Наведено матеріали дослідження юридичних питань стосовно поняття й особливостей насильства, що застосовується до неповнолітніх. Розглянуто загальні та спеціальні чинники, які детермінують насильницьку злочинність, а також проблеми запобігання насильницьким злочинам щодо неповнолітніх і шляхи їх вирішення. Наведено рекомендації щодо вдосконалення правозастосовної діяльності та кримінально-процесуального законодавства України про закріплення процесуальних гарантій захисту прав і законних інтересів неповнолітніх, потерпілих від злочинів взагалі та насильницьких зокрема, а також щодо єдиного тлумачення поняття "неповнолітній".

Приведены материалы исследования юридических вопросов, касающихся понятия и особенностей насилия, применяемого к несовершеннолетним. Рассмотрены общие и специальные факторы, детерминирующие преступное насилие, а также проблемы предупреждения актов насилия по отношению к несовершеннолетним и пути их решения. Даны рекомендации по усовершенствованию правоприменительной деятельности и криминально-процессуального законодательства Украины, касающихся закрепления процессуальных гарантий защиты прав и законных интересов несовершеннолетних, потерпевших от преступлений вообще и насильственных в частности, а также по единому толкованию понятия "несовершеннолетний".

Проведено науково-практичний аналіз норм Цивільного процесуального кодексу України 2004 р. з урахуванням внесених до нього змін станом на 1 грудня 2007 р. Запропоновано сучасні методи вирішення окремих проблем теорії та практики цивільного процесу. Наведено приклади з судової практики, зроблено порівняльний аналіз окремих норм, що коментуються, з подібними нормами Господарського процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, а також Цивільного процесуального кодексу України 1963 р., Цивільного процесуального кодексу Російської Федерації. Особливу увагу приділено цивільній юрисдикції, доказам (письмовим, речовим), процесуальним строкам, судовим повідомленням, заходам процесуального примусу. Висвітлено особливості розгляду судом справ про надання неповнолітній особі статусу повної цивільної дієздатності. Розкрито зміст понять апеляційного та касаційного провадження.

Проведен научно-практический анализ норм Гражданского процессуального кодекса Украины 2004 г. с учетом внесенных в него изменений состоянием на 1 декабря 2007 г. Приведены современные методы решения отдельных проблем теории и практики гражданского процесса. Даны примеры из судебной практики, сделан сравнительный анализ отдельных прокомментированных норм со сходными нормами Хозяйственного процессуального кодекса Украины, Кодекса административного судопроизводства Украины, а также Гражданского процессуального кодекса Украины 1963 г., Гражданского процессуального кодекса Российской Федерации. Особое внимание уделено гражданской юрисдикции, доказательствам (письменным, вещественным), процессуальным срокам, судебным сообщениям, мерам принудительного принуждения. Освещены особенности рассмотрения судом дел о присвоении несовершеннолетнему лицу статуса полной гражданской дееспособности. Раскрыто содержание понятий апелляционного и кассационного производства.

Досліджено теоретичні, законодавчі та практичні проблеми адміністративної відповідальності неповнолітніх, батьків або осіб, які їх замінюють. Окреслено логіко-методологічні засади визначення понять "адміністративна відповідальність неповнолітніх", "неповнолітній у провадженні в справах про адміністративні правопорушення", протиправні діяння неповнолітніх віком від 14-ти до 16-ти років, протиправні діяння батьків або осіб, які їх замінюють. Сформульовано відповідні дефініції. На підставі аналізу чинного законодавста України щодо адміністративної відповідальності та практики його реалізації сформульовано низку висновків, пропозицій до Кодексу України стосовно адміністративних правопорушень, а також обгрунтовано ряд рекомендацій, спрямованих на вдосконалення процедури розгляду справ щодо адміністративних правопорушеннь неповнолітніх та притягнення до адміністративної відповідальності батьків або осіб, які їх замінюють.

Досліджено юридичні питання щодо поняття та особливостей насильства, що застосовуються до неповнолітніх. Розглянуто загальні та спеціальні чинники, що детермінують насильницьку злочинність, а також проблеми запобігання насильницьким злочинам щодо неповнолітніх і шляхи їх вирішення. Наведено рекомендації щодо вдосконалення правозастосовної діяльності, а також - законодавцю щодо вдосконалення кримінально-процесуального законодавства України з приводу закріплення в КПК процесуальних гарантій захисту прав та законних інтересів неповнолітніх потерпілих від злочинів взагалі та насильницьких зокрема, а також кримінального законодавства України з приводу єдиного тлумачення поняття "неповнолітній".

Висвітлено проблеми та особливості правового становища неповнолітніх і визначено інститут їх відповідальності в адміністративному праві України. Наведено результати дослідження щодо удосконалення правового регулювання адміністративної відповідальності неповнолітніх. Розкрито зміст і особливості правового становища неповнолітніх громадян України як суб'єктів адміністративної відповідальності. Проаналізовано найбільш поширені серед неповнолітніх адміністративні правопорушення, кількісні та якісні характеристики, причини та умови вчинення неповнолітніми правопорушень, викладено рекомендації щодо особливостей їх запобігання. Описано порядок та особливості провадження у справах про адміністративні правопорушення неповнолітніх. Висвітлено досвід зарубіжних країн щодо запровадження в Україні ювенальної юстиції. Досліджено процесуальні особливості розгляду в суді справ про адміністративні правопорушення неповнолітніх та особливості розвитку судочинства у справах неповнолітніх в Україні. Обгрунтовано рекомендації щодо змін та доповнень до Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На підставі вивчення чинного кримінального, процесуального, виконавчого зарубіжного та вітчизняного законодавства та міжнародно-правових норм, теоретичних понять і концепцій здійснено комплексне дослідження питання визначення неповнолітнього як особливого суб'єкта кримінальної відповідальності. З'ясовано зміст даного поняття та наведено класифікацію видів суб'єктів злочину. Обгрунтовано правову природу загальної та обмеженої осудності за даних умов. Визначено вік неповнолітнього, за якого настає кримінальна відповідальність за вчинені правопорушення з урахуванням здатності суб'єкта усвідомлювати фактичний характер і суспільну небезпеку вчиненого діяння (дії або бездіяльності) та керувати власною поведінкою. Розглянуто деякі проблеми осудності неповнолітніх, хронологічний вік яких не збігається з психологічним. Визначено особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх, обумовлені віковими психофізіологічними та іншими чинниками. На підставі результатів проведеного дослідження сформульовано нові теоретичні положення та уточнено зміст окремих понять і термінів з метою удосконалення чинного кримінального, процесуального та виконавчого законодавства України.

Досліджено право неповнолітніх осіб на судовий захист у цивільному процесі, зокрема, у справах, що виникають з сімейних правовідносин. На підставі аналізу доктринальних досліджень, законодавства України та норм міжнародних актів, а також матеріалів судової практики визначено категорію осіб, зокрема поняття "неповнолітній" та з'ясовано зміст поняття "право неповнолітніх на судовий захист" у цивільному процесі України. Висвітлено процес становлення та законодавчого закріплення даного права в історичному аспекті. Визначено особи, які мають право порушити процес на захист суб'єктивних прав, свобод та інтересів зазначених осіб. Проаналізовано суб'єктивні й об'єктивні передумови, необхідні під час здійснення права неповнолітніх на судовий захист у цивільному процесі, зокрема, у справах, що виникають з сімейних правовідносин. Проаналізовано особливості процесуального становища неповнолітніх осіб у справах про стягнення аліментів на їх утримання, про позбавлення батьківських прав і у справах про визнання батьківства. Охарактеризовано процесуальні особливості розгляду цієї категорії справ.

Висвітлено систему соціально-правових обставин, що обумовлюють звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності (КВ), досліджено юридичну природу звільнення неповнолітніх від КВ, запропоновано шляхи підвищення ефективності особливого різновиду звільнення неповнолітніх від КВ. Визначено типові форми позитивної посткримінальної поведінки неповнолітніх як підстави особливого різновиду звільнення неповнолітніх від КВ і доведено, що ними є усвідомлені та спрямовані на виправлення особи, прийнятні суспільно корисні дії з повного визнання своєї вини, щиросердного каяття у вчиненому злочині й усунення заподіяної шкоди або відшкодування збитків, якщо неповнолітній досяг п'ятнадцятирічного віку та має самостійний заробіток, власне майно або кошти.

Висвітлено питання наказного й окремого провадження у цивільному судочинстві України. Розглянуто вимоги, за якими видається судовий наказ. Охарактеризовано сторони в наказному провадженні. Подано інформацію про форму та зміст заяви про видачу судового наказу. Увагу приділено особливостям розгляду судом справ про усиновлення, обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (ФО), надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності, обмеження права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією чи іншими доходами, а також визнання ФО недієздатною, безвісно відсутньої, померлою.

Розкрито сутність та правову природу окремого провадження (ОП) в цивільному судочинстві. Проаналізовано особливості правового регулювання різних категорій справ ОП та процесуального порядку їх судового розгляду і ухвалення судових рішень. Увагу приділено розгляду справ про обмеження цивільної дієздатності (ЦДЗ) фізичної особи, її визнання недієздатною та поновлення ЦДЗ, надання неповнолітній особі повної ЦДЗ, визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою. Описано процесуально-правову природу справ про усиновлення, процесуальний порядок розгляду судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Висвітлено процесуальні дії щодо відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника та векселі, зміст і правовий режим банківської таємниці.

Проаналізовано сучасний стан соціально-виховної роботи з неповнолітніми засудженими у виховних колоніях Державної пенітенціарної служби (ДПС) України. Розглянуто відповідні законодавчі та відомчі нормативні документи. Визначено мету, завдання, зміст, форми та методи соціально-виховної роботи. Опрацьовано та узагальнено результати опитування персоналу виховних колоній в Україні. Запропоновано шляхи підвищення ефективності соціально-виховної роботи з неповнолітніми засудженими.

Проведен анализ современного состояния социально-воспитательной работы с несовершеннолетними, осужденными в воспитательных колониях Государственной пенитенциарной службы Украины. Рассмотрены соответствующие законодательные и ведомственные нормативные документы. Определены цели, задачи, содержание, формы и методы социально-воспитательной работы в указанных заведениях. Обработаны и обобщены результаты опроса персонала воспитательных колоний в Украине. Предложены пути повышения эффективности социально-воспитательной работы с несовершеннолетними осужденными.

The actual state of social and educational work with convicted juveniles at the educational colonies of Government penitentiary service of Ukraine is analysed. Legislative and department normative documents from this work assignment are considered. The current problems of purpose, objectives, contents, forms and methods of social and educational work are identified. The results of questioning from this direction of the staff of educational colonies of Ukraine are worked out and generalized. The ways of increase of efficiency of social and educational work with convicted juveniles are offered.

Досліджено кримінальну відповідальність за схиляння неповнолітніх до вживання одурманених засобів. Розглянуто питання щодо розвитку історії протидії зазначеному злочину, причини та підстави його криміналізації. Здійснено юридичний аналіз ознак складу злочину, визначено, що предметом злочину є сукупність засобів, які викликають одурманений ефект та вживання яких викликає токсикоманію, впливає на центральну нервову систему, змінюючи психіку та поведінку людини, за цього вони не є наркотичними або психотропними чи їх аналогами. Визначено чинники криміналізації схиляння неповнолітніх до вживання одурманених засобів. Наведено поняття одурманених засобів. Доведено можливість притягнення особи до кримінальної відповідальності з 16 - ти років. Аргументовано позицію, згідно з якою потерпілим від цього злочину може бути не тільки неповнолітній, а й доросла особа. Виявлено відмінність указаного злочину від інших суміжних, розглянуто відповідність покарання ступеневі суспільної небезпеки злочину, на підставі чого запропоновано посилення покарання за цей злочин. Зроблено висновок, що на підставі проведеного дослідження внесено пропозиції, спрямовані на вдосконалення кримінального законодавства та практики його застосування, зокрема запропоновано нову редакцію.

Вперше розкрито поняття "соціально-педагогічний супровід умовно засуджених неповнолітніх" як новітнє утворення в соціально-правовому полі, що сприяє виявленню особливостей поведінкових стратегій вихованців і проектуванню корекції їхньої поведінки. Розроблено й обгрунтовано алгоритм соціально-педагогічного супроводу умовно засуджених неповнолітніх і його складові. Визначено критерії, розкрито суть показників і рівнів ресоціалізації неповнолітніх правопорушників. Показано напрямки взаємодії різних соціальних інституцій, соціального педагога та неповнолітнього під час вирішення проблем. Розкрито особливості розвитку позитивної мотивації умовно засуджених неповнолітніх під час вирішення власних проблем. Уточнено зміст понять "умовно засуджений неповнолітній" і "ресоціалізація умовно засуджених", подальшого розвитку набули основні положення нормативно-правових документів щодо соціально-педагогічного супроводу, зміст і методики, спрямовані на ресоціалізацію цієї категорії людей. Удосконалено методики, які відображають суть забезпечення процесу ресоціалізації умовно засуджених неповнолітніх у цілому та їх соціально-педагогічного супроводу зокрема.

Розглянуто теоретичні засади та сучасний стан виховання неповнолітніх у виховно-трудових установах України.

Охарактеризовано класифікацію потерпілих у кримінальному провадженні. Надано визначення та з'ясовано співвідношення понять "неповнолітній" і "малолітній". Вивчено процесуальний статус неповнолітнього як учасника кримінального провадження. Досліджено кримінально процесуальні гарантії забезпечення прав і законних інтересів неповнолітнього потерпілого. Розглянуто міжнародні правові стандарти забезпечення прав такого потерпілого. Проаналізовано особливості здійснення досудового розслідування за участю неповнолітнього потерпілого.

З'ясовано важливість і суть профілактики девіантної поведінки неповнолітнього; проаналізовано досвід попередніх поколінь, напрацювання зарубіжних країн, статистичні дані Департаменту інформаційно-аналітичного забепечення МВС України.

Проаналізовано злочини, покарання за які передбачено статтею 304 Кримінального кодексу України, за період 2005 - 2014 рр. і 9 міс 2015 р., скоєні на території України (за областями); розкрито психологічні детермінанти та розглянуто причини втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність.

Розглянуто аспекти правової політики щодо неповнолітніх. Проаналізовано основні причини злочинності неповнолітніх та аспекти правової політики держави щодо їх усунення.

Проаналізовано злочини, скоєні неповнолітніми чи за їх участю, на території України за період 2005 - 2014 рр. і 9 міс 2015 р.; види злочинів, скоєних неповнолітніми чи за їх участю на території України за період 2013 - 2014 рр. і 9 міс 2015 р.

З'ясовано механізм забезпечення права на безоплатну правову допомогу неповнолітнім, затриманим за вчинення злочину, в міськрайорганах ГУМВС України у Львівській області як профілактики девіантної поведінки дитини.