Розглянуто проблему дисбіотичних порушень кишечнику у разі сальмонельозу в дітей. Виявлено вплив вихідного мікробного пейзажу кишечнику на формування клінічних варіантів перебігу сальмонельозу в дітей. Встановлено, що на тлі змін мікрофлори кишечнику I - II ступенів у дітей, хворих на сальмонельоз, захворювання частіше проходить у середньотяжкій формі. У разі вихідного дисбіозу кишечнику III ступеня патологічний процес характеризується затяжним перебігом. У період реконвалесценції порушення мікробного пейзажу кишечнику поглиблюються.

Рассмотрена проблема дисбиотических нарушений кишечника при сальмонеллезе у детей. Выявлено влияние исходного микробного пейзажа кишечника на формирование клинических вариантов течения сальмонеллеза у детей. Установлено, что на фоне изменений микрофлоры кишечника I - II степени у детей, больных сальмонеллезом, заболевание чаще проходит в среднетяжелой форме. При исходном дисбиозе кишечника III степени патологический процесс характеризуется затяжным течением. В период реконвалесценции нарушения микробного пейзажа кишечника углубляются.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.514.121-54

Рубрики:

Токсикоінфекції сальмонельозної групи у дітей

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.514.121-5

Рубрики:

Токсикоінфекції сальмонельозної групи у дітей

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.627-3 + Р733.514.121

Рубрики:

Хвороби центральної нервової системи у дітей

Токсикоінфекції сальмонельозної групи у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.514.121-3 + Р733.413.3-3

Рубрики:

Токсикоінфекції сальмонельозної групи у дітей

Хвороби кишечника у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлені результати клініко-лабораторних досліджень особливостей перебігу сальмонельозної інфекції у дітей на фоні ендотоксикозу. Встановлено наявність синдрому ендогенної інтоксикації, клітинного імунодефіциту з порушенням співвідношення між імунорегуляторними клітинами, збільшення удвічі продукції Ig M, дисбіоценоз кишківника у досліджуваного контингенту хворих. Запропоновані методи ліквідації ендотоксемії і зрушень гомеостазу, що її супроводжують шляхом комплексної терапії із застосуванням, залежно від ступеня ендотоксикозу, ентеросорбента "Силлард П", дозволили скоротити строки перебування пацієнтів у стаціонарі, покращити перебіг захворювання. Ентеросорбент "Силлард П" рекомендовано широко застосовувати у лікуванні хворих на сальмонельоз дітей.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.514.121

Рубрики:

Токсикоінфекції сальмонельозної групи у дітей

Шифр НБУВ: РА352952 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Встановлено клініко-патогенетичне та прогностичне значення інтерлейкінів і показників імунної відповіді у разі захворювання на сальмонельоз дітей раннього віку. Наведено результати клінічного та лабораторного обстеження хворих. Проведено вивчення кількісного вмісту інтерлейкінів, основних популяцій та субпопуляцій імунних клітин периферичної крові, а також імуноглобулінів основних класів. Виявлено особливості клінічного перебігу захворювання й імунної відповіді залежно від вихідного рівня інтерлейкінів. У всіх хворих, особливо з тяжкою формою сальмонельозу, відмічено зниження відносної кількості CD3+, CD19+-лімфоцитів, моноцитів/макрофагів (CD14+), IgA, IgG, підвищення CD8+ і CD16+-клітин. Найбільші відхилення від норми (показників здорових дітей) виявлено у хворих осіб з низьким вихідним рівнем інтерлейкінів. Досліджено внутрішньосистемні та міжсистемні кореляційні взаємозв'язки між рівнями інтерлейкінів, показниками імунітету та периферичної крові за різних варіантів перебігу хвороби. Виявлено два типи функціонування системи саногенезу: нормореактивний, характерний для хворих зі сприятливим перебігом сальмонельозу та гіперреактивний на рівні імунної системи з дефіцитом компенсації на рівні організму, за якого формується несприятиливий перебіг хвороби. Доведено, що імунні параметри мають більш високий прогностичний ранг у порівнянні з клініко-анамнестичними та іншими лабораторними даними, а серед імунних показників перше місце посідають інтерлейкіни.

На основі клінічного та лабораторного обстеження 146 хворих на сальмонельоз дітей раннього віку вперше доведено детермінованість ступеня тяжкості та варіанта перебігу хвороби цитопротективною спроможністю слизової оболонки кишок, що забезпечується імуноглобулінами місцевої дії та фагоцитарною системою захисту нейтрофілів. Визначено чинники, що зумовлюють несприятливий перебіг сальмонельозу. Значно обтяжують перебіг сальмонельозу дво- та трикомпонентні бактерійні асоціації, складовими яких є умовно-патогенні бактерії. Виявлено, що імуноглобуліни місцевої дії сприяють локалізації гострого інтестинального запального процесу і запобігають позакишковій транслокації збудників моносальмонельозу та асоційованих форм хвороби. Дефіцит SIgA зумовлює затяжний перебіг сальмонельозу. Дисбаланс функціонування фагоцитарної системи нейтрофілів відбиває тяжкість клінічних форм сальмонельозу та передбачає затяжний перебіг хвороби. Серед показників комплексу індикації розладів фагоцитарної активності нейтрофілів (ФАН) домінують: нейтропенія, низькі показники фагоцитарного числа, значне і стабільне зниження вмісту в нейтрофілах катіонних білків. Вперше розроблено і розглянуто ефективність методу гастроентероколоносорбції силлардом-II при сальмонельозі у дітей раннього віку. Досліджено: силлард-II, окрім детоксикаційного та антидіарейного ефекту, позитивно впливає на локальні механізми імунологічного захисту, що реалізуються через SIgA та ФАН, запобігає позакишковій транслокації збудників моносальмонельозу та асоційованих форм хвороби, зменшує тривалість бактеріовиділення. У дослідженнях

Висвітлено питання етіології, епідеміології, клініки, діагностики, лікування та профілактики сальмонельозів у дітей. Увагу приділено етіології та класифікації клінічних форм, диференціальній діагностиці сальмонельозів і клінічно подібних захворювань. Описано різні варіанти клінічного перебігу, ускладнення та рецидиви сальмонельозів, а також методи їх ранньої діагностики.

Проведено динамічне клініко-лабораторне спостереження за 57 хворими на сальмонельоз дітьми різних вікових груп. Показано ефективність перорального антибактеріального препарату "Цефікс" у комплексній терапії сальмонельозу у дітей. Цефікс може виступати препаратом вибору в лікуванні сальмонельозу у дітей як альтернатива парентеральним антибіотикам того ж класу (цефотаксим, цефтріаксон та ін.). Переносимість препарату становить 100 %.

На підставі динамічного клініко-лабораторного спостереження за 57 хворими на сальмонельоз дітьми різних вікових груп показано ефективність антибактеріального препарату Цефікс.

Наведено результати дослідження імунного стану 64-х дітей, хворих на сальмонельоз, 24 з яких отримували в комплексній терапії кіпферон. Встановлено підвищення ефективності терапії хворих з попередньо визначеними порушеннями імунної відповіді, що дозволяє досягти швидшого клінічного видужання та запобігти розвитку загострень і ускладнень хвороби.

Представлены результаты исследования иммунного состояния 64-х детей, больных сальмонеллезом, 24 из которых получали в комплексной терапии кипферон. Установлено повышение эффективности терапии больных с предварительно определенными нарушениями иммунного ответа, что позволяет достичь быстрого клинического выздоровления и предотвратить развитие обострений и осложнений болезни.

Представлено результати дослідження кількісного вмісту інтерлейкінів IL-1бета, -2, -4, -6, -8 крові дітей, хворих на сальмонельоз, в дебюті захворювання. Визначено декілька типів інтерлейкінової реакції. Встановлено прогностичне значення прозапальних і протизапальних інтерлейкінів.

Представлены результаты исследования количественного содержания интерлейкинов IL-1бета, -2, -4, -6, -8 крови детей, больных сальмонеллезом, в дебюте заболевания. Определены несколько типов интерлейкиновой реакции. Установлено прогностическое значение провоспалительных и противовоспалительных интерлейкинов.

На базі динамічного клініко-лабораторного спостереження за 49-ма дітьми різних вікових груп, хворих на сальмонельоз, показано ефективність пробіотичного препарату на основі B. subtilis.

На базе динамического клинико-лабораторного наблюдения за 49-ью детьми разных возрастных групп, больных сальмонеллезом, показана эффективность пробиотического препарата на основе B. subtilis.

На моделі реакції ізогемаглютинації вивчено антигенну подібність збудників сальмонельозу та групоспецифічних факторів крові людини. Встановлено, що сальмонельозний антиген здатний значно (на 4 ступені) гальмувати реакцію ізогемаглютинації еритроцитів групи О, в яких присутній білок H, і адсорбувати на собі лектини анти - H. Через наявність даного процесу пояснено генетичну схильність дітей з групою крові О(I) до генералізації інфекції.

На основі порівняння результатів обстеження 97 дітей з гострими кишковими інфекціями показано, що клінічно-анамнестичні та лабораторні показники загально-клінічних аналізів крові та випорожнень у виявленні сальмонельозу володіють достатньою специфічністю та низькою чутливістю й прогностичною цінністю порівняно з кишковими інфекціями, спричиненими умовно-патогенною флорою.

На основе сравнения результатов обследования 97 детей с острыми кишечными инфекциями показано, что клинически-анамнестические и лабораторные показатели общеклинических анализов крови и опорожнений в выявлении сальмонеллеза владеют достаточной специфичностью и низкой чувствительностью и прогностической ценностью сравнительно с кишечными инфекциями, вызванными условно-патогенной флорой.

У 109-ти дітей віком від 4-х міс до 14-ти років, які знаходилися на стаціонарному лікуванні в інфекційному відділенні ДКЛ № 2 м. Київ, вивчали особливості клініки, діагностики та лікування сальмонельозної інфекції. Було виявлено, що сальмонельоз переважав у дітей перших трьох років життя (51,4 %). У 95,4 % пацієнтів превалював харчовий шлях передачі інфекції; у всіх хворих реєстровано гастроінтестинальну форму сальмонельозу; за тяжкістю переважали середньотяжкі форми інфекції (94,4 %). Клініка сальмонельозу в усіх дітей на сучасному етапі характеризувалася гострим початком із розвитком з перших годин інтоксикаційного синдрому, дисфункції шлунково-кишкового тракту (ШКТ), залученням у половині випадків у процес усіх відділів ШКТ (50,5 % хворих) і наявністю у більшості пацієнтів колітичного синдрому (67,9 %). Враховуючі дані антибіотикограми, цефтріаксон і нітрофурани не можуть бути препаратами вибору у разі лікування сальмонельозу на сучасному етапі.