Запропоновано шляхи покращання результатів хірургічного лікування (ХЛ) у хворих з післяопераційними грижами живота (ПОГЖ) після доступу Мак-Бурнея (ДМБ). За період з 1998 до 2005 рр. у клініці з приводу ПОГЖ після ДМБ обстежено та прооперовано 121-го пацієнта віком від 35-ти до 78-ми років двома способами: традиційним "inlay" (56 пацієнтів) і розробленим у клініці (додаткова фіксація поліпропіленової сітки до окістя здухвинної кістки (ОЗК), іліопубічного тракту (ІТ) і зв'язки Купера (ЗК), 65 пацієнтів). Дослідження віддалених результатів лікування показало, що рецидиви грижі в період від 1-го до 7-ми років після лікування мали місце у 4-х хворих (8,5 %) з 47-ми обстежених після застосування способу "inlay". Серед 56-ти осіб, які прооперовані за допомогою способу, розробленого у клініці, рецидиву грижі не виявлено. Зроблено висновки: алопластика ПОГЖ після ДМБ з фіксацією поліпропіленової сітки до механічно міцних анатомічних структур - ОЗК, ІТ і ЗК забезпечує надійне закриття грижового дефекту та мінімізує частоту післяопераційних рецидивів.

Наведено спостереження гігантської грижі білої лінії живота. Хворій 46 років виконано алопластику грижового дефекту з ретромускулярним розташуванням сіткового імплантата за допомогою методу S. Rivas. Для запобігання виникненню компартмент-синдрому виконана операція за допомогою методу О. М. Ramirez. Дефект апоневроза зовнішнього косого м'яза живота закритий сітковим імплантатом (in lay).

Проаналізовано результати лікування 290-та хворих на грижу білої лінії живота (БЛЖ). Серед пацієнтів переважали жінки (74,5 %). Середній вік хворих склав 57,68 +- 11,7 років. Серед обстежених пацієнтів 33 (11,4 %) хворих мали множинні грижові дефекти БЛЖ. Визначено необхідність додаткового комплексного доопераційного обстеження цих пацієнтів з використанням ультразвукового дослідження та комп'ютерної томографії. Запропоновано способи алопластики (з переважним передочеревинним розташуванням сіткового імплантату) множинних грижових дефектів БЛЖ залежно від їх локалізації. Відстань між грижовими дефектами, що не перевищує 4 - 5 см, надає змогу виконати їх пластику з одного операційного доступу.

Якість життя вивчено у 68-ми хворих на грижу білої лінії живота за допомогою анкети SF-36. Проведено порівняння показників фізичного та психологічного компонентів здоров'я, а також їх стандартизованих складових у хворих після автопластичного або алопластичного закриття грижового дефекту грижі білої лінії живота (БЛЖ). Доведено, що у хворих після хірургічного лікування грижі БЛЖ якість життя поступово покращується. Стандартизовані показники якості життя показали, що у пацієнтів після алопластики грижового дефекту грижі БЛЖ достовірно кращі, ніж після автопластики.