Розглянуто сутність процесу виконання покарання як об'єктивної дійсності, що осягається правовим знанням. Доведено, що предметом правового регулювання у кримінально-виконавчому праві має бути кримінально-виконавча діяльність, формою якої є кримінально-виконавчі правовідносини. "Виконання покарання" визначено як головний напрямок діяльності органів та установ виконання покарань. Здійснено структурно-функціональний аналіз кримінально-виконавчої діяльності. Визначено роль принципів поважання прав людини, гуманізму, справедливості, законності та невідворотності виконання покарання у формуванні кримінально-виконавчого права.

  Скачати повний текст

Досліджено клінічну структуру, соціальні характеристики й особливості скоєння протиправних дій особами з психічними розладами непсихотичного рівня, визнаних судово-психіатричними експертними комісіями обмежено осудними. На підставі комплексного дослідження зазначеного контингенту визначено інформаційно значущі клініко-діагностичні ознаки, що впливають на характер експертного рішення. За результатами аналізу даних щодо оцінки судово-психіатричними комісіями станів обмеженої осудності виявлено недоліки, які стосуються практики винесення експертних рішень, зокрема, відсутність чітких уявлень щодо алгоритму встановлення обмеженої осудності, оцінки об'єктів експертного дослідження, формування й обгрунтування експертних висновків та їх спрямованість на доказовість. Розроблено експертологічну мета-модель судово-психіатричної оцінки визнання особи обмежено осудною, яка дозволяє здійснювати упорядкування, систематизацію, інформативність і доказовість експертних висновків.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено комплекс теоретичних і практичних питань стосовно обгрунтування доцільності та дійсності існування принципу невідворотності кримінальної відповідальності. Проаналізовано правову природу та зміст цього принципу за допомогою використання логіко-філософської природи понять "принципи", "презумпції" та "фікції", а також громадської думки щодо його реалізації. Сформульовано рекомендації стосовно удосконалення механізму кримінально-правового регулювання та підвищення ефективності кримінально-правового впливу на злочинність.

  Скачати повний текст

Проаналізовано природу і зміст інституту покарання, його еволюцію у процесі гуманізації та демократизації каральної політики за умов розбудови української незалежної демократичної соціально-правової держави. Обговорено принципи та порядок призначення покарання у контексті розбудови нового кримінального законодавства України, висловлено пропозиції щодо його подальшого удосконалення. Охарактеризовано основні види кримінальних покарань та їх ефективність у протидії злочинності, визначено місце та роль інституту покарання у протидії організованій злочинності. Внесено пропозицію щодо розгляду смертної кари як відносно допустимої міри покарання, використання якої може бути необхідним каральним засобом протидії злочинності за наявності для цього певних соціальних передумов, і недоцільним - за інших умов. Обгрунтовано, що для підвищення ефективності покарання у протидії злочинності доцільно доповнити Загальну частину КК України визначенням принципів кримінального права, зокрема справедливості та гуманізму.

  Скачати повний текст

Досліджено питання розшуку та забезпечення конфіскації майна в механізмі співробітництва держав у боротьбі зі злочинами. Охарактеризовано правову допомогу у кримінальних справах як один із напрямів співробітництва держав у боротьбі зі злочинами й її основні види. Визначено принципи розшуку та забезпечення конфіскації майна на території іншої держави. Дослідлжено окремі процесуальні та процедурні питання запиту та надання органами досудового слідства України правової допомоги у вигляді розшуку та забезпечення конфіскації майна. Наведено пропозиції щодо внесення змін до ст. 126 КПК України, статей 637 і 641 КПК України.

  Скачати повний текст

Зроблено спробу виявити найбільш прийнятні, зважаючи на логічне взаємоузгодження, гуманістично спрямовані підходи до встановлення причинного зв'язку як однієї з ознак об'єктивної сторони злочину. У аспекті "цільової причинності" уточнено об'єктивний характер причинного зв'язку. Проаналізовано лінгвістичні дані про походження категорії "причина" та доведено, що категорія причинності випливає з самої суті матерії - її активності. Ознаки причинного зв'язку розміщено у двох рівнях - онтологічному та гносеологічному. Запропоновано ствердження, що причинний зв'язок не може бути статистичним. Наведено дані, що онтологічна ознака причинного зв'язку "породження" формалізації не піддається. Для констатації породження запропоновано метод лінгвістичної інтуїції та проаналізовано проблеми "інформаційної причинності": вплив інформації на поведінку або стан людини. Виявлено ситуації, за яких інформаційний сигнал є не носієм причини, а зумовлюючим фактором. Розглянуто детермінуючу роль другорядних співучасників для настання результату, одержаного виконавцем злочину.

  Скачати повний текст

Виявлено, що основною особливістю поетапного становлення філософсько-правового розуміння мети покарання є наявність духовного гуманістичного стрижня. Попри те, що у різні історичні періоди й у різних філософсько-правових і кримінально-правових наукових школах розуміння мети покарання характеризувалося специфічними проявами, в онтологічному, антропологічному й аксіологічному вимірах домінував гуманістичний концепт. Хоча в історичній вертикалі філософсько-правове розуміння мети покарання не завжди адекватно об'єктивувалось у законодавчій і правозастосувальній сферах, у теоретичній площині превалював гіманістичний вектор. Обгрунтовано, що за сучасних умов демократизації та посилення гуманістичних тенденцій складові мети покарання необхідно розглядати не лише як такі, що узгоджуються у системному вимірі як внутрішньосистемні елементи мети покарання, а й як такі, що співвідносяться зі стандартами демократичного розвитку. Доведено, що поняття кари узгоджуватиметься з європейськими гуманістичними цінностями, якщо осмислюватиметься й об'єктивуватиметься на засадах демократичності, справедливості, рівності громадян перед законом.

  Скачати повний текст

Досліджено сучасні концепції щодо визначення юридичної особи як суб'єкта злочину. Розкрито загальні та специфічні властивості юридичної особи як суб'єкта права, зокрема, в сфері охоронних правовідносин. Досліджено основні етапи виникнення та розвитку інституту кримінальної відповідальності юридичних осіб у вітчизняній і зарубіжній теоріях права. Обгрунтовано можливості застосування позитивного зарубіжного досіду впровадження правового інституту кримінальної відповідальності юридичних осіб в Україні. Встановлено підстави й умови притягнення юридичних осіб до кримінальної відповідальності. Наведено пропозиції щодо удосконалення кримінального законодавства України. Розглянуто коло діянь юридичних осіб, що можуть визнаватися як злочини. Визначено систему та види кримінальних покарань, які рекомендовано застосовувати до юридичних осіб. Розкрито роль і значення інституту кримінальної відповідальності юридичних осіб у контексті реформування національної правової системи України.

  Скачати повний текст