Розкрито практичний досвід, результати та перспективи наукових досліджень із проблеми взаємодії вищого навчального закладу з установами пенітенціарної системи для підвищення ефективності ресоціалізації неповнолітніх правопорушників.

Розглянуто низку категорій, які допомагають визначити, коли й де можливе виникнення геноциду, як міжнародній спільноті діяти більш організовано в таких випадках. Зокрема, поняття "оцінка ризиків", що фокусує свою увагу на визначенні умов виникнення геноциду в певній державі, та "раннє попередження", яка визначає перелік країн, здатних до геноциду, і таких, які вже перебувають на межі геноциду. Миротворчі операції розглядаються як такі, що можуть досить удало поєднати в собі як класичні функції миротворчості, так і функції захисту населення від геноциду та масового насилля. Ставиться питання: миротворчі операції мають розгортатись у відповідь на геноцид чи випереджати його.

Проведено архівні дослідження у сфері адміністративного поділу земель, які належать сьогодні до Влодавського повіту, як приклад неоднорідності їх культур, національностей і традицій. Розпочато дослідження щодо оцінювання зацікавлення Люблінсько-Волинським Побужжям у туристичному плані.

З'ясовано причини виникнення прикордонних суперечок і конфліктів у Латинській Америці. Проаналізовано характерні риси латиноамериканського типу прикордонних проблемних ситуацій, на основі чого виділено підтипи суперечок і конфліктів щодо кордонів і прикордонних територій між державами регіону. Охарактеризовано основні риси чотирьох підтипів латиноамериканського типу прикордонних проблемних ситуацій.

Проаналізовано історичну ретроспективу становлення законодавства про знищення, руйнування або пошкодження пам'яток - об'єктів культурної спадщини - та соціально-філософські аспекти проблеми.

Проаналізовано та розкрито норми законодавства України, судово-слідчу практику, погляди провідних науковців щодо основних засобів виправлення та ресоціалізації неповнолітніх осіб, які відбувають покарання в місцях позбавлення волі. Запропоновано розширити в нормах чинного законодавства перелік засобів виправлення та ресоціалізації неповнолітніх осіб.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х912.39(4УКР)-(4ПОЛ)

Рубрики:

Державні кордони окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69212 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Проаналізовано методологічні аспекти дослідження прикордонних територій. З'ясовано сучасні уявлення про державний кордон. Охарактеризовано функції державних кордонів, підходи до визначення прикордонного соціального простору. Виходячи із сутності властивостей, функцій державного кордону і прикордонних територій, запропоновано підходи до класифікації прикордоння.

Розглянуто основні положення процесу ресоціалізації неповнолітніх, засуджених до позбавлення волі. Надано огляд законодавчого та нормативного забезпечення з певного напряму роботи, проаналізовано практику роботи адміністрацій виховних колоній щодо вирішення завдань ресоціалізації неповнолітніх. Визначено актуальні проблеми та перспективи подальших наукових розвідок із цього питання.

Проаналізовано норми міжнародно-правових документів щодо стандартів соціально-правового захисту та підтримки соціально незахищених неповнолітніх. Розглянуто окремі норми міжнародно-правових актів, які є актуальними для системи соціального захисту України.

Проаналізовано та прокоментовано основні положення міжнародних і вітчизняних правових актів із проблем соціально-реабілітаційної роботи з неповнолітніми засудженими. Запропоновано заходи, які нададуть можливість більш предметно підійти до вирішення нерозв'язаних досі питань у цій сфері.

Рассмотрены научные основы изучения трансграничных территорий. Проанализированы и систематизированы подходы и опыт исследований пограничья. Исследована необходимость совершенствования теоретико-методологических основ этих изучений.

З'ясовано існуючі філософські й географічні уявлення про соціальний простір. Обгрунтовано параметри соціального простору як прикордонної території. Встановлено, що соціальний простір - це об'єктивно існуюче стійке середовище територіальних зв'язків і соціальних мереж між суб'єктами соціуму, що виявляє себе через комунікацію видів діяльності соціотвірних феноменів, які локалізовані на певній території.

Зроблено огляд законодавчої та нормативної бази щодо проблеми ресоціалізації неповнолітніх правопорушників і розкрито визначення поняття "ресоціалізація".

Розглянуто актуальні питання реформування наявної системи організації роботи пенітенціарних установ для неповнолітніх правопорушників в Україні, зважаючи на позитивний іноземний досвід (зокрема, досвід КНР). Розглянуто й адміністративні фактори впливу на злочинність, і соціальні (родина, спортивні організації тощо).

Досліджено основні проблемі питання, пов'язані з організацією соціально-педагогічної роботи з неповнолітніми в період перебування українських земель у складі Російської імперії. Проаналізовано процес формування виховно правових установ для неповнолітніх злочинців. Висвітлено особливості впровадження принципу виховання в практиці виконання та відбування покарання неповнолітніми.

Розкрито сутність і зміст корекційно-педагогічної діяльності соціальних інституцій у роботі з неповнолітніми, які засуджені до покарань, не пов'язаних із позбавленням волі. Розглянуто особливості співпраці соціального педагога освітнього закладу зі службою пробації як ефективний ресурс у процесі ресоціалізації дитини, яка перебуває у конфлікті із законом.

Розкрито зміст та особливості процесу соціально-педагогічної ресоціалізації з підлітками, які скоїли злочин. Визначено основні напрями та компоненти соціально-педагогічної та профілактичної роботи з підлітками-правопорушниками за умов спеціалізованих навчально-виховних установ.

Проаналізовано сутність процесу ресоціалізації неповнолітніх осіб жіночої статі, розкрито особливості його організації. Визначено основні напрями та зміст ресоціалізаційної діяльності з неповнолітніми правопорушницями за умов жіночої колонії.

Здійснено аналіз адміністративно-територіального устрою країн Латинської Америки з виявленням закономірностей, характерних рис та особливостей адміністративного поділу. Виявлено особливості адміністративно-територіального устрою унітарних і федеративних країн Латинської Америки. Здійснено кількісну оцінку основних параметрів адміністративно-територіальних одиниць вищої адміністративної ланки. З'ясовано принципи функціонування систем місцевого самоврядування в країнах регіону.