В роботі містяться загальні правила будівельно-монтажних робіт в забрудненій зоні аварії на АЕС. Велика увага приділяється організаційно-технологічній документації, а також структурі та штатам будівельних підрозділів.

В роботі аналізуються фактори, які впливають на психологічний стан людини, а саме регульовані та нерегульовані. Велика увага приділяється формуванню психологічної стійкості в умовах ліквідації наслідків аварії, а також психологічному стану будівельників на об'єктах поза 30-кілометровою зоною.

Розглядаються системи заходів по зменшенню колективних доз опромінення населення міст та регіонів України. Аналізуються екологічні, технічні, будівельні, економічні, політичні, військові та інші проблеми. Основна увага приділяється створенню системи будівництва об'єктів різного призначення як в нормальних умовах так і в умовах радіаційних аварій різного масштабу.

Розглядається потужність еквівалентної дози, що використовується при проектуванні захисту від зовнішнього іонізуючого випромінювання. Містяться критерії для прийняття рішень щодо обмеження вживання забруднених харчових продуктів в перший рік після виникнення аварії та ін.

Розглядаються відносні рівні поверхневого забруднення будівельних конструкцій після проходження радіоактивної хмари. Розроблені методичні рекомендації з урахуванням інтенсивності випромінювання забрудненої поверхні. Особлива увага приділяється металевим конструкціям та азбестоцементним підвіконникам, що найбільше сорбують радіонукліди.

Розглядаються рекомендації щодо створення сучасної нормативної бази радіаційної безпеки та протирадіаційного захисту в будівництві, а також проектування та здійснення будівельно-монтажних робіт в умовах аварій на АЕС, передусім будівництва об'єктів для населення, що потерпіло внаслідок аварії.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р126.62

Рубрики:

Захист будівель установ, які застосовують джерела іонізуючого випромінювання

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обгрунтувано шляхи зменшення дозового навантаження дітей, обумовленого радоном-222 в повітрі громадських будівель (дитячих навчальних закладів), які розташовані на радононебезпечній території та - для порівняння - у благополучному щодо радону регіоні. Зазначено, що зменшення доз опромінення дітей передбачає оптимізацію протирадіаційного захисту з урахуванням економічних та соціальних умов конкретного регіону. Вперше визначено рівні еквівалентної рівноважної об'ємної активності радону-222 в дитячих навчальних закладах та житлових будинках, оцінено дозове навантаження дітей та відповідні радіаційні ризики та збитки від опромінення цим джерелом. Проаналізовано збитки з вартістю протирадонових заходів. Вперше визначено шляхи зменшення дозового навантаження дітей у дитячих навчальних закладах. Доведено необхідність оптимізації контрзаходів для кожного конкретного приміщення чи будинку в залежності від рівнів і шляхів надходження радону, а також від об’ємно-планувального рішення будівлі.