Докладно проаналізовано історичні аспекти розвитку громадського руху, а також розглянуто його суть, зміст і структуру. Досліджено взаємодію між державою та громадським рухом у процесі формування громадянського суспільства, законодавче забезпечення даного руху в Україні, сучасний стан розвитку його інфраструктури. З'ясовано, що роль державного керування стосовно громадського руху виявляється у двох основних аспектах: в організаційно-правовому забезпеченні розвитку громадських організацій, у створенні системи співробітництва та партнерства між органами державної влади, місцевого самоврядування та даними організаціями. Стверджено, що свою суспільно-політичну функцію громадські рухи можуть виконувати лише за наявності розвинутої суспільно-політичної свідомості, дієвого законодавства й неухильного його дотримання всіма громадянами й посадовими особами.

  Скачати повний текст

Сформульовано визначення поняття "державно-правові засади громадянського суспільства" та обгрунтовано їх структуру. Згідно з виявленими критеріями вперше класифіковано державно-правові засади громадянського суспільства та виділено їх основні функції. Запропоновано періодизацію процесу становлення та розвитку ідеї громадянського суспільства у вітчизняній і зарубіжній філософській і політико-правовій думці. Досліджено еволюційні зміни у визначенні основних державно-правових принципів залежно від ступеня зрілості громадянського суспільства та проаналізовано стан правового забезпечення формування його основних інститутів. Виявлено недосконалість правового регулювання у сфері економічного розвитку, внаслідок якої неможливе утворення "середнього класу" як основи громадянського суспільства. Вперше здійснено класифікацію його інститутів. Обгрунтовано необхідність подальшого удосконалення конституційного законодавства як правової бази громадянського суспільства шляхом закріплення норм щодо поняття та визначення основних характеристик діяльності його інститутів та їх взаємодії з державними органами влади.

  Скачати повний текст

На основі досвіду державотворення багатьох держав, зокрема, Європейського Союзу, обгрунтовано необхідність оптимізації організації публічної влади із суспільним розвитком. Розглянуто децентралізацію публічної влади як основний чинник її оптимізації, складові цього процесу, його етапи, фази, стадії, основні принципи та тенденції розвитку. Обгрунтовано необхідність збереження балансу публічної влади під час її децентралізації за допомогою соціальних механізмів; виділення регіонального рівня публічної влади із закріпленням за його населенням статусу специфічної територіальної громади. Запропоновано шляхи вирішення актуальних проблем державотворення в Україні, серед яких оптимізація публічної влади займає пріоритетне місце.

  Скачати повний текст

Досліджується принцип розподілу влади у його теоретичному і політико-прикладному аспектах. Застосовується теоретико-методологічний аналіз класичних моделей розподілу влади. Висвітлюються їх загальні та специфічні складові. Аналізується процес розподілу ресурсів політичної діяльності та механізм "стримувань і противаг" у політичних системах Заходу. Розглядається досвід застосування принципу розподілу влади у СНД та основні труднощі формування демократичної політичної системи в Україні.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено вивченню та вирішенню наукового та практичного аспектів проблеми ролі та місця процесу децентралізації державного управління в загальному контексті демократизації українського суспільства. Вперше подано комплексний аналіз концепцій демократизації та децентралізації державного управління, типологізації форм і типів демократії, визначення їх особливостей та реалізації у різних суспільствах. З'ясовано вплив децентралізації на демократизацію суспільних відносин, підвищення ролі виборців у розробці та прийнятті рішень. Наведено авторську концепцію децентралізації державного управління через аналіз зарубіжних наукових і практичних моделей, авторське тлумачення взаємовпливів глобалізації та урбанізації, відтворення новітніх підходів різних політологічних шкіл і практики демократизації управління мегаполісами на засадах концепцій дорадчої демократії, обмеженості децентралізації управління великим містом.

  Скачати повний текст

Відзначено, що демократичні процеси, що розгортаються у процесі становлення громадянського суспільства, змінюють роль, призначення та загальну ідеологію діяльності правозахисних органів, які з засобів тиску на особистість, характерному тоталітарним суспільствам, поступово перетворюються в інститути її правової підтримки, забезпечення свободи життєздійснення у вільному суспільстві. Визначено напрямки трансформації ідеології та культури діяльності правозахисних органів: посилення відповідальності правозахисних органів перед особистістю, пом'якшення кримінальної політики та судової практики; демократизація правозахисних органів; грунтовний правовий супровід діяльності правозахисних органів; досягнення стабільності правового регулювання; можливість введення норм застосування звільнення від кримінальної відповідальності та покарання (звільнення від відбування покарання з випробуванням). Запропоновано тезу, що громадянське суспільство модернізує виховну та освітню політику і практику правозихисних органів, сприяє утвердженню в їх діяльності принципів: демократизації, толерантності, справедливості, полікультурності, ідеологічної неангажованості, відкритості. Наведено рекомендації щодо розширення та поглиблення зв'язків відповідних правозахисних органів з засобами масової інформації та громадськими організаціями.

  Скачати повний текст

На підставі узагальнення та порівняння основних методологічно-концептуальних підходів до місцевого самоврядування, що на сьогодні існують у світовому на національному досвіді, визначено особливості реалізації політики місцевого самоврядування в Україні за умов трансформаційного періоду. За допомогою системного політологічного аналізу проблем становлення та функціонування інституту місцевого самоврядування в Україні доведено, що еволюційний розвиток даного самоврядування, який має місце у нашій державі сьогодні, забезпечує демократичний суспільний лад і сталий економічний розвиток та водночас відтворює та розвиває історичні традиції, які мала Україна упродовж своєї історії. Досліджено стан правового регулювання місцевого самоуправління у нашій країні та процес пошуку власної моделі децентралізації державної влади з дотриманням принципів Європейської Хартії про місцеве самоврядування, а також визначено шляхи усунення правових суперечностей у законодавстві України. Вперше подано концепцію даної проблеми у єдності трьох складових політичного процесу "інститут - закон - еліта", яка дозволяє дослідити ефективність діяльності інституту місцевого самоврядування в Україні, з врахуванням різних підходів та водночас узагальнити погляди на пріоритетність складових політичного процесу. Проаналізовано умови та принципи функціонування інституту місцевого самоврядування на Донеччині та в інших областях України у процесі децентралізації через призму політичної активності у регіонах та запропоновано практичні рекомендації щодо усунення суперечностей у відносинах центру та регіонів з метою конструктивної співпраці.

  Скачати повний текст

Комплексно розглянуто особливості та структуру міжнаціональних відносин, доведено необхідність урахування національного чинника у правовому регулюванні суспільних відносин, проаналізовано категорії "національний суверенітет" та "право на національне самовизначення", з'ясовано зміст поняття конституційно-правового статусу національних меншин та розроблено його структуру. Запропоновано рактування поняття механізму реалізації прав національних меншин, національно-культурної автономії та деяких інших, близьких до них, понять. Проаналізовано питання національно-етнічної самоідентифікації особи, правового регулювання мовних відносин, досліджено різноманітні аспекти врахування національно-етнічного чинника в системі територіальноїорганізації держави. Сформульовано конкретні пропозиції щодо подальшого вдосконалення правового регулювання міжнаціональних відносин, забезпечення вільного національно-етнічного розвитку особистості, гарантування реалізації прав національних меншин.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено системний характер європейської безпеки. Розкрито сутність, тенденції розвитку та напрями створення нової системи безпеки Європи у воєнно-політичній сфері. Розглянуто історію розвитку людської цивілізації протягом останніх 400 років у контексті упорядкування на міжнародному рівні процесу забезпечення безпеки, перетворення його в систему, сформовану на інституційних засадах. Розроблено класифікацію основних моделей, побудованих на базі різних систем міжнародної безпеки, зокрема, з використанням європейського компонента. Проаналізовано еволюцію системи європейської безпеки та міжнародних подій, що відбулися після ліквідації двополюсної системи забезпечення міжнародної безпеки. Запропоновано концепцію створення на базі сучасних систем європейської безпеки - євроатлантичної (НАТО), європейської (ЄС) та євроазійської (ОДКБ) - нової системи загальноєвропейської безпеки й її використання на території більшості держав-членів ОБСЄ. З'ясовано, що Україна, зважаючи на її геополітичне положення та масштаби, не може бути активним учасником подій, які визначатимуть майбутнє Європи та світу. Зроблено висновок, що в інтересах забезпечення національної безпеки, на які суттєво впливає еколюція системи європейської безпеки, Україна зобов'язана взяти участь у формуванні нової архітектури безпеки європейського континенту з використанням необхідного військового, військово-технічного й інтелектуального потенціалу. На підставі аналізу стану та перспектив втілення в життя зовнішньополітичного курсу України на інтеграцію до європейських та євроатлантичних структур безпеки в оборонній сфері визначено основні проблеми та напрями воєнно-політичного співтовариства держави з даними структурами.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Уперше в українській політичній науці комплексно досліджено проблему міжнародно-політичного та регіонального вимірів урегулювання ліванського конфлікту у всіх його аспектах. Розроблено концепцію моделей забезпечення стабільності, ідентифіковано суть, формальні ознаки та механізм функціонування даних моделей, які існували в ліванському суспільстві. Проаналізовано модель ліванського етноконфесійного конфлікту, виокремлено її формальні ознаки. Значну увагу приділено дослідженню моделей та механізмів урегулювання цього конфлікту, апробованих ООН, Лігою арабських держав, США, Сирією, Ізраїлем. Визначено три типи моделей врегулювання криз у глибоко розділених мозаїчних соціумах: стабілізаційну, адаптаційну, трансформаційну, а також запропоновано спеціальну методику врегулювання конфліктів у таких соціумах.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему становлення та розвитку у країнах європейського континенту напівпрезидентської форми правління. З'ясовано політико-правові проблеми практики становлення цієї системи в сучасній Україні. Запропоновано твердження, що феномен напівпрезидентської форми правління є складною та водночас перспективною системою у країнах, що стали на шлях демократичного розвитку та потребують проведення політики національної інтеграції. Розкрито еволюцію феномену напівпрезидентської форми правління на європейському континенті, розширення її географічних меж як процесу інституціоналізації персоніфікованих форм здійснення влади у домократичний спосіб відповідних країн у XX - XXI ст. У порівняльному аспекті проаналізовано особливості функціонування напівпрезидентської форми правління в роки сходження незалежної України. Виокремлено етапи розвитку вітчизняного інституту президентства та проаналізовано чинники, що сприяють чи стримують зростання його ефективності за сучасних умов.

  Скачати повний текст

Вперше винесено проблему визначення статусу омбудсмена в політичних системах України та країн Євросоюзу. Проаналізовано об'єкт діяльності інституту омбудсмена, під яким розуміється захист прав і основних свобод людини та досліджено генезис прав людини в аспекті сприйняття людини як суб'єкта міжнародних відносин. Досліджено теоретичне підгрунтя функціонування правової та соціальної держави. Надано пропозиції внесення змін до Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини". Аргументовано необхідність надання омбудсмену права законодавчої ініціативи та введення в Україні посад спеціалізованих омбудсменів. Досліджено моделі інституту обмудсмена, запроваджені в багатьох європейських країнах світу. Доведено, що даний інститу не належить до жодної з гілок державної влади, маючи особливий статус, як феномен, що відображає політичну та правову культуру суспільства.

  Скачати повний текст

Розроблено концептуальне обгрунтування засад оптимізації взаємодії політичного керівництва і державного управління як складової чинника модернізації українського суспільства та його політичної системи. Здійснено системний аналіз проблеми взаємодії політичного керівництва та державного управління за умов переходу від посттоталітарного до демократичного суспільного устрою. Розроблено науково обгрунтовані підходи та конкретні технології оптимізації політико-адміністративних відносин в структурі державного апарату сучасної України на центральному та регіональному рівнях. Визначено основні напрямки підвищення ефективності взаємодії політичного керівництва та державного управління в процесі реформування інститутів політичної системи України.

  Скачати повний текст

Проаналізовано особливості організації, функціонування системи органів виконавчої влади та стан реалізації ними основних функцій державного управління. Розкрито концептуальні засади модернізації ролі, функції держави та виконавчої влади за умов трансформаційного періоду і становлення громадянського суспільства, наведено висновки та рекомендації щодо оптимізації управлінських функцій. Особливу увагу приділено ключовим факторам політико-правового забезпечення оптимізації функцій органів виконавчої влади: підвищенню якості правової регламентації розподілу функцій в апараті державного управління та вдосконаленню структурно-функціональної побудови системи виконавчої влади, її органів та підрозділів.

  Скачати повний текст

Досліджено теоретико-методологічні засади демократизації процесу вироблення державної політики, роль організацій громадянського суспільства як суб'єктів цього процесу. Здійснено аналіз теоретико-методологічних підходів до вивчення вироблення державної політики та місця в ньому організацій громадянського суспільства. Охарактеризовано основні ознаки, специфіку даних організацій як соціально-політичних інститутів. Розкрито зміст і характер їх участі у процесі вироблення суспільної політики. Проаналізовано європейську практику залучення інституцій громадянського суспільства до ухвалення рішень. Запропоновано підходи до демократизації процесу підготовки й ухвалення рішень органами державної влади в Україні у процесі вироблення суспільної політики.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено процес децентралізації влади у контексті адміністративної реформи в Україні. На основі системного методу визначено основні підходи до розуміння децентралізації, розглянуто її типи (вертикальна, горизонтальна, децентралізація (деконцентрація), адміністративна, деволюція тощо). Вивчено чинники, що мають вирішальний вплив на здійснення адміністративної реформи в Україні, та запропоновано комплексний підхід до її реалізації за сучасних умов. Визначено особливості здійснення децентралізаційних реформ у різних державах світу, зокрема, розвинених (деволюція у Великобританії, децентралізація у Франції) та перехідних (країнах Східної Європи). Проаналізовано стратегії їх втілення, встановлено взаємозв'язок між децентралізацією державної влади та процесами демократизації у постсоціалістичних державах. На підставі аналізу досвіду зарубіжних країн виявлено можливі негативні наслідки децентралізації та сформульовано застереження щодо запозичення цього досвіду під час здійснення адміністративної реформи в Україні. Досліджено вітчизняну нормативно-правову базу децентралізаційних перетворень. Наведено пропозиції щодо її вдосконалення з метою реформування й ефективної діяльності органів місцевого самоврядування. Обгрунтовано необхідність застосування громадівського підходу під час реалізації реформи місцевого самоврядування.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексний політологічний аналіз процесу становлення системи міської влади в столиці України. Розкрито роль управління регіонами у трансформаційних процесах, висвітлено умови реалізації демократичного потенціалу місцевого самоврядування. Концептуалізовано поняття міської влади. Проаналізовано розвиток національного законодавства, яке регламентує функціонування місцевого самоврядування та здійснення управління регіонами. Досліджено процес становлення суб'єктів політичної активності у столиці України. Здійснено періодизацію процесу становлення міської бюрократії, розглянуто кожний з його етапів. Концептуалізовано процес консолідації суб'єкта політичного управління містом, сформульовано ознаки її бюрократичного варіанта, альтернативи подальшого розвитку політичного режиму. Охарактеризовано вірогідні напрями демократизації системи політичного управління містом.

  Скачати повний текст

Вперше досліджено проблему становлення та розвитку політико-управлінської еліти. Обгрунтовано концептуальні засади оптимізації взаємодії політичної еліти та державного управління як складової та чинника модернізації українського суспільства та його політичної системи. Здійснено системний аналіз проблеми взаємодії центральної та регіональної політико-управлінської еліти за умов переходу від посттоталітарного до демократичного суспільного устрою. Науково обгрунтовано підходи та технології оптимізації політико-управлінської еліти в структурі державного апарату сучасної України на центральному та регіональному рівнях і визначено основні напрями підвищення її ефективності.

  Скачати повний текст

Досліджено категорію "влада" як об'єкта дослідження правової науки, встановлено сутнісно-функціональні засади політичної влади та вивчено питання її легітимації як умови визнання та забезпечення дієвості. Надано характеристику держави як суб'єкта владних відносин, визначено межі та структуру державної влади, виокремлено поняття, зміст і різновиди функцій державної влади. В процесі дослідження політичної та державної влади конкретизовано визначення понять "політична влада", "функції політичної влади", "легітимація політичної влади", "функції державної влади". Охарактеризовано природу та сутність політичної влади, критерії легітимності влади, межі проведення державної влади. Запропоновано інтерпретацію комплексного аналізу місця держави в політичній системі суспільства та визначено зміст спільних і відмінних ознак політичної та державної влади, а також обгрунтовано тенденції та перспективи розвитку політичної і державної влади в Україні.

  Скачати повний текст