Розглянуто сучасний рівень розвитку знань про експертизу та посередництво у трудових конфліктах. Висвітлено теоретичні засади експертизи центрального конфлікту в соціальних організаціях, психологічні детермінанти ефективності конфліктологічної експертизи. Викладено методи роботи незалежного посередника з окремими суб'єктами конфліктної ситуації, завдання і статус посередника у конфлікті.

Висвітлено питання нормативно-правового забезпечення захисту науково-технічного та інтелектуального потенціалу України в процесі реалізації трансферу технологій на внутрішньому і міжнародному рівнях, визначено стан діючого законодавчого та нормативно-правового регулювання у сфері трансферу технологій та напрямів його вдосконалення. Детально проаналізовано стан чинного законодавства України у сфері наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності на предмет створення прозорої національної інноваційної системи, системи трансферу технологій та їх інфраструктури. Проведений аналіз свідчить, що самі по собі існуючі норми є цілком прийнятними, але їх несистемність і фрагментарність призводять до того, що вони не діють або призупинені законами про держбюджет на відповідний рік.

Визначено особливості діяльності районного управління освітою (РУО). На базі антропосоціального, синергетичного, кваліметричного наукових підходів та концепції демократизації даного державного управління визначено суть, специфіку функцій і структури, основні характеристики державно-громадського управління районними управліннями освітою та загальноосвітніми навчальними закладами району. Теоретично обгрунтовано та розроблено базову модель державно-громадського управління загальною середньою освітою у районі. Доведено, що практичне використання елементів цього управління освітою району сприяє забезпеченню його демократичної основи, саморозвитку й самореалізації його учасників. Розкрито технологію реалізації запропонованої моделі на основі базового стандарту діяльності районного управління освітою на державно-громадських засадах. Наведено рекомендації для державних органів управління освітою та закладів загальної середньої освіти щодо впровадження до практики даної моделі з метою забезпечення державно-громадської основи управління й задоволення освітніх потреб громадян, що мешкають на території району.

Розглянуто процесуально-правову природу справ про усиновлення дітей іноземними громадянами, передумови права на звернення іноземців-кандидатів в усиновителі в суди України з заявами про встановлення усиновлення та процесуальний порядок порушення судом справ даної категорії. Розкрито мету, значення і зміст підготовки справ про усиновлення дітей іноземними громадянами до судового розгляду, порядок з'ясування обставин, що мають значення для правильного та своєчасного їх вирішення та визначення кола доказів, які їх підтверджують. Викладено питання визначення кола осіб у справах цієї категорії та призначення справ про усиновлення дітей іноземними громадянами до розгляду у судовому засіданні. Проаналізовано процесуальний порядок розгляду цих справ, мету та зміст даного етапу провадження, а також судове рішення в справах цієї категорії. Наведено рекомендації з удосконалення сімейного та цивільного процесуального законодавства, зокрема, про необхідність застосування судами міжнародних договорів під час розгляду справ про усиновлення дітей іноземними громадянами, законодавства країн, в яких проживають кандидати в усиновителі, а також про необхідність залучення перекладача під час подачі заяви про встановлення усиновлення до суду, про врегулювання питання дачі згоди дитини на усиновлення.

Висвітлено питання організаційно-правових аспектів розвитку освіти України в 1917 - 1921 pp. Доведено, що в Україні у період української національної революції 1917 - 1921 pp. створено національну систему освіти, де важливу роль відіграє виховання, а навчання у школі максимально наближається до життя, що формує теоретичні основи та виробляє практичні навички в учнів. Зазначено, що державні органи управління освіти сприяють розвитку національної освіти загалом і налагодженню управлінської системи на місцевому рівні. Визначено, що функціонування сфери освіти базується тільки на правових засадах. Здійснено класифікацію й аналіз юридичних джерел, на базі яких обгрунтовано функціонування системи освіти України в 1917 - 1921 рр.

Висвітлено питання про формування нормативно-правової бази для розвитку національної системи освіти в період Директорії УНР. Зосереджено увагу на демократичності підходів під час створення національної системи освіти.

Висвітлено процес формування та реалізацію керманичами української та радянської державності протилежної правової ідеології у царині освіти - християнського й атеїстичного виховання, загальнолюдських і класових цінностей, української мови та національно-російської двомовності, толерантності до національних меншин та їх радянізацію. Досліджено децентралізацію та централізацію структури апарату управління освітою. Розкрито участь політичних партій і громадських організацій, меценатів у освітньому процесі та тотальний ідеологічний контроль КПРС - КПУ за сферою освіти, використання педагогічної, наукової, мистецької спільноти для державної пропаганди комунізму. Увагу приділено Кодексу законів про народну освіту УСРР 1922 р. та можливості врахування позитивного досвіду кодифікації за умов майбутньої систематизації конституційного законодавства про освіту в Україні.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х839(4УКР)76 + Х934

Рубрики:

Цивільне і торгове право окремих країн

Міжнародне сімейне право

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х892.19(4Укр)172 + Х839(4Укр)75

Рубрики:

Цивільний процес окремих країн

Цивільне і торгове право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х892.19(4Укр)18 + Х934 + Х839(4Укр)75

Рубрики:

Цивільний процес окремих країн

Міжнародне сімейне право

Цивільне і торгове право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х819(4УКР)132-1 + Х2(4УКР)612-621.151 + Ч33(4УКР)61

Рубрики:

Адміністративне право окремих країн

Історія держави і права

Історія освіти і педагогічної думки

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х839(4УКР)011.211.1 + Х839(4УКР)75

Рубрики:

Цивільне і торгове право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х892.19(4УКР)172

Рубрики:

Цивільний процес окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання визначення плагіату в українському законодавстві. Досліджено різноманітні підходи, що розкривають сутність цього виду порушення авторського права. Зроблено спробу узагальнення існуючих проблемних моментів у визначенні плагіату, а також конкретизація форм та способів його виявлення в тексті наукової роботи.

Наведено результати комплексного дослідження доказування у цивільному судочинстві. Розкрито генезу розвитку наукових уявлень про зміст доказування та доведення, феномен пізнання, предмет доказування, права й обов'язки суб'єктів доказування, роль кожного суб'єкта цивільних процесуальних правовідносин у встановленні судом фактів і обставин. Виявлено вплив окремих функціональних принципів процесуального права на реалізацію прав і обов'язків у доказуванні та встановлено їх взаємодію. Досліджено феномен доказу як інструментарію доказування та доведення фактів і обставин тощо.

Досліджено зміни правового регулювання прав на службові твори. Визначено перелік нормативних актів у даній сфері. Акцентовано увагу на розбіжностях у регулюванні прав на службові твори та запропоновано свої рекомендації по їх усуненню. Автори погоджуються із думкою науковців про потребу внесення змін до трудового законодавства з метою належного регулювання прав на службові твори. Окремо акцентовано увагу на порядк оформлення трудових відносин із працівником, який виступатиме автором службових творів.

Досліджено сучасні способи врегулювання трудових спорів. Під час написання статті використано методи аналізу та синтезу. Використаний компаративний метод дослідження. Акцентовано увагу на проблемі підвищення рівня захисту трудових прав і соціально-економічних інтересів працюючих, реалізації можливості кожного громадянина відстоювати свої права особисто. Погоджено із думкою науковців про потребу внесення змін до трудового законодавства, пошуку інноваційних підходів до розв'язання різноманітних трудових спорів. Окремо, авторами акцентовано увагу на ефективності впровадження примирних процедур у трудовому праві.

Досліджено основні новації в системі правосуддя, які були запровадженні в контексті судової реформи. Застосовано філософсько-світоглядні, загальнонаукові та спеціальні методи. Визначено основні новели позовного провадження цивільного судочинства та проаналізовано запровадження інформатизації системи судочинства, а також виявлено проблеми і перспективи упровадження проекту "Електронний суд" в системі судочинства України. Обговорено проблеми і перспективи упровадження новацій в системі правосуддя.

Проведено аналіз структури національної системи охорони здоров'я для визначення її базових елементів, що підлягають реформуванню. На основі нормативних документів з'ясовано особливості функціонування національних інституцій системи охорони здоров'я, досліджено їх взаємозв'язки та ступінь впливу на систему в цілому. Визначено початком несистемних реформ у галузі охорони здоров'я України та зростаючим інтересом громадськості до цих процесів. На сьогодні вітчизняна медична галузь перебуває в кризовому стані та потребує реформування, метою якого має стати побудова нової моделі охорони здоров'я, яка б забезпечила рівний та справедливий доступ населення до забезпечення медичними послугами.

Увагу приділено комплексному дослідженню інституту доказування в цивільному процесі. Проаналізовано історичні джерела цивільного процесуального права. Системно розкрито генезу розвитку наукових уявлень про зміст доказування та доведення, феномен пізнання процесів і явищ. Досліджено вплив Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. і рішень Європейського суду з прав людини на розвиток національного законодавства України та судову практику у сфері доказування. Увагу приділено предмету доказування, правам та обов'язкам суб'єктів доказування, а також функціям суду, пов'язаним зі встановленням фактів та обставин. Досліджено концепт доказу як інструментарію доказування і доведення фактів та обставин. Розкрито вплив основоположних функціональних принципів цивільного процесуального права на реалізацію прав та обов'язків у доказуванні, встановлено їх взаємодію.