Дисбактериоз является одной из серьезных проблем современности. Его диагностика и лечение вызывают трудности не только у молодых специалистов, но и у врачей с большой практикой. При этом заболевании нарушается работа кишечника и других органов и систем организма, осложняется течение многих болезней. Поэтому очень важно знать о дисбактериозе как можно больше. Автор данной книги знакомит читателя с клинической картиной заболевания, а также дает рекомендации по его лечению немедикаментозными средствами.

В монографии представлены современные данные о природе и происхождении вирусов. Показана их роль в эволюции органического мира. Особое внимание уделено вирусам, поражающим человека. Намечены пути ликвидации наиболее опасных вирусных инфекций. Для вирусологов, эпидемиологов.

У посібнику «Практична мікробіологія» описані способи i методики мікроскопічного, бактеріологічного (вірусологічної), серологічної, імунологічної, біолоічної та алергологчної діагностики інфекційних хвороб. Велика увага приділена використанню експрес-діагностики, новітнім люмінесцентно-серологічним дослідженням, реакціям коаглютинації і латекс-аглютинації, застосуванню таких високочутливих методів як імуноферментний, імуноелектронний, радіоімунний, визначення імунних комплексів, моноклональних антитіл, реакцій гальмування гемаглютинації, непрямої гемаглютинації та iн. Назви мікроорганізмів, схеми їх класифікацій подано відповідно до міжнародної системи та номенклатури, викладених у "Bergey's manual of systematic bacteriology" (1994). Усі критичні зауваження і побажання щодо покращання посібника «Практична мікробіологія» автори приймуть із щирою вдячністю.

Об А. Флеминге, открывшем пенициллин, без преувеличения можно сказать: он победил не только болезни, он победил смерть. Немногие ученые-медики удостоились столь великой исторической славы.

Т. 1. - 492 с.

В монографии излагается новый экологический подход к изучению генезиса природных и антропогенных очагов чумы, основанный на положениях об облигатном паразитизме (ауксотрофности) возбудителя этой болезни и его филогенетической молодости. Показано, что индуктором исходной паразитарной (энзо- эпизоотической) системы чумы «грызун — блоха — возбудитель» было максимальное (сартанское) похолодание, охватившее в конце позднего плейстоцена (22–15 тыс. лет назад) обширные пространства Северной и Центральной Азии, Сибири и Дальнего Востока. Местом ее первичного формирования стала Центральная Азия, а средой, в которой прошло видообразование возбудителя, — паразитарная система «монгольский сурок (Marmota sibirica) — блоха Oropsylla silantiewi». Предложена концепция двух этапов генезиса очагов — естественноисторического и биосоциального. На первом этапе сформировались первичные (естественные) природные очаги в Евразии, на втором — антропогенные синантропные (крысиные) и вторичные природные очаги в Африке, Новом Свете и в некоторых районах тропической Азии. Излагаемый подход опирается на положения современной эволюционной теории, последние достижения в области молекулярной генетики бактерий рода Yersinia и новые палеоклиматические и экологические данные. Книга предназначена для биологов и медиков различных специальностей, а также для студентов и преподавателей биологических факультетов университетов и медицинских вузов.

Во второе издание (первое вышло в 1979 г.) включены новые разделы "Прикладная иммунология", "Клиническая микробиология и иммунология", "Общая и медицинская микробиология". Более подробно изложены материалы по санитарной микробиологии и лабораторной диагностике вирусных инфекций. Все основные разделы руководства подразделены на темы и занятия, построенные по единому принципу. Приведен перечень диагностических, профилактических и лечебных препаратов, применяемых при описываемых заболеваниях.

Монографія являє собою мета-аналіз сучасної світової літератури, у якому викладені уявлення про генетику, біологічні властивості вірусу грипу А (H1N1) Каліфорнія, відомого в усьому світі як «свинячий грип». Показано, що особливістю вірусу H1N1 2009 року в людини - є його переважна реплікація в клітинах епітелію середніх і дрібних бронхів легенів і слизової кишечнику, що обумовлює відповідну клінічну картину - ранній розвиток пневмонії й частий розвиток діареї. Представлено нарис з історії, епідеміології, патогенезу, патоморфології, клініки й принципів лікування грипу А Каліфорнія (H1N1). Історичний досвід свідчить про те, що друга епідемічна хвиля грипу А (H1N1), як правило, супроводжується збільшенням числа смертельних ускладнень і розвитком важкої пандемії. Монографія призначена для фахівців медико-біологічного профілю - організаторів охорони здоров'я, вірусологів, мікробіологів, пульмонологів, патологів, інфекціоністів, екологів, епідеміологів, студентів гуманітарних вузів, а також наукових співробітників, що займаються даною проблемою.