Розглянуто основні передумови створення і функціонування спеціальних економічних зон і територій пріоритетного розвитку. Визначено основні напрямки реалізації спеціального режиму господарювання в Україні та в межах Донецького регіону. Запропоновано шляхи удосконалення нормативно-правового забезпечення за умов спеціального режиму господарювання.

Розглядаються теоретико-методологічні, методичні та практичні питання створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон (СЕЗ). Розкривається суть поняття СЕЗ, висвітлюються механізми їх діяльності, організація системи управління. Аналізується світовий досвід використання спеціальних зон у господарській практиці, зокрема, в Китаї та Росії, перспективи розбудови зон в Україні. Наведено нормативно-правову базу створення СЕЗ в Україні, методичні рекомендації щодо розробки техніко-економічного обгрунтування доцільності їх створення і функціонування.

Індекс рубрикатора НБУВ: У580.81 + У9(4УКР)81

Рубрики:

Вільні економічні зони <міжнародні економічні відносини і зв'язки>

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: Ж69299 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: У580.81 + У9(4УКР)81

Рубрики:

Вільні економічні зони <міжнародні економічні відносини і зв'язки>

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: Ж69299 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано функціонування інноваційного бізнесу в зарубіжних і вітчизняних спеціальних (вільних) економічних зонах (СЕЗ), надано оцінку його впливу на становлення, функціонування та розвиток СЕЗ у країнах ринкової, перехідної економіки та країнах, що розвиваються. Розглянуто методи підвищення ефективності функціонування СЕЗ на базі розвитку інноваційного бізнесу.

Розвинуто теоретико-методологічні основи дослідження світового руху капіталу. Розроблено науково-практичні рекомендації щодо залучення іноземних інвестицій в економіки країн з використанням спеціального режиму інвестування. Досліджено теоретичні основи іноземного інвестування, інституційну структуру й інструменти ринку іноземних інвестицій. Визначено роль територій зі спеціальним режимом інвестування у стимулюванні залучення іноземних інвестицій. Досліджено тенденції даного процесу на світовому ринку капіталу. Проаналізовано функціонування спеціальних економічних зон у світі, а також залучення іноземних інвестицій в економіку України через спеціальні економічні зони та території пріоритетного розвитку. Запропоновано напрями вдосконалення політики стимулювання залучення іноземних інвестицій. Розроблено модель інвестиційних очікувань у спеціальних економічних зонах. Визначено перспективи функціонування спеціальних економічних зон в Україні.

Досліджено теоретико-методологічні засади та практичні аспекти процесів створення та функціонування вільних економічних зон (ВЕЗ), особливості управління діяльністю ВЕЗ у перехідній економіці. Розроблено методи цілісного підходу до аналізу та відбору проектів створення ВЕЗ з урахуванням специфіки пострадянських країн. Проведено аналіз переваг і недоліків традиційних у світовій практиці підходів до прийняття рішень про створення ВЕЗ, а саме: "витрати - випуск", цільовий підхід і метод історичних аналогій. Показано наявність істотних обмежень на застосування таких підходів у транзитивній економіці. Розроблено й апробовано на прикладі аналізу 4-х проектів ВЕЗ Грузії принципово нову методику, що складається з двоетапної процедури відбору проектів вільних зон, яка дає змогу проводити комплексну оцінку та ранжування проектів за допомогою формалізованих процедур підтримки прийняття рішень.

Висвітлено питання створення та діяльності спеціальних (вільних) економічних зон (СЕЗ) і територій пріоритетного розвитку (ТПР). Наведено відомості про вітчизняний досвід функціонування СЕЗ і ТПР, їх нормативно-правове регулювання, організацію управління, а також економічні, інвестиційні, інноваційні, виробничі, зовнішньоторговельні та фіскальні аспекти діяльності. Визначено перспективи застосування в майбутньому в Україні режимів СЕЗ і ТПР. Подано інформацію про розвиток СЕЗ і ТПР за кордоном.

Проаналізовано суперечливий вплив спеціальних економічних зон та території пріоритетного розвитку для залучення іноземних інвестицій в українську економіку.

Розвинуто підходи до розуміння змісту спеціальних економічних зон (СЕЗ); розроблено пропозиції щодо використання в Україні світового досвіду в сфері розвитку СЕЗ у національній економіці України. Досліджено концептуальні основи розвитку СЕЗу національній економіці України, розвинуто критерії типізації моделей їх побудови, що застосовуються в різних країнах світу. Оцінено ефективність розвитку СЕЗ у національній економіці. Виявлено особливості системи регулювання СЕЗ в Україні. Узагальнено міжнародний досвід регулювання розвитку СЕЗ. Обгрунтовано стратегію розвитку СЕЗ у національній економіці України з урахуванням сучасних геополітичних і макроекономічних викликів для країни. Розроблено концепцію державної стратегії управління СЕЗ в Україні, яка передбачає акцентування уваги на розвиток спеціальної економічної діяльності на території України на принципах державно-приватного партнерства, сприяння розвитку конкурентоспроможних галузей та гнучкості у міжнародній податковій конкуренції. Удосконалено науково-методичний підхід до оцінювання ефективності державної стратегії управління СЕЗ в України й інституційного механізму її регулювання на основі відповідних індикативних бінарних показників, що дозволяє здійснювати попередній, поточний та подальший контроль за ефективністю державної інвестиційної політики.

Вільне транскордонне переміщення товарів і капіталів корелює із загальним економічним станом країни як в очевидний, так і в непомітний спосіб. Інтенсивність фінансово-економічних взаємодій із зовнішнім світом є показником стійкості та ефективності національної економіки. Після вступу до ЄС усі країни-члени лібералізували свій платіжний баланс (ПБ), тобто забезпечили вільний та необмежений транскордонний рух товарів і капіталу. Для деяких країн лібералізація ПБ була серйозним викликом, який їм вдалось успішно подолати. Ідеться про країни ЄС, які були членами Ради економічної взаємодопомоги (РЕВ), що існувала до 1990 р. і складалася з колишніх соціалістичних країн, або так звані "країни РЕВ-ЄС". Щоб економічне порівняння було достовірним, воно має проводитися між динамікою схожих економік. Таку групу економік складають країни РЕВ-ЄС. Членство в ЄС дало їм можливість самостійно використовувати свій потенціал у власності, інтелекті, владі та ресурсах. Саме тому в цьому дослідженні використано порівняльний аналіз на основі країн РЕВ-ЄС. Зроблено спробу комплексного моніторингу й аналітичної оцінки всіх основних фінансових потоків, особливо в країнах РЕВ-ЄС, та їх впливу на економічну динаміку. Проведено порівняння як для позитивних, так і для негативних аспектів надходження фінансових ресурсів до цих країн. Особливий акцент зроблено на макроекономічних елементах і політиці, яка окреслює, створює умови й зумовлює масштаби, взаємодію та прогнози транскордонних фінансових потоків.