Висвітлено стан поводження з відходами виробництва підприємств Державного Комітету промислової політики України. Обговорено використання техногенних продуктів у технології цементу. Надано санітарно-гігієнічну оцінку продукту утилізації відпрацьованих люмінесцентних ламп. Охарактеризовано комплексну переробку шлакових відвалів чорної металургії. Запропоновано кондиційний червоний шлам для використання в народному господарстві та доведено ефективність його використання як мінеральної домішки у виробництві цементу.

Предложены пути решения проблемы использования промышленных минеральных отходов и попутно добываемых нерудных пород, получаемых при разработке месторождений полезных ископаемых. Показана возможность эффективного их использования в качестве строительных материалов и изделий при строительстве природоохранных и других промышленных сооружений.

Изложены результаты научных исследований по разработке и использованию металлургических шлаков в строительстве. Разработан механизм структурообразования строительных материалов из шлаковых расплавов. Приведены основные характеристики и технологии изготовления строительных материалов и изделий из металлургических шлаков, используемых в строительстве и промышленности, доменных шлаков, шлакосодержащих вяжущих бетонов с добавками. Рассматриваются композиционные бесцементные строительные материалы, а также перспективы использования шлаков сталеплавильного производства для щелочных вяжущих.

Викладені результати наукових досліджень по переробці відходів металургійної, гірничорудної і хімічної промисловості. Приведено основні характеристики і технології виготовлення будівельних матеріалів та виробів, які використовуються в будівництві та промисловості, з металургійних шлаків, щебеню, піску та щебенево-піщаної суміші з відходів гірничозбагачувальних комбінатів, хімічних добавок в бетони та розчини з відходів хімічної промисловості.

Наведено результати наукових досліджень про переробку відходів металургійної, гірничорудної та хімічної промисловості, а також основні характеристики і технології виготовлення будівельних матеріалів і виробів, які використовуються в будівництві та промисловості, з металургійних шлаків; щебеню, піску та щебенево-піщаної суміші з відходів гірничо-збагачувальних комбінатів; хімічних домішок у бетони та розчинів із відходів хімічної промисловості.

Висвітлено основні організаційні проблеми використання золошлакових відходів теплових електростанцій України. Розглянуто причини низького рівня використання золошлаків і деякі умови для стимулювання успішного розвитку ринку продукції з золошлакових відходів.

Наведено технологію електрогідравлічної переробки паперових відходів та їх застосування у виготовленні пористих будівельних композитів. Описано основні агрегати - електрогідравлічні диспергатори. Розглянуто принципи їх роботи.

Изучено влияние стеклофазы зол Приднепровской ГРЭС и Николаевской ТЭС на фазовый состав и свойства золокерамических материалов наполненной каркасно-сотовой структуры. Показано, что использование зол с повышенным содержанием стеклофазы дополнительно увеличивает прочность материалов наполненной каркасно-сотовой структуры.

Рассмотрена гидравлическая активность металлургических шлаков в зависимости от соотношения в них различных оксидов, приведены основные сорта и структурные типы металлургических шлаков.

Розглянуто проблему утилізації відходів промисловості у будівництві. Запропоновано критерії оцінки економічної ефективності використання відходів промисловості для розробки методики обгрунтування доцільності їх використання у будівництві на доінвестиційній стадії керування проектами.

Рассмотрена проблема утилизации отходов промышленности в строительстве. Предложены критерии оценки экономической эффективности использования отходов промышленности для разработки методики обоснования целесообразности их использования в строительстве на доинвестиционной стадии управления проектами.

Наведено теоретичні й експериментальні залежності дослідження гідродинаміки та кінетики сушіння золи в щільному шарі за різних висот матеріалу, а також за різних технологічних параметрів. Установлено, що вибір оптимальних режимів процесу буде пов'язаний із такими параметрами: швидкістю руху теплоносія, перепадом тисків, висотою шару матеріалу та температурою теплового агента. Такий процес дозволяє зменшити енергетичні затрати.

Elementary, mineralogical and radionuclidial structures of Slavianskaya thermal electric station ashslag wastes have been investigated. It has been established that granulemetrical fractions of slag wastes can be recommended as light concrete contributors.

На основі фізико-хімічного підходу вирішено проблему використання техногенних продуктів металургії (шлаку металевого марганцю, пилу газоочищення виробництва феросицилію, гранульованого шлаку від виплавки силікомарганцю) як компонентів жаростійкого штучного каменю та універсального конструкційно-теплоізоляційного матеріалу з високими експлуатаційними властивостями на його основі, розширення сировинної бази будівельних матеріалів. Розглянуто властивості техногенних продуктів металургії, розроблено раціональні склади штучного каменю та композицій на його основі, до складу яких входить гранульований шлак від виплавки силікомарганцю. Досліджено фізико-механічні та теплотехнічні властивості розробленого жаростійкого конструкційно-теплоізоляційного матеріалу.

Вивчено здатність гранітів після механоактивації за присутності сульфатного активізатора утворювати в'яжуче негідратаційного твердіння - сульфопетроцемент. Досліджено вплив на в'яжучі властивості факторів механічної та сульфатної активації параметрів пресування, умов твердіння. Доведено можливість підвищення водостійкості та поліпшення інших властивостей, що характеризують довговічність штучного каменю, за рахунок введення різних хімічних домішок. Встановлено вплив заповнювачів на будівельно-технічні властивості композитів, особливості структури штучного каменю, створеного на основі сульфопетроцементів, і зміни її під дією різних факторів. Запропоновано гіпотезу, що пояснює механізм твердіння сульфопетроцементів та явище сульфатної активізації граніту. Визначено будівельно-технічні властивості композиційних матеріалів, що містять сульфопетроцементи.

Розроблено технологію спільної переробки різних видів шлаків, в основі якої лежить різниця в процентному вмісті шлакоутворювальних окислів, що дозволяє внаслідок їх дифузії змінювати такі властивості шлакових розплавів як в'язкість і температура кристалізації. "Модифікований" гранульований шлак, одержаний внаслідок спільної переробки доменних і сталеплавильних шлаків має гідравлічну активність на 30-80 % вищу у порівнянні з доменним гранульованим шлаком, що дозволяє скоротити на 10-15 % витрати клінкера під час виробництва цементів і збільшити продуктивність кулькових млинів на 20 %. Встановлено, що структуроутворення штучних силікатних будівельних матеріалів супроводжується випромінюванням електромагнітного поля у герцовому діапазоні, яке має полічастотний характер. Виявлено, що за умов дії вібрації на неструктуровані та слабоструктуровані системи виникає електромагнітне поле вібрації, яке має частотні характеристики, що збігаються з частотою дії вібрації. На підставі проведених теоретичних та експериментальних досліджень розроблено нормативні документи з виробництва будівельних матеріалів і виробів на базі металургійних шлаків і використання їх у будівництві.

Розроблено теоретичні положення обгрунтування вартості одиниці продукції, виготовленої з застосуванням відходів, яка є результатом здійснення проекту, та періоду окупності інвестицій, які дозволяють враховувати під час проведення розрахунків цих показників вплив організаційно-технологічних та економічних факторів і параметрів на доінвестиційній стадії керування проектами використання відходів промисловості. Проведено систематизацію та одержано закономірності впливу даних факторів і параметрів на показники ефективності проектів використання відходів промисловості. Розглянуто питання кількісної оцінки впливу організаційно-технологічних і економічних факторів на період окупності інвестицій та вартість одиничної продукції, виготовленої з застосуванням відходів.

Висвітлено проблему промислових відходів (ПВ). Увагу приділено виробництву будівельних матеріалів (БМ) і утилізації ПВ. Обгрунтовано вибір напрямку утилізації ПВ. Проаналізовано ефективність застосування у будівельному виробництві традиційних і нових БМ на основі металургійних шлаків, золи та шлаків ТЕС, відходів вуглезабезпечення. Наведено основні технологічні параметри використання відходів різних галузей промисловості та техніко-економічні показники їх застосування. Охарактеризовано матеріали із відходів паливно-енергетичної, гірничорудної промисловості та промисловості БМ.

Освещена проблема промышленных отходов (ПО). Внимание уделено производству строительных материалов (СМ) и утилизации ПО. Проанализирована эффективность применения в строительном производстве традиционных и новых СМ на основе металлургических шлаков, золы и шлаков ТЭС, отходов углеобеспечения. Приведены основные технологические параметры использования отходов различных отраслей промышленности и технико-экономические показатели их применения. Охарактеризованы материалы из отходов топливно-энергетической, горнорудной промышленности и промышленности СМ.

Розкрито особливості впливу способів і технологічних рішень на екологічність процесів утилізації фосфогіпсу та конверторного шлаку, якість одержаної під час їх реалізації товарної продукції, як підгрунтя покращення екологічного стану навколо суб'єктів з їх наявністю, а також більш раціонального використання природних ресурсів. Обгрунтовано процес утилізації фосфогіпсу з одержанням гіпсового в'яжучого. Розроблено нові екологічно прийнятні раціональні технології одержання газо- та піногіпсобетону та сухих будівельних сумішей. Зазначено, що як в'яжуче використано напівгідрат сульфату кальцію (СК), одержаного випаленням відвального фосфогіпсу; в основу виготовлення пресованих виробів з фосфогіпсу покладено властивість напівгідрату СК вступати в реакцію з водою з одержанням дигідрату СК. Проаналізовано процес утилізації конверторного шлаку (КШ) з використанням його як дрібнодисперсного наповнювача до пінополімерних ізоляцій, а також як абразивного матеріалу у суміші з відходами виробництва карбіду кремнію. Проведено оцінку еколого-гігієнічних аспектів утилізації фосфогіпсу та КШ і визначено, що впровадження запропонованих удосконалених технологічних процесів призводить до суттєвого покращення екологічного стану навколо стану об'єктів з їх наявністю.

Наведено загальну характеристику металургійних шлаків та способи використання відходів металургійної промисловості для виробництва будівельних матеріалів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Н626.102.742 + Н393

Рубрики:

Технологія виробництва газобетону

Матеріали з відходів промисловості

Шифр НБУВ: Ж69446 Пошук видання у каталогах НБУВ