Здійснено загальнотеоретичне дослідження проблем європейської правової інтеграції, вивчено її найбільш досконалі форми - правової системи Ради Європи та Європейського Союзу. Розглянуто питання формування концепції становлення та функціонування європейських міждержавних правових систем. Виявлено юридичні ознаки, сформульовано поняття правової системи суспільства, проаналізовано її структуру та структурну організацію. З використанням методологічних можливостей виокремлено новий тип - міждержавної правової системи, зроблено висновок щодо їх визначального місця у якісно новій світовій інфраструктурі. Відзначено, що утворенню європейських міждержавних правових систем Ради Європи та Євросоюзу, сприяли процеси глобалізації та регіоналізації. Висвітлено структурні особливості даних правових систем. Розкрито суть поняття "європейська правова інтеграція" та "правовий механізм взаємодії міждержавних і національних правових систем". З'ясовано особливості правових механізмів взаємодії Ради Європи, Євросоюзу з державами-учасницями, зокрема України. У цьому контексті проаналізовано ідентифікаційні та основні юридичні ознаки сучасної правової системи України, виявлено особливості інституційної, функційної та нормативної структурних її частин. Визначено заходи щодо її реформування та інтеграції з правовими системами Ради Європи та Європейського Союзу.

  Скачати повний текст

Вперше комплексно досліджено договірну свободу суб'єктів цивільних правовідносин з моменту вирішення ними питання про вступ у договірні відносини і вибору контрагента (сторони) за договором і до покладення відповідальності за порушення зобов'язань. На базі аналізу літературних джерел, норм чинного цивільного законодавства і порівняння їх з положеннями проекту нового Цивільного кодексу України в редакції від 25 серпня 1996 р. розкрито такі аспекти свободи договору: вільний вияв волі особи на вступ у договірні відносини; свобода вибору контрагента за договором; свобода вибору сторонами форми договору; свобода визначення змісту договору; право сторін укладати договори, передбачені та не передбачені законом; право сторін за своєю угодою змінювати, розривати або продовжувати дію укладеного ними договору; можливість визначати способи забезпечення зобов'язань; право встановлювати форми (міри) відповідальності за порушення договірних зобов'язань та деякі інші. Сформулювано ряд нових наукових висновків і пропозицій щодо удосконалення чинного цивільного законодавства, зокрема, внесення конкретних змін або доповнень до проекту нового Цивільного кодексу України з питань договірного права.

  Скачати повний текст

Досліджено систему соціального захисту державних службовців. Розкрито його зміст і правову природу. Проаналізовано правові ознаки пенсій державних службовців. З'ясовано підстави їх пенсійного забезпечення. Досліджено теоретичні засади та визначено перспективи запровадження недержавного професійного пенсійного забезпечення. Розглянуто особливості соціального захисту державних службовців у трудових правовідносинах. Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення правового забезпечення соціального захисту даної категорії осіб.

  Скачати повний текст

Показано, що справедливість є однією з найважливіших філософсько-правових категорій, смислове значення якої взаємопов'язане з демократією, рівністю, свободою, відповідальністю, системою правих норм і державним устроєм. Відзначено, що на даному етапі українського державотворення категорія справедливості ще не знайшла достатнього усвідомлення на рівні суспільної свідомості (особливо у правлячої верстви). Зазначено, що ідея справедливості як філософська категорія зародилася в античні часи, знайшла свій розвиток у працях Платона, Аристотеля, Плотіна, Цицерона. У період Відродження та Просвітництва європейська цивілізація звернулася до ідеї справедливості, відбулися розвиток й адаптація до обставин Нового часу. Уперше ідею справедливості як системотвірну було втілено до практики державного будівництва наприкінці XVIII ст. у США, пізніше - у Франції, у XIX - XX ст. - у будівництво незалежних національних держав. Такими українськими мислителями, як Т.Шевченко, М.Драгоманов, І.Франко, Б.Кістяківський, В.Липинський, М.Грушевський, В.Винниченко ідея справедливості імплантувалася в програму національного визволення та творення української незалежної суверенної соборної держави. Ці ідеї розвивалися діячами національно-визвольного руху, передовими українськими інтелігентами другої половини XX ст. та почали впроваджуватися до практики державного життя із здобуттям Україною незалежності. Зауважено, що практика українського державотворення має значні проблеми, які проявилися у процесі демократизації (як її тіньова сторона), у приватизації державної власності, аграрній реформі, діяльності судових і правоохоронних органів. Проаналізовано наявні проблеми та визначено можливі шляхи їх вирішення. Зроблено висоновок, що європейський вибір неможливий без втілення ідеї справедливості до української практики державотворення.

  Скачати повний текст