Посібник до практичних занять зі спортивної медицини для студентів медичних факультетів укладений відповідно до програми, навчального плану та методичних рекомендацій, щодо впорядкування навчально-методичної документації кафедр. Посібник складається з розділів: обстеження фізичного розвитку, функціонального стану серцево-судинної, дихальної та вегетативної нервової систем, визначення фізичної працездатності, експрес-оцінка фізичного стану людини; лікарсько-педагогічні спостереження в процесі фізичного виховання та спортивного вдосконалення; санітарно-гігієнічний контроль; методи медичного обстеження спортсменів, поліклінічний прийом осіб, які займаються фізкультурою та спортом. По кожній темі послідовно висвітлені основні питання стосовно методології предмета, наведені літературні джерела та матеріали для самоперевірки студентів. Посібник дає можливість студентам полегшити вивчення важливих розділів спортивниї медицини і сприятиме підвищенню фахового рівня майбутніх лікарів.

  Текст у форматі PDF 5.62 Мб

В учебно-методическом пособии рассмотрены основные понятия психологии труда: труд, профессия, профессиограмма, психограмма, профессиональная пригодность, профессиональный отбор, трудовая адаптация, работоспособность, трудовая совместимость и др. Исследованы психологические проблемы выбора профессии, определения профессиональной пригодности к трудовой деятельности. Раскрыты сущность и социально-психологические механизмы трудовой адаптации. Обосновываются пути повышения эффективности трудовой деятельности через реализацию психологического потенциала личности, создание благоприятной социально-психологической трудовой среды. Для студентов, преподавателей и всех, кто интересуется проблемами менеджмента и бизнеса.

Гігієна (від грец. gygienos - здоровий) - галузь медицини, що розробляє і впроваджує методи запобігання захворюванням, вивчає вплив різних чинників зовнішнього середовища на здоров'я людини, її працездатність та тривалість життя. Гігієнічна наука тісно пов'язана з такими науками, як біологія, фізіологія, біохімія, токсикологія, фізика. Але їй як профілактичній медицині найбільш близькі епідеміологія та екологія. Епідеміологія - наука, що вивчає причини виникнення та об'єктивні закономірності поширення інфекційних хвороб і розробляє методи боротьби з ними. Екологія вивчає закономірності взаємовідносин організмів із середовищем, у якому вони живуть. Великі російські фізіологи І. М. Сєченов та І. П. Павлов довели, що між організмом та навколишнім середовищем існує рівновага, що зумовлена, насамперед, однаковим хімічним складом організму і середовища, а також обміном речовин та енергії між ними. Отож, організм без зовнішнього середовища існувати не може. Для людини зовнішнє середовище - це не тільки природа, а й суспільство, з його засобами виробництва і виробничими відносинами, тому на здоров'я впливають також соціальні умови - спосіб життя. Якщо порушується рівновага єдності організму та навколишнього середовища і несприятливі чинники перебільшують адаптаційні можливості організму, то це може призвести до захворювання. Вплив зовнішнього середовища на організм здійснюється через фізичні, хімічні і біологічні чинники, а також соціально-побутові умови. До фізичних чинників належить температура, вологість та рух повітря, атмосферний тиск, освітлення, сонячна радіація та іонізуюче випромінювання, шум, вібрації тощо. Майже всі вони необхідні для життєдіяльності організму, але за певних рівнів інтенсивності можуть завдавати шкоди здоров'ю.

  Текст у форматі PDF 5.30 Мб