Розглянуто основні питання охорони праці: законодавства, санітарії, техніки безпеки, пожежної безпеки. Наведено основні поняття, величини та одиниці вимірювання, причини травм та отруєння, джерела забруднення, а також заходи щодо їх знешкодження та методи долікарської допомоги потерпілим.

На підставі аналізу теоретичних узагальнень про природу виробничого травматизму встановлено, що загальновизнаної теорії щодо виробничої травми на цей час не створено. Під час розроблення теорії необхідно враховувати, що травмування працівника - це процес, який складається з кількох послідовних етапів. Ці етапи характеризуються виходом енергії, присутньої на будь-якому виробництві, з-під контролю внаслідок свідомих чи несвідомих помилок і вміння персоналу вчасно виявляти, оцінювати й адекватно реагувати на виробничі ризики. Розроблені теорії та моделі нещасного випадку на виробництві сприяють концептуальному поясненню того, як стаються нещасні випадки на виробництві; зберігається інформація про них, полегшуються дослідження виробничого травматизму.

Проаналізовано існуючі методи прогнозування виробничого травматизму та професійної захворюваності. Розглянуто придатність методів прогнозування травматизму для аналізу профзахворювань. Обгрунтовано доцільність застосування розподілу Пуассона під час прогнозування рівня професійної захворюваності. Сформульовано вимоги до інформаційно-аналітичної системи запобігання професійній захворюваності.

Здійснено класифікацію критеріїв ризику нещасних випадків на виробництві з урахуванням етапів підготовки рішень для його зниження. Обгрунтовано підхід до визначення припустимого ризику травмування, що має базуватися на оцінках фактичного стану виробничого травматизму та розумних перспективах щодо його зменшення.

На підставі даних про смертельний виробничий травматизм протягом 1998 - 2004 рр. обгрунтовано визначальні причини травматизму для окремих професій сільського господарства і видів подій. Виявлено періоди підвищеного рівня виробничого травматизму в сільськогосподарському виробництві протягом року й доби, що дає змогу розробити сезонні системи для його запобігання.

Для дослідження причин травмування на виробництві запропоновано використання математичного апарату методу головних компонентів. Застосування його для аналізу причин ризику травмування без смертельного наслідку дало змогу одержати висновки щодо необхідності посилення уваги до безпеки технічної складової виробництва та мотивації персоналу до безпечної праці.

На підставі проведеного аналізу даних за період 1998 - 2004 рр. про виробничий травматизм із смертельним наслідком у сільському господарстві України виявлено відповідну закономірність і підтверджено його сезонний характер. Окрім того, виявлено періоди підвищеного рівня травматизму в сільськогосподарському виробництві, що є підставою для розробки сезонної системи запобігання травматизму та проведення профілактичних робіт.

Проаналізовано стан виробничого травматизму та наглядової діяльності щодо охорони праці на виробництві за 1995 - 2007 рр. Установлено, що показники виробничого травматизму достовірно знижуються. Наведено дані про залежність рівня травматизму серед працівників від виду економічної діяльності, професії, професійного досвіду роботи, якості наглядової діяльності.

Дисертація присвячена вивченню особливостей патогенезу вибухової шахтної травми і розробці питань надання невідкладної медичної допомоги постраждалим в умовах утруднення само- і взаємодопомоги. Встановлено, що суттєві порушення гемодинаміки на системному, органному і мікроциркуляційному рівнях та стійкості гематоенцефалічного бар'єра відбуваються ще в преморбідному періоді внаслідок дії складних виробничих умов, що зумовлює важкість перебігу вибухової шахтної травми вже в перші хвилини її розвитку. Показано, що термінова активація стрес-лімітуючої ГАМК-ергічної системи являється ефективним методом корекції ранніх розладів при вибуховій шахтній травмі. Доводиться, що найбільш надійним заходом екстреного введення в організм стрес-протективних препаратів являється, розроблений в ході даного дослідження, автоматичний ін'єктор, призначений для носіння на тілі в виробничих умовах і чутливий до дії пошкоджуючих факторів шахтного вибуху.

Розроблено та впроваджено методику системного аналізу причин та наслідків виробничого травматизму. Подано результати статистичного аналізу причин та наслідків виробничого травматизму пожежних МНС України під час пожеж, аварій та рятувальних робіт. Проведено багатофакторний регресійний та дисперсійний аналіз причин та наслідків травматизму пожежних. Запропоновано методику оцінки потенційної небезпеки факторів травматизму пожежних та методику складання планів для проведення занять з охорони праці під час пожежно-тактичних навчань. Проаналізовано психологічні аспекти підготовки особового складу Державної пожежної охорони.

Розроблено експериментальну модель для вивчення сукупної дії на організм компонентів шахтного вибуху й несмертельної величини електричного струму за умов впливу виробничого середовища шахти. Вперше доведено, що у разі дії різних компонентів шахтного вибуху й електричного струму, механізми компенсації дефіциту серцевого викиду суттєво відрізняються. Встановлено їх залежність від послідовності впливу уражаючих факторів шахтного вибуху й електричного струму. Виявлено вплив попередньої дії комплексу факторів шахтного виробничого середовища на реакцію системної гемодинаміки у разі сукупної дії компонентів вибуху в шахті та електричного струму на організм щурів.

Вивчено патогенез травматичної хвороби, обгрунтовано оптимальні лікувальні впливи на організм постраждалих у глибоких вугільних шахтах та на поверхні, в т.ч. на госпітальному етапі у випадках шоку та в постшоковому періоді. Розвинуто новий напрямок, який грунтується на концепції ранньої корекції токсемії селективним гемодіалізом на рідких динамічних мембранах та інтракорпоральної біодеградації токсичних речовин. Запропоновано методи попередження травматизму на вугільних шахтах, а також оптимізації лікування за допомогою фармакологічних засобів, інфузій, екстра- та інтракорпоральної детоксикації.

Висвітлено питання зниження рівня виробничого травматизму в АПК на підставі розробленої та впровадженої комплексної системи управління охороною праці та автоматизованої системи обліку, аналізу і запобігання нещасним випадкам, яка є її підсистемою. Запропоновано новий підхід до оцінки факторів безпеки праці з використанням багатофакторного кореляційно-регресивного аналізу і прогнозу показників виробничого травматизму, який на відміну від традиційних відкриває можливості для дослідження якісних і кількісних властивостей факторів, що впливають на процеси виникнення травм, визначення ступеня їх взаємовпливу. Визначено додаткові показники оцінки безпеки праці, які є науковою основою для аналізу потенційних небезпек і планування профілактичних заходів щодо підвищення рівня безпеки праці за умов оптимізації мінімальних витрат.

Рассмотрены новые представления о природе травматизма от обвалов и обрушений, в основе которых находится расслоение пород, происходящее, как при выемке угля (породы), так и вслед за этим, т.е. в течение какого-то промежутка времени.

Розглянуто світовий і вітчизняний досвід аналізу стану травматизму на виробництві, особливості виробничого травматизму з тяжким і смертельним наслідками в Україні та в промислово розвинених регіонах, проаналізовано проблемні питання, що потребують першочергового вирішення. Запропоновано обгрунтовані заходи, спрямовані на запобігання виробничому травматизму зі смертельним наслідком, що стався під час виконання певних робіт на підприємствах України.

Наведено результати аналізу повікового розподілу тяжко та смертельно травмованих на виробництві, що надав змогу виявити значні відмінності у віці серед тяжко та смертельно травмованих і визначити ті вікові групи, які мають найвищий рівень травматизму. Для встановлення чіткої тенденції змін досліджуваних рядів динаміки використано такий статистичний прийом як аналітичне вирівнювання рядів динаміки способом найменших квадратів. Вирівнювання за цим способом надало можливість відобразити загальну тенденцію ряду динаміки та виразити її певним математичним рівнянням (функцією, що апроксимується) та розрахувати теоретичні значення на майбутній період. Запропонований методологічний підхід прогнозування травматизму за віковими групами надає змогу своєчасно та адекватно зробити практично значущі висновки та обгрунтувати рекомендації щодо розробки профілактичних заходів.

Вивчено та проаналізовано абсолютні та відносні показники виробничого травматизму та його наслідків у 2004 р. та першому кварталі 2005 р. в промисловому регіоні Донбасу. Виявлено основні тенденції в динаміці протягом останніх років. Запропоновано шляхи профілактики тяжких пошкоджень та поліпшення якості життя громадян Донецької області.

Досліджено виробничий травматизм зі смертельними наслідками в Україні. Коротко проаналізовано міжнародний виробничий травматизм. Розглянуто динаміку виробничого та смертельного травматизму в Україні з 1992 р. до 2013 р. та динаміку найбільш небезпечних галузей для людського здоров'я з 2010 р. до 2013 р. Розглянуто методи аналізу виробничого травматизму та профзахворювань. Розроблено прогноз смертельного травматизму на три роки з 2014 р. до 2016 р., за допомогою одно факторної прогнозної моделі з використанням трендової логарифмічної кривої. Розглянуто основні причини виробничого травматизму та вплив виробничого травматизму на продуктивність підприємства.

Проведено дослідження історії розвитку, сучасного стану та перспектив теорії піраміди травматизму; надано результати досвіду впровадження цього превентивного підходу до нещасних випадків на українському підприємстві. Висвітлено питання обмеженості можливості використання теорії піраміди травматизму для запобігання важким нещасним випадкам при зниженні загального травматизму. Подано пропозиції щодо подальшого удосконалення методів запобігання травматизму за рахунок виявлення ризиків та підвищення культури безпеки.

Дія шуму на слуховий аналізатор, як одного з провідних етіологічних факторів сенсоневральної приглухуватості, давно цікавить багатьох дослідників. Проте окрім негативного впливу безпосередньо на слух, шум впливає і на стан церебральної гемодинаміки. Мета дослідження - вивчити якісні показники реоенцефалографії в групі робітників шумових професій і у хворих з акутравмою (АТ) та виконати їх порівняльний аналіз. Проведено дослідження якісних показників реоенцефалографії (РЕГ) у 15-ти робітників шумових професій, у 84-х хворих з АТ, а також у 15-ти здорових нормальночуючих осіб у каротидній і вертебрально-базилярній системах мозкового кровообігу та проведено їх порівняльний аналіз. Церебральний кровообіг у хворих з АТ досліджували за методом реоенцефалографії за допомогою комп'ютерного реографа фірми "ДХ - системи" (м. Харків). Під час аналізу якісних показників РЕГ-кривих виявлено, що в усіх досліджуваних хворих обох груп спостерігаються порушення мозкового кровообігу, виражені в різному ступені, про що свідчили зміни якісних показників РЕГ. У 100 % хворих обох груп виявлено підвищення тонусу мозкових судин та утруднення венозного відтоку як в каротидному, так і у вертебрально-базилярному басейні, у значному відсотку випадків мав місце ангіоспазм. Причому більш виражені порушення в судинах головного мозку в обох групах хворих було виявлено у вертебрально-базилярній системі. Ангіоспазм частіше спостерігали у хворих з АТ, ніж у робітників (48,8 % проти 40,0 % у каротидній системі та, особливо, у вертебрально-базилярній - 57,1 % та 40,0 % відповідно). Серед робітників шумових професій не спостерігали жодного випадку нестійкого судинного тонусу, тоді як серед хворих з АТ таких осіб було 17,9 % випадків в обох системах мозкового кровообігу. Що стосується пульсового кровонаповнення у вертебрально-базилярному басейні, то у хворих на АТ було зафіксовано 48,8 % випадків його зниження, а у працівників шумових виробництв лише в 6,7 %. У каротидній системі пульсове кровонаповнення було достатнім у обох досліджуваних групах. Висновки: одержані дані свідчать про наявність виражених змін у стані церебральної гемодинаміки у робітників шумових професій і хворих з АТ та доцільності застосування методу реоенцефалографії під час обстеження таких хворих з метою подальшого врахування результатів у разі проведення лікування. Зниження пульсового кровонаповнення, явища ангіоспазму мозкових судин і нестійкий судинний тонус є вагомими факторами для розвитку сенсоневральних порушень за шумового впливу.