Індекс рубрикатора НБУВ: П342.72 + П342.5

Рубрики:

Насіннєве відновлення

Ліс і середовище. Екологія лісу

Шифр НБУВ: ВА612235 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано народногосподарське значення лісів України, природно-кліматичні умови їх поширення. Розглянуто питання історії лісорозведення та лісовідновлення, викладено основи проектування та агротехніки створення лісових культур на ярах, балках, крутосхилах, берегах рік і водойм.

Проанализированы народнохозяйственное значение лесов Украины, природно-климатические условия их распространения. Рассмотрены вопросы истории лесоразведения и лесовосстановления, изложены основы проектирования и агротехники создания лесных культур на оврагах, балках, крутых склонах, берегах рек и водоемов.

Індекс рубрикатора НБУВ: П342.7(4УКР3)

Рубрики:

Природне відновлення лісу

Шифр НБУВ: Ж69957 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П3е(4УКР)л64 + П342.7(4УКР)

Рубрики:

Природне відновлення лісу

Шифр НБУВ: ВА731035 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Охарактеризовано основні чинники, які слід враховувати під час природного відновлення основних типів букових лісів Буковинських Карпат та Передкарпаття: рівномірно-поступові рубки головного користування, лісорослинні умови та вплив лісогосподарських заходів на появу і виживання сходів самосіву головних лісоутворювальних порід під наметом деревостанів. Запропоновано принципово новий, ефективний метод сприяння природному поновленню лісу в ході першого прийому рівномірно-поступових рубань. Біологічні основи методу обгрунтовано на лісотипологічних засадах з урахуванням "Правил відновлення лісів" та "Правил рубок головного користування в гірських лісах Карпат".

Вивчено лісівничі властивості головних і супутніх деревних порід Правобережного Лісостепу України, етапи природного поновлення лісу та вплив на них екологічних чинників. Проаналізовано періодичність плодоношення дуба звичайного, обсяги заготівлі та схожість жолудів. Досліджено вплив освітленості на природне лісопоновлення під наметом материнських насаджень. Розкрито фізико-хімічні і агрохімічні властивості грунту у дубових насадженнях та на зрубах. Оцінено лісопоновлення, сукцесію трав'яних рослин під наметом дубових насаджень та на зрубах, використання методів геоінформаційних систем у визначенні кількісного складу лісопоновлення та його просторового розміщення.

Рассмотрены теоретические аспекты изменения виталитетных параметров во времени. На примере естественного возобновления лесов Новгород-Северского Полесья показано, что виталитетные характеристики (виталитет особей, соотношение в составе когорты растений разных классов виталитета, величина индекса качества Q) очень динамичны. Наиболее часто по этапам данного процесса происходит изменение как виталитетной структуры когорт растений, представленных в составе популяций лесообразующих видов, так и значений индекса качества Q. Для оценки степени и характера изменения величин индекса качества во времени, а также по этапам эколого-ценотических процессов предложено использовать специальный показатель - индекс виталитетной динамики (IVD).

Охарактеризовано розмірну структуру когорт дрібного, середнього та великого підросту Acer platanoides L. у фітоценозах 12-ти груп асоціацій, які є типовими для Лівобережного Полісся України. Показано, що кожна когорта в тому чи іншому лісовому фітоценозі має специфічні особливості розмірної структури. Для поглибленої оцінки розмірної структури когорт запропоновано та використано спеціальний показник: індекс різноманітності розмірної структури (ІDSS). Здебільшого когортам підросту не притаманний високий рівень різноманітності розмірної структури: значення ІDSS у більшості фітоценозів є меншими за 20 %. Відзначено тенденцію до зменшення різноманітності розмірної структури у міру дорослішання підросту. Це обумовлено поступовим відмиранням у когортах частини рослин на кожному з етапів відновлення та з формуванням у особин на завершальних його фазах чіткіше виражених морфологічних адаптацій до еколого-ценотичних умов оселищ.

Проаналізовано прояви вітровалів і буреломів лісу в Українських Карпатах. Описано вітровалотвірні фактори та вплив лісівничо-таксаційних показників деревостанів на їх пошкодження сильними вітрами, надано стислу характеристику найбільших вітровалів в окремих країнах Європи. Висвітлено види збитків від вітровалів деревостанів. Охарактеризовано зміну екологічних умов на вітровальних ділянках та вивчено досвід залісення вітровальних ділянок у Німеччині та Швейцарії. Проаналізовано частоту, інтенсивність, напрямки сильних вітрів у різних частинах Українських Карпат та їх розподіл за календарними місяцями. Наведено характеристику штормових явищ у регіоні (кількість, тривалість, інтенсивність, зв'язок з кількістю опадів). Проаналізовано пошкодження лісів Українських Карпат вітровалами та буреломами в розрізі окремих лісогосподарських підприємств та досліджено вплив різних факторів на прояв цього стихійного явища. Вивчено особливості проходження процесів природного поновлення деревних порід на вітровальних ділянках і формування молодих післявітровальних деревостанів. Проаналізовано фізико-хімічні показники грунту на вітровальних ділянках та під наметом прилеглих лісостанів. Розроблено практичні рекомендації щодо забезпечення лісопоновлення на вітровальних ділянках Українських Карпат, підвищення вітростійкості деревостанів з метою зменшення обсягу вітровалів і буреломів лісу та формування корінних, якісних деревостанів на засадах наближеного до природи лісівництва.

Здійснено оцінку природного поновлення сосни звичайної на виведених із сільськогосподарського користування землях Житомирського Полісся, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС. Встановлено, що головними екологічними чинниками, які впливають на природне поновлення деревної рослинності на перелогах, є: грунтові умови, рівень зволоження території, видовий склад і щільність надгрунтового рослинного покриву. Доведено, що успішне поновлення сосни звичайної можливе за таких умов: наявності біля перелогу з боку домінуючих вітрів насадження репродуктивного віку і задовільного зволоження грунту у вегетаційний період упродовж 2 - 3 років після нагромадження насіння.

Викладено результати дослідження постпірогенного відновлення соснових лісів Поліського природного заповідника, пройдених особливо великою пожежею у 2009 р. Вивчено вплив пожеж різної інтенсивності на стан і розвиток сосни звичайної в різних типах лісорослинних умов. Створено нормативи для прогнозу відпаду дерев у насадженнях сосни звичайної після низових пожеж різної інтенсивності. Визначено постпірогенну динаміку видового складу й особливостей структури рослинного покриву в соснових деревостанах Поліського природного заповідника після низових пожеж різної інтенсивності.

Виявлено особливості формування, росту та розвитку природних дубових деревостанів Лівобережного Лісостепу. Оцінено сучасний стан молодняків природного походження основних лісоутворювальних порід в дібровах. Уперше для регіону досліджень отримано нові дані кількісних та якісних показників попереднього, супутнього та наступного природного поновлення господарсько цінних порід у дубових лісах Лівобережного Лісостепу для сучасних умов. Оцінено стан природних молодняків основних лісоутворювальних порід у дібровах регіону; визначено площі корінних і похідних деревостанів у межах класів віку, що ростуть у найбільш поширеному типі лісу - свіжій кленово-липовій діброві. Визначено кількісні та якісні показники попереднього, супутнього та наступного природного поновлення господарсько цінних порід. Розроблено наукові рекомендації щодо перспективи використання природного поновлення господарсько цінних порід та відтворення природних дубових лісів. Визначено особливості формування підросту господарсько цінних деревних порід після проведення цілеспрямованих заходів, зокрема застосування різних способів лісовідновних рубок у комплексі із заходами зі сприяння природному поновленню.

Наведено теоретичні передумови роботи, описано методику та об'єкти досліджень, вивчено фізико-географічні особливості прояву сильних вітрів в Українських Карпатах, природні та антропогенні чинники виникнення вітровалів лісу в Українських Карпатах, особливості проходження процесів природного поновлення деревостанів на вітровальних ділянках та наведено рекомендації щодо формування деревостанів на вітровальних ділянках в Українських Карпатах на засадах наближеного до природи лісівництва.

Здійснено оцінку природного поновлення сосни звичайної на виведених із сільськогосподарського призначення землях Житомирського Полісся, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС. Встановлено, що головними екологічними чинниками, які впливають на природне поновлення деревної рослинності на перелогах є: грунтові умови, рівень зволоження території, видовий склад і щільність надґрунтового рослинного покриву. Природне поновлення сосни звичайної на сільськогосподарських землях неоднорідне за віком і розташуванням на території. Зазначено, що максимальна кількість самосіву на одиниці площі формується на відстані 0 - 50 м від насадження репродуктивного віку. Зі збільшенням відстані від джерела насіння кількість дерев на одиниці площі поступово зменшується. На відстані 50 - 100 і 100 - 150 м від насадження кількість самосіву на одиницю площі була відповідно в 1,1 і в 1,2 раза меншою. Доведено, що успішне поновлення сосни звичайної можливе за умов наявності біля перелогу з боку домінуючих вітрів насадження репродуктивного віку і задовільного зволоження грунту у вегетаційний період упродовж 2 - 3 років після накопичення насіння.

Наведено результати комплексних лісівничих та генетико-селекційних досліджень лісових екосистем Вінниччини. Відображено основні засади індивідуального та популяційного відбору основних лісотвірних порід, оцінено стан та використання лісових генетичних ресурсів. Репрезентовано роль об’єктів генетичного збереження in situ у контексті збереження біорізноманіття та розбудови екомережі. Удосконалено механізми відбору на індивідуальномі рівні із використанням екологічної моделі "генотип-середовище". Оцінено репродуктивні процеси на лісонасіннєвих плантаціях. Удосконалено методи та способи розмноження сортів родини (Corylus). Оцінено ефективність використання лісових генетичних ресурсів.

Висвітлено теоретичні основи вчення про ліс, морфологічні, екологічні особливості лісу як природної екосистеми. Наведено ботаніко-екологічна характеристика головних лісоутворюючих хвойних та листяних деревних порід різних природних зон України. Розглянуто питання взаємодії деревних рослин у лісових насадженнях, формування, зміни та типології деревостанів. Висвітлено принципи головного користування лісом, способи рубок головного та проміжного користування, прийоми догляду за лісом. Розглянуто питання ведення лісового господарства у рекреаційних лісах, способи формування лісопаркових ландшафтів. Наведено головні види побічного користування лісом, а також наведено шляхи підвищення продуктивності лісових насаджень.

Узагальнено вітчизняний та зарубіжний досвід щодо збереження лісових генетичних ресурсів in situ. Наведено характеристику умов формування та оцінено стан лісових генетичних ресурсів та плюсових насаджень і плюсових дерев в умовах Правобережного Лісостепу України. Удосконалено основні засади щодо індивідуального та популяційного відбору основних лісотвірних порід. Розроблено та запроваджено сучасні методологічні підходи щодо тестування потомства та сортовипробування деревних порід в умовах зміни середовища (у тому числі кліматичних змін) на основі продуктивності, репродуктивної здатності та екологічної пластичності. Розроблено та запроваджено нові підходи щодо створення об'єктів збереження генофонду ex situ. За результатами досліджень встановлено, що лісові генетичні резервати та плюсові насадження відображають лише четверту частину усього різноманіття лісових екосистем. Втрата функціональної придатності насаджень зумовлена зниженням частки основної лісотвірної породи, зрідженням лісостанів та погіршенням стану дерев. Основними чинниками погіршення ефективності індивідуального відбору є: незадовільний стан дерев та низькі селекційні показники. На основі екологічних моделей "генотип – середовище" та "сорт – середовище" відібрано найкращі потомства, а також розроблено концепцію тестування плюсових дерев.

Розглянуто теоретико-методичні засади еколого-економічної оцінки відтворення біорізноманіття лісів, зокрема розкрито сутність, складові та функції біорізноманіття лісів, а також методичні підходи до екологоекономічного оцінювання відтворення лісового біорізноманіття. Здійснено оцінку відтворення та ефективності використання біорізноманіття лісів в Україні, а саме: проаналізовано основні тенденції фінансово-інвестиційного забезпечення відтворення та збереження біорізноманіття загалом і програмного забезпечення збереження та охорони біорізноманіття лісів зокрема, а також визначено рівень ефективності використання флористичної складової біорізноманіття лісів. Запропоновано перспективні напрями удосконалення еколого-економічного оцінювання та інституціонального середовища відтворення біорізноманіття лісів на основі розроблення концепту еколого-економічної оцінки інтегральної цінності відтворення біорізноманіття лісів, формування інституціональних передумов нарощення потенціалу лісової рослинності на порушених землях лісового фонду, створення сучасної системи стимулювання переведення ренатуралізованих сільськогосподарських угідь у землі лісогосподарського призначення з метою розширення територіального базису відтворення та нарощення флористичних і фауністичних ресурсів.

На підставі наведених даних стосовно рівня лісистості в регіонах України з'ясовано, що ліси зростають нерівномірно й, відповідно, цей показник коливається від 3,7 % у Запорізькій до 51,4 % у Закарпатській областях. Обгрунтовано, що цю проблему подолати реально завдяки правовому захисту самосійних лісів на землях сільськогосподарського призначення, що перебувають у приватній власності. Виявлено, що більшість проблем, недоліків і прогалин законодавчого, економічного та політичного спрямування, пов'язаних із використанням цих угідь, урегульовано Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження лісів" N 2321-ІХ від 20.06.2022 р. З'ясовано поняття самозалісених земель та встановлено, що земельна ділянка вважається віднесеною до самозалісеної за умови, якщо внесені відомості про належність усіх її угідь до угідь самозалісеної ділянки до Державного земельного кадастру. Дослідження, які проводилися щодо подальшої долі самосійних лісів у межах територій територіальних громад, свідчать про те, що не завжди збереження самозалісених земель на сільськогосподарських землях і природних лугових землях є доцільним та економічно обгрунтованим у розрізі територіальних громад у різних регіонах України, обумовлених притаманною для них специфікою. Встановлено факти наявності самозалісених земельних ділянок на території досліджуваних територіальних громад. У цій відповідності запропоновані наукові підходи їх розв'язання. Зокрема, запропоновано при значному домінуванні лісових земель у структурі земельного фонду громади, а саме у випадку лісистості понад 50 % й переважанні площ лісових земель у понад двічі над сільськогосподарськими землями, не допускати самозалісення сільськогосподарських земель на території громади.

Визначено, що потреба у збільшенні лісоресурсного потенціалу і підвищенні ефективності лісогосподарського виробництва змушує шукати більш раціональні науково-методологічні підходи до використання лісів. Звісно, для цього необхідно володіти достовірною інформацією про наявний стан лісового покриву території. Відомо, що статистичні дані про площу лісового фонду країни враховують тільки площі лісів, розміщені на землях лісогосподарського призначення і не містять інформації про необліковані ліси на землях сільськогосподарського призначення. Самосійні ліси в Україні - досить поширене явище, яке може суттєво впливати на збільшення лісистості країни. Наразі законодавчо не визначено саме поняття "самосійний ліс" і не зрозуміло, як найбільш ефективно використовувати це явище для блага суспільства з економічної та екологічної перспективи. Саме тому необхідно визначити, наскільки самосійні ліси розповсюджені на території країни і про які саме площі йде мова. Зважаючи на сучасні тенденції розвитку технологій дистанційного зондування Землі, було проведено аналітичну оцінку самосійних лісів в Україні. Аналітична оцінка полягає у співставленні космічних знімків із Публічної кадастрової карти України та даних космічних спостережень (ДЗЗ - дистанційного зондування Землі). На знімках виявлено, що великі території земель сільськогосподарського призначення вкриті лісами і не використовуються за цільовим призначенням декілька десятків років. У результаті досліджень опрацьовано графічний метод визначення площ самосійних лісів і встановлена закономірність у зміні коефіцієнтів лісистості та сільськогосподарської освоєності території з врахуванням площ самосійних лісів. Для наочного представлення результатів графічного методу визначення площ самосійних лісів було використано кадастровий план обліку земель КСП "Соснівське" за 2007 р. За даними дистанційного зондування Землі та даними Публічної кадастрової карти було виявлено значні площі розповсюдження самосійних лісів на території КСП "Соснівське", які утворилися за період 2007 - 2021 рр.