Документальна розповідь про страждання цивільного населення Німеччини під час Другої світової війни. Автор книжки, католицький священик, був разом з іншими жителями Східної Пруссії депортований в радянські табори примусової праці за Полярним колом. Незважаючи на заборони й приниження, важкохворий Гергард Фітткау спільно зі священнослужителями інших конфесій і за колючим дротом продовжував мужньо нести високу місію пастора. Пережити тяжкі випробування того часу йому допомагала глибока віра. Автор з приязню та співчуттям відгукується про представників інших народів, у тому числі й українського, з якими йому судилось зустрітися на перехрестях невільницьких шляхів. Книжка вперше з'явилася друком 1957 року й відтоді витримала понад десять німецьких видань. її перекладено одинадцятьма мовами, серед них англійською, польською та російською. Спогади Гергарда Фітткау українською мовою, безперечно, посядуть помітне місце серед набутків вітчизняної літератури на таборову тему.