Викладено новітню теорію детермінації інбридингу. Розкрито різноманітність властивостей інбридингу: наявність ступеня інбридингу та трьох його коефіцієнтів - загального, степеневого, алельного. Викладено закони експресії кількісних ознак інбредних організмів і методи їх моделювання. Введено нові терміни: таутозиготність, алозиготність, гомоалельність.

Визначено, що для батьківських видів (пшениці та жита) генетично обумовлений поліморфізм досліджуваних каріометричних і цитохімічних ознак. Встановлено відмінності у динаміці мінливості об'ємів ядра, ядерець і кількості ядерцевого матеріалу на різних стадіях спорогенезу пшениці, жита й їх амфігаплоїдних гібридів. Висвітлено поліморфізм цитохімічних ознак (вмісту РНК і білків у ядерці та цитоплазмі) клітин генеративних структур зазначених злаків, встановлено кореляційні зв'язки між цитохімічними та каріометричними ознаками клітин протягом мікро- і мегаспорогенезу. Одержано докази залежності експресії цитохімічних ознак і кореляційних зв'язків між ними від статевої належності клітин генеративних структур. Встановлено суттєві переваги пшениці сорту Альбатрос одеський над іншими сортами пшениці за більшістю досліджуваних кількісних ознак. Визначення залежності прояву каріометричних ознак клітик чоловічих генеративних структур злаків протягом мікроспорогенезу від умов довкілля показало вирішальне значення "генотипу" в експресії цитологічних ознак у цих рослин.