Приведена уникальная разработка проблем бытия и небытия, жизни и не-жизни (квази-жизни и сверх-жизни), реального и ир-реального (не-действительного, не-возможного, не-вероятного). Рассмотрены иллюзия познания и таинство сотворения; смысл бессмысленного; проблемы возникновения и идентификации искусства, а также категориально-методологические предпосылки формирования его метафизики.

Рассмотрено философско-эстетическое, литературно-критическое и художественное наследие культуры Серебряного века в контексте одной из основополагающих проблем философии и эстетики - взаимодействия искусства и жизни. Освещены взгляды на данную проблему В. Соловьева. Проанализированы онтологические и экзистенциальные аспекты трагичности искусства.

Досліджено вплив прекрасного на процес покращення професійного та громадянського життя молодої людини. Детерміновано поняття естетичного ставлення до буття як особливого цілісного духовно-практичного почуттєвого ставлення людини до дійсності: зовнішнього та внутрішнього психічного світу, до об'єктивної та суб'єктивної реальності свого існування, що характеризується взаємодією особистості та дійсності за законами краси та гармонії. Аргументовано, що естетичне ставлення до буття є основою творчого розвитку особистості та засобом подолання стереотипів мотиваційної сфери, мислення, світогляду, діяльності й емоційного реагування.

Исследовано влияние прекрасного на процесс улучшения профессиональной и гражданской жизни молодого человека. Детерминировано понятие эстетического отношения к бытию как особенного целостного духовно-практического чувственного отношения человека к действительности: внешнему и внутреннему психическому миру, к объективной и субъективной реальности своего существования, что характеризуется взаимодействием личности и действительности по законам красоты и гармонии. Аргументировано, что эстетическое отношение к бытию является основой творческого развития личности и средством преодоления стереотипов мотивационной сферы, мышления, мировоззрения, деятельности и эмоционального реагирования.

In the article the aesthetical approach to existence is considered as special mental - practical relations of a person to the reality that influences on youth's personal and professional growth directly.

Мистецтво розглянуто в контексті художніх адеквацій як сутнісну категорію, яка визначає становлення художнього на онтичному й онтологічному рівнях. В межах зіставлення класичного художнього дискурсу та некласичних філософсько-культурологічних теорій мистецтва досліджено трансформацію уявлень про автентичність художнього за умов сучасної культури, зокрема, проаналізовано тісний взаємозв'язок кризи сучасного мистецтва з радикальними трансформаціями сучасної культури. Проаналізовано феномени моди, кітчу та віртуальної реальності як знакові для художнього буття сьогодні. Криза художньої автентичності полягає в загостренні опозиції "класичне-некласичне", відмові від традиційних критеріїв у пізнанні сучасного мистецтва та формуванні нової адекватної моделі його теоретичного осмислення.

Представлено нове бачення та науково-теоретичне узагальнення сутнісних характеристик постановки та вирішення проблеми взаємодії мистецтва та дійсності в культурі Срібного віку в її парадигмальних релігійно-філософському, філософсько-культурологічному та художньо-естетичному напрямах. Аналіз проблеми взаємодії мистецтва та дійсності виконується у контексті граничних питань людського існування: про сенс життя, про сенс смерті, про шляхи спасіння душі. Розроблено багатопланову концепцію взаємодії мистецтва та дійсності і репрезентовано такі їх взаємовідношення, якими не зменшуються ані цінності мистецтва, ані цінності дійсності, і для яких мистецтво та дійсність, зберігаючи свою специфіку та відносну автономність, проникають одне одного в єдності провини та відповідальності. Дана концепція відкриває новий напрям філософсько-культурологічних досліджень і перспективи обгрунтування цілісного гуманістичного світогляду, у межах якого мистецтво виконує нічим не замінну гуманістичну функцію щодо людського буття.