Висвітлено основні правові засади створення, діяльності та ліквідації сільськогосподарських кооперативів в Україні. Підкреслюється, що необхідно розробити типові статути різних видів сільськогосподарських кооперативів (у т.ч. обслуговуючих та виробничих), чіткіше врегулювати майнові, організаційно-управлінські та інші відносини у сільськогосподарських кооперативах. Подано загальну характеристику законодавства України у цій сфері, а також історію розвитку сільськогосподарської кооперації в Україні та за кордоном.

Індекс рубрикатора НБУВ: У010.253.35 + Х839(4УКР)110.41

Рубрики:

Приватизація. Роздержавлення. Корпоратизація <загальні основи економічного розвитку та формування ринку>

Цивільне і торгове право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69299 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Висвітлено принципи і систему аграрного права України. Розглянуто проблеми сучасного наукового правового забезпечення аграрної реформи в країні. Описано особливості правового статусу суб'єктів аграрного господарювання, розкрито загальні засади їх створення та ліквідації. Значну увагу приділено питанням правового переходу до ринкових відносин в АПК, регулювання виробничо-господарської та фінансової діяльності сільськогосподарських організацій, використання природних ресурсів у сільському господарстві. Визначено основні напрями аграрно-правових наукових досліджень на сучасному етапі.

Освещены принципы и система аграрного права Украины. Рассмотрены проблемы современного научного правового обеспечения аграрной реформы в стране. Описаны особенности правового статуса субъектов аграрного хозяйствования, раскрыты общие основы их создания и ликвидации. Значительное внимание уделено вопросам правового перехода к рыночным отношениям в АПК, регулирования производственно-хозяйственной и финансовой деятельности сельскохозяйственных организаций, использования природных ресурсов в сельском хозяйстве. Определены основные направления аграрно-правовых научных исследований на современном этапе.

Розкрито історичні витоки та особливості аграрного права. Розглянуто питання становлення української науки сільськогосподарського права. Проаналізовано основні напрями аграрно-правових наукових досліджень на сучасному етапі. Наведено класифікації суб'єктів аграрного права, договірних зобов'язань у сільському господарстві. Висвітлено правові засади, форми та методи державної регулятивної діяльності у сільському господарстві. Викладено загальну характеристику фінансової діяльності сільськогосподарських підприємств. Визначено правові режими об'єктів соціальної сфери села, майна та землі сільськогосподарських кооперативів, фермерських господарств, особистих селянських господарств, правовий статус сільськогосподарських акціонерних товариств, а також товариств з обмеженою відповідальністю.

Раскрыты исторические истоки и особенности аграрного права. Рассмотрены вопросы становления украинской науки сельскохозяйственного права. Проанализированы основные направления аграрно-правовых научных исследований на современном этапе. Приведены классификации субъектов аграрного права, договорных обязательств в сельском хозяйстве. Освещены правовые основы, формы и методы государственной регулятивной деятельности в сельском хозяйстве. Изложена общая характеристика финансовой деятельности сельскохозяйственных предприятий. Определены правовые режимы объектов социальной сферы села, иммущества и земли сельскохозяйственных кооперативов, фермерских хозяйств, личных крестьянских хозяйств, правовой статус сельскохозяйственных акционерных обществ, а также обществ с ограниченной ответственностью.

Охарактеризовано основні ознаки земель як загального об'єкта земельних відносин (ОЗВ) і земельної ділянки як безпосереднього ОЗВ.

Розглянуто питання про створення в Україні державної медичної автоматизованої інформаційної системи з метою впровадження медичного електронного паспорта громадянина України. Представлено основні принципи побудови системи, взаємодії її елементів, технічні вимоги, що висуваються до них, а також надано структурну схему системи. Акцентовано увагу на створенні комплексної системи захисту інформації, визначенні рівнів прав доступу до інформації, ідентифікації та аутентифікації в системі користувачів цієї інформації. Обгрунтовано необхідність забезпечення можливості взаємодії системи, що розробляється, з іншими інформаційно-телекомунікаційними системами.

Описано основні інститути сучасного права довкілля (ПД) на підставі чинного законодавства та практики його застосування. Наведено класифікацію джерел ПД, загальну характеристику управління природокористуванням і охороною довкілля (ОД) та його функції. Розглянуто питання правового забезпечення екологічної безпеки, оцінювання впливу на довкілля та проведення екологічної експертизи. Проаналізовано економіко-правовий механізм природокористування й ОД. Визначено юридичну відповідальність за правопорушення у сфері ОД, правові режими охорони та використання земель, надр, вод, лісів, рослин, тварин, екології та зон надзвичайних екологічних ситуацій.

Описаны основные институты современного права окружающей среды (ПОС) на основе действующего законодательства и практики его применения. Приведены классификация ПОС, общая характеристика управления природопользованием и охраной окружающей среды (ООС), его функции. Рассмотрены вопросы правового обеспечения экологической безопасности, оценки влияния на окружающую среду и проведения экологической экспертизы. Проанализирован экономико-правовой механизм природопользования и ООС. Определены юридическая ответственность за правонарушения в сфере ООС, правовые режимы охраны и использования земель, недр, вод, лесов, растений, животных, экологии и зон чрезвычайных экологических ситуаций.

Розкрито теоретичні та практичні аспекти правової культури майбутнього вчителя у навчально-виховній діяльності вітчизняних педагогічних навчальних закладів у період 1917 - 2002 рр. На основі архівних, монографічних матеріалів, наукової літератури даного періоду, вивчено та систематизовано важливі теоретичні проблеми формування правової культури майбутнього вчителя. Розкрито взаємозв'язки правової та педагогічної культури в історії філософсько-педагогічної думки. Обгрунтовано теоретичні положення щодо формування правової культури майбутнього вчителя.

Раскрыты теоретические и практические аспекты правовой культуры будущего учителя в учебно-воспитательной деятельности отечественных педагогических учебных заведений в период 1917 - 2002 гг. На основе архивных, монографических материалов, научной литературы данного периода, изучены и систематизированы важные теоретические проблемы формирования правовой культуры будущего учителя. Раскрыты взаимосвязи правовой и педагогической культуры в истории философско-педагогической мысли. Обоснованы теоретические положения относительно формирования правовой культуры будущего учителя.

Запропоновано новий науковий підхід до опрацювання теоретичних засад і надання практичних рекомендацій щодо удосконалення механізму відповідальності судді за недоброчесну поведінку, виходячи із пріоритетів національної судової реформи та базових засад міжнародних стандартів незалежності судової гілки влади. Особливу увагу приділено аналізу норм права, які передбачають відповідальність судді за недоброчесну поведінку, а також дослідженню особливостей діяльності суб'єктів уповноважених на визначення недоброчесності в поведінці судді як суб'єкта реалізації судової влади й основного інституту судової влади. У межах дослідження процедури притягнення судді до відповідальності за недоброчесну поведінку доведено, що підставою юридичної відповідальності судді за таку поведінку є порушення останнім присяги. Розроблено критерії доброчесності в професійній діяльності суддів і відповідні індикатори такої поведінки. Визначено пріоритетні засади запобігання корупції серед суддівського корпусу та створення реалістичної стратегії її подолання.

Вивчено проблеми кримінально-правової характеристики погрози або насильства щодо службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов'язок. Захищено теоретичні положення, що стосуються кримінальної відповідальності за погрозу або насильство щодо службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов'язок. Досліджено об'єктивні та суб'єктивні ознаки цього злочину. З нової точки зору сформулевано таку ознаку потерпілого від злочину, передбаченого статтею 350 КК України, як виконання громадського обов'язку. Стверджено необхідність уніфікації термінології в КК України, зокрема, запропоновано у відповідних статтях термін "близькі родичі" замінити на термін "близькі", як у статті 350 КК України, та авторське трактування терміна "близькі". Уточнено та по-новому сформульовано зміст поняття погрози щодо службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов'язок. Стверджено, що основними та загальними ознаками злочинного впливу на майно службової особи чи її близьких або щодо громадянина, який виконує громадський обов'язок, є: втрата цим майном ціннісних властивостей, обмеження його використання за призначенням, неможливість відновлення. Проаналізовано проблемні питання співвідношення погрози або насильства щодо службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов'язок, з суміжними злочинами КК України. Запропоновано внесення змін до КК України з метою його удосконалення. Зокрема, запропоновано нову редакцію статті щодо погрози або насильство щодо службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов'язок, у КК України та інші кримінально-правові норми.

Мета роботи - проведення аналізу принципів судового процесу, оцінки їх відповідності європейським стандартам, практиці Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Дослідження та оцінка принципів (основних засад) судового процесу, принципів - як системоутворюючих чинників. Сукупність цих властивостей утворює якість судового процесу. Принципи - це основні засади, загальні вимоги до побудови та діяльності (розвитку) того чи іншого об'єкту (системи), суттєві характеристики, що відповідають за правильне функціонування системи, без яких вона не виконувала б свого призначення. Сукупність принципів судового процесу утворюють, детермінують його якість. Обговорено забезпечення гарантій для виключення будь-якого обгрунтованого сумніву стосовно безсторонності суду потрібно, переходити до уніфікації судової практики, вводити (поступово) прецедентне право.

Комплексно проаналізовано особливості інтеграції правової системи України в Європейський простір. Розкрито питання обгрунтування філософсько-правових, концептуальних засад євроінтеграційного процесу та безпосередньої адаптації національного законодавства до законодавства ЄС. Висвітлено основні вектори зближення національної системи права із сучасною європейською системою права. Розглянуто процес формування й удосконалення системи законодавства шляхом її адаптації до європейського. Охарактеризовано етапи й основні напрями адаптації законодавства України до законодавства ЄС. Увагу приділено становленню інституту європейського громадянства, системі гарантування конституційного ладу України. Розглянуто правовий статус Конституційного Суду України в контексті вітчизняної реформи правосуддя.

Теоретично обґрунтувано роль і функцій державної влади в процесі політичної модернізації суспільних відносин в Україні. З'ясовано змістовні ознаки поняття "державна влада". Визначено, що державна влада є багатогранним соціальним явищем, у межах якого зосереджена велика кількість суспільно-політичних смислових відбитків і навантажень. Cистематизовано змістовні ознаки державної влади як суспільно-політичного феномену, зокрема доведено, що державна влада, перш за все, виступає відповідним соціальним досвідом, який є результатом становлення та розвитку суспільних відносин. Теоретично обгрунтовано й доведено, що модернізація є частиною загального процесу трансформації, коли перетворення відбуваються в усіх основних компонентах соціальної системи, зокрема, економічній, правовій, політичній сферах.

Монографія включає погляди вітчизняних та зарубіжних авторів з питань основних напрямів модернізації Конституції України в умовах вступу нашої держави до Європейського Союзу, які були оприлюднені на міжнародній конференції 27 червня 2023 року. У вказаній монографії авторським колективом зроблено спробу цілісно дослідити пробле¬матику основних напрямків модернізації Основного закону держави на етапі повної інтеграції України до європейської цивілізації через членство у ЄС. Особливе місце відведено дослідженню основних засад Конституції України, проблемам конституційних засад вступу України до ЄС; конс¬титуційним основам функціонування інститутів та органів публічної влади України та міжнародних інститутів в умовах воєнного стану, проблемам забезпечення конституційних прав людини і громадянина в Україні за умов воєнного стану.