Попередній перегляд:

Відбулося те, про що попереджали ще рік тому: роман Януковича з Кремлем змінився новою газовою війною. Вона піде по всіх фронтах і буде гострішою, ніж за часів Ющенка. Адже тоді Москва і Київ нічого хорошого один від одного не чекали. А тепер - чекали, і від цього всім буде боляче.

Відбулося те, про що попереджали ще рік тому: роман Януковича з Кремлем змінився новою газовою війною. Вона піде по всіх фронтах і буде гострішою, ніж за часів Ющенка. Адже тоді Москва і Київ нічого хорошого один від одного не чекали. А тепер - чекали, і від цього всім буде боляче.

Попередній перегляд:

Тимошенко змусила Януковича посадити її у в'язницю, щоб їй не довелося емігрувати. Це було геніально, і немає сумнівів, що її скоро відпустять. Але що вона буде робити потім? Убогі протести біля суду показали, що народ до неї байдужий навіть за гроші. Залишилося сподіватися лише на Москву і Вашингтон.

Тимошенко змусила Януковича посадити її у в'язницю, щоб їй не довелося емігрувати. Це було геніально, і немає сумнівів, що її скоро відпустять. Але що вона буде робити потім? Убогі протести біля суду показали, що народ до неї байдужий навіть за гроші. Залишилося сподіватися лише на Москву і Вашингтон.

Попередній перегляд:

Збігнєв Бжезинський не даремно обмовився, що без України Росія ніколи не стане імперією. В силу геополітичної важливості Україна була найважливішим учасником coup de grace в Біловежжі. І саме її участь багато в чому визначила поведінку південних еліт СРСР, яких, за великим рахунком, ніхто ні про що не запитав. 1991 рік в Україні став черговим доказом того, як пасіонарна меншість переграє пасивну і роз'єднану більшість. Заборона Компартії не вивела на вулиці людей з партквитками, а плани тих, хто мріяв зробити «єдину і неподільну Україну» ще й незалежною - не зустріли опору у мас.

Збігнєв Бжезинський не даремно обмовився, що без України Росія ніколи не стане імперією. В силу геополітичної важливості Україна була найважливішим учасником coup de grace в Біловежжі. І саме її участь багато в чому визначила поведінку південних еліт СРСР, яких, за великим рахунком, ніхто ні про що не запитав. 1991 рік в Україні став черговим доказом того, як пасіонарна меншість переграє пасивну і роз'єднану більшість. Заборона Компартії не вивела на вулиці людей з партквитками, а плани тих, хто мріяв зробити «єдину і неподільну Україну» ще й незалежною - не зустріли опору у мас.

Попередній перегляд:

Страшний сон "Газпрому" справдився: ЄС розпочинає переговори з Азербайджаном і Туркменією про Транскаспійський газопровід. При цьому комісар ЄС з енергетики закликав Москву "змиритися" і "не заважати" проектам Європи на Каспії. Це не тільки удар по газовій стратегії Кремля, це - насмішка над всією російською зовнішньою політикою. Директор казахстанської "Групи оцінки ризиків" Досим Сатпаєв вважає, що поштовхом до старту переговорів по ТКГ стало погіршення відносин між Росією та Україною. Для України ж перспектива поставок туркменського газу в обхід Росії і можливий колапс "Південного потоку" відкривають воістину райдужні перспективи. Як відомо, напередодні саркастичної заяви Оттінгера Президент Янукович повернувся з Ашхабада в загадковому мовчанні. Тепер його можна трактувати не як показник марності візиту, а як очікування швидких змін.

Страшний сон "Газпрому" справдився: ЄС розпочинає переговори з Азербайджаном і Туркменією про Транскаспійський газопровід. При цьому комісар ЄС з енергетики закликав Москву "змиритися" і "не заважати" проектам Європи на Каспії. Це не тільки удар по газовій стратегії Кремля, це - насмішка над всією російською зовнішньою політикою. Директор казахстанської "Групи оцінки ризиків" Досим Сатпаєв вважає, що поштовхом до старту переговорів по ТКГ стало погіршення відносин між Росією та Україною. Для України ж перспектива поставок туркменського газу в обхід Росії і можливий колапс "Південного потоку" відкривають воістину райдужні перспективи. Як відомо, напередодні саркастичної заяви Оттінгера Президент Янукович повернувся з Ашхабада в загадковому мовчанні. Тепер його можна трактувати не як показник марності візиту, а як очікування швидких змін.

Попередній перегляд:

Майбутній президент РФ Володимир Путін зробив те, чого друзі і вороги чекали від нього 10 років - проголосив "збирання земель" колишнього СРСР. Є різні версії, чому він це зробив, і як поведуть себе сусіди. Очевидно одне: всидіти на двох стільцях у них більше не вийде. Москва фактично прямо апелює до громадської думки країн СНД, і в першу чергу - України.

Майбутній президент РФ Володимир Путін зробив те, чого друзі і вороги чекали від нього 10 років - проголосив "збирання земель" колишнього СРСР. Є різні версії, чому він це зробив, і як поведуть себе сусіди. Очевидно одне: всидіти на двох стільцях у них більше не вийде. Москва фактично прямо апелює до громадської думки країн СНД, і в першу чергу - України.

Попередній перегляд:

Занадто багато розвелося буревісників на просторах колишньої однієї шостої частини суші. Наприклад, в Україні лякають соціальним вибухом, який, якщо вірити опозиції, ось-ось впаде на голову влади, що попрала ідеали Майдану. І так вже котрий рік поспіль. «За останні 20 років я спостерігав щось схоже на "народний гнів" лише кілька разів - під час кольорових переворотів в південних республіках. "Помаранчеву революцію" в центрі Києва я до проявів гніву не відношу: ця дискотека була мирною", – вважає автор.

Занадто багато розвелося буревісників на просторах колишньої однієї шостої частини суші. Наприклад, в Україні лякають соціальним вибухом, який, якщо вірити опозиції, ось-ось впаде на голову влади, що попрала ідеали Майдану. І так вже котрий рік поспіль. «За останні 20 років я спостерігав щось схоже на "народний гнів" лише кілька разів - під час кольорових переворотів в південних республіках. "Помаранчеву революцію" в центрі Києва я до проявів гніву не відношу: ця дискотека була мирною", – вважає автор.

Чутки про те, що Росія поступиться Україні в суперечці про кордон в Азовському морі, не виправдалися. Путін перебував у Ялті всього 20 хвилин - рівно стільки, скільки треба, щоб поусміхатися в камеру з Януковичем перед виборами.

Чутки про те, що Росія поступиться Україні в суперечці про кордон в Азовському морі, не виправдалися. Путін перебував у Ялті всього 20 хвилин - рівно стільки, скільки треба, щоб поусміхатися в камеру з Януковичем перед виборами.

Автор вважає що, ніколи ще вибори в Україні не були так відверто цинічні. Політики не особливо заперечують, що влада їм потрібна для збагачення, і навіть не намагаються прикрити цей мотив фіговим листком ідеології. Всі ідеї в Україні вже скомпрометовані. Ставка робиться, в основному, на підкуп виборців та адмінресурс. Звідси убогість наочної агітації: бігборди та ролики - лише демонстрація присутності. А підвищити пізнаваність партій покликане включення в списки розкручених "зірок".

Автор вважає що, ніколи ще вибори в Україні не були так відверто цинічні. Політики не особливо заперечують, що влада їм потрібна для збагачення, і навіть не намагаються прикрити цей мотив фіговим листком ідеології. Всі ідеї в Україні вже скомпрометовані. Ставка робиться, в основному, на підкуп виборців та адмінресурс. Звідси убогість наочної агітації: бігборди та ролики - лише демонстрація присутності. А підвищити пізнаваність партій покликане включення в списки розкручених "зірок".

Автора непокоїть, що поправки до мовного закону будуть означати відступ назад і стверджує, що даний закон потрібен, навіть з урахуванням того, що російська мова безпідставно зарахована в Україні до "мов нацменшин". Автора тішить, що "хвиля легітимацій російської мови, яка прокотилася по регіонах викликала в російських людях наснагу".

Автора непокоїть, що поправки до мовного закону будуть означати відступ назад і стверджує, що даний закон потрібен, навіть з урахуванням того, що російська мова безпідставно зарахована в Україні до "мов нацменшин". Автора тішить, що "хвиля легітимацій російської мови, яка прокотилася по регіонах викликала в російських людях наснагу".

Зухвало безглузда поведінка публічних ультраправих в Росії і Україні показує, що вони не є самостійними політичними силами. Це клоуни, чиї витівки так чи інакше вигідні владі, вважає автор.

Зухвало безглузда поведінка публічних ультраправих в Росії і Україні показує, що вони не є самостійними політичними силами. Це клоуни, чиї витівки так чи інакше вигідні владі, вважає автор.

Плани щодо створення проросійської партії на Україні приречені, якщо ця партія не поставить питання закону і справедливості. Але як вона їх поставить, якщо сама Росія - царство нерівності і свавілля? Байками про "слов'янське братство" тут вже нікого не купиш: російський олігарх для простого українця нічим не кращий за свого глитая.

Плани щодо створення проросійської партії на Україні приречені, якщо ця партія не поставить питання закону і справедливості. Але як вона їх поставить, якщо сама Росія - царство нерівності і свавілля? Байками про "слов'янське братство" тут вже нікого не купиш: російський олігарх для простого українця нічим не кращий за свого глитая.

Головного антигероя бунту на півдні України, мента-ґвалтівника Дрижака, через якого народ громив РВВС у райцентрі Врадіївка під Миколаєвом, зважилися заарештувати тільки на третій день після гучних подій. Незважаючи на те, що під Врадіївку з'їхалися депутати Верховної Ради, бандерівці, заступники голови МВС і інші дрібні біси, він два дні вважався невинним. Київські візитери володіли достатньою владою, щоб відразу заарештувати ґвалтівника, на якого жертва вказала як на зачинателя злочину. Але вони воліли за краще відволікати людей, поки Дрижак ховався в РВВС.

Головного антигероя бунту на півдні України, мента-ґвалтівника Дрижака, через якого народ громив РВВС у райцентрі Врадіївка під Миколаєвом, зважилися заарештувати тільки на третій день після гучних подій. Незважаючи на те, що під Врадіївку з'їхалися депутати Верховної Ради, бандерівці, заступники голови МВС і інші дрібні біси, він два дні вважався невинним. Київські візитери володіли достатньою владою, щоб відразу заарештувати ґвалтівника, на якого жертва вказала як на зачинателя злочину. Але вони воліли за краще відволікати людей, поки Дрижак ховався в РВВС.

Українці перестали боятися міліції: хвиля бунтів дійшла до Києва. У минулу п'ятницю двісті чоловік штурмували Святошинський РВВС столиці. Міліція переведена на посилений режим і готується стріляти.

Українці перестали боятися міліції: хвиля бунтів дійшла до Києва. У минулу п'ятницю двісті чоловік штурмували Святошинський РВВС столиці. Міліція переведена на посилений режим і готується стріляти.

Українська столиця обговорює “секретний план Москви” зі зриву угод про партнерство України з ЄС. Доказів автентичності публікації немає, але відносини двох країн не виключають такого розвитку подій.

Українська столиця обговорює “секретний план Москви” зі зриву угод про партнерство України з ЄС. Доказів автентичності публікації немає, але відносини двох країн не виключають такого розвитку подій.

В Україні, як і в Грузії, давно вирішили, що шансів вижити у Росії в її нинішньому вигляді мало - просто Янукович, на відміну від Саакашвілі, про це публічно не говорить. Саме це стало головною причиною українського "відходу в Європу", вважає автор.

В Україні, як і в Грузії, давно вирішили, що шансів вижити у Росії в її нинішньому вигляді мало - просто Янукович, на відміну від Саакашвілі, про це публічно не говорить. Саме це стало головною причиною українського "відходу в Європу", вважає автор.

Недільний Майдан знову висвітив в киянах те, що є предметом заздрості багатьох москвичів: люди в цьому місті вільніше, вважає автор. У них немає пасивного фаталізму. Вони раді один одному. І поводяться як громадяни республіки, а не як піддані всесильного царя.

Недільний Майдан знову висвітив в киянах те, що є предметом заздрості багатьох москвичів: люди в цьому місті вільніше, вважає автор. У них немає пасивного фаталізму. Вони раді один одному. І поводяться як громадяни республіки, а не як піддані всесильного царя.

На прикладі зриву підписання угоди з ЄС і Евромайдану, автор розмірковує про більш глобальні питання: про взаємини в нашому суспільстві тупуватих, але фізично сильних і розумних, але слабких. Автор доходить висновку, що перші перемагають, в тому числі і в політиці. Інтелект і тонкість не замінять сили, характеру та самоконтролю. Політика - це джунглі. І після чергових виборів виявляється, що король двору, цей „дубоватий рогуль”, нездатний зв’язати двох слів - наш президент, пише автор. Щоб піднятися на вершину, багато з цих людей пройшли через кримінальні війни 90-х, вони ризикували, вони докладали надзусиль. Так чому опозиція думає, що здатна змінити порядок речей без над зусиль, лише вийшовши на майдани? Янукович не програв. Він, швидше за все, не виграв - але й не програв. Він не хотів вибору, і він його не зробив, незважаючи на тиск. Клас гри, яку показувала нам всі ці місяці команда Януковича, гідний найвищої похвали. Ігри проти Москви. Ігри проти Брюсселя. Ігри проти Майдану і опозиції.

На прикладі зриву підписання угоди з ЄС і Евромайдану, автор розмірковує про більш глобальні питання: про взаємини в нашому суспільстві тупуватих, але фізично сильних і розумних, але слабких. Автор доходить висновку, що перші перемагають, в тому числі і в політиці. Інтелект і тонкість не замінять сили, характеру та самоконтролю. Політика - це джунглі. І після чергових виборів виявляється, що король двору, цей „дубоватий рогуль”, нездатний зв’язати двох слів - наш президент, пише автор. Щоб піднятися на вершину, багато з цих людей пройшли через кримінальні війни 90-х, вони ризикували, вони докладали надзусиль. Так чому опозиція думає, що здатна змінити порядок речей без над зусиль, лише вийшовши на майдани? Янукович не програв. Він, швидше за все, не виграв - але й не програв. Він не хотів вибору, і він його не зробив, незважаючи на тиск. Клас гри, яку показувала нам всі ці місяці команда Януковича, гідний найвищої похвали. Ігри проти Москви. Ігри проти Брюсселя. Ігри проти Майдану і опозиції.

Попередній перегляд:

Коли полум'я повстання перекинулося в регіони, стало очевидно: в умовах загальної ненависті Янукович просто не може собі дозволити різких рухів. Все, що він може - це тягнути час. А час грає проти нього. Автор дає відповідь за що ж, на його думку, Україна так не любить саме Януковича. При цьому автор згадує не тільки злочинну політику Януковича, а й численні злочини міліції, що стали відомими в минулому році.

Коли полум'я повстання перекинулося в регіони, стало очевидно: в умовах загальної ненависті Янукович просто не може собі дозволити різких рухів. Все, що він може - це тягнути час. А час грає проти нього. Автор дає відповідь за що ж, на його думку, Україна так не любить саме Януковича. При цьому автор згадує не тільки злочинну політику Януковича, а й численні злочини міліції, що стали відомими в минулому році.

Попередній перегляд:

Ніщо так не обурює російського обивателя, як незаперечні свідчення його рабської покірності - і на сході України, і на пострадянському просторі в цілому, а події в Києві висвітили цю фундаментальну проблему російського народу сліпуче яскраво, вважає автор. Сьогодні люди діляться не на прихильників і противників українського протесту. Вони діляться на тих, хто вірить в можливість і необхідність "домагатися звільнення власними руками" - і тих, хто не вірить. Переважно російський південний схід України не нав'язує Януковичу зустрічну повістку. Не організовує свій власний протест. Він вважає за краще чекати відмашки від начальства. Причому від будь-якого начальства: для цих людей, як і для переважної більшості громадян РФ, все вирішується в столиці, звертає увагу читачів автор. Активна частина жителів України робить те, що може, і те, що вважає за потрібне. А ви - не робите нічого. Від вашого імені на Україні діють „не помнящие родства Иваны” зі спецслужб і „тітушки”. Чи варто після цього росіянам - і на південному сході України, і в самій Росії - дивуватися, що після перемоги будь-якої з сторін конфлікту "бандити VS націоналісти" переможець не стане враховувати їхні інтереси?

Ніщо так не обурює російського обивателя, як незаперечні свідчення його рабської покірності - і на сході України, і на пострадянському просторі в цілому, а події в Києві висвітили цю фундаментальну проблему російського народу сліпуче яскраво, вважає автор. Сьогодні люди діляться не на прихильників і противників українського протесту. Вони діляться на тих, хто вірить в можливість і необхідність "домагатися звільнення власними руками" - і тих, хто не вірить. Переважно російський південний схід України не нав'язує Януковичу зустрічну повістку. Не організовує свій власний протест. Він вважає за краще чекати відмашки від начальства. Причому від будь-якого начальства: для цих людей, як і для переважної більшості громадян РФ, все вирішується в столиці, звертає увагу читачів автор. Активна частина жителів України робить те, що може, і те, що вважає за потрібне. А ви - не робите нічого. Від вашого імені на Україні діють „не помнящие родства Иваны” зі спецслужб і „тітушки”. Чи варто після цього росіянам - і на південному сході України, і в самій Росії - дивуватися, що після перемоги будь-якої з сторін конфлікту "бандити VS націоналісти" переможець не стане враховувати їхні інтереси?

Попередній перегляд:

У статті автори дають розгорнутий аналіз міжнародної та внутрішньої ситуації, що склалася з протистоянням влади і демонстрантів в Україні та, спираючись на думки експертів, роблять висновок, що Янукович швидко не здасться і найближчим часом продовжить "тиху війну". Це практика, коли активістів переслідують, б'ють, їхні машини підпалюють, але влада робить вигляд, що нічого не відбувається, а нібито інтенсивно продовжує переговорний процес з опозицією. Мета "тихої війни" - залякати якомога більшу кількість громадян, що чинять опір політиці влади. Янукович очевидно тягне час. Експерти не втомлюються повторювати, що рано чи пізно йому доведеться піти на вольове рішення: або зачищати барикади в Києві, або складати з себе повноваження глави держави, виторгувавши недоторканність. Але він здається уповає на олімпійські переговори з Путіним.

У статті автори дають розгорнутий аналіз міжнародної та внутрішньої ситуації, що склалася з протистоянням влади і демонстрантів в Україні та, спираючись на думки експертів, роблять висновок, що Янукович швидко не здасться і найближчим часом продовжить "тиху війну". Це практика, коли активістів переслідують, б'ють, їхні машини підпалюють, але влада робить вигляд, що нічого не відбувається, а нібито інтенсивно продовжує переговорний процес з опозицією. Мета "тихої війни" - залякати якомога більшу кількість громадян, що чинять опір політиці влади. Янукович очевидно тягне час. Експерти не втомлюються повторювати, що рано чи пізно йому доведеться піти на вольове рішення: або зачищати барикади в Києві, або складати з себе повноваження глави держави, виторгувавши недоторканність. Але він здається уповає на олімпійські переговори з Путіним.