Індекс рубрикатора НБУВ: Р124.545

Рубрики:

Гігієна праці у тваринництві

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено аналіз розрахунку продуктивності оператора машинного доїння. Розроблено математичну модель і запропоновано коефіцієнт завантаження оператора. Наведено результати моделювання для різних типів доїльних установок.

Мета роботи - вивчення особливостей видового складу мікробіому пародонтальних кишень, встановлення етіологічної ролі окремих видів мікроорганізмів у розвитку генералізованого пародонтиту (ГП) у працівників птахофабрик. Мікробіологічні дослідження були проведені 50 працівникам птахофабрик, хворим на ГП (основна група) та 20 працівникам адміністративно-допоміжних підрозділів з ГП, які безпосередньо не контактують із птахами (група порівняння). Одержані дані порівнювали з даними 20 осіб без соматичної та стоматологічної патології (група контролю). Проби для мікробіологічного дослідження вмісту пародонтальних кишень здійснювали згідно з Протоколом забору матеріалу Міжнародної організації стандартів (ISO), прийнятим Міжнародною Асоціацією спеціалістів-мікробіологів. Відповідно до проведених досліджень, у біотопі пародонтальних кишень працівників птахофабрик виявили найнижчий вміст симбіотичних мікроорганізмів, які належать до нормальної мікрофлори та є потенційними антагоністами пародонтопатогенів. Так, лактобактерії виявили у 22 % обстежених, мікрококи - у 36 % пацієнтів, Str. Salivarius - тільки у 20 % обстежених основної групи. В осіб основної групи кількісний показник вмісту умовно-патогенного мікроорганізму Str. haemoliticus 1756,65 +- 52,05 KУО/мл був у 1,9 раза вищим, ніж у пацієнтів групи порівняння (937,24 +- 38,07 KУО/мл), та в 4 рази вищим, ніж у контрольній групі. Str. sanguis виявили у 52 % працівників птахофабрик, що було у 2,08 раза вище за показник групи порівняння - 25 %, та у 3,5 раза перевищував показник групи контролю - 15 %. Особливістю мікробіоценозу пародонтальних кишень у працівників птахофабрик, хворих на ГП, була поява у складі мікрофлори анаеробних пародонтопатогенів (тип 3): P. gingivalis, A. actinomycetemcomitans, Р. intermedia, які виявили у 94,0, 98,0, 88 % осіб основної групи та у 45,0, 55,0, 50 % обстежених групи порівняння. У 6 % працівників птахофабрик виявили бактерії, які вказують на значні порушення мікробіоценозу порожнини рота - Escherichia coli. Привернула увагу щільність обсіменіння пародонтальної кишені дріжджоподібними грибами. При мікробіологічному дослідженні вмісту пародонтальних кишень працівників птахофабрик за допомогою прямого імунолюмінесцентного методу у 86,0 % випадків виявили Сhlamidia trachomatis, що є специфічною ознакою мікробного пейзажу цього контингенту працівників. Висновки: одержані результати вказують на зміни мікробіому пародонтальних кишень в осіб, які працюють в умовах дії професійних ризиків у напрямку переважання пародонтопатогенних мікроорганізмів, що дозволяє стверджувати про вплив шкідливих чинників птахівництва на розвиток захворювань пародонта у працівників птахофабрик, а наявність Сhlamidia trachomatis підкреслює специфічний вплив цього мікроорганізму на перебіг захворювань пародонта у цього контингенту населення.

Доповнено наукові дані поширеності, інтенсивності й особливості клінічного перебігу захворювань пародонта у працівників птахофабрики. Доведено, що в умовах мікроклімату птахофабрики у працівників виявлено зміни фізико-хімічних властивостей ротової рідини, що проявляються зниженням слиновиділення, підвищенням в'язкості слини та зниженням її буферної ємності. Зазначено, що вираженість указаних порушень зростала зі стажем роботи. Вперше встановлено особливості мікробного вмісту пародонтальних кишень при впливі специфічного мікроклімату птахофабрики: наявність широкого діапазону пародонтопатогенної мікрофлори; наявність у мікробних асоціаціях невластивих для пародонтиту мікроорганізмів, зокрема бактерії Chlamidia trachomatis. Досліджено стан місцевого імунітету порожнини рота хворих на генералізований пародонтит, який свідчить, що хронічна інтоксикація в умовах птахофабрики зумовлює формування місцевого вторинного клітиннозалежного імунодепресивного стану, який сприяє розвитку, хронізації та прогресуванню патологічного процесу у пародонті. Науково доведено, що у працівників птахофабрик при морфологічних дослідженнях біоптатів ясен хворих на генералізований пародонтит, окрім запальних і дистрофічних змін всіх структурних елементів пародонта, в зонах виражених альтеративних змін виявлено колонії бактерій: коків і хламідій. На підставі даних клінічно-лабораторних досліджень опрацьовано й упроваджено комплекс лікувально-профілактичних заходів, проведено оцінку ефективності.