Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.365.110.36

Рубрики:

Хірургічне лікування аневризм серця

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Цель работы - оценить эффективность методики аневризмэктомии и пластики дефекта левого желудочка (ЛЖ) после резекции гигантских заднебазальных аневризм левого желудочка (ЗБ АЛЖ). В Национальном институте сердечно-сосудистой хирургии им. Н. М. Амосова за период с января 2006 по октябрь 2008 г. прооперированы 1943 больных с ишемической болезнью сердца (ИБС). У 293 (15,1 %) ИБС сочеталась с АЛЖ. У 7 (2,4 %) выявлена гигантская ЗБ АЛЖ. Разработан более рациональный, простой и несложный метод резекции этих форм аневризм сердца. Исходно значительно увеличенные величины конечнодиастолического объема у всех обследованных больных уменьшились на 20 - 40 %, что сопровождалось уменьшением конечносистолического объема и увеличением фракции выброса, которая у всех больных была меньше 45 %, на 20 - 25 %. У всех больных перед операцией отмечались увеличенные конечнодиастолическое давление в ЛЖ, систолическое и диастолическое давление в легочной артерии, у всех трех обследованных в динамике величины этих показателей снизились на 45 - 47 %. Контрольная рентгенконтрастная вентрикулография показала хороший эффект по воссозданию геометрии ЛЖ. Выводы: разработанная методика отсечения ЗБ АЛЖ изнутри и пластики дефекта ЛЖ с последующим герметичным сшиванием краев мешка аневризмы отличается простотой и доступностью, обеспечивает хороший эффект по воссозданию геометрии ЛЖ и улучшению его систолической функции.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.365.110.36

Рубрики:

Хірургічне лікування аневризм серця

Шифр НБУВ: Ж24454 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На підставі комплексного клініко-інструментального дослідження з використанням даних електрокардіографії, велоергометрії, ультразвукового сканування серця та рентгеноконтрастної коронавентрикулографії вивчено найближчі та віддалені наслідки хірургічного лікування 108 хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС), ускладнену постінфарктною аневризмою лівого шлуночка (ПАЛШ). Для визначення меж життєздатного міокарда у разі ПАЛШ використано дослідження серця та результати ехокардіографічної проби з добутаміном. За оцінками показників центральної, внутрішньосерцевої гемодинамік і визначення життєздатного міокарда оптимізовано методику хірургічного лікування хворих. Розроблено метод визначення обсягу резекції міокарда, запропоновано нові методи реконструкції коронарного русла, модифіковано окремі етапи існуючих операцій, удосконалено технічні пристрої для їх впровадження. Завдяки практичній апробації нових методів значно розширено можливості хірургічної реваскуляризації міокарда у випадку найбільш тяжкого перебігу ІХС з ураженням дистальних відділів вінцевих артерій, зменшено перелік протипоказань до хірургічнго лікування ПАЛШ і поліпшено його наслідки.

Обследованы 67 больных с диагнозом Q-инфаркт миокарда. Изучены сывороточный уровень матриксной металлопротеиназы-9, структурно-функциональные показатели ремоделирования миокарда у больных острой постинфарктной аневризмой левого желудочка. Обнаружены ранние прогностические маркеры формирования аневризмы левого желудочка у больных острым передним Q-инфарктом миокарда.

Цель работы - изучить частоту выявления заднебазальных аневризм левого желудочка (ЗБАЛЖ) и особенности клинической картины у пациентов с этой патологией; на основе оценки отдаленных результатов разработать тактику лечения пациентов с ЗБАЛЖ, определить показания для резекции аневризм небольших размеров. В НИССХ им. Н. М. Амосова НАМН Украины за период с 2000 по 2015 гг. у 1856 пациентов шунтирование сочеталось с резекцией аневризмы левого желудочка передней и задней локализации. ЗБАЛЖ выявлены у 136 (7,3 %) пациентов, резекция ЗБАЛЖ выполнена у 85 (59,8 %) больных этой группы. У 51 (37,5 %) пациента резекцию ЗБАЛЖ не проводили по причине ее малых размеров и наличия мышечной стенки в области аневризматического мешка. Клиническая картина пациентов с ишемической болезнью сердца, осложненной ЗБАЛЖ, проявляется по мере прогрессирования сердечной недостаточности. Диагностика ЗБАЛЖ наиболее информативна при вентрикулографии. Для определения размеров ЗБАЛЖ авторы условно разделяют ЛЖ на три части - верхушечную, среднюю и базальную. Если тень аневризмы соответствует по объему верхушечной части ЛЖ, ее расценивают как небольшую. Выводы: ЗБАЛЖ небольших размеров требуют хирургической коррекции у пациентов с соединительнотканным аневризматическим мешком, в остальных случаях резекция аневризмы ЗБАЛЖ не показана, но необходимо динамическое наблюдение за размерами аневризмы и степенью выраженности митральной недостаточности.

Цель работы - изучить распространенность и клинические проявления заднебазальных аневризм левого желудочка (ЗБАЛЖ), обосновать показания для их резекции, оценить эффективность разработанной методики резекции способом "изнутри". В НИССХ им. Н. М. Амосова НАМН Украины за период 2000 - 2015 гг. выполнено 11 тыс. операций шунтирования венечных артерий (ШВА) на работающем сердце по поводу ишемической болезни сердца. Пациентов со ЗБАЛЖ было 136 (6,9 %). У 85 из них операция ШВА сочеталась с резекцией аневризмы. В остальных случаях (n = 51) необходимости и показаний для резекции малой аневризмы не установлено. Эффективность разработанной методики резекции ЗБАЛЖ и пластики левого желудочка (ЛЖ) изучали по интраоперационным данным, результатам ЭКГ, эхокардиографии и катетеризации полостей сердца, изменению маркеров повреждения миокарда. Разработанная методика хирургического лечения обеспечивала статистически значимое уменьшение конечнодиастолического объема ЛЖ, что сопровождалось уменьшением конечносистолического объема и увеличением фракции выброса на 27,0 %, снижением конечнодиастолического диаметра ЛЖ и систолического давления в легочной артерии соответственно на 52,2 и 29,0 %. В ранний послеоперационный период значимых послеоперационных осложнений не наблюдали, за исключением одного случая реторакотомии по поводу кровотечения из культи ушитого мешка аневризмы. Выводы: показания к устранению ЗБАЛЖ малых размеров при отсутствии митральной недостаточности и тромбов в ее полости относительны и зависят от характера стенки купола аневризмы. Разработанная методика отсечения мешка ЗБАЛЖ способом "изнутри" и пластика дефекта ЛЖ с последующим герметичным сшиванием мешка аневризмы отличается простотой и доступностью, обеспечивает хороший эффект по восстановлению геометрии ЛЖ, улучшению его систолической функции.

Досліджено функціональні зміни міокарда при постінфарктній аневризмі лівого шлуночка (АЛШ) серця. Проведено аналіз результатів обстеження 160 пацієнтів з АЛШ. Зазначено, що ця робота є першим вітчизняним дослідженням, в якому обгрунтовано та використано нові критерії функціональних змін міокарда при постінфарктній АЛШ: поздовжня деформація, ротація та скручування. Зауважено, що результати проведених досліджень дозволяють визначити рівень змін цих критеріїв залежно від ураження коронарних артерій, локалізації аневризми, типу руху неаневризматичної частини ЛШ. Використання показників поздовжньої деформації дозволяє оптимізувати діагностику аневризм (окреслюючи зону резекції або дає підстави відмовитись від резекції при ураженні тільки перегородкових сегментів ЛШ), а також допомагає у виборі методики операції (лінійна пластика - при ураженні передньо-верхівкових сегментів, ендовентрикулопластика - при розповсюдженні ураження на міжшлуночкову перегородку або на задню стінку чи бокову поверхню далі основи передньої групи папілярних м'язів). Вказано, що ця робота є першим дослідженням, в якому виявлено безпосередній вплив тромбозу лівого шлуночка на механіку його скорочення при аневризмі ішемічного ґенезу. Досліджено зміни скорочувальної та насосної функції у пацієнтів з тромбозом, виявлено зміни поздовжньої глобальної та сегментарної деформації, ротації та скручування. Визначено ланки механіки скорочення, що змінюються під впливом ГХ, одного з найчастіших супутніх діагнозів пацієнтів з ІХС (ішемічна хвороба серця) та постінфарктною АЛШ. Результати проведених досліджень дозволяють визначати межі порушення механіки скорочення лівого шлуночка при постінфарктній АЛШ, що асоціюються з різким прогресуванням серцевої недостатності. На основі виявлених факторів ризику створено математичні моделі логістичної регресії для прогнозування хірургічних результатів з високими показниками чутливості, специфічності та загальним відсотком правильно класифікованих значень.