Викладено концепцію та методологію оцінювання рівня відмовобезпеки системи "повітряне судно - екіпаж - середовище" і процедури синтезу моделі досліджуваної системи з позицій принципу "передбачати та попереджувати", який грунтується на сучасних теоріях та методах дослідження складних систем. Вміщено розробку структури і алгоритму функціонування моделі та етапи проведення досліджень процесу функціонування даної системи з урахуванням фактора невизначеності.

Розглянуто прояви антиципації у процесах вирішення льотчиком польотних завдань. Розкрито залежність ефективності керування літальним апаратом від успішного формування льотчиком антиципаційного уявлення польотної ситуації.

Рассмотрены особенности функционирования эргатической системы "воздушное судно - экипаж - среда", раскрыты понятия "свойства" и "возможности" воздушных судов и их взаимосвязь. Большое внимание уделено анализу действий пилота (экипажа) и процессу принятия им решений в условиях штатных и нештатных ситуаций. Изложены подходы к анализу понятия "безопасность полетов" и разработке методологий обеспечения системной безопасности путем генерации структуры системной диагностики с целью отказобезопасности системы "воздушное судно - экипаж - среда".

Встановлено, що причиною подій, аварій та катастроф у процесі експлуатації складних технічних пристроїв є, в першу чергу, помилки персоналу. В основі більшості помилок є недостатня та помилкова сенсорно-моторна діяльність. За результатами досліджень висловлено припущення: "людський фактор" - визначальний у більшості подій, тобто вдало підібраний персонал сприяє відверненню нещасних випадків. Експериментальні методи вимірів напруженості під час моделювання умов польоту за допомогою тренажера льотчика ТЛ-21 дозволили зафіксувати залежність між кількістю правильних рішень і оптимальністю дій від поточного стану психомоторики, а також від її розвитку в цілому. Запропоновано підбір персоналу, що працює за умов екстремальної напруженості, проводити з використанням обов'язкового тестування психомоторики.

Рассмотрены вопросы, связанные с созданием и эксплуатацией авиационного оборудования с позиций экономики. Описана эксплуатация воздушных судов как сложный процесс взаимодействия экипажа с техническим комплексом управления и обслуживания. Изложены эргономические аспекты эффективности взаимодействия человека-оператора с техническими комплексами воздушного судна. Приведены системные аспекты эффективного взаимодействия человека с машиной на борту воздушного судна.

Висвітлено проблеми безпеки авіації, а також вплив зовнішнього середовища на безпеку польотів. Проаналізовано особливості державного регулювання льотної придатності, а також аеронавігаційного обслуговування в системі безпеки польотів. Охарактеризовано ризики технічної ергатичної системи повітряний корабель - екіпаж - середовище. Визначено людський чинник в авіації, здійснено моделювання впливу авіаційного шуму на довкілля.

Освещены проблемы безопасности в авиации, а также влияние внешней среды на безопасность полетов. Проанализированы особенности государственного регулирования летной способности, а также аэронавигационного обслуживания в системе безопасности полетов. Охарактеризованы риски технической эргатической системы " воздушный корабль - экипаж - среда". Определен человеческий фактор в авиации, осуществлено моделирование влияния авиационного шума на окружающую среду.

Визначено спектр небезпечних факторів, які можуть негативно впливати на авіадиспетчера в процесі безпосереднього керування повітряним рухом. Одержано результати, які можуть бути використані для оцінки потенціальної небезпеки авіадиспетчерів.

Рассмотрены методы учета инженерно-психологических факторов при подготовке операторов авиационных комплексов. Разработана структура индивидуальности личности.

Запропоновано методику навчання курсантів, льотчиків аутотренінгу та визначено шляхи формування у льотного складу уміння оцінювати та управляти своїм психофізіологічним станом.

Розглянуто об'єкт, предмет, задачі, методи та проблематику авіаційної інженерної психології, її місце серед інших наук. Висвітлено проблеми, пов'язані з психічними та психофізіологічними властивостями людини-оператора, інженерно-психологічними вимогами до техніки та робочого середовища, інженерно-психологічними основами проектування ергатичних систем та їх інженерно-психологічною оцінкою, з особливостями групової діяльності авіаційних операторів, а також інженерно-психологічними основами організації їх праці.

Рассмотрены объект, предмет, задачи, методы и проблематика авиационной инженерной психологии, её место среди других наук. Освещены проблемы, связанные с психическими и психофизиологическими свойствами человека-оператора, инженерно-психологическими требованиями к технике и рабочей среде, инженерно-психологическими основами проектирования эргатических систем и их инженерно-психологической оценкой, с особенностями групповой деятельности авиационных операторов, а также инженерно-психологическими основами организации их труда.

Приведено теоретическое обоснование проективного метода в психологической экспертизе лётного состава. Описаны проективные методики, которые позволяют выявлять систему значимости профессионально важных отношений, модус личности в целом, систему важных для индивидуума переживаний и перспектив возможных действий.

Вивчено психофізіологічні та фізичні особливості діяльності пілотів армійської авіації. Можна констатувати, що професія пілота вертольота вимагає високих показників фізичної підготовки організму людини. Вона потребує постійного вдосконалення багатьох психічних і фізичних якостей. Військово-професійна діяльність пілотів армійської авіації пов'язана з високим рівнем нервово-емоційної напруги. Величина нервово-емоційної напруги пов'язана з умовами польотів (польоти в складних метеоумовах, на надмалих висотах, вночі). Вона також залежить від етапу польоту (зліт, посадка).

Изучены психофизиологические и физические особенности деятельности пилотов армейской авиации. Можно констатировать, что профессия пилота вертолета требует высоких показателей физической подготовленности организма человека. Она нуждается в постоянном усовершенствовании многих психических и физических качеств. Военно-профессиональная деятельность пилотов армейской авиации связана с высоким уровнем нервно-эмоционального напряжения. Величина нервно-эмоционального напряжения связана с условиями полетов (полеты в сложных метеоусловиях, на небольших высотах, ночью). Она также зависит от этапа полета (взлет, посадка).

The article is devoted to study of psychophysiological and physical peculiarities of the activity of Army aviation pilots. The occupation of the pilot of the helicopter demands high parameters of physical readiness of an organism of the person. Person requires constant refinement of many mental and physical qualities. Military - professional work of pilots of army aircraft is connected to a high level of nervous - emotional pressure. Value of nervous - emotional pressure is connected to requirementsof flights (flights in the composite meteorological conditions, at small altitudes, at night). It also depends on a stage of flight (take-off, landing).

Освещены основные положения проблемно-ресурсного подхода в теории бинарных отношений. Приведены сведения по теории полезности и описаны элементы теории категорий, рассмотрены вопросы субъективной энтропии и информации, определена энтропия ординальных распределений предпочтений, изучены их экзогенная и эндогенная динамика и соответствующие системы дифференциальных уравнений, проанализированы влияние динамики на изменение экономических параметров, психологических факторов на экономику. Раскрыта проблема безопасности активных систем, в частности роль "человеческого фактора", представлена классификация типов конфликтов в данных системах.

Впервые в мировой практике на системном уровне комплексно рассмотрены основные вопросы безопасности авации на протяжении всего жизненного цикла авиационной техники как составной части социотехнической системы. Раскрыто влияние человеческого фактора на авиационную деятельность, рассмотрены новые тенденции и перспективы эргономических исследований. Охарактеризованы технические средства и методы поддержания летной годности воздушных судов к эксплуатации. Освещены общие вопросы диагностики авиационноый техники и обеспечения безопасности полетов при неблагоприятных воздействиях внешней среды. Проанализированы современное состояние и перспективы развития аэрогонавигационных систем, а также общие проблемы безопасности авиационных информационно-коммуникационных систем. Изложены теоретические основы, методы и способы поддержания безопасности авиации, а также основные положения Стандартов и Рекомендуемой практики ICAO, некоторых законов и Авиационных правил Украины.

При помощи факторного анализа изучены особенности связи профессионально важных психофизиологических качеств у кандидатов для летного обучения с разным уровнем пригодности. Выявлено, что факторная структура психофизиологических качеств у лиц с различной степенью пригодности к летному обучению в значительной мере различается, что позволило выделить характеристики, определяющие степень пригодности и непригодности к профессиональной деятельности. Предложены одноэтапная и двухэтапная процедуры проведения профессионального психофизиологического отбора, а также реализации первичного отбора и мониторинга психофизиологических функций стажированных летчиков, учитывающие цели, технологии и возможности организации отбора в конкретном учреждении.

Розглянуто сучасні підходи до розв'язання конфліктних ситуацій у повітряному просторі з підвищеною інтенсивністю польотів. Представлено модель повітряної обстановки з позицій теорії мультиагентних систем. Запропоновано принцип об'єднання літаків у групи для реалізації кооперативної стратегії розв'язання конфліктів.

Запропоновано підхід до оцінки рівня натренованості льотчика при виконанні фігур пілотажу. Даний підхід дозволяє врахувати не тільки якість пілотування, але і психофізіологічні можливості льотчика шляхом визначення резервів уваги.

Розглянуто значення фундаментальних властивостей нервової системи (НС) в організації льотної діяльності пілотів. Показано, що якість льотної успішності у процесі навчання та професійного удосконалювання має достовірну позитивну кореляцію із силою НС пілотів. Тип НС як один із рівнів мнемічної системи визначає індивідуальну специфіку формування образу в системі психічної регуляції діяльності.

Проаналізовано динамічні характеристики пілота як ланку системи літак - пілот - середовище - особлива ситуація. Обгрунтовано доцільність розробки математичної моделі пілота, яка дозволить прогнозувати його реакцію в нештатних ситуаціях у польоті та розробити рекомендації керівникам тренажерних центрів щодо відпрацювання навиків у пілота, необхідних для своєчасного прийняття рішення в особливих ситуаціях у польоті.

Представлено нові підходи до вирішення актуальної гігієнічної проблеми щодо прогнозування професійної придатності військових пілотів до участі у миротворчих операціях. Оцінено працю миротворців льотного складу в Ліберії за параметрами шкідливості, важкості та напруженості. Виділено інтегральні факторні моделі, що характеризують професійно важливі психофізіологічні, психологічні, соціально-значимі якості вертольотчиків-миротворців і кореспондують із факторними моделями ефективності професійної діяльності. Виявлено особливості особистісних характеристик пілотів для забезпечення успішної миротворчої діяльності. На підставі вивчення професійно важливих психофізіологічних та особистісних якостей розроблено детальний багаторівневий алгоритм прогнозування професійної придатності вертольотчиків до участі у миротворчих операціях із використанням системи інтегральних рейтингових оцінок.