Наведено результати першого у вітчизняній юридичній науці комплексного філософсько-правового дослідження проблем сутності домінуючого праворозуміння, що склалося в межах певної культурно-правової традиції, та його значення у функціонуванні правових систем. Увагу приділено розгляду змісту домінуючого праворозуміння. На підставі аналізу характеристик даного праворузуміння його розглянуто як певний зміст права, який складається в суспільстві як найбільш впливовий і поширений, на основі його пізнання та сприйняття, а також його оціки, що зумовлює характер функціонування різних правових систем. Доведено той факт, що не тільки право є соціально детермінованим, але й праворозуміння є таким. Трансформація будь-якого типу праворозуміння у домінуюче в межах різних культурно-правових традицій прямо залежать від таких соціальних факторів, як моральні цінності, традиції та релігії.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості становлення та поширення нормативного впливу актів судової влади. Вивчено прояви нормативності в системі юридичних актів даної влади. Розглянуто нормативність актів судової влади з урахуванням загальнотеоретичної концепції нормативності. Досліджено основні тенденції посилення нормативного впливу з урахуванням сучасної теорії судового прецеденту. Наведено класифікацію актів судової влади та судових прецедентів. Проаналізовано історичне походження нормативності актів судової влади. Досліджено явище нормативності актів судової влади, грунтуючись на засадах основних шкіл права, а також еволюцію теорії щодо цього явища у вітчизняному правознавстві. Розглянуто прояви нормативності за умов конституційної демократії та у контексті судового застосування принципів права. Вивчено специфіку інтерпретаційних актів судової влади у контексті їх нормативності, а також основні концепції обмеження нормативних можливостей актів судової влади. Досліджено досвід зарубіжних країн щодо визнання нормативності актів судової лади, методологічну основу прецедентного права, його структуру та порядок дії в англо-саксонській і романогерманській правовій сім'ї, у доктрині та практиці Російської імперії та СРСР, а також у міжнародному праві. Вивчено й узагальнено прояви нормативності у системі актів судової влади України, зокрема, акти Конституційного Суду України (їх правові позиції), постанови пленумів вищих судів і важливі рішення судів стосовно конкретних справ. Сформульовано наукові висновки щодо нормативного впливу актів судової влади, що сприятиме вдосконаленню процесу формування права, зміцнення незалежності й ефективності судової влади, забезпечення єдності судової практики.

  Скачати повний текст

Теоретично досліджено роль закону в системі нормативно-правових актів незалежної України в контексті положень чинної Конституції України, тенденцій розвитку законотворчості в європейских, зокрема постсоціалістичних, країнах та формування правової держави. Зазначено щодо необхідності відрізняти "Закон" від суміжних понять "законодавчий акт", "законодавство". Виявлено, що найбільш суттєвим критерієм правового закону є невідчужувані та невід'ємні права людини. Досліджено проблему предмета закону. Зазначено, що у процесі будівництва незалежної правової людини в Україні відбулися зміни у сферах і напрямках законодавчого регулювання. На підставі їх аналізу констатовано, що предмет регулювання закону не є безмежним, він визначається сферою правового регулювання та має певні межі, обумовлені принципом розподілу влади. Розглянуто проблему співвідношення принципів верховенства права та верховенства закону. На підставі аналізу Конституції стверджено, що вона, закріплюючи принцип верховенства права, послідовно проводить принцип верховенства закону в системі нормативних актів. Принцип верховенства закону відображає корінний принцип демократизму - належність влади та її здійснення безпосередньо народом та через представницькі органи влади. Підкреслено, що підвищенню ефективності законодавчого регулювання та укріпленню принципу верховенства закону в системі нормативних актів сприяє більш чітка ієрархія законів. Запропоновано внести зміни до Конституції України та визначити статус видів законів за їх юридичною силою: Конституція, конституційні закони, органічні закони, звичайні закони. Розглянуто питання про колізії в законах. Надано їх поняття, визначено причини колізій законів, розглянуто шляхи і способи їх розв'язання.

  Скачати повний текст

Розглянуто поняття та структуру правотворчості, розмежовано поняття правотворчості та нормотворчості. Визначено сутність та юридичну природу законодавчого процесу. Обгрунтовано потребу чіткого розмежування законодавчого процесу та процедури. Запропоновано систему особливостей законодавчого процесу, визначено структурні особливості законодавчого процесу та проведено поділ на стадії та підстадії. Аргументовано потребу підвищення професійної правосвідомості та рівня правової культури законодавців та забезпечення організації правових освіти і виховання. Доведено, що наукове забезпечення законопроекту на стадіях законодавчого процесу досягнуто за допомогою різноманітних експертиз, основою з яких є науково-правова експертиза. Сформульовано концептуальні положення, обгрунтовані пропозиції і висновки щодо досліджуваних питань.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено співвідношення таких понять, як "дія нормативно-правового акту", "зупинення дії нормативно-правового акту", а також "припинення, скасування, відновлення дії нормативно-правових актів". Розглянуто питання щодо структурної характеристики інституту дії нормативно-правових актів. Охарактеризовано фактори й умови, які ускладнюють реалізацію законодавства про зупинення дії нормативно-правових актів в Україні. Запропоновано шляхи вдосконалення законодавства України, яка регулює нормотворчу діяльність в частині зупинення дії нормативно-правових актів.

  Скачати повний текст

Системно досліджено міжнародно-правові аспекти регулювання сучасних збройних конфліктів у контексті усталеної історико-правової традиції дотримання правил ведення війни. Проаналізовано еволюцію історико-правової традиції регулювання збройних конфліктів, з'ясовано закономірності перходу від синкретичних норм звичаєвого права до розгалуженої системи кодифікованого міжнародного права збройних конфліктів. Розкрито історичні передумови зародження та розвитку української правової традиції регулювання збройних конфліктів як демократичного підгрунтя вітчизняної політико-правової думки. Обгрунтовано головні напрями імплементації норм права збройних конфліктів до національного законодавчого поля, які базуються на історичних, національних і ментальних особливостях української спільноти.

  Скачати повний текст

Розглянуто взаємопов'язані з правовою системою форми часу, зокрема, календарний, соціальний, правовий час. Значну увагу приділено правовому часу як особливій формі соціального часу, утворюваній явищами правової діяльності, розкрито її зміст, значення. Зазначено щодо наявності об'єктивного та суб'єктивного часу. Досліджено проблеми темпорально-правового регулювання та своєчасності. Здійснено аналіз певних питань чинності права у календарному часі. Досліджено календарну та фактичну (негайну, зворотну, перспективну, ультраактивну (темпоральну дію правових норм. З'ясовано особливості дії норм міжнародних договорів, які є частиною національного законодавства. Сформульовано теоретичні положення, практичні висновки та рекомендації стосовно досліджуваних питань.

  Скачати повний текст

Досліджено загальнотеоретичні та загальнометодологічні питання комплексного аналізу кодифікаційної діяльності у правовій системі України. Особливу увагу приділено дослідженню форм удосконалення законодавства, кодифікації як формі систематизації та удосконалення законодавства. Проаналізовано загальнотеоретичні аспекти системи права і системи законодавства як методологічного підгрунтя кодифікаційної діяльності в Україні. З ураховуванням накопиченого у юридичній науці та практиці досвіду стосовно розробки відповідних проблем, подано новий рівень їх теоретичного осмислення й узагальнення, формулювання рекомендацій щодо оптимізації кодифікаційного процесу в Україні.

  Скачати повний текст

Сформульовано визначення кодифікаційного акту (КА) та доведено, що дані акти володіють кваліфікованими ознаками, які виокремлюють їх у відносно уособлену, самостійну групу нормативно-правових актів і наділяють їх авторитетом особливої, підвищеної юридичної сили щодо звичайних нормативних актів, які видаються даним органом державної влади. Обгрунтовано необхідність прийняття, зміни та доповнення КА кваліфікованою більшістю (2/3) голосів конституційного складу Верховної Ради України. Досліджено значення ознак, властивостей, вимог та юридичної природи даних актів як засобу обгрунтування їх самостійного характеру, визначення особливостей, місця КА у системі законодавства та їх ролі у механізмі правового регулювання, визначення шляхів підвищення ефективності законодавства та удосконалення кодифікації у майбутньому. Визначено принципи ієрархічного підпорядкування КА у межах горизонтальної, вертикальної та державно-організованої структури законодавства. Доведено, що Звід законів є результатом систематизації законодавства як родового комплексного поняття, яке поєднує у собі риси кодифікації, інкорпорації та консолідації, а не базується на правилах конкретної форми систематизації законодавства. Наведено пропозиції щодо необхідності одночасного прийняття кодифікаційних і підзаконних нормативних актів, спрямованих на їх виконання, пакетом, що надасть можливість підвищити ступінь єдності та несуперечливості законодавства.

  Скачати повний текст

Визначено поняття "кодифікація законодавства", "принципи кодифікації", "кодифікаційна техніка", запропоновано розуміння конструкції "декодифікація законодавства". Проведено класифікацію особливостей кодифікації на дві групи, які притаманні кодифікаційній діяльності як різновиду нормотворчості та які характеризують кодифікацію як одну з форм систематизації законодавства. Проаналізовано правову природу кодифікаційних актів, визначено місце кодексу в ієрархії нормативно-правових актів. Розглянуто сучасний стан кодифікаційної діяльності в Україні, визначено найбільш перспективні галузі й інститути права.

  Скачати повний текст

Теоретично досліджено колізії у законодавстві, їх співвідношення з іншими юридичними явищами, види колізій та процес запобігання їм, подолання та усунення. Різновиди колізій пов'язано з проблемами дії нормативно-правових актів у часі, ієрархічною структурою законодавства, поділом норм права на загальні та спеціальні. Проаналізовано шляхи попередження, подолання та усунення колізій. Сформульовано пропозиції щодо зменшення колізійності.

  Скачати повний текст

Вивчено проблеми консолідації як виду систематизації нормативно-правових актів. Проведено огляд й аналіз фундаментальних положень та дискусійних питань даної тематики. Розкрито поняття консолідації як окремого виду систематизації нормативно-правових актів, розглянуто співвідношення консолідації з іншими видами систематизації, досліджено процес її використання в різних світових системах права. Визначено послідовність проведення консолідаційних робіт, досліджено значення консолідації в процесі формування та розвитку норми, інституту та галузі права.

  Скачати повний текст

Виділено класифікації видів легалізації, які проводяться в Україні, згідно з якою виділяються: визнання державної влади, узаконення коштів та іншого майна, дозвіл на заняття певним видом діяльності, підтвердження дійсності документів і підписів, печаток, штампів, які їх скріпляють. Проведено сепарацію понять "узаконення" та "відмивання" коштів та іншого майна.

  Скачати повний текст

Досліджено загальнотеоретичний аналіз проблем розмежування міжнародної та національної правотворчості за сучасних умов. Визначено природу правотворчості, встановлено її структуру, виокремлено види, сформульовано поняття меж правотворчості, охарактеризовано основні їх види, встановлено критерії розмежування національної та міжнародної правотворчості. Виявлено тенденції до звуження сфер національного правотворчого регулювання та розширення сфер міжнародного правотворчого регулювання, визначено основні засоби встановлення чи зміни меж правотворчості - принципи правотворчості, в межах яких і функціонує механізм розмежування європейської міжнародної та національної правотворчості. Надано пропозиції щодо вдосконалення механізму розмежування міжнародної та національної правотворчості в Україні.

  Скачати повний текст

Досліджено процес становлення та розвитку адміністративно-процедурних норм в країнах світу та землях сучасної України. Розкрито вплив загальнопроцесуальної теорії та науки адміністративного права на розвиток наукової думки щодо розуміння адміністративної процедури й її співвідношення з адміністративним процесом. Обгрунтовано доцільність на сучасному етапі розвитку адміністративно-процедурного права в Україні розглядати його як частину адміністративного права. У зв'язку з цим категоріальний апарат, що розробляється адміністративним процедурним правом, повинен розроблятися з урахуванням наукових категорій, що запропоновані теорією держави та права та наукою адміністративного права. Проаналізовано думки науковців щодо ознак і видів юридичного процесу, на підставі чого визначено ознаки адміністративного процесу. Доведено необхідність напрацювання єдиних критеріїв щодо визначення елементів структури адміністративної процедури, видів адміністративних проваджень і кількості стадій в адміністративному провадженні. Запропоновано використання в юридичній науці поняття "адміністративна процедурна форма", надано його визначення та охарактеризовано елементи, які входять до його змісту. Встановлено, що специфіка адміністративного процедурного права набуває свого прояву в адміністративно-процедурному правовому режимі, який визначається як особливий порядок правового регулювання, що виникає в результаті специфічного поєднання цілей, принципів, предмета, статусу суб'єктів, методу, правових гарантій адміністративно-процедурного правового регулювання та встановлення адміністративно-процедурного правового стану.

  Скачати повний текст

Проаналізовано генезис глобалістських ідей та концепцій, які знайшли відображення в роботах провідних вітчизняних і зарубіжних науковців. Досліджено правову глобалізацію як один з найважливіших аспетків загальної глобалізації. Виявлено та проаналізовано основні напрями впливу глобалізації на національні правові системи, зокрема, універсалізація національного права (методами й прийомами якої є рецепція, гармонізація, уніфікація, стандартизація, адаптація, апроксимація та інфільтрація), подальше посилення впливу міжнародного права на національне право, зміцнення позиції регіонального права в функціонуванні національної правової системи і плив наднаціонального права як продукту глобалізаційних процесів на національну правову систему. Проаналізовано концептуальні проблеми збереження самобутності національної правової системи за умов глобалізації.

  Скачати повний текст

Вперше здійснено загальнотеоретичне дослідження особливостей формування та розвитку національної правової системи за умов розбудови правової демократичної держави в Україні. Висвітлено історію формування концепції її становлення та функціонування. Визначено юридичні ознаки, сутність й особливості структурної організації правової системи суспільства. Розглянуто питання співвідношення поняття правової системи з іншими суміжними поняттями. Вперше розглянуто співвідношення понять "правова система" та "правова реальність". На підставі аналізу різних типологій правових сімей встановлено, що національну правову систему України потрібно вважати правовою системою перехідного типу, наближеного до романо-германської правової сім'ї. Уточнено місце національної правової системи України серед інших правових систем сучасності та визначено основні напрямки її подальшого розвитку.

  Скачати повний текст

Розглянуто особливості перехідного періоду від тоталітаризму до демократії, а також передумови утвердження демократичного політичного режиму в Україні. Обгрунтовано взаємозалежність демократії та законодавства, процесів демократизації і становлення національного законодавства. Відзначено, що за умов суспільних перетворень законодавство є базою, інструментом їх здійснення, відіграє головну роль у формуванні інститутів громадянського суспільства та правової держави, інтеграції України до європейського та світового співтовариства. Проаналізовано основні етапи, тенденції та закономірності в історії становлення законодавства України, що регламентує нові демократичні принципи та інститути. Зауважено, що сучасне національне законодавство є нестабільним, суперечливим, що перешкоджає демократичним змінам у суспільстві. Значну увагу приділено потребам удосконалення законотворчості, подолання колізій, систематизації, підвищення ефективності законодавства, імплементації норм міжнародного права й гармонізації українського законодавства з європейськими стандартами.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив глобалізації та міждисциплінарної науки глобалістики на теорію права. Визначено основні правові ознаки глобалізації. Проаналізовано співвідношення національного та міжнародного права за сучасних умов, а також взаємодію правової сфери із економічною та політичною сферами суспільного життя. Розкрито ключові напрями розвитку інституту забезпечення прав людини за умов глобалізації. Розглянуто основні тенденції розвитку правової системи України під впливом глобалізаційних процесів. Визначено місце правової системи України серед сучасних національних правових систем. Особливу увагу приділено таким складовим правової системи, як система права, правова культура та свідомість.

  Скачати повний текст