Обгрунтовано, що на кожному з етапів розвитку громадянського суспільства ідеї правової держави відбивають відповідний рівень культури та реальну правову дійсність у конкретній країні та у світі в цілому. Встановлено, що стратегічною метою реалізації конституційної моделі правової держави в Україні є створення такої системи державної влади, яка б відповідала стандартам демократичної, правової держави з соціально орієнтованою ринковою економікою, враховувала потреби суспільства та кожної окремої особистості. Показано, що обов'язковою умовою поглиблення демократичних засад в управлінні державою є створення надійного механізму стримувань і противаг між законодавчою та виконавчою гілками влади та неухильне дотримання владними структурами Конституції України. Визначено, що основними напрямками реалізації коституційної моделі правової держави в Україні є конституційна, парламентська, адміністративна, муніципальна реформа, реформування виборчого законодавства та судоустрою. Аргументовано, що головним завданням сучасного українського конституціоналізму є поєднання конституційної моделі правової держави з реальною практикою державного будівництва.

  Скачати повний текст

Досліджено взаємну відповідальність особи та держави як різновид соціальної відповідальності, демократичного інституту демократичної, соціальної, правової держави за умов поглиблення політичної реформи, розбудови громадянського суспільства, інтеграції Української держави до світового та європейського політичного і правового простору. Запропоновано тезу, що перехід від президентсько-парламентської до парламентсько-президентської форми правління можливий лише за умови вдосконалення демократичного інституту взаємної відповідальності особи та держави, досягнення взаєморозуміння між різними гілками влади, президентом і урядом, владою та опозицією. Доведено, що демократизація суспільства, поглиблення політичної реформи створюють умови для нового, демократичного формату відносин між особою та державою, зокрема не патерналістських, а партнерських. На підставі проведеного аналізу інституту взаємної відповідальності особи та держави запропоновано розвинути теоретичний базис демократичної, соціальної, правової держави та розробити цілісну й ефективну наукову концепцію взаємної відповідальності особи та держави за умов розбудови української державності.

  Скачати повний текст

Проаналізовано поняття, сутність, зміст і загальні особливості юридичної відповідальності. Досліджено процес становлення юридичної відповідальності як охоронного інституту держави. Визначено, що під категорією "юридична відповідальність" слід розуміти встановлені чинним законодавством негативні наслідки скоєного правопорушення, настання яких гарантується можливістю вживання до винної особи заходів державного примусу. Висвітлено проблему класифікації юридичної відповідальності та питання співвідношення правовідновлювальної та штрафної (каральної) відповідальності. Акцентовано увагу на питанні права та моралі, які є нормативними регуляторами суспільних відносин і діють в єдиному полі соціальних зв'язків, мають одну мету - урегулювання людських відносин, вироблення у них сприятливих для суспільного розвитку нормативно-ціннісних стандартів, закріплення найбільш ефективних форм соціальних взаємовідносин. Обгрунтовано, що значною проблемою українського суспільства є декриміналізація та депеналізація, під якими розуміються загальне скорочення кількості правових заборон, відміна караності деяких діянь, а також переведення менш небезпечних злочинів до розряду проступків. Розкрито, що юридична відповідальність істотно впливає за допомогою правових засобів на розвиток суспільних відносин у напрямі їх гуманізації.

  Скачати повний текст

Відзначено, що демократичні процеси, що розгортаються у процесі становлення громадянського суспільства, змінюють роль, призначення та загальну ідеологію діяльності правозахисних органів, які з засобів тиску на особистість, характерному тоталітарним суспільствам, поступово перетворюються в інститути її правової підтримки, забезпечення свободи життєздійснення у вільному суспільстві. Визначено напрямки трансформації ідеології та культури діяльності правозахисних органів: посилення відповідальності правозахисних органів перед особистістю, пом'якшення кримінальної політики та судової практики; демократизація правозахисних органів; грунтовний правовий супровід діяльності правозахисних органів; досягнення стабільності правового регулювання; можливість введення норм застосування звільнення від кримінальної відповідальності та покарання (звільнення від відбування покарання з випробуванням). Запропоновано тезу, що громадянське суспільство модернізує виховну та освітню політику і практику правозихисних органів, сприяє утвердженню в їх діяльності принципів: демократизації, толерантності, справедливості, полікультурності, ідеологічної неангажованості, відкритості. Наведено рекомендації щодо розширення та поглиблення зв'язків відповідних правозахисних органів з засобами масової інформації та громадськими організаціями.

  Скачати повний текст

Досліджено закономірності становлення громадянської злагоди та наведено характеристику кожної з них, виявлено передумови необхідності й можливості управління громадянською злагодою на регіональному рівні, розроблено концептуальну модель регіонального управління громадянською злагодою. Запропоновано концепцію моделювання управління громадянською злагодою в регіоні та надано методичні рекомендації щодо реалізації регіональної моделі у формі конфедерації суспільно-політичних організацій як управління громадянською злагодою з боку громадян.

  Скачати повний текст

Розроблено та теоретично обгрунтовано нові методологічні підходи та механізми державного управління, спрямовані на оптимізацію взаємодії державної влади та громадянського суспільства, узагальнено існуючі тенденції демократизації їх відносин. Виявлено зміни змісту і функцій державного управління, що відбуваються в даному контексті. Розроблено практичні рекомендації щодо удосконалення системи та технологій державного управління в Україні. З'ясовано, що динамічний підхід до системи державного управління передбачає багатовекторність прийнятих рішень, їх оптимізацію і мотиваційну ефективність. Сформовано новий інфраструктурний підхід щодо організації взаємодії державної влади та громадянського суспільства в Україні, який забезпечує найбільш ефективну реалізацію їх відносин.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано пропозиції щодо удосконалення механізмів взаємодії влади та ЗМІ у контексті становлення громадянського суспільства в Україні. Досліджено сучасні наукові концепції функціонування мас-медіа та визначено можливості ЗМІ як контрольного ресурсу громадянського суспільства в Україні. Проаналізовано шляхи підвищення соціальної відповідальності української преси. Досліджено проблеми доступу до інформації у контексті збереження права громадян України на приватне життя. Узагальнено існуючий досвід взаємодії органів влади та мас-медіа у контексті зміцнення інституцій громадянського суспільства. Визначено перспективи використання новітніх інформаційно-комунікативних технологій у контексті підвищення ефективності державної інформаційної політики. Запропоновано напрями удосконалення механізмів взаємодії органів влади та ЗМІ як інституту громадянського суспільства.

  Скачати повний текст

Здійснено загальнотеоретичні дослідження проблеми співвідношення та поєднання умов і принципів соціальної та правової держави у межах єдиної концепції державно-правового будівництва, взаємозв'язку та взаємодії з громадянським суспільством. Розкрито суть понять та розглянуто ознаки правової та соціальної держави. Проаналізовано зміст моделей соціальної держави. Визначено систему факторів, що зумовлюють специфіку формування соціальної правової державності у різних країнах світу.

  Скачати повний текст

Проведено комплексний аналіз моделі правової держави в історико-правовому, теоретико-правовому та нормативно-правовому аспектах, розглянуто сучасні проблеми її практичної реалізації у конституційно-правовій практиці зарубіжних держав та України. Вперше виділено три базові складові дослідження феномену праводержавності та запропоновано шляхи взаємоузгодження різних теоретико-методологічних підходів щодо формування концепту правової держави в сучасній юридичній науці. Розроблено загальну класифікаційну модель методів дослідження правової держави, розкрито зміст застосованих у сучасній юридичній науці формального та матеріального підходів щодо визначення сутності поняття правової держави. Здійснено порівняльний аналіз різних моделей правової держави, досліджено співвідношення процесів практичної реалізації моделей правової та демократичної держави. Визначено тенденції розвитку праводержавності за сучасних умов вітчизняного державотворення, розглянуто базові проблеми практичної реалізації моделі правової держави та запропоновано конкретні шляхи їх вирішення. Встановлено критерії визначення ефективності процесів формування праводержавності в Україні.

  Скачати повний текст

Визначено поняття правового закону, його суть, зміст та юридичні ознаки. Сформульовано принципи правового закону. Наголошено на особливому соціальному значенні нормативності правового закону, як регулюючої системи, за допомогою якої може бути досягнуто постійне відтворення у суспільному житті загальнолюдських цінностей та ідей. Сформульовано мету правового закону, яка полягає в реалізації об'єктивності права в суб'єктивну форму його вираження, адекватну суверенній волі всього народу та науково обгрунтованим началам. В контексті вимог Конституції України акцентовано увагу на взаємовпливі правового закону та держави, необхідності реалізації дії принципу верховенства права через підпорядкування держави положенням Конституції та правовим законам України. Запропоновано ієрархію правових законів за ознаками фундаментальності норм, ступенем розкриття конституційних принципів, повноти волевиявлення народу, особливості процедури прийняття та приналежності до національної системи законодавства.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено генезис та розвиток ідеї прав людини від її зародження за доби Ренесансу та Реформації (XV - XVI ст.) до її змістовного політико-правового оформлення в міжнародних актах XX ст. Розроблено розуміння людини як основи модерного політико-правового комплексу, тобто сукупності визначальних політико-правових ідей, норм та імперативів, що легітимують соціальні порядки. Проаналізовано світоглядні передумови формування ідеї прав людини, виокремлено етапи її еволюції та відповідні трансформації змісту. Розкрито спрямованість та особливості головних ліній опановування концепту невід'ємних людських прав. Визначено місце та роль концепту прав людини у становленні новоєвропейського громадянського суспільства, їх перетворення на універсальну політико-правову засаду життя сучасного людства. Доведено, що права людини зберігають потенціал інтерсуб'єктивної єдності людства, але їх майбутнє вирішальним чином залежить від розв'язання фундаментальних проблем, що виникають у процесі глобалізації.

  Скачати повний текст

Здійснено системний аналіз змістових, структурних і функціональних характеристик інститутів громадянського суспільства як правового явища, обгрунтовано можливості його методологічного застосування в юридичній теорії, науковому пізнанні, гносеології, дослідженні процесів структурування, функціонування та розвитку громадянського суспільства та правової держави. Уточнено зміст фундаментального поняття "інститут громадянського суспільства", зроблено спробу розкрити його концептуальну сутність. Визначено особливості реалізації даної концепції у правовому та політичному розвитку українського суспільства. На підставі аналізу інститутів громадянського суспільства визначено основні риси, правові засади та механізми побудови суспільства, в якому суспільно-державне життя є продуктом вільної громадянсько-правової спілки людей і перебуває під їх свідомим контролем.

  Скачати повний текст

З'ясовано природу легітимаційно-договірної теорії держави та права. Виявлено суть деліберативної демократії, нових "поділу влад", типу "громадськості" та підходу до тлумачення феномену громадського суспільства. Розкрито космополітичний характер демократичного громадянства як основного інституту права ЄС. Проаналізовано зміст основних прав і свобод українського громадянина в контексті вимог Ради Європи та ЄС. Розкрито принципи, форми та методи діяльності українських державних інституцій з охорони основних прав і свобод людини і громадянина, розглянуто проблеми оптимізації правоохоронної діяльності та міжнародного співробітництва у галузі захисту прав людини та основних свобод.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено проблематику взаємовідносин громадських організацій і держави за умов формування громадянського суспільства в Україні. Розкрито суть поняття "громадянське суспільства" та співвідношення його з державою. Наведено визначення поняття "громадська організація". Установлено характерні особливості громадських організацій, завдання та роль, яку вони виконують у суспільстві. Наведено класифікацію громадянських організацій за різноманітними критеріями, принципи їх діяльності. Увагу приділено аналізу стану державного регулювання створення та діяльності громадських організацій в Україні. Визначено межі втручання держави у їх функціонування в громадянському суспільстві. Розглянуто особливості взаємовідносин держави з окремими видами громадських організацій в Україні. На підставі аналізу результатів теоретичних і практичних досліджень, грунтуючись на нормах чинного законодавства, сформульовано шляхи вдосконалення правового регулювання створення та діяльності громадських організацій і оптимізації процесу формування громадянського суспільства в Україні.

  Скачати повний текст

Досліджено теоретико-методологічні засади демократизації процесу вироблення державної політики, роль організацій громадянського суспільства як суб'єктів цього процесу. Здійснено аналіз теоретико-методологічних підходів до вивчення вироблення державної політики та місця в ньому організацій громадянського суспільства. Охарактеризовано основні ознаки, специфіку даних організацій як соціально-політичних інститутів. Розкрито зміст і характер їх участі у процесі вироблення суспільної політики. Проаналізовано європейську практику залучення інституцій громадянського суспільства до ухвалення рішень. Запропоновано підходи до демократизації процесу підготовки й ухвалення рішень органами державної влади в Україні у процесі вироблення суспільної політики.

  Скачати повний текст

Проаналізовано особливості взаємодії політичних партій та органів місцевого самоврядування, визначено й обгрунтовано основні напрями та механізми її оптимізації за умов формування громадянського суспільства в Україні. На підставі використання системного підходу досліджено процеси інституціоналізації органів місцевого самоврядування та їх взаємодії з суб'єктами громадянського суспільства як механізму державного управління. Вивчено й узагальнено позитивний досвід співпраці державної влади та політичних партій на всіх рівнях державного управління та в місцевому самоврядуванні країн розвиненої демократії й постсоціалістичних держав Європи, визначено напрями його впровадження в Україні. Обгрунтовано теоретико-методологічні підходи та наведено практичні рекомендації щодо організації механізмів взаємодії політичних партій та органів місцевого самоврядування у процесі становлення громадянського суспільства в Україні.

  Скачати повний текст

Здійснено теоретичний аналіз правової спадщини І.І. Петрункевича. Вперше системно викладено погляди діяча на державу та право, запропоновано періодизацію основних етапів його громадської та політичної діяльності. Визначено методологічні підходи І.І. Петрункевича до проблем держави та права, які грунтуються на природно-правовій теорії в її оновленому варіанті початку XX ст., за яким права людини не є застиглими, а еволюціонують разом із розвитком суспільства. Досліджено його погляди на форму держави, співвідношення деражави та права, держави й особистих прав і свобод, а також погляди на організацію конституційної юстиції. Досліджено модель організації місцевого самоврядування, запропоновану І.І. Петрункевичем, шляхи правового вирішення національного питання. З'ясовано співвідношення державно-правових поглядів діяча з поглядами його сучасників. Встановлено ступінь співзвучності його ідей нашому часу.

  Скачати повний текст

Досліджено категорію "влада" як об'єкта дослідження правової науки, встановлено сутнісно-функціональні засади політичної влади та вивчено питання її легітимації як умови визнання та забезпечення дієвості. Надано характеристику держави як суб'єкта владних відносин, визначено межі та структуру державної влади, виокремлено поняття, зміст і різновиди функцій державної влади. В процесі дослідження політичної та державної влади конкретизовано визначення понять "політична влада", "функції політичної влади", "легітимація політичної влади", "функції державної влади". Охарактеризовано природу та сутність політичної влади, критерії легітимності влади, межі проведення державної влади. Запропоновано інтерпретацію комплексного аналізу місця держави в політичній системі суспільства та визначено зміст спільних і відмінних ознак політичної та державної влади, а також обгрунтовано тенденції та перспективи розвитку політичної і державної влади в Україні.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано суть правового регулювання, що практично виявляється на суспільному рівні шляхом правового закріплення державного та суспільного ладу, а також суб'єктному рівні, що визначає природу суспільно-структурованих інтересів, та індивідуальному рівні, який є шляхом закріплення та реалізації прав і свобод. Визначено межі правової сфери, які характеризують можливості правового впливу. Доповнено структуру предмету правового регулювання елементами: реальна поведінка суб'єктів права; реалізація права без правовідносин; характер зв'язків між суб'єктами. Визначено три рівні прояву предмету правового регулювання: гносеологічного, наукового та функціонального. Охарактеризовано ефективність сучасного законодавства як поєднання статистичного, динамічного та евристичного аспектів ефективності. Обгрунтовано значення стимулів та заохочень як комплексних засобів досягнення мети правового регулювання. Визначено ступінь залежності ефективності правового регулювання від факторів: особисті та суспільні інтереси, рівень демократичності владних інститутів, соціальна корисність норми та інтенсифікація правового впливу. Запропоновано характеристику методу правового регулювання як системи взаємодіючих способів впливу на суспільні відносини - зобов'язань, заборон, дозволів, заохочень та рекомендацій.

  Скачати повний текст