Наведено 22 000 слів новогрецької мови та їх українських відповідників, а також деякі фразеологічні та ілюстративні приклади перекладу окремих словосполучень грецької мови. До реєстру словника внесено найуживанішу лексику сучасної новогрецької літературної мови (димотики) та найбільш поширені наукові терміни. Давні фразеологічні звороти та окремі застарілі слова подано у кількості, необхідній для розуміння творів сучасної грецької літератури. Представлено деякі загальновживані слова та словосполучення катаревуси зархаїзованої грецької мови, до 1970-х рр. особливо поширеної в науковому та офіційно-діловому мовленні.

Приведены 22 000 слов новогреческого языка и их украинские аналоги, а также некоторые фразеологические и иллюстративные примеры перевода отдельных словосочетаний греческого языка. В реестр словаря внесены наиболее употребляемая лексика современного новогреческого литературного языка (димотики) и наиболее распространенные научные термины. Давние фразеологические обороты и отдельные устаревшие слова даны в количестве, необходимом для понимания произведений современной греческой литературы. Представлены некоторые общеупотребляемые слова и словосочетания катаревусы - архаического греческого языка, до 1970-х гг. особенно распространенного в научном и официально-деловом стилях.

Приведено 539 статей, содержащих историко-этимологический анализ географических названий греко-таврорумеев и урумов, переселившихся в Северное Приазовье из Крыма в конце 1870-х гг. Раскрыто содержание понятия топонимов. Проанализированы говоры румейского (или таврорумейского) диалекта, на которых разговаривали жители нескольких сел, в частности, урзуфо-ялтинский (села Урзуф и Ялта), больше-янисольский (Большой Янисоль, Константинополь, Стыла), каракубский (Старая Каракуба, Новая Каракуба, Бугас). Предложен словарь используемых лингвистических терминов.

Зважаючи на принципи і методи дидактики, висвітлено використання досліджених грецьких паремічних мовних форм з російськими співвідношеннями у процесі навчання новогрецької мови та в культурологічному аспекті на заняттях у загальноосвітніх школах та ВУЗ.

Основываясь на принципах и методах дидактики, показано использование исследованных греческих паремических языковых форм с русскими соответствиями при обучении новогреческому языку и в культурологическом аспекте на занятиях в общеобразовательных школах и ВУЗ.

Being based on principles and methods of didactics, the article shows the way the Greek paremical language forms under study with the correspondent Russian forms can be used in Modern Greek teaching and in culturological aspect at secondary schools and higher schools.

Досліджено ідіостиль відомого грецького письменника Нікоса Казандзакіса та відтворення в українських перекладах трьох романів митця. Вперше ідіостиль письменика розглянуто як систему індивідуальних концептів, яка виражена засобами певної мови і бере початок в національних мовних та концептуальних картинах світу. Обгрунтовано недоцільність синонімізації відповідників одиниць першотвору в перекладі внаслідок порушення асоціативних та значеннєвих зв'язків між одиницями мовної авторської та національної картин світу. Розкрито етнокультурну наповненість, значущість кожної одиниці поетичного ідіолекту та ідіостилю Н.Кізандзакіса. Визначено релевантні для його творів компоненти тексту, відтворення яких сприяє продукуванню повноцінного перекладу. Зазначено, що дане дослідження є першою в українській елліністиці спробою комплексно описати мовно-стилістичні особливості прозового грецького художнього тексту та проаналізувати можливі труднощі перекладацького характеру.

Вперше у грецькій і вітчизняній еліністиці здійснено комплексний лінгвістичний аналіз новогрецьких законодавчих текстів у комунікативно-прагматичному аспекті. Охарактеризовано основні засоби новогрецької мови, оптимальне використання яких автором законодавчого тексту дозволяє досягти поставлених прагматичних цілей. Розглянуто специфіку офіційно-ділового стилю, обгрунтовано доцільність його подальшого поділу на підстилі відповідно до конкретних функціональних сфер. Запропоновано класифікацію юридичних підстилів офіційно-ділового стилю. Проаналізовано морфологічні, синтаксичні та композиційні особливості текстів законодавчих документів. Досліджено специфіку словотворення, проблему запозичень у новогрецькій юридичній термінології. Визначено особливості юридичного терміновживання у законодавчих текстах у комунікативно-прагматичному аспекті. Систематично досліджено закономірності прояву архаїзованого різновиду новогрецької мови - катаревуси - на всіх рівнях мови сучасних законодавчих документів. Виявлено відмінності у ступені даного прояву в кодексах і спеціальних законах, а також у законодавчих і процесуальних документах. Проаналізовано наслідки диглосії в офіційно-діловому стилі сучасної грецької мови.

Досліджено функціонування фразеології в художніх творах Н.Казандзакіса та С.Міривіліса, а також способи її відтворення у перекладі зі збереженням художньої значущості, притаманної фразеологічним одиницям оригіналу. Проаналізовано вплив особливостей формування фразеологічного міжрівня новогрецької мови на додаткову маркованість одиниць ознаками книжності та розмовності, витоки якої перебувають в явищі диплоглосії. Визначено вплив даної маркованості на функціонування фразеологізмів у художньому творі, зокрема на текстоформативну та текстопороджувальну функції, відтворення яких за допомогою фразеологічних та нефразеологічних аналогів у перекладі формує його герменевтичну цілісність та художню адекватність. Вивчено явище фразеологічної компенсації контексту. Проаналізовано шляхи контекстуальної, оказіональної фразеологізації на базі новогрецьких прецедентних одиниць. Виявлено, що в даних текстах оказіональні фразеологізми утворюються на основі прецедентних імен та ситуацій. Розглянуто прецедентну цитату як фразеоматизм та способи збереження в перекладі її інтертекстуальності.

Досліджено функціональну природу грамеми знахідного відмінка у новогрецькій мові у аспекті функціональної стилістики. Описано функціональну природу знахідного відмінка новогрецької мови. Охарактеризовано історію грецької відмінкової системи - від праіндоєвропейських до новогрецьких відмінків, в ній виділено особливе місце знахідного. Проведено генезу його функцій та становлення системи прийменників, завдяки яким певні функції родового та давального відмінків повністю перейшли до знахідного. Розглянуто функції відмінків давньо- та новогрецької мови та проаналізовано взаємодію знахідного відмінка з родовим (синтаксична похідність). Охарактеризовано мовну ситуацію в сучасній Греції, зумовлену попереднім протистоянням катаревуси та димотики, яка певною мірою пояснює певні відмінкові явища новогрецької мови. Описано первинні та вторинні функції знахідного відмінка. Проаналізовано його власне-відмінкове та не власне-відмінкове вживання. Безприйменникову та прийменникову системи відмінків новогрецької мови розглянуто в їх взаємозалежності, виділено функціональні еквіваленти в цих системах. Наведено вдосконалену семантичну класифікацію дієслівних предикатів, що керують знахідним відмінком, складену на основі поняття дієслівної валентності. Доведено, що новогрецька мова відтворює ергативний лад, притаманний праіндоєвропейській мові, за допомогою класів ергативних і передавальних дієслів.

Досліджено граматичну категорію роду іменника в новогрецькій мові (НГМ). Вперше комплексно розглянуто в грецькій та вітчизняній елліністиці граматичний рід іменника у функціонально-категорійному вимірі. Висвітлено основні тенденції родової категоризації в НГМ у контексті посилення семантизації родових ознак, лексикалізації категорії роду в дії гіперо-гіпонімічного принципу в оформленні іменників у роді, протистоянні синтетичних і аналітичних засобів вираження його значення, поглиблення формально-морфологічного розрізнення іменників, протиставлених за семантичним родом. Розкрито взаємозв'язок категорії роду з іменниковими категоріями числа, відмінка, істот/неістот, особи. Описано словотвірну функцію категорії роду іменника, що у сучасній НГМ - продуктивний засіб творення лексем на позначення назв професій та роду діяльності. Систематизовано та проаналізовано родові варіанти в НГМ.

Проведено комплексний лінгвістичний аналіз новогрецьких законодавчих текстів в комунікативно-прагматичному аспекті. Увагу приділено дослідженню матеріалів текстів чинних Кримінального, Кримінально-процесуального кодексів Греції та спеціальних кримінальних законів. Розглянуто специфіку офіційно-ділового стилю та запропоновано класифікацію юридичних підстилів офіційно-ділового стилю. Проаналізовано морфологічні, лексичні, синтаксичні та композиційні особливості текстів законодавчих документів, вивчено специфіку словотворення, проблему запозичень у новогрецькій юридичній термінології й особливості юридичного терміновживання в законодавчих текстах у комунікативно-прагматичному аспекті. За результатами систематичного дослідження закономірностей прояву архаїзованого різновиду новогрецької мови - катаревуси - на всіх мовних рівнях у сучасних законодавчих документах оцінено наслідки диглосії в офіційно-діловому стилі сучасної грецької мови.

Приведены около 5 000 новогреческих юридических терминов и терминологических словосочетаний с их русскими эквивалентами.

Запропоновано до вивчення фонетику, лексику та граматику новогрецької мови з метою розвитку практичних навичок володіння нею. До кожної з тем вміщено адаптовані й оригінальні тексти та діалоги, різноманітні лексичні вправи.

Розкрито теоретичні засади фонетики, лексики та граматики новогрецької мови. Розглянуто особливості використання граматичних форм даної мови. Наведено правила вимови та наголосу слів у новогрецькій мові. Увагу приділено особливостям відмінювання артиклів, іменників і дієслів другої дієвідміни, вживанню присвійних займенників, утворенню дієприслівників і пасивних дієслів.

Висвітлено теоретичні засади ділової комунікації в Греції. Увагу приділено особливостям структури й оформлення документів, а також проблемам їх аналізу та перекладу українською мовою з урахуванням лексико-граматичних вимог до текстів ділового стилю.

Освещены теоретические основы деловой коммуникации в Греции. Уделено внимание особенностям структуры и оформления документов, а также проблемам их анализа и перевода на украинский язык с учетом лексико-грамматических требований к текстам делового стиля.

У межах функціонального підходу проведено цілісне дослідження перехідності дієслова сучасної новогрецької мови (СНМ). Вперше в грецькій і вітчизняній елліністиці визначено зв'язок перехідності з морфолого-семантико-синтаксичною категорією валентності дієслова. Запропоновано терміни новогрецькою мовою для визначення понять "валентність", "дистрибуція", "сполучуваність". Встановлено типи провідних предикатів СНМ. Проведено лексико-семантичну диференціацію експліцитно й імпліцитно перехідних дієслів. З'ясовано лексичне наповнення, морфологічне оформлення та синтаксичну поведіку об'єктних синтаксем. Запроводжено в науковий обіг поняття "дієслова з варіативною валентністю". Встановлено функціональну специфіку неперехідних дієслів СНМ.

В межах функціонального підходу проведено цілісне дослідження категорії перехідності дієслова новогрецької мови. Вперше в грецькій і вітчизняній елліністиці визначено зв'язок перехідності з морфолого-семантико-синтаксичною категорією валентності дієслова. Запропоновано терміни новогрецькою мовою для визначення понять "валентність", "дистрибуція", "сполучуваність". Встановлено типи предикатів новогрецької мови, проведено лексико-семантичну диференціацію експліцитно та імпліцитно перехідних дієслів. З'ясовано лексичне наповнення, морфологічне оформлення та синтаксичну поведінку об'єктних синтаксем. Запроваджено в науковий обіг поняття "дієслова з варіативною валентністю", встановлено функціональну специфіку неперехідних дієслів новогрецької мови.

Окреслено сутність перекладу як явища. Визначено основні перекладацькі проблеми. Розглянуто особливості юридичних підстилів офіційно-ділового стилю на всіх мовних рівнях. Визначено головні риси новогрецької юридичної термінології. Проаналізовано основні проблеми, з якими стикається перекладач юридичних текстів, та пояснено їх походження. Увагу приділено книжним, архаїзованим елементам у сучасних грецьких юридичних текстах, які ускладнюють роботу перекладача. Розкрито сутність права, окреслено особливості кожної з його галузей. Вивчено специфіку грецької правничої системи та описано функціонування грецьких судів. Досліджено основні види новогрецьких юридичних документів.

Досліджено лексику, що позначає грецькі реалії, важливий етнокультурний компонент безеквівалентної лексики та їх структурні та стилістичні особливості. Слова-реалії тісно пов'язані з фоновими знаннями, тому містять інформацію національного характеру, тобто такі лексичні одиниці створюють національну картину світу, у якій відображено побут, традиції, поведінку людей та їх світосприйняття. Досліджено місце лексики на позначення реалій у системі безеквівалентної лексики та лінгвокультурологічні особливості слів-реалій у газетно-публіцистичному стилі новогрецької мови.

Присвячено дослідженню безособових речень у новогрецькій мові. Вперше в грецькій та вітчизняній елліністиці категорія безособовості розглядається комплексно у функціональному вимірі. Виявлено типи речень з вживанням безособових дієслів за семантикою та синтаксичною будовою. Встановлено особливості формально-граматичного втілення семантики носія стану або діяча. Проаналізовано залежність між рівнями аналізу речень з вживанням дієслівних та недієслівних засобів вираження безособовості. Показано зв’язок категорії безособовості з категорією предикативності, модальності, персональності, суб’єктності / об’єктності. Розкрито особливості реалізації безособових речень, зумовлені своєрідністю морфологічних категорій грецького дієслова. Досліджено й описано функціонально-семантичне поле категорії безособовості.

Наведено короткий нарис етно- та глотогенезу надазовських греків, а також граматичний нарис румейської мови, який охоплює фонетику, морфологію, лексику та синтаксис. Проаналізовано фразеологічні одиниці (ФО) румейської, української та новогрецької мов з позицій сучасних та традиційних аспектів дослідження фразеологізмів. Висвітлено системні явища (синонімія, антонімія, полісемія, омонімія та варіантність), тематичні групи, структурно-граматичні особливості, стрижневі компоненти в складі фразеологізмів, які, як відомо, ставали об'єктом дослідження ще з другої половини XX ст. Проаналізовано базові концепти трьох культур, ФО когнітивної діяльності людини румейської, української та новогрецької мов, гендерні особливості, виражені у фразеологізмах. Визначено типи міжмовних відношень ФО: фразеологічні еквіваленти (повні та часткові), фразеологічні аналоги (повні та часткові) та безеквівалентні ФО, які є ідентифікаторами румейської мовної картини світу в її відношеннях з українською та грецькою. Розроблено теоретичні та практичні засади укладання фразеологічного словника румейської мови та вперше в українському мовознавстві укладено румейсько-українсько-російсько-новогрецький фразеологічний словник.

Розглянуто причини існування еквівалентів іменників жіночого роду на позначення професій, роду діяльності, посад, звань у новогрецькій мові. Проаналізовано основні способи їх творення на основі найбільших словників новогрецької мови, проведено порівняння реєстру цих словників щодо наявності в них цих лексем. Визначено ступінь їх рівнозначності, спільне та відмінне між ними, сфери їх вживання.

Рассмотрены причины существования эквивалентов существительных женского рода со значением профессии, рода деятельности, должности, звания в новогреческом языке. Проанализированы основные способы их производства на основе наибольших словарей новогреческого языка, определена степень их равнозначности, сферы их употребления.

The article deals with the reasons of the existence of female equivalents with the meaning of profession in Modern Greek, their main ways of derivation on the basis of the three biggest dictionaries of Modern Greek are analysed, the styles they are used in are determined.