|
| | |
I-е прибавление к путеводителю Киев и его окрестности (1882) адреса матеріалу: http://irbis-nbuv.gov.ua/dlib/item/0000112
| |
Ч. 2
Опис документа: I-е прибавление к путеводителю "Киев и его окрестности" : улицы, домовладельцы и номера их домов во всех восьми частях города Киева с его предместьями (по сведениям, собранным Киевской городской полицией) / уклад Н. Тарановский. – Киев: Тип. И. и А. Давиденко, собств. дом, 1882. – 137 с.; 12*. Опис подано сучасною орфографією. |
Книга складається з восьми розділів, заголовки яких відповідають назвам територіальних частин Києва. Кожен розділ вміщуює назви вулиць, прізвища власників будинків. На початку видання міститься алфавітний покажчик до розділів. Книга "кишенькового" розміру. Оригінал назви: I-е прибавленіе къ путеводителю "Кіевъ и его окрестности" улицы, домовладельцы и нумера ихъ домовъ во всехъ восьми частяхъ города Киева съ его предместьями (по сведеніямъ, собраннымъ Кіевскою городскою полиціею) Тарановский, Н. ( уклад.)
|
Альбом № 14. Навчальні малюнки учнів іконописної та малярської майстерні Києво-Печерської лаври (XVIII ст.) адреса матеріалу: http://irbis-nbuv.gov.ua/dlib/item/0000031
| |
Переглянути альбом
Опис документа: ІР НБУВ. Ф. 229, од. зб. 14 Альбом № 14. Навчальні малюнки учнів іконописної та малярської майстерні Києво-Печерської лаври. XVIII ст. 110 арк. |
Колекція альбомів навчальних малюнків іконописної та малярської майстерні Києво-Печерської лаври XVIII ст. ("Кужбушки") ("куншти", "кунштбухи" від нім. Kunstbuch – мистецька книга, посібник з мистецтва) складається з колекції альбомів ХVІІІ ст. з навчальними малюнками учнів і наставників іконописної та малярської майстерні Києво-Печерської лаври, одного з найстаріших художніх закладів Східної Європи, а також альбомів із зразками західноєвропейських гравюр ХVІ–ХVІІІ ст. Серед малюнків чимало портретів визначних церковних і політичних діячів того часу, студії на релігійні та міфологічні сюжети, пейзажі та орнаментальні проекти, жанрові сценки, вправи з анатомії, серед яких є багато датованих та підписаних учителями й учнями. Кужбушки – важливе джерело для дослідження історичного розвитку станкового і монументального живопису в Україні, свідчення художніх та культурних зв’язків із західноєвропейським мистецтвом та унікальний пам’ятник художньої культури як України, так і східного слов’янства ХVІІІ ст. загалом.
|
Апостол (1574) адреса матеріалу: http://irbis-nbuv.gov.ua/dlib/item/0000021
| |
Переглянути документ
Опис документа: Апостол . – Львів: Друкарня Івана Федорова, 1574. – [16], 264, [2] арк. : іл. ; 2°. |
Перша точно датована книга, надрукована в Україні. «Діяння та послання апостольські», або скорочено Апостол, належать до найпопулярніших богослужбових видань православної церкви. У виданні 1574 р. міститься післямова Івана Федорова, в якій викладена історія створення його друкарень у Москві, Заблудові та Львові.
|
Біблія (1581) адреса матеріалу: http://irbis-nbuv.gov.ua/dlib/item/0000036
| |
Ч. 1 Ч. 2
Опис документа: Біблія = Библіа, сиріч книгы Ветхаго и Новаго Завіта по язіку словенску / друкар Іван Федоров. – Острог: Друкарня К. К. Острозького; друк І. Федорова, 1581. – [8], 276, 180, 30, 56, 78 арк. : іл.; 2°. ЗІ № 13 ; Гусева № 83 ; ПБЗ № 24 ; БК № 438. |
Острозька Біблія 1581 р. – визначна пам’ятка книгодрукування в Україні, перше повне видання канонічного біблійного тексту церковнослов’янською мовою. Попередньо текст Біблії готувався до друку, звірявся та узгоджувався за різними списками, редагувався та доповнювався членами острозького літературно-видавничого осередку впродовж декількох років. Острозька Біблія служила зразком для перевидань біблійного тексту впродовж ХVІІ – ХVІІІ ст. Паралельна назва: Библіа, сиріч книгы Ветхаго и Новаго Завіта по язіку словенску Федоров, Іван (друкар)
|
Богогласник [з нотами] (1825) адреса матеріалу: http://irbis-nbuv.gov.ua/dlib/item/0000124
| Тип рерусу: | стародрук ноти |
| Країна: | Україна | Мова(и): | Українська |
| Назва(и): | БОГОГЛАСНИК [З НОТАМИ] | Автор(и): | Сієницький Валеріан (авт. передмови до 2 вид. (1805), "книг разсудитель") Андрієвський (№ 234) (піснетворець) Бардинський (№ 147) (піснетворець) Венедикт (№ 99) (піснетворець) Вольський, Іоан (№ 73, 84, 132) (піснетворець) Гешицький, Іоан (№ 49) (піснетворець) Димитрій (ієромонах) [св. Димитрій Ростовський] (№ 243) (піснетворець) Длонський, Лукаш (№ 215) (піснетворець) Достоєвський (№ 216) (піснетворець) «Законник Базиліан», псевдонім (№ 46, 119, 121, 123, 125, 147, 197, 230) (піснетворець) «Законник Товариства Іісусового», псевдонім (№ 19, 97, 211, 212) (піснетворець) Івашко, Грегор (183) (піснетворець) «Інок чину св. Василія Великого», псевдонім (№ 42, 110, 112, 115, 116, 117, 118, 120, 124, 126, 146, 180, 193, 199, 200) (піснетворець) Каспрович, нотаріус апостольський (№ 114) (піснетворець) Кульчицький, Яків (№ 169) (піснетворець) Левковський, Димитрій (№ 145, 149, 150, 155, 201) (піснетворець) Мастиборський, Іоан (№ 50, 141) (піснетворець) Мишковський (№ 162) (піснетворець) Моравський, Іоан (№ 55, 170) (піснетворець) Муравський, Іоанн (№ 43) (піснетворець) Пашковський (№ 48) (піснетворець) Тарнавський, Василій (№ 89, 185) (піснетворець)
| | Дата(и): | 1825 |
| Рубрики: | РелігіяМузика |
| Колекції: | Кириличні стародрукиУкраїнські стародрукиДрукарня Почаївського монастиряУкраїніка | Проект: | Europeana |
|
Переглянути документ
Опис документа: Богогласник [з нотами] : пісні благоговійния, праздником Господьским, Богородичним, і нарочитих святих чрез весь год приключающимся, к сімже нєкоторим чудотворним іконам служащия, таже разлічния покаянния і умилітелния содержащ / собран, по силі ісправлен, четирмі части опредєлен, типом і чертами мусикійскими напечатася і ізобразися ... тщанієм іноков чину С. Василія Великаго. – 3-е вид. – Почаїв: Друкарня Успенського монастиря, 1825. – [297] арк. : іл.; 4°. Рік видання та нумерацію аркушів в оригіналі подано кириличними літерами. Для запису нотного тексту використано київську нотацію (квадратна п'ятилінійна нотація). Текст –– церковнослов`янською, польською та латинською мовами. Літери кириличної абетки в бібл. описі замінено сучасними графемами. Друк здійснено способом набору. Збірник ілюстрований заставками, виконаними технікою гравюри на дереві, орнаментними і виливними прикрасами. На аркуші 2 передмова: "Ко благословенным Певцам и Слушателям песней". Оправа напівшкіряна (кінець ХХ ст., відділ реставрації НБУВ). |
Збірка духовних кантів і псалмів, поширена наприкінці XVIII - на початку ХІХ століття в Південно-Західній Україні і вперше надрукована в 1790 році. Перша антологія української паралітургійної творчості. Складається з трьох частин і містить 248 віршів з нотами, присвячених звеличенню Ісуса Христа, Богородиці, святих та ін. Сієницький, Валеріан (авт. передмови до 2 вид. (1805), "книг разсудитель") Андрієвський (№ 234) (піснетворець) Бардинський (№ 147) (піснетворець) Венедикт (№ 99) (піснетворець) Вольський, Іоан (№ 73, 84, 132) (піснетворець) Гешицький, Іоан (№ 49) (піснетворець) Димитрій (ієромонах) [св. Димитрій Ростовський] (№ 243) (піснетворець) Длонський, Лукаш (№ 215) (піснетворець) Достоєвський (№ 216) (піснетворець) «Законник Базиліан», псевдонім (№ 46, 119, 121, 123, 125, 147, 197, 230) (піснетворець) «Законник Товариства Іісусового», псевдонім (№ 19, 97, 211, 212) (піснетворець) Івашко, Грегор (183) (піснетворець) «Інок чину св. Василія Великого», псевдонім (№ 42, 110, 112, 115, 116, 117, 118, 120, 124, 126, 146, 180, 193, 199, 200) (піснетворець) Каспрович, нотаріус апостольський (№ 114) (піснетворець) Кульчицький, Яків (№ 169) (піснетворець) Левковський, Димитрій (№ 145, 149, 150, 155, 201) (піснетворець) Мастиборський, Іоан (№ 50, 141) (піснетворець) Мишковський (№ 162) (піснетворець) Моравський, Іоан (№ 55, 170) (піснетворець) Муравський, Іоанн (№ 43) (піснетворець) Пашковський (№ 48) (піснетворець) Тарнавський, Василій (№ 89, 185) (піснетворець)
|
Ведель А. Божественна літургія святого Іоанна Златоуста та 12 духовних хорових концертів (1796–1798) адреса матеріалу: http://irbis-nbuv.gov.ua/dlib/item/0000030
| |
Переглянути документ
Опис документа: ІР НБУВ. Ф. 301, од. зб. 326 п Ведель, Артем. Божественна літургія святого Іоанна Златоуста та 12 духовних хорових концертів. 1796–1798. 151 арк. Папір. В оправі. Білова партитура-автограф. |
Єдиний відомий нам автограф одного з видатних українських композиторів Артемія Веделя. Містить 6 номерів Літургії св. Іоанна Златоуста, 12 духовних концертів та тріо з хором.
|
Євангеліє апракос повний (Оршанське Євангеліє) (XIII ст.) адреса матеріалу: http://irbis-nbuv.gov.ua/dlib/item/0000026
| |
Переглянути документ
Опис документа: ІР НБУВ. Ф. 301, од. зб. 555 п. Євангеліє апракос повний (Оршанське Євангеліє). XIII ст. 142 арк. 4°. Устав др. пол. XIII ст. Церковнослов’янська мова. Пергамен. Оправа збереглася частково. |
Євангеліє створено імовірно у Полоцьку. Це одна з найдавніших пам’яток кириличної писемності слов’янських народів і водночас один з найдавніших щедро ілюстрованих білоруських рукописів: євангеліє містить дві багатокольорові із позолотою мініатюри в аркуш із зображеннями євангелістів Луки (арк. 42 зв.) і Матвія (арк. 123 зв.). Мініатюри відображають розвиток візантійського ранньопалеологівського стилю в старобілоруському мистецтві, їхні образи відрізняються життєвістю рис і мажорним колоритом. Дві заставки і 310 ініціалів виконано в рслинно-геометричному та тератологічному стилях, близьких до стилю декору білоруських рукописів (Полоцьке Євангеліє ХІІІ ст. та ін.). Це одна з найдавніших пам’яток кириличної писемності слов’янських народів. Від оправи збереглася дубова дошка, розколота навпіл вздовж, з трьома мідними жуковинами. Рукопис містить читання на весь рік, без початку (втрачено перші 25 арк.), починається з читань в суботу 7-го тижня після Великодня. Після основної частини вміщено місяцеслов і недільні ранкові євангелія. Рукопис було знайдено серед речей, викинутих з монастирів м. Орші (сучасна Білорусь) наполеонівськими військами в 1812 р. У музей Київської духовної академії він поступив від поміщика І. С. Меленевського у 1874 р.
|
Євангеліє тетр (Київське Євангеліє) (ХV ст.) адреса матеріалу: http://irbis-nbuv.gov.ua/dlib/item/0000027
| |
Переглянути документ
Опис документа: ІР НБУВ. Ф. 308, од. зб. 48 п Євангеліє тетр (Київське Євангеліє). ХV ст. 323 арк. 2°. Півустав. Церковнослов’янська мова української ред. Оздоблення. В оправі. |
Як свідчить один з історичних написів, рукопис є списком Євангелія 1411 р., написаний ченцем Макарієм у Пустинно-Миколаївcькому монастирі в м. Києві за наказом ченця Іони Болакирева. Це один з небагатьох київських рукописів XV ст., в яких вказано місце створення. Євангеліє відоме як палеографічний зразок «молодшого» півуставу в Україні. Дві заставки простої композиції, а також заголовки та ініціали виконано темно-коричневим чорнилом і циноброю. Рукопис було реставровано та взято в оправу у першій чверті XVI ст.; оправу поновлювали, імовірно, у 1721 р.: на звороті верхньої кришки позначено дату 4 червня 1721 р. За змістом це четвероєвангеліє з місяцесловом та покажчиками читань. У XIX ст. рукопис був відомий у наукових колах як Євангеліє 1411 р. У рукописі було 4 історичні написи, 2 з яких містилися на втрачених аркушах (1, 324). Останні відомі лише за публікаціями дослідників Н. В. Геппенера та І. І. Срезневського, в них засвідчено імена писця і замовника рукопису, з якого було виконано список (запис 20 червня 1411 р., арк. 324), та відомості про внесок в монастир якогось князя (запис 23 березня 1427 р., арк. 1). Два інші написи, які збереглися – про грошовий внесок у монастир (арк. 323) та запис палітурника із зазначенням дати 4 червня 1721 р. на звороті верхньої кришки оправи.
|
Киев и Университет Св. Владимира при Императоре Николае I. 1825-1855 (1896) адреса матеріалу: http://irbis-nbuv.gov.ua/dlib/item/0000113
| |
Ч. 2
Опис документа: Киев и Университет Св. Владимира при Императоре Николае I. 1825-1855 / ред. Ф. Фортинский. – Киев: издание университета Св. Владимира, 1896. – 100 с. : 16 светопечатями и 2 цинкографиями; 6*. Опис подано сучасною орфографією. |
Видання високої якості з фотоілюстраціями. Текст кожної сторінки вміщено у кольорову рамку, що створена за допомогою рослинного та стрічкового елементів. Над верхньою частиною рамки міститься герб Російської Імперії. Над нижньою - зображення Св. Володимира. Видання містить матеріали з історії Києва до правління імператора Миколи І та за часів його царювання: про стан народної освіти, заклади та відкриття університету, опис губерній київського навчального округу. Оригінал назви: Кіевъ и Университетъ Св. Владиміра при Императоре Николае I. 1825-1855 Фортинский, Ф. (ред.)
|
Київські глаголичні листки (IX - X ст.) адреса матеріалу: http://irbis-nbuv.gov.ua/dlib/item/0000039
| |
Переглянути документ
Опис документа: ІР НБУВ. Ф. 301, од. зб. 328 п Київські глаголичні листки . IX - X ст. 7 арк. 8°. Глаголиця. Давньослов’янська мова. Чорнило. Пергамен 8°. |
Уривок з латинського місалу (Sacramentarium), інша назва – Київській місал. Писано трьома почерками. Містять читання з Послання апостола Павла до римлян (ХІІІ, 11-14; XIV, 1-4), молитву до Пресвятої Діви зі служби Благовіщенню, різні молитви з меси тощо. Одна з найдавніших пам’яток давньослов’янської писемності, має непересічне естетичне та лінгвістичне значення для світової культури. Листки було подаровано Київській духовній академії її колишнім вихованцем архімандритом Антоніном Капустіним, керівником Руської православної місії в Єрусалимі, який знайшов їх в монастирі св. Катерини на Синаї. На оправі рукопису – дарчий напис о. Антоніна: "В библиотеку КДА. Иерусалим. 1872 г.".
|
Котляревський І. П. Енеида на малороссійскій язык перелицїованная И. Котляревским (1798) адреса матеріалу: http://irbis-nbuv.gov.ua/dlib/item/0000037
| |
Переглянути документ
Опис документа: Котляревський, Іван Петрович. Енеида на малороссійскій язык перелицїованная И. Котляревским / І. П. Котляревський. – Санкт-Петербург: Иждивеніем М. Парпуры, 1798. – 176 c. На обкл. назва: Малороссійская Енеида в трех частях: С пріобщеніем значенія Малороссійских слов как содержащихся в оной, так и весьма многих других. |
Перший друкований твір нової української літератури, написаний народною мовою, який на матеріалі суспільного життя України 2-ї пол. 18 ст. представив світові український народ – з його історією, мовою, звичаями, віруваннями, традиційним побутом, етичними й естетичними поглядами – при збереженні фабульно-сюжетної основи античної «Енеїди» Вергілія. Книга мала величезний успіх серед сучасників і привела до витіснення старої книжної мови новою українською народною мовою.
|
Лаборд [Choix de chansons mises en musique] ([1773]) адреса матеріалу: http://irbis-nbuv.gov.ua/dlib/item/0000111
| |
Ч. 2
Опис документа: Лаборд, Бенджамен де (1734–1794). [Choix de chansons mises en musique] / [Jean Benjamin de La Borde]. – [Paris]: [Chez de Lormel, imprimeur de l'Académie royale de musique rue du Foin Saint Jacques], [1773]. – Гравюра. – 150 с. : il. [V. 3]. |
Одне з найкрасивіших гравірованих видань XVIII ст (текст, ноти, ілюстрації). Малюнки до гравюр були здійснені відомими французськими художниками XVIII ст. , ноти також надруковані способом гравірування.
|
Лаборд [Choix de chansons mises en musique] ([1773]) адреса матеріалу: http://irbis-nbuv.gov.ua/dlib/item/0000110
| |
Ч. 2
Опис документа: Лаборд, Бенджамен де (1734–1794). [Choix de chansons mises en musique] / [Jean Benjamin de La Borde]. – [Paris]: [Chez de Lormel, imprimeur de l'Académie royale de musique rue du Foin Saint Jacques], [1773]. – Гравюра. – 150 с. : il. [V. 4]. |
Одне з найкрасивіших гравірованих видань XVIII ст. (текст, ноти, ілюстрації). Малюнки до гравюр були здійснені відомими французськими художниками XVIII ст. , ноти також надруковані способом гравірування.
|
Описание коллекции народных писанок (1899) адреса матеріалу: http://irbis-nbuv.gov.ua/dlib/item/0000122
| |
Переглянути документ
Опис документа: Описание коллекции народных писанок : с альбомом из 33 хромолитографированных и 12 черных таблиц (всего 2219 рисунков) / составил С. К. Кульжинский. – Москва: Поставщик Высочайшего Двора Т-во Скоропечатни А. А. Левенсон, 1899. – 177 с. : ил.; 345Х270Х30. – (Лубенский музей Е. Н. Скаржинской. Этнографический отдел). Вып. 1. - 1899. |
В альбомі, виданому Лубенським Музеєм Скаржинської в Москві 1899 р. подано історико-етнографічний нарис про писанкарське мистецтво в Малоросії, вміщено 33 кольорових та 12 чорнобілих таблиць, які містять 2219 якісно виготовлених малюнків писанок. Видання містить каталог та систематичний список з ґрунтовним описом народних писанок з колекції музею з 17 губерній і областей тогочасної Російської імперії. Кулжинский, С. К. (сост.)
|
Пінкас релігійної школи Талмуд-Тора містечка Копичинці (Східна Галичина, Україна) (1873–1889) адреса матеріалу: http://irbis-nbuv.gov.ua/dlib/item/0000032
| |
Переглянути документ
Опис документа: ІР НБУВ. Ф. 321, од. зб. 44 Пінкас релігійної школи "Талмуд-Тора" містечка Копичинці (Східна Галичина, Україна) = פנקס של החבורה תלמוד-תורה. 1873–1889. містечко Копичинці 8 арк. 8 аркушів. 370 х 240 мм. Оригінал, рукопис, чорнила, гуаш. |
Пінкас (Записна книга) релігійної школи «Талмуд-Тора» містечка Копичинці (регіон Східної Галичини, Україна), листи декоровані, репрезентує діяльність релігійної школи упродовж часу ведення пінкасу. Складається з традиційних розділів: титульний аркуш, другий титул, благословіння, статут, список членів товариства, щоденникові записи про діяльність «Талмуд-Тори». Всі аркуші пінкасу багато декоровані у традиційній для такого роду єврейських документів манері. Титульні аркуші оздоблені у вигляді порталу із зображеннями архітектурних елементів, рослинного та зооморфного орнаменту. Окремі сторінки оздоблені зодіакальним циклом, віньєтками, картушами тощо. Пінкас «Талмуд-Тори» до фондів НБУВ потрапив із відомої колекції Єврейського музею в Петрограді-Ленінграді, куди надійшов з колекції С.А. Ан-ського. На зворотах аркушів рукою Ан-ського є записи розмірів зображень та розкладки кольорів, підготовка до публікації документа у «Альбоме еврейской художественной старины» (1918). Частково оздоблені листи пінкаса були опубліковані у виданнях: - Эфрос А. Лампа Аладина // Еврейский мир: Лит. сб. – М.: Еврейский мир, 1918. – Кн.-1. – С. 297 – 310; - Semyon An-sky The Jewish Artistic Heritage: An Album. – M.: “RA”, 1994. - 127 p., ill.; - Канцедикас А., Сергеева И. Альбом еврейской художественной старины Семена Ан-ского. – М.: Мосты культуры, 2001. – 344 с., илл. Копія 2-го титульного аркуша пінкасу із підписом рукою С. Ан-ського «Из пинкаса «Талмуд-Торы», Копычинцы, виконана художником Соломоном Юдовіним, зберігається у відділі графіки Музею Ізраїлю (колекція Соломона Юдовіна). Фотографії титульних аркушів, виконані С. Юдовіним у 1920-ті роки, зберігаються в Архіві історії єврейського народу (Єрусалим, Ізраїль). Паралельна назва: פנקס של החבורה תלמוד-תורה
|
Путеводитель. Киев и его окрестности с топографическим планом и видами Киева (1884) адреса матеріалу: http://irbis-nbuv.gov.ua/dlib/item/0000114
| |
Ч. 2
Опис документа: Путеводитель. Киев и его окрестности с топографическим планом и видами Киева / уклад. Н. Тарановский. – Киев: Типография штаба Киевского военного округа, 1884. – 138 c. Опис подано сучасною орфографією. Т. 2 Печерская Лавра и к ней главнейшие пути через город Киев : прибавление к путеводителю "Киев и его окрестности" / уклад. Н. Тарановский. - 1883. - 179 с. |
Книга містить опис давнього Києва, його церков, печер, урочищ, санітарного стану та благоустрою. Видання призначалося як для гостей міста, так і для місцевих мешканців, що бажають краще пізнати своє місто. Тарановский, Н. (уклад.)
|
Служебник і Требник Петра Могили (1632) адреса матеріалу: http://irbis-nbuv.gov.ua/dlib/item/0000029
| |
Ч. 1 Ч. 2
Опис документа: ІР НБУВ. Ф. 312, од. зб. 60 Служебник і Требник Петра Могили. 1632. 269 арк. 2°. Український устав з елементами півуставу; півустав. Церковнослов’янська мова української ред. Оздоблення. В оправі. |
Рукопис посідає особливе місце серед ілюстрованих українських рукописів. Він має титульний аркуш, що є характерним для західноєвропейської традиції. В ньому вказані імена замовника Івана Боярського – вихідця з української шляхетної родини, та писця Лаврентія Яцковича. Згодом рукопис потрапив до Петра Могили, про нього як про власника книги свідчить власницький запис з його ім'ям на початку рукопису та герб Могили, відтиснутий на верхній дошці оправи. Книгу щедро ілюстровано акварельними малюнками, виконаними в стилі, що своєрідно поєднує традиції мистецьких культур православного Сходу і католицього Заходу. Зокрема, її прикрашають три мініатюри із зображеннями святителів Іоанна Златоуста, Василія Великого та Григорія Богослова. На думку дослідників, в образі Іоанна Златоуста художник зобразив власне Петра Могилу.
|
Шевченко Т. Г. Букварь южнорусский (1861) адреса матеріалу: http://irbis-nbuv.gov.ua/dlib/item/0000108
| |
Переглянути документ
Опис документа: Шевченко, Тарас Григорович. Букварь южнорусский / Составил Т. Г. Шевченко. – С.-Петербург: печат. Гогенфельдена и Ко, 1861. – 24 с. : ил. |
Остання прижиттєва книжка Т. Г. Шевченка, видана коштом автора для початкового навчання грамоти дорослих українців рідною мовою в безкоштовних недільних школах. Буквар містить абетку друкованих і рукописних літер, традиційні тексти для читання по складах, власні переспіви окремих Псалмів Давидових, п’ять щоденних молитов, цифри й таблицю множення. Другу половину книжки займають думи про Олексія Поповича, про Марусю Богуславку, а також 13 народних прислів'їв. Посібник поет уклав восени 1860 г., наприкінці грудня він був надрукований тиражем 10 000 примірників, хоча на обкладинці час видання позначено наступним роком.
|
Шевченко Т. Г. Кобзарь (1840) адреса матеріалу: http://irbis-nbuv.gov.ua/dlib/item/0000038
| |
Переглянути документ
Опис документа: Шевченко, Тарас Григорович. Кобзарь / Т. Шевченка. – Санкт-Петербург: В типографии Е. Фишера, 1840. – 114 с. : 1 іл. |
Перше прижиттєве видання збірки поезій класика української літератури Тараса Григоровича Шевченка посідає одне із головних місць серед національних духовних скарбів українського народу. Збірник містить 8 поезій: Думи мої, думи мої; Перебендя; Катерина; Тополя; Думка; До Основьяненка; Іван Підкова; Тарасова ніч. Книгу прикрашає офорт В. І. Штернберга «Кобзар з поводирем». Завдяки виходу збірки і самого Т. Г. Шевченка почали називати Кобзарем «Кобзар» (з різним складом творів Т. Г. Шевченка, з різним художнім оформленням) видавався неодноразово величезними накладами. Проте найціннішим і найрідкіснішим є, безумовно, скромне перше видання 1840 р.
|
Шевченко Т. Г. Кобзарь (1860) адреса матеріалу: http://irbis-nbuv.gov.ua/dlib/item/0000107
| |
Ч. 2
Опис документа: Шевченко, Тарас Григорович. Кобзарь / Тараса Шевченка; Коштом Платона Семеренка. – С. Петербург: В друкарні П. А. Куліша, 1860. – 245 с. |
Третє прижиттєве видання, надруковане на кошти Платона Симиренка – відомого цукрозаводчика та мецената, що виділив для друку книжки 1100 рублів. Книга вийшла тиражем 6050 примірників у друкарні Пантелеймона Куліша. Містить портрет Тараса Шевченка і присвяту Марку Вовчкові. Кобзар 1860 р. значно повніший порівняно з попередніми – включає 17 окремих поетичних творів автора.
|
| |
|
|