humanities in modern Ukraine. The research methodology is based on joint application of the principles of historical and scientific objectivity, source criticism, historiography and bibliography approaches. Scientific novelty consists in purposefully separating of issues related to biographical research and publishing done by the Ukrainian diaspora from its other areas of activity, thus highlighting its important features, problems, achievements, experiences and lessons. The main stages of development of biographical research in the main scientific centers of the diaspora during the 20th century, their main problem-thematic directions, issues of raising the methodological level, expanding the chronological and genre range are analyzed. Conclusions. Ukrainian diaspora’s scientific and publishing centers have to their credit a significant contribution to the collection, systematization and publication of biographical and biobibliographic materials on prominent figures in Ukrainian history and culture, the liberation movement, and on numerous representatives of political and labor emigration in different countries. The merit of diaspora scientists is preserving the memory and dissemination of information about the honored national figures, whose names were forbidden to be mentioned in Ukraine during the Soviet era, to acquaint the general public of Ukrainians in their settlements, as well as the world community with Ukraine as an independent subject of world civilization process and its enormous creative human potential through the ages. The adoption by educators and scientists in the Homeland of historical and biographical achievements of their diasporic counterparts contributed to the rapid growth of biographical research in the first decades of Ukraine’s independence.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Стаття присвячена кодикологічним дослідженням безлінійних співочих рукописних книг ХVІ ст., що зберігаються у фондах Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. Проведено їх ідентифікацію та атрибуцію за допомогою методів кодикології, кодикографії, текстології, палеографії, музичної палеографії та філігранології. Виявлено специфічні особливості рукописів, повязані з їх структурою, складом, нотаціями та музичними особливостями. На основі комплексного аналізу зроблений їх науковий опис. The article deals with the codicological investigation of the 16 century non-staff notated singing manuscript books in the stock of the Insitute of Manuscripts of the V. I. Vernadsky National Library of Ukraine. The author carries out identification and atribution of the books using the methods of codicology, palaeography, musical palaeography and filigree studies. The specific features of the manuscripts are revealed, that lay in their structure, contents, notations and musical peculiarities. As a result of the comprehensive analysis the scientific description of the books is made.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Мета роботи – розглянути систему художнього оформлення видання «Вінець Христов» Антонія Радивиловського в контексті барокової естетики та традиції оформлення гомілетичних збірників у книжковій культурі XVII ст. Методологія дослідження передбачає застосування структурно-семіотичного підходу до аналізу системи художнього оформлення збірок проповідей до недільних богослужінь церковного року. Такий підхід дозволяє виявити притаманний для естетики бароко прийом метафоризації змісту книги за допомогою вербальних та графічних засобів. Компаративний аналіз структури та принципів ілюстрування виданих у друкарні Києво-Печерської лаври Євангелія учительного 1637 р., «Меча Духовного» 1666 р. Лазаря Барановича та «Вінця Христового» 1688 р. Антонія Радивиловського дозволив продемонструвати зміну семантики однакових ілюстрацій залежно від їхньої ролі у структурі книги. Наукова новизна. Розгляд системи художнього оформлення «Вінця Христового» Антонія Радивиловського 1688 р. в контексті розвитку традиції ілюстрування збірок проповідей до євангельських читань усього року відкриває маловивчений книгознавчий аспект впливу стилю бароко на українську книжкову культуру XVII ст. Висновки. У збірнику «Вінець Христов» Антонія Радивиловського простежується трансформація вже сформованої в українському книгодрукуванні XVII ст. традиції художнього оформлення збірок проповідей до богослужінь церковного року відповідно до вимог барокової естетики. Використаний у текстовій частині «Вінця Христового» цикл із 53 сюжетних гравюр, більшість з яких раніше ілюстрували богослужбові та гомілетичні збірники друкарні Києво-Печерської лаври, набуває метафоричного значення. Місткий структуротвірний образ трояндового вінця, «сплетеного» зі знакових сюжетів євангельської історії, представляє річне коло церковних богослужінь у вигляді вдячного дару, піднесеного Спасителеві за його подвиг. Реалізований одночасно у графічній (гравірований титульний аркуш та цикл гравюр-заставок) і вербальній (тексти передмов) площинах образ вінця у структурі збірки Антонія Радивиловського стає «зримою метафорою» богослужбового року. Прийом оновлення метафоричного змісту добре відомих, пізнаваних художніх образів активно використовувався в декоруванні українських стародруків. Він являє одну з ознак впливу стилю бароко на українську книжкову культуру XVII–XVIII ст. The aim of the work is to explore the system of the Venets Khrystov by Antoniy Radyvylovskyi art decoration in the context of Baroque aesthetics and the tradition of homiletic editions decoration in the book culture of the 17th century. The methodology of the research is based on a structural and semiotic approach to the analysis of the art decoration system in sermon books for Sunday church services, conducted during the church year. This approach allows to reveal the method of metaphorizing the content of a book with the help of verbal and graphic means inherent in Baroque aesthetics. Comparative analysis of structure and illustration principles of the Evangel Uchytelne 1637, Mech Dukhovnyi 1666 by Lazar Baranovych and Venets Khrystov 1688 by Antoniy Radyvylovskyi, edited in Kyiv-Pechersk Lavra printing house, gave an opportunity to demonstrate the semantics changes of the same illustrations, depending on their role in a book structure. Science novelty. Consideration of the system of decoration of the Venets Khrystov 1688 by Antoniy Radyvylovskyi in the context of the development of the tradition of illustrating collections of sermons for the Gospel readings for all year reveals the little-studied bibliological aspect of the influence of the Baroque style on the Ukrainian book culture of the 17th century. Conclusions. The Venets Khrystov by Antoniy Radyvylovskyi traces the transformation of already formed traditions of decorating collections of sermons for the services of the church year in accordance with the requirements of Baroque aesthetics in the Ukrainian typography of the 17th century. The cycle of 53 narrative engravings used in the text part of the Venets Khrysrov, most of which had previously illustrated the church sermon and homiletics collections of the Kyiv-Pechersk Lavra printing house, acquires metaphorical meaning. The capacious, structured image of a rose crown, "woven" from the iconic plots of the Gospel history, represents the annual circle of church services in the form of a grateful gift presented to the Savior for his feat. Simultaneously represented in graphics (engraved title leaf and cycle of headpiece engravings) and verbal levels (text of prefaces), the wreath image in the structure of Antoniy Radyvylovskyi's collection became a "visual metaphor" of a church year. The artistic device of metaphorical meaning of well-known art images innovation was actively used in Ukrainian oldprinted editions decoration. This device is one of the features of Baroque style influence on the Ukrainian book culture of the 17–18th centuries.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Мета статті – висвітлити тематикусучасних наукових праць про найвідо-міший серед козацьких літописів – Лі-топис Самійла Величка, показати пер-спективи досліджень цього унікаль-ного джерела. Методологія дослі-дження. Для розкриття особливостейтематичного змісту наукових виданьі публікацій про Літопис застосованобібліографічний та інші загальнона-укові методи: аналітико-тематичнийметод, системний та історичний під-ходи. Наукова новизна полягає у ви-вченні тематичного спектру видань іпублікацій про Літопис періоду неза-лежності України, що дозволить упер-ше розкрити діапазон сучасних дослі-джень про цей твір у різних науковихнапрямах – історичному, джерело-знавчому, літературознавчому, мово-знавчому тощо. Висновки. Упродовжостанніх тридцяти років у результатіпосилення уваги до джерельної осно-ви історичної науки активізувалисядослідження літописних пам’яток таїх перевидання друком, зокрема Літо-пису Самійла Величка. Відтвореннязначного масиву важливих докумен-тальних та наративних джерел спо-нукало сучасних дослідників у різних галузях гуманітарних наук до новихнаукових розвідок, результати якихпотребують логічного узагальнення втематичному аспекті. Випуск у 2020 р.першого в історії повного видання Лі-топису став поштовхом для нових на-укових досліджень, і це актуалізувалопроблему аналізу тематичної струк-тури даного інформаційного пото-ку та його бібліографічного узагаль-нення. Зважаючи на те, що вивченняопублікованих праць із тематики до-слідження є необхідним підґрунтямдля успішної наукової роботи, данийогляд видань і публікацій з означе-ної теми, не претендуючи на вичерп-ність, засвідчує актуальність створен-ня ґрунтовної бібліографії про Літо-пис та його автора. The purpose of the article is to eludicate the subject of the modern studies regarding the most famous among the Cossack chronicles – The Chronicle of Samiilo Velychko, to present the research prospects of this unique source. Research methodology. Bibliographic and other general scientific methods – analytical-thematic method, systematic and historical approaches – were used to reveal the peculiarities of the thematic content of scientific editions and publications about the Chronicle. Scientific novelty lies in the study of the thematic range of editions and publications on the Chronicle throughout the period of Ukrainian independence, which would for the first time disclose the range of modern research on this work in various scientific fields - historical, source, literary, linguistic, and more. Conclusions. Over the past 30 years, due to increased attention towards the source base of historical science, research of chronicles and their reprints – The Chronicle of Samiilo Velychko in particular– has been reinforced. Reconstruction of significant body of important documentary and narrative sources has prompted modern researchers in various fields of humanities to new scientific researches, the results of which require logical generalization in thematic aspect. The publication of the first in history complete editionof the Chronicle in 2020 encouraged new studies and it highlighted the problem of thematic structure analysis of this information flow and its bibliographic generalization. Given that the study of published works on research topics is a necessary basis for successful research, this review of publications on the subject, without claimingto be exhaustive, shows the relevance of creating a thorough bibliography of the Chronicle and its author.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Попередній перегляд: