Висвітлено основні теоретико-методологічні засади взаємодії органів державної влади та місцевого самоврядування з громадськістю. Проаналізовано сучасний стан в Україні та в розвинених демократичних зарубіжних країнах щодо залучення громадськості до процесу прийняття рішень. Визначено напрями та механізми підвищення ефективності взаємодії органів публічної влади країни з громадськістю. Розглянуто демократію як форму існування українського народу, рису, притаманну його національному менталітету. Демократія визначена як необхідна умова для ефективної взаємодії органів публічної влади з громадськістю. Для підвищення її ефективності необхідно реалізувати розроблену Концепцію правової просвіти населення, створити законодавчу основу для участі громадськості в процесі прийняття рішень органів влади.

  Скачати повний текст

Вперше в Україні здійснено дослідження проблеми визначення конституційно-правового статусу корінних народів України та запропоновано шляхи вирішення даного питання. Проаналізовано особливості етнічного, політичного, культурного та правового розвитку окремих етнічних груп, які виникли у межах України й обгрунтовано юридичні підстави визнання цих етносів корінними народами. Запропоновано визначення корінних народів України як спільнот (етнічних груп) громадян кримськотатарської, караїмської та кримчакської національностей, що відчувають етнічне самоусвідомлення та спільність між собою. Створено вичерпний перелік етносів, визнаних корінними народами України. Вперше обгрунтовано їх відмінні ознаки від інших етнічних суб'єктів конституційного права - української нації та національних меншин і етнічних груп. Досліджено міжнародний досвід визначення та забезпечення конституційно-правового статусу корінних народів та можливості його викорстання в Україні. Наведено оцінку політико-правових вимог і правового становища національно-представницьких структур караїмського, кримськотатарського та кримчакського народів і розроблено проект Закону "Про корінні народи України" як засіб врегулювання їх правового статусу.

  Скачати повний текст

У контексті структурно-функціонального аналізу розглянуто внутрішню будову податку,визначено в цій якості юридичну конструкцію податку, виділено, систематизовано та проаналізовано її елементи. Обгрунтовано необхідність розгляду юридичної конструкції податку в двох аспектах: у контексті законодавчої техніки та формальної логіки, розкрито зміст кожного з них. Визначено сутнісні критерії класифікації елементів юридичної конструкції податку, згруповано елементи юридичної конструкції податку відповідно до цих критеріїв. Розкрито зміст понять елементів, що утворюють юридичну конструкцію податку.

  Скачати повний текст