Переглянути документ   

Опис документа:

Шевченко, Тарас Григорович.

Чигиринський кобзарь и Гайдамакы : Две поэмы на малороссийском языке / Т. Г. Шевченка. – Санктпетербург: В типографии Х. Гинце, 1844. – 74, [2], 131 с. : іл.

Передрук з незначними змінами творів «Кобзаря» Т. Г. Шевченка 1840 р., разом з якими зброшуровано нерозпродані примірники поеми «Гайдамаки» 1841 р. Основою історичного сюжету поеми, на тлі якого розгортаються долі героїв, стали події народного повстання на Правобережній Україні у 1768 р., знаного під назвою Коліївщини, учасники якого й звалися гайдамаками.

 Переглянути документ   

Опис документа:

Шевченко, Тарас Григорович.

Тополя : Баллада / Тараса Шевченка. – Петербург: В друкарні П. А. Куліша, 1860. – 13 с.

Рання романтична поема (балада) Т. Г. Шевченка, наскрізь пройнята народнопісенними образами і мотивами. В основі твору - народна легенда про перетворення жінки в тополю.

 Переглянути документ   

Опис документа:

Шевченко, Тарас Григорович.

Тарасова ніч : Поэма / Тараса Шевченка. – Петербург: В друкарні П. А. Куліша, 1860. – 9 с.

Перше видання поеми, написаної Т.Г.Шевченком у 1838 р. Один із найяскравіших поетичних творів Т. Шевченка, що оспівує героїчне минуле українського народу. Сюжетною основою поеми стала історична подія - розгром повсталими козаками на чолі з Тарасом Трясилом польського війська під Переяславом 25 травня 1630 р., яка одержала назву «Тарасова ніч».

 Переглянути документ   

Опис документа:

Шевченко, Тарас Григорович.

Псалми Давидови / Переложив по-нашому Тарас Шевченко. – Петербург: В друкарні П. А. Куліша, 1860. – 13 с.

Перше видання циклу з десяти віршів, що є переспівами віршів з Псалтиря - однієї з книг Старого Завіту, авторство якої приписується царю Давиду. Обрані автором Псалми містили мотиви та образи, співзвучні його прагненням донести до читачів свою любов до вітчизни, вболівання за щасливу долю рідного народу, ненависть до його гнобителів. Релігійна форма псалмів дала можливість поету втілити в поетичних словах думки, які суворо переслідувала цензура.

 Переглянути документ   

Опис документа:

Шевченко, Тарас Григорович.

Наймичка : Поэма / Тараса Шевченка. – Петербург: В друкарні П. А. Куліша, 1860. – 29 с.

Перше видання соціально-побутової поеми «Наймичка» – одного із найпроникливіших творів Тараса Шевченка. Поет по-новому осмислив долю жінки-покритки, вивів на передній план її материнські почуття та самопожертву заради дитини. Близька до народної творчості поема відрізняється яскравим змалюванням селянського побуту, народних обрядів і звичаїв.

 Переглянути документ   

Опис документа:

Шевченко, Тарас Григорович.

Кобзарь / Т. Шевченка. – Санкт-Петербург: В типографии Е. Фишера, 1840. – 114 с. : 1 іл.

Перше прижиттєве видання збірки поезій класика української літератури Тараса Григоровича Шевченка посідає одне із головних місць серед національних духовних скарбів українського народу. Збірник містить 8 поезій: Думи мої, думи мої; Перебендя; Катерина; Тополя; Думка; До Основьяненка; Іван Підкова; Тарасова ніч. Книгу прикрашає офорт В. І. Штернберга «Кобзар з поводирем». Завдяки виходу збірки і самого Т. Г. Шевченка почали називати Кобзарем

«Кобзар» (з різним складом творів Т. Г. Шевченка, з різним художнім оформленням) видавався неодноразово величезними накладами. Проте найціннішим і найрідкіснішим є, безумовно, скромне перше видання 1840 р.

 Ч. 2   

Опис документа:

Шевченко, Тарас Григорович.

Кобзарь / Тараса Шевченка; Коштом Платона Семеренка. – С. Петербург: В друкарні П. А. Куліша, 1860. – 245 с.

Третє прижиттєве видання, надруковане на кошти Платона Симиренка – відомого цукрозаводчика та мецената, що виділив для друку книжки 1100 рублів. Книга вийшла тиражем 6050 примірників у друкарні Пантелеймона Куліша. Містить портрет Тараса Шевченка і присвяту Марку Вовчкові. Кобзар 1860 р. значно повніший порівняно з попередніми – включає 17 окремих поетичних творів автора.

 Переглянути документ   

Опис документа:

Шевченко, Тарас Григорович.

Букварь южнорусский / Составил Т. Г. Шевченко. – С.-Петербург: печат. Гогенфельдена и Ко, 1861. – 24 с. : ил.

Остання прижиттєва книжка Т. Г. Шевченка, видана коштом автора для початкового навчання грамоти дорослих українців рідною мовою в безкоштовних недільних школах. Буквар містить абетку друкованих і рукописних літер, традиційні тексти для читання по складах, власні переспіви окремих Псалмів Давидових, п’ять щоденних молитов, цифри й таблицю множення. Другу половину книжки займають думи про Олексія Поповича, про Марусю Богуславку, а також 13 народних прислів'їв. Посібник поет уклав восени 1860 г., наприкінці грудня він був надрукований тиражем 10 000 примірників, хоча на обкладинці час видання позначено наступним роком.

 Ч. 1    Ч. 2   

Опис документа:

ІР НБУВ. Ф. 312, од. зб. 60

Служебник і Требник Петра Могили. 1632.
269 арк. 2°.

Український устав з елементами півуставу; півустав. Церковнослов’янська мова української ред. Оздоблення. В оправі.

Рукопис посідає особливе місце серед ілюстрованих українських рукописів. Він має титульний аркуш, що є характерним для західноєвропейської традиції. В ньому вказані імена замовника Івана Боярського – вихідця з української шляхетної родини, та писця Лаврентія Яцковича. Згодом рукопис потрапив до Петра Могили, про нього як про власника книги свідчить власницький запис з його ім'ям на початку рукопису та герб Могили, відтиснутий на верхній дошці оправи.

Книгу щедро ілюстровано акварельними малюнками, виконаними в стилі, що своєрідно поєднує традиції мистецьких культур православного Сходу і католицього Заходу. Зокрема, її прикрашають три мініатюри із зображеннями святителів Іоанна Златоуста, Василія Великого та Григорія Богослова. На думку дослідників, в образі Іоанна Златоуста художник зобразив власне Петра Могилу.

 Ч. 2   

Опис документа:

Путеводитель. Киев и его окрестности с топографическим планом и видами Киева / уклад. Н. Тарановский. – Киев: Типография штаба Киевского военного округа, 1884. – 138 c.

Опис подано сучасною орфографією.

Т. 2 Печерская Лавра и к ней главнейшие пути через город Киев : прибавление к путеводителю "Киев и его окрестности" / уклад. Н. Тарановский. - 1883. - 179 с.

Книга містить опис давнього Києва, його церков, печер, урочищ, санітарного стану та благоустрою. Видання призначалося як для гостей міста, так і для місцевих мешканців, що бажають краще пізнати своє місто.

Тарановский, Н. (уклад.)

 Переглянути документ   

Опис документа:

ІР НБУВ. Ф. 321, од. зб. 44

Пінкас релігійної школи "Талмуд-Тора" містечка Копичинці (Східна Галичина, Україна) = פנקס של החבורה תלמוד-תורה. 1873–1889. містечко Копичинці
8 арк.

8 аркушів. 370 х 240 мм. Оригінал, рукопис, чорнила, гуаш.

Пінкас (Записна книга) релігійної школи «Талмуд-Тора» містечка Копичинці (регіон Східної Галичини, Україна), листи декоровані, репрезентує діяльність релігійної школи упродовж часу ведення пінкасу. Складається з традиційних розділів: титульний аркуш, другий титул, благословіння, статут, список членів товариства, щоденникові записи про діяльність «Талмуд-Тори». Всі аркуші пінкасу багато декоровані у традиційній для такого роду єврейських документів манері. Титульні аркуші оздоблені у вигляді порталу із зображеннями архітектурних елементів, рослинного та зооморфного орнаменту. Окремі сторінки оздоблені зодіакальним циклом, віньєтками, картушами тощо. Пінкас «Талмуд-Тори» до фондів НБУВ потрапив із відомої колекції Єврейського музею в Петрограді-Ленінграді, куди надійшов з колекції С.А. Ан-ського. На зворотах аркушів рукою Ан-ського є записи розмірів зображень та розкладки кольорів, підготовка до публікації документа у «Альбоме еврейской художественной старины» (1918). Частково оздоблені листи пінкаса були опубліковані у виданнях: - Эфрос А. Лампа Аладина // Еврейский мир: Лит. сб. – М.: Еврейский мир, 1918. – Кн.-1. – С. 297 – 310; - Semyon An-sky The Jewish Artistic Heritage: An Album. – M.: “RA”, 1994. - 127 p., ill.; - Канцедикас А., Сергеева И. Альбом еврейской художественной старины Семена Ан-ского. – М.: Мосты культуры, 2001. – 344 с., илл. Копія 2-го титульного аркуша пінкасу із підписом рукою С. Ан-ського «Из пинкаса «Талмуд-Торы», Копычинцы, виконана художником Соломоном Юдовіним, зберігається у відділі графіки Музею Ізраїлю (колекція Соломона Юдовіна). Фотографії титульних аркушів, виконані С. Юдовіним у 1920-ті роки, зберігаються в Архіві історії єврейського народу (Єрусалим, Ізраїль).

Паралельна назва:

פנקס של החבורה תלמוד-תורה

 Переглянути документ   

Опис документа:

Описание коллекции народных писанок : с альбомом из 33 хромолитографированных и 12 черных таблиц (всего 2219 рисунков) / составил С. К. Кульжинский. – Москва: Поставщик Высочайшего Двора Т-во Скоропечатни А. А. Левенсон, 1899. – 177 с. : ил.; 345Х270Х30. – (Лубенский музей Е. Н. Скаржинской. Этнографический отдел).

Вып. 1. - 1899.

В альбомі, виданому Лубенським Музеєм Скаржинської в Москві 1899 р. подано історико-етнографічний нарис про писанкарське мистецтво в Малоросії, вміщено 33 кольорових та 12 чорнобілих таблиць, які містять 2219 якісно виготовлених малюнків писанок. Видання містить каталог та систематичний список з ґрунтовним описом народних писанок з колекції музею з 17 губерній і областей тогочасної Російської імперії.

Кулжинский, С. К. (сост.)

 Ч. 2   

Опис документа:

Лаборд, Бенджамен де (1734–1794).

[Choix de chansons mises en musique] / [Jean Benjamin de La Borde]. – [Paris]: [Chez de Lormel, imprimeur de l'Académie royale de musique rue du Foin Saint Jacques], [1773]. – Гравюра. – 150 с. : il.

[V. 4].

Одне з найкрасивіших гравірованих видань XVIII ст. (текст, ноти, ілюстрації). Малюнки до гравюр були здійснені відомими французськими художниками XVIII ст. , ноти також надруковані способом гравірування.

 Ч. 2   

Опис документа:

Лаборд, Бенджамен де (1734–1794).

[Choix de chansons mises en musique] / [Jean Benjamin de La Borde]. – [Paris]: [Chez de Lormel, imprimeur de l'Académie royale de musique rue du Foin Saint Jacques], [1773]. – Гравюра. – 150 с. : il.

[V. 3].

Одне з найкрасивіших гравірованих видань XVIII ст (текст, ноти, ілюстрації). Малюнки до гравюр були здійснені відомими французськими художниками XVIII ст. , ноти також надруковані способом гравірування.

 Переглянути документ   

Опис документа:

Котляревський, Іван Петрович.

Енеида на малороссійскій язык перелицїованная И. Котляревским / І. П. Котляревський. – Санкт-Петербург: Иждивеніем М. Парпуры, 1798. – 176 c.

На обкл. назва: Малороссійская Енеида в трех частях: С пріобщеніем значенія Малороссійских слов как содержащихся в оной, так и весьма многих других.

Перший друкований твір нової української літератури, написаний народною мовою, який на матеріалі суспільного життя України 2-ї пол. 18 ст. представив світові український народ – з його історією, мовою, звичаями, віруваннями, традиційним побутом, етичними й естетичними поглядами – при збереженні фабульно-сюжетної основи античної «Енеїди» Вергілія. Книга мала величезний успіх серед сучасників і привела до витіснення старої книжної мови новою українською народною мовою.

 Переглянути документ   

Опис документа:

ІР НБУВ. Ф. 301, од. зб. 328 п

Київські глаголичні листки . IX - X ст.
7 арк. 8°.

Глаголиця. Давньослов’янська мова. Чорнило. Пергамен 8°.

Уривок з латинського місалу (Sacramentarium), інша назва – Київській місал. Писано трьома почерками. Містять читання з Послання апостола Павла до римлян (ХІІІ, 11-14; XIV, 1-4), молитву до Пресвятої Діви зі служби Благовіщенню, різні молитви з меси тощо. Одна з найдавніших пам’яток давньослов’янської писемності, має непересічне естетичне та лінгвістичне значення для світової культури.

Листки було подаровано Київській духовній академії її колишнім вихованцем архімандритом Антоніном Капустіним, керівником Руської православної місії в Єрусалимі, який знайшов їх в монастирі св. Катерини на Синаї. На оправі рукопису – дарчий напис о. Антоніна: "В библиотеку КДА. Иерусалим. 1872 г.".

 Ч. 2   

Опис документа:

Киев и Университет Св. Владимира при Императоре Николае I. 1825-1855 / ред. Ф. Фортинский. – Киев: издание университета Св. Владимира, 1896. – 100 с. : 16 светопечатями и 2 цинкографиями; 6*.

Опис подано сучасною орфографією.

Видання високої якості з фотоілюстраціями. Текст кожної сторінки вміщено у кольорову рамку, що створена за допомогою рослинного та стрічкового елементів. Над верхньою частиною рамки міститься герб Російської Імперії. Над нижньою - зображення Св. Володимира. Видання містить матеріали з історії Києва до правління імператора Миколи І та за часів його царювання: про стан народної освіти, заклади та відкриття університету, опис губерній київського навчального округу.

Оригінал назви:

Кіевъ и Университетъ Св. Владиміра при Императоре Николае I. 1825-1855

Фортинский, Ф. (ред.)

 Переглянути документ   

Опис документа:

ІР НБУВ. Ф. 308, од. зб. 48 п

Євангеліє тетр (Київське Євангеліє). ХV ст.
323 арк. 2°.

Півустав. Церковнослов’янська мова української ред. Оздоблення. В оправі.

Як свідчить один з історичних написів, рукопис є списком Євангелія 1411 р., написаний ченцем Макарієм у Пустинно-Миколаївcькому монастирі в м. Києві за наказом ченця Іони Болакирева. Це один з небагатьох київських рукописів XV ст., в яких вказано місце створення. Євангеліє відоме як палеографічний зразок «молодшого» півуставу в Україні. Дві заставки простої композиції, а також заголовки та ініціали виконано темно-коричневим чорнилом і циноброю. Рукопис було реставровано та взято в оправу у першій чверті XVI ст.; оправу поновлювали, імовірно, у 1721 р.: на звороті верхньої кришки позначено дату 4 червня 1721 р.

За змістом це четвероєвангеліє з місяцесловом та покажчиками читань. У XIX ст. рукопис був відомий у наукових колах як Євангеліє 1411 р. У рукописі було 4 історичні написи, 2 з яких містилися на втрачених аркушах (1, 324). Останні відомі лише за публікаціями дослідників Н. В. Геппенера та І. І. Срезневського, в них засвідчено імена писця і замовника рукопису, з якого було виконано список (запис 20 червня 1411 р., арк. 324), та відомості про внесок в монастир якогось князя (запис 23 березня 1427 р., арк. 1). Два інші написи, які збереглися – про грошовий внесок у монастир (арк. 323) та запис палітурника із зазначенням дати 4 червня 1721 р. на звороті верхньої кришки оправи.

 Переглянути документ   

Опис документа:

ІР НБУВ. Ф. 301, од. зб. 555 п.

Євангеліє апракос повний (Оршанське Євангеліє). XIII ст.
142 арк. 4°.

Устав др. пол. XIII ст. Церковнослов’янська мова. Пергамен. Оправа збереглася частково.

Євангеліє створено імовірно у Полоцьку. Це одна з найдавніших пам’яток кириличної писемності слов’янських народів і водночас один з найдавніших щедро ілюстрованих білоруських рукописів: євангеліє містить дві багатокольорові із позолотою мініатюри в аркуш із зображеннями євангелістів Луки (арк. 42 зв.) і Матвія (арк. 123 зв.). Мініатюри відображають розвиток візантійського ранньопалеологівського стилю в старобілоруському мистецтві, їхні образи відрізняються життєвістю рис і мажорним колоритом. Дві заставки і 310 ініціалів виконано в рслинно-геометричному та тератологічному стилях, близьких до стилю декору білоруських рукописів (Полоцьке Євангеліє ХІІІ ст. та ін.). Це одна з найдавніших пам’яток кириличної писемності слов’янських народів. Від оправи збереглася дубова дошка, розколота навпіл вздовж, з трьома мідними жуковинами. Рукопис містить читання на весь рік, без початку (втрачено перші 25 арк.), починається з читань в суботу 7-го тижня після Великодня. Після основної частини вміщено місяцеслов і недільні ранкові євангелія.

Рукопис було знайдено серед речей, викинутих з монастирів м. Орші (сучасна Білорусь) наполеонівськими військами в 1812 р. У музей Київської духовної академії він поступив від поміщика І. С. Меленевського у 1874 р.

 Переглянути документ   

Опис документа:

ІР НБУВ. Ф. 301, од. зб. 326 п

Ведель, Артем.

Божественна літургія святого Іоанна Златоуста та 12 духовних хорових концертів. 1796–1798.
151 арк.

Папір. В оправі. Білова партитура-автограф.

Єдиний відомий нам автограф одного з видатних українських композиторів Артемія Веделя. Містить 6 номерів Літургії св. Іоанна Златоуста, 12 духовних концертів та тріо з хором.