Описано результати аналітичного огляду провідних наукових електронних бібліотек (ЕБ), розташованих в мережі Інтернету. Запропоновано каталог досліджених бібліотек та узагальнені моделі їх інформаційних ресурсів і сервісів, які можна розглядати як основу для проектування та розробки конкретних ЕБ.

Розглянуто підхід до інтеграції електронних бібліотек на базі технології ініціативи відкритих архівів, а саме за допомогою протоколу ОАІ-РМН. Описано досвід побудови інтегрованих бібліотечних систем, а також інструменти для їх реалізації.

Запропоновано підхід до побудови характеристик виміру якості наукової електронної бібліотеки. Якість розуміється як композиція структурної якості (СЯ), функціональної якості, якості інформаційного фонду та користувальної якості. Наведено приклад визначення характеристик СЯ.

Розглянуто предметні онтології (класифікації), що застосовуються у середовищі цифрових бібліотек. На прикладі комп'ютерної системи класифікації ACM наведено можливі варіанти представлення на базі сімейства стандартів W3C у форматі XML, RDFS, OWL. Описано досвід роботи відображення бібліотечних предметних класифікацій за допомогою інструментів онтологій, з метою вирішення задач інтероперабельності.

Рассмотрены основные возможности и особенности DSpace как свободно распространяемой системы построения электронных научных библиотек. Описан опыт построения многоязычной электронной библиотеки на ее основе.

Розглянуто деякі підходи та проблематику побудови сервіс-орієнтованої електронної бібліотеки, де доступ здійснюватиметься на динамічній основі. Для цього запропоновано використовувати композицію веб-сервісів. Зокрема Консорціум W3C для композиції веб-сервісів рекомендує використовувати мову OWL-S, призначену для опису онтології обслуговування, яка покривається веб-сервісами. Представлено ідею планування на базі ціле-орієнтованої парадигми для вирішення задач користувача.

Проведен сравнительный анализ основных функциональных возможностей и особенностей систем DSpace и EPrints как наиболее популярных свободно распространяемых систем построения электронных библиотек. Описан опыт построения многоязычных электронных библиотек на их основе. Особое внимание уделено проблемам локализации, совместимости внешних форматов и удобству использования данных систем.

Розглянуто функціональні можливості сучасних систем електронних бібліотек. Наведено приклади функціональних можливостей найбільш поширених систем - EPrints, DSpace, Fedora, CDSware.

Рассмотрена задача создания моделей электронных библиотек (ЭБ). Обсуждены некоторые известные связанные проекты - CIDOC CRM, FRBR, FRBRoo, DELOS DLRM и 5S. Исследование может быть положено в основу создания собственной оригинальной модели ЭБ, которая должна по возможности использовать их сильные стороны и избежать имеющиеся недостатки.

Чинна нормативно-правова база, що регулює електронний документообіг в Україні, не регламентує повний життєвий цикл електронних документів, зокрема оцінювання відповідності електронних документів вимогам архівних електронних документів. Мета роботи - деталізація алгоритму валідації архівних електронних документів за допомогою стенда. Обгрунтовано потребу створення стенда валідації архівних електронних документів та розглянуто принципи його роботи. Стенд валідації архівних електронних документів із відповідними національними стандартами формату архівних електронних документів є основою створення підсистеми керування архівними електронними правомочними й достовірними фондами, що забезпечать довічне збереження.

Розглянуто проблеми побудови сервіс-орієнтованих Веб-додатків реального часу. Зокрема для прогнозування часу виконання високонавантажених додатків, за умови стаціонарності навантаження, запропононовано використовувати модель Ерланга з чергою нескінченної довжини, а також новий алгоритм адаптивного прогнозування часу виконання. Як практичну реалізацію, апробовано пропозиції на системі виконання виводу класифікації онтологій, та планування часу виконання.