На підставі аналізу доктринальних положень, чинного законодавства України та інших держав, Проекту закону України "Про міжнародне приватне право", а також матеріалів судової практики визначено розуміння джерела міжнародного приватного права, досліджено форми його джерел, які існують у світі та в Україні, їх співвідношення. Наведено класифікацію нормативних актів, що відносяться до внутрішнього законодавства України. Досліджено методологію розмежування норм міжнародних договорів та внутрішнього законодавства України. Опрацьовано метод дослідження з даного питання та проаналізовано склад і види норм міжнародного приватного права. Наведено наукову класифікацію колізійних приписів зазначеного прва.

  Скачати повний текст

Досліджено структуру та зміст міжнародних договорів України про правову допомогу в цивільних справах. Запропоновано новий підхід щодо структури міжнародних договорів України, що відповідає сучасному рівню розвитку договірної практики та є найбільш оптимальним. Особливу увагу приділено колізійним нормам договорів, визначено їх особливості. На підставі порівняльного аналізу відповідних норм договорів і внутрішнього законодавства сформульовано конкретні пропозиції щодо їх удосконалення. Висвітлено проблему чинності норм міжнародних договорів про правову допомогу в цивільних справах, їх співвідношення з нормами внутрішнього законодавства.

  Скачати повний текст

Розглянуто історію виникнення та процес утворення звичаїв міжнародної торгівлі (ЗМТ), які регулюють договірні та недоговірні комерційні відносини з іноземним елементом, встановлюють внутрішні параметри функціонування суб'єктів міжнародної комерційної діяльності та зовнішні стандарти поведінки з іншими учасниками міжнародної торгівлі. Запропоновано комплексну класифікацію ЗМТ і встановлено їх функції. Висвітлено місце ЗМТ у системі джерел міжнародного приватного права України. Наведено рекомендації щодо здійснення правової політики стосовно ЗМТ.

  Скачати повний текст

Виявлено особливості уніфікації норм міжнародного приватного права (МПрП) в ЄС і розроблено рекомендації щодо удосконалення нормативно-правової бази України для гармонізації відносин з ЄС та державами-членами ЄС. Розкрито зміст поняття уніфікації права. Розроблено систему критеріїв оцінки процесу уніфікації норм МПрП. На підставі запропонованої системи критеріїв проаналізовано норми колізійного та конфліктного права ЄС з урахуванням уніфікації відповідних йому норм матеріального та процесуального права ЄС, виявлено сучасні тенденції усіх зазначених сфер права у межах ЄС. Доведено, що уніфікація в ЄС на базі критерію поділу правопорядків у вузькому сенсі є супрауніфікацією, а в технічному - інтеруніфікацією. Встановлено, що уніфікація МПрП у межах ЄС за даним критерієм також охоплює трансуніфікацію (уніфікацію в широкому сенсі) й інтрауніфікацію (уніфікацію в найширшому сенсі) міжнародного приватного права. Обгрунтовано, що за критерієм законодавчої спеціалізації необхідно розрізняти уніфікацію МПрП у широкому та вузькому сенсі. Встановлено, що у 2003 р. в ЄС відбувається переорієнтація з уніфікації матеріального приватного права на уніфікацію колізійного права та незмінною залишається уніфікація єдиного європейського процесуального права, результатом якої є розвиток європейського міжнародного цивільного процесуального права (конфліктного права). З'ясовано, що уніфікація на рівні супра- витісняє уніфікацію на рівні інтернаціонального правопорядку, а трансуніфікація МПрП перетворюється на основу, минаючи інтеруніфікацію, супрауніфікацію МПрП в ЄС. Розроблено пропозиції щодо гармонізації українського законодавства з МПрП ЄС.

  Скачати повний текст

Проаналізовано уніфікаційну діяльність Гаазької конференції з міжнародного приватного права, визначено її правовий статус, охарактеризовано організаційну структру, розглянуто сучасні теоретичні концепції. Вивчено генезис формування та розвиток даної міжнародної організації. Досліджено процес прийняття конференційних угод, розкрито зміст основних конвенцій у сфері цивільного процесу, сімейних і спадкових правовідносин. Обгрунтовано необхідність участі України у розробці та прийнятті конвенційних угод, серед яких визначено першочергові, з метою приведення чинного законодавства у відповідність зі світовими стандартами.

  Скачати повний текст