Скачати повний текст

Досліджується принцип розподілу влади у його теоретичному і політико-прикладному аспектах. Застосовується теоретико-методологічний аналіз класичних моделей розподілу влади. Висвітлюються їх загальні та специфічні складові. Аналізується процес розподілу ресурсів політичної діяльності та механізм "стримувань і противаг" у політичних системах Заходу. Розглядається досвід застосування принципу розподілу влади у СНД та основні труднощі формування демократичної політичної системи в Україні.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено вивченню та вирішенню наукового та практичного аспектів проблеми ролі та місця процесу децентралізації державного управління в загальному контексті демократизації українського суспільства. Вперше подано комплексний аналіз концепцій демократизації та децентралізації державного управління, типологізації форм і типів демократії, визначення їх особливостей та реалізації у різних суспільствах. З'ясовано вплив децентралізації на демократизацію суспільних відносин, підвищення ролі виборців у розробці та прийнятті рішень. Наведено авторську концепцію децентралізації державного управління через аналіз зарубіжних наукових і практичних моделей, авторське тлумачення взаємовпливів глобалізації та урбанізації, відтворення новітніх підходів різних політологічних шкіл і практики демократизації управління мегаполісами на засадах концепцій дорадчої демократії, обмеженості децентралізації управління великим містом.

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми застосування системного підходу для дослідження державно-правових явищ, основних конституційних ознак сучасної української держави. Запропоновано всю систему соціальних функцій держави назвати об'єднувальним терміном "соціально-захисна функція" (основна), а її складові (неосновні функції) - терміном "соціальні функції". Розглянуто проблеми, пов'язані з особливостями визначення категорій системного підходу для дослідження складних соціальних систем державно-правового змісту. Сформульовано особливості та умови розбудови демократичної, соціальної, правової держави в їх системному зв'язку. Проаналізовано та доведено взаємозалежність становлення та розвитку вказаних ознак в українському соціальному просторі. Обгрунтовано, що демократія є головною якісною рисою суті держави та визначає загальну позитивну оцінку всіх інших соціально-правових явищ.

  Скачати повний текст

Досліджено теоретичні та практичні проблеми співвідношення соціальної правової держави і громадянського суспільства в сучасній Україні. Проаналізовано генезу та розвиток політико-правових концепцій, пов'язаних із загальним становищем громадянського суспільства. Розглянуто у ретроспективі становлення феномену правової держави. Обгрунтовано та сформульовано актуальні напрями побудови соціальної правової держави і громадянського суспільства. Розглянуто ознаки соціальної правової держави за умов сучасної України.

  Скачати повний текст

На підставі даних, отриманих з різноманітних джерел проаналізовано політико-правові чинники становлення парламентаризму, історичні передумови його формування та розвитку в Україні. Запропоновано концепцію періодизації українського парламентаризму. Концептуально визначено суть поняття парламентаризму, а також погляди відносно його реформування за умов сучасної України. Наведено конкретні пропозиції щодо вдосконалення структури та функціонування Верховної Ради України, розглянуто роль депутатської етики та парламентської культури як важливих складових парламентаризму.

  Скачати повний текст

Системно проаналізовано процес становлення та формування регіонального політичного лідерства, визначено його етапи, специфічні особливості та провідні тенденції. Запропоновано модель процесу формування потенційних політичних лідерів для державного управління регіонального рівня, орієнтовану на творчий розвиток особистості, виявлення та формування лідерських якостей і навичок адміністрування. Обгрунтовано застосування системного підходу до визначення місця та ролі регіонального політичного лідерства в процесі впливу на державне управління, їх взаємодію, що є основним аспектом дії системи державного управління, має прямий і опосередкований вплив на ефективне управління функціонуванням виконавчої влади.

  Скачати повний текст

Проаналізовано особливості організації, функціонування системи органів виконавчої влади та стан реалізації ними основних функцій державного управління. Розкрито концептуальні засади модернізації ролі, функції держави та виконавчої влади за умов трансформаційного періоду і становлення громадянського суспільства, наведено висновки та рекомендації щодо оптимізації управлінських функцій. Особливу увагу приділено ключовим факторам політико-правового забезпечення оптимізації функцій органів виконавчої влади: підвищенню якості правової регламентації розподілу функцій в апараті державного управління та вдосконаленню структурно-функціональної побудови системи виконавчої влади, її органів та підрозділів.

  Скачати повний текст

На підставі узагальнення та порівняння основних методологічно-концептуальних підходів до місцевого самоврядування, що на сьогодні існують у світовому на національному досвіді, визначено особливості реалізації політики місцевого самоврядування в Україні за умов трансформаційного періоду. За допомогою системного політологічного аналізу проблем становлення та функціонування інституту місцевого самоврядування в Україні доведено, що еволюційний розвиток даного самоврядування, який має місце у нашій державі сьогодні, забезпечує демократичний суспільний лад і сталий економічний розвиток та водночас відтворює та розвиває історичні традиції, які мала Україна упродовж своєї історії. Досліджено стан правового регулювання місцевого самоуправління у нашій країні та процес пошуку власної моделі децентралізації державної влади з дотриманням принципів Європейської Хартії про місцеве самоврядування, а також визначено шляхи усунення правових суперечностей у законодавстві України. Вперше подано концепцію даної проблеми у єдності трьох складових політичного процесу "інститут - закон - еліта", яка дозволяє дослідити ефективність діяльності інституту місцевого самоврядування в Україні, з врахуванням різних підходів та водночас узагальнити погляди на пріоритетність складових політичного процесу. Проаналізовано умови та принципи функціонування інституту місцевого самоврядування на Донеччині та в інших областях України у процесі децентралізації через призму політичної активності у регіонах та запропоновано практичні рекомендації щодо усунення суперечностей у відносинах центру та регіонів з метою конструктивної співпраці.

  Скачати повний текст

Проаналізовано теоретичні моделі легітимації справедливого державно-правового ладу, передусім - правової держави у контексті новоєвропейської філософсько-правової думки. Розглянуто основні концепції раціонального обгрунтування держави, що визначає верховенство права; визначено нормативні принципи правової держави та здійснення їх у громадянському суспільстві. Обгрунтовано неодхідність соціального примусу як похідної свободи членів суспільства. Доведено, що інституалізація негативної свободи особи у громадянському суспільстві гарантує справедливе регулювання соціального примусу. Визначено нормативні принципи правової держави: народного суверенітету та представництва, гарантування основних прав у конституції, правомірності влади, захисту громадських асоціацій.

  Скачати повний текст

На основі досвіду державотворення багатьох держав, зокрема, Європейського Союзу, обгрунтовано необхідність оптимізації організації публічної влади із суспільним розвитком. Розглянуто децентралізацію публічної влади як основний чинник її оптимізації, складові цього процесу, його етапи, фази, стадії, основні принципи та тенденції розвитку. Обгрунтовано необхідність збереження балансу публічної влади під час її децентралізації за допомогою соціальних механізмів; виділення регіонального рівня публічної влади із закріпленням за його населенням статусу специфічної територіальної громади. Запропоновано шляхи вирішення актуальних проблем державотворення в Україні, серед яких оптимізація публічної влади займає пріоритетне місце.

  Скачати повний текст

З'ясовано природу легітимаційно-договірної теорії держави та права. Виявлено суть деліберативної демократії, нових "поділу влад", типу "громадськості" та підходу до тлумачення феномену громадського суспільства. Розкрито космополітичний характер демократичного громадянства як основного інституту права ЄС. Проаналізовано зміст основних прав і свобод українського громадянина в контексті вимог Ради Європи та ЄС. Розкрито принципи, форми та методи діяльності українських державних інституцій з охорони основних прав і свобод людини і громадянина, розглянуто проблеми оптимізації правоохоронної діяльності та міжнародного співробітництва у галузі захисту прав людини та основних свобод.

  Скачати повний текст

Докладно проаналізовано історичні аспекти розвитку громадського руху, а також розглянуто його суть, зміст і структуру. Досліджено взаємодію між державою та громадським рухом у процесі формування громадянського суспільства, законодавче забезпечення даного руху в Україні, сучасний стан розвитку його інфраструктури. З'ясовано, що роль державного керування стосовно громадського руху виявляється у двох основних аспектах: в організаційно-правовому забезпеченні розвитку громадських організацій, у створенні системи співробітництва та партнерства між органами державної влади, місцевого самоврядування та даними організаціями. Стверджено, що свою суспільно-політичну функцію громадські рухи можуть виконувати лише за наявності розвинутої суспільно-політичної свідомості, дієвого законодавства й неухильного його дотримання всіма громадянами й посадовими особами.

  Скачати повний текст

Комплексно розглянуто особливості та структуру міжнаціональних відносин, доведено необхідність урахування національного чинника у правовому регулюванні суспільних відносин, проаналізовано категорії "національний суверенітет" та "право на національне самовизначення", з'ясовано зміст поняття конституційно-правового статусу національних меншин та розроблено його структуру. Запропоновано рактування поняття механізму реалізації прав національних меншин, національно-культурної автономії та деяких інших, близьких до них, понять. Проаналізовано питання національно-етнічної самоідентифікації особи, правового регулювання мовних відносин, досліджено різноманітні аспекти врахування національно-етнічного чинника в системі територіальноїорганізації держави. Сформульовано конкретні пропозиції щодо подальшого вдосконалення правового регулювання міжнаціональних відносин, забезпечення вільного національно-етнічного розвитку особистості, гарантування реалізації прав національних меншин.

  Скачати повний текст

Уперше в українській політичній науці комплексно досліджено проблему міжнародно-політичного та регіонального вимірів урегулювання ліванського конфлікту у всіх його аспектах. Розроблено концепцію моделей забезпечення стабільності, ідентифіковано суть, формальні ознаки та механізм функціонування даних моделей, які існували в ліванському суспільстві. Проаналізовано модель ліванського етноконфесійного конфлікту, виокремлено її формальні ознаки. Значну увагу приділено дослідженню моделей та механізмів урегулювання цього конфлікту, апробованих ООН, Лігою арабських держав, США, Сирією, Ізраїлем. Визначено три типи моделей врегулювання криз у глибоко розділених мозаїчних соціумах: стабілізаційну, адаптаційну, трансформаційну, а також запропоновано спеціальну методику врегулювання конфліктів у таких соціумах.

  Скачати повний текст

Досліджено генезис та розвиток ідеї прав людини від її зародження за доби Ренесансу та Реформації (XV - XVI ст.) до її змістовного політико-правового оформлення в міжнародних актах XX ст. Розроблено розуміння людини як основи модерного політико-правового комплексу, тобто сукупності визначальних політико-правових ідей, норм та імперативів, що легітимують соціальні порядки. Проаналізовано світоглядні передумови формування ідеї прав людини, виокремлено етапи її еволюції та відповідні трансформації змісту. Розкрито спрямованість та особливості головних ліній опановування концепту невід'ємних людських прав. Визначено місце та роль концепту прав людини у становленні новоєвропейського громадянського суспільства, їх перетворення на універсальну політико-правову засаду життя сучасного людства. Доведено, що права людини зберігають потенціал інтерсуб'єктивної єдності людства, але їх майбутнє вирішальним чином залежить від розв'язання фундаментальних проблем, що виникають у процесі глобалізації.

  Скачати повний текст

Розроблено концептуальне обгрунтування засад оптимізації взаємодії політичного керівництва і державного управління як складової чинника модернізації українського суспільства та його політичної системи. Здійснено системний аналіз проблеми взаємодії політичного керівництва та державного управління за умов переходу від посттоталітарного до демократичного суспільного устрою. Розроблено науково обгрунтовані підходи та конкретні технології оптимізації політико-адміністративних відносин в структурі державного апарату сучасної України на центральному та регіональному рівнях. Визначено основні напрямки підвищення ефективності взаємодії політичного керівництва та державного управління в процесі реформування інститутів політичної системи України.

  Скачати повний текст

Відзначено, що демократичні процеси, що розгортаються у процесі становлення громадянського суспільства, змінюють роль, призначення та загальну ідеологію діяльності правозахисних органів, які з засобів тиску на особистість, характерному тоталітарним суспільствам, поступово перетворюються в інститути її правової підтримки, забезпечення свободи життєздійснення у вільному суспільстві. Визначено напрямки трансформації ідеології та культури діяльності правозахисних органів: посилення відповідальності правозахисних органів перед особистістю, пом'якшення кримінальної політики та судової практики; демократизація правозахисних органів; грунтовний правовий супровід діяльності правозахисних органів; досягнення стабільності правового регулювання; можливість введення норм застосування звільнення від кримінальної відповідальності та покарання (звільнення від відбування покарання з випробуванням). Запропоновано тезу, що громадянське суспільство модернізує виховну та освітню політику і практику правозихисних органів, сприяє утвердженню в їх діяльності принципів: демократизації, толерантності, справедливості, полікультурності, ідеологічної неангажованості, відкритості. Наведено рекомендації щодо розширення та поглиблення зв'язків відповідних правозахисних органів з засобами масової інформації та громадськими організаціями.

  Скачати повний текст

Сформульовано визначення поняття "державно-правові засади громадянського суспільства" та обгрунтовано їх структуру. Згідно з виявленими критеріями вперше класифіковано державно-правові засади громадянського суспільства та виділено їх основні функції. Запропоновано періодизацію процесу становлення та розвитку ідеї громадянського суспільства у вітчизняній і зарубіжній філософській і політико-правовій думці. Досліджено еволюційні зміни у визначенні основних державно-правових принципів залежно від ступеня зрілості громадянського суспільства та проаналізовано стан правового забезпечення формування його основних інститутів. Виявлено недосконалість правового регулювання у сфері економічного розвитку, внаслідок якої неможливе утворення "середнього класу" як основи громадянського суспільства. Вперше здійснено класифікацію його інститутів. Обгрунтовано необхідність подальшого удосконалення конституційного законодавства як правової бази громадянського суспільства шляхом закріплення норм щодо поняття та визначення основних характеристик діяльності його інститутів та їх взаємодії з державними органами влади.

  Скачати повний текст

Розроблено методологічні засади політичного управління на міському рівні й комплекс науково-прикладних підходів і моделей, що забезпечують практичне використання одержаних наукових результатів. Обгрунтовано базові науково-теоретичні й концептуальні положення щодо політичного управління. Визначено зміст категорії "місто" як соціального, економічного, політичного феномену, суб'єкта та об'єкта управління. Розроблено комплексну типологію міст. Виділено й змістовно інтерпретовано основні складові політичного управління містом - територіальна громада, представницькі та виконавчі органи місцевого самоврядування, політичні партії та громадські об'єднання, засоби масової інформації, інститут лідерства на міському рівні. Висвітлено основні підходи щодо технологій політичного управління містом за умов самоврядування: політико-стратегічний підхід, лобізм, нормативне регулювання, зв'язки з громадськістю, консультування.

  Скачати повний текст