Вивчено склад і властивості відходів, які утворюються на нафтопереробних підприємствах Кременчуцького регіону. Запроповано способи переробки нафтових відходів у паливні матеріали, органічні в'яжучі матеріали, гідроізоляційні мастики, асфальтобетони. Вивчено властивості продуктів переробки. Показано економічну доцільність переробки нафтових відходів.

Досліджено умови очистки нафтовмісної води з використанням магнетиту. Встановлено, що ступінь очистки води зростає з підвищенням співвідношення [Fe (II)] / [Fe (III)]. Визначено, що оптимальний час контакту феромагнетика та забрудненої нафтовими вуглеводнями води становить 2 - 3 год. Видалення нафти відбувається ефективніше з покращанням змочуваності магнетиту нафтою, що досягається підвищенням pH середовища. Олеат натрію, який традиційно використовують як стабілізатор магнітних рідин, також покращує змочуваність сорбенту. Для магнетиту неможливо визначити сорбційну ємність, оскільки високий рівень вмісту нафти у воді, обумовлює більше значний об'єм її видалення з вилученням феромагнетика в магнітному полі. У такому випадку більш важливі магнітні, ніж сорбційні властивості магнетиту.

Обгрунтовано новий імовірнісний підхід до стійкості ліофільних золей (нафтопродуктів), що виділяються в процесі швидкої коагуляции іонами металу за механізмами багато- та моношарової адсорбцій.

Ключ. слова: очистка нафтопродуктів, електрофлотація
Індекс рубрикатора НБУВ: Л540.9

Рубрики:

Відходи перероблення нафтопродуктів та їх використання

Шифр НБУВ: Ж28350 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Описаны современные технологии и перспективные сооружения для очистки нефте- и маслосодержащих сточных вод различных отраслей промышленности. Определены факторы, влияющие на устойчивость загрязнения и приведена характеристика сточных вод различных предприятий металлургического, горного, нефтеперерабатывающего производства и железнодорожного транспорта. Показано влияние состава нефтесодержащих сточных вод на процесс очистки. Представлены методы обезвреживания, регенерации и утилизации нефтесодержащих отходов. Показаны перспективы использования механических, физических и комбинированых методов очистки нефте- и маслосодержащих сточних вод. Освещен отечественный и зарубежный опыт разработки и внедрения технологии биологической очистки. Обоснована целесообразность использования и приведена экономическая оценка эффективности сорбентов как средств водоочистки. Рассмотрены способы обезвреживания сточных вод, содержащих тетраэтилсвинец, с помощью баромембранного разделения, экстракции, гидролитического метода, озонирования и хлорирования. Представлены патенты на изобретения устройств для очистки сточных вод от нефтепродуктов и органических загрязений, показаны технические результаты и обоснована эффективность их использования.

Досліджено можливість одержання гідрофобізованого феромагнетика введенням гідрофобізуючого агента у кристалічну структуру на поверхні сорбенту. Як гідрофобізуючі домішки використано аміни (анілін, цетилморфоліній бромід), 2-гексилімідазолін, з якими атоми заліза утворюють комплексні сполуки. Ці домішки вводять під час синтезу магнетиту. Внаслідок гідрофобізації магнетит краще змочується нафтопродуктами, зростає його сорбційна здатність. Оброблений у такий спосіб магнетит однаково добре працює у лужному та нейтральному середовищі. Введення гідрофобізуючих домішок під час синтезу магнетиту дає змогу уникнути додаткової стадії обробки сорбенту.

Ключ. слова: нафтопродукти, фотодеструкція, фотокаталізатор TiO_2
Індекс рубрикатора НБУВ: Л540.9

Рубрики:

Відходи перероблення нафтопродуктів та їх використання

Шифр НБУВ: Ж28350 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Відзначено, що під час переробки сірчистої нафти з метою зниження шкідливих викидів в атмосферу треба відмовитися від спалювання високосірчистих рідких палив і переходити на безсірчистий газ, одержаний з малоцінних нафтових залишків. Розроблено технологічну схему комбінованої установки одержання синтез-газів різного складу з нафтових залишків для використання їх в парогазових установках і як паливо для нафтопереробних заводів. Вона дозволяє одержувати синтез-газ низької, середньої та високої теплотвірної здатності та сірчистий газ, який використовується для одержання сірки. Така переробка нафти економічно доцільна та призводить до суттєвого зниження шкідливих викидів у довкілля.

Досліджено можливість використання нових видів нафтополімерних смол (НПС) у складі вулканізатів на основі еластомерів різної природи. Показано, що досліджені смоли є пом'якшувачами гумових сумішей. Вивчено вплив НПС на фізико-механічні властивості вулканізатів.

Розглянуто питання обліку утворення відходів нафтогазової галузі, складність пошуку та вибору оптимальних напрямків мінімізації їх об'ємів. Запропоновано створення галузевої системи поводження з відходами.

Ключ. слова: утилизация отходов, бурый уголь, смывочные нефтяные отходы, углеродные адсорбенты
Індекс рубрикатора НБУВ: Л526 + Л540.9

Рубрики:

Суха перегонка бурого вугілля

Відходи перероблення нафтопродуктів та їх використання

Шифр НБУВ: Ж28350 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено фракціонування диметилтетрадецилбензолсульфокислоти та оливорозчинних нафтових сульфокислот за допомогою адсорбційно-ситового методу за критичними розмірами частин. На основі цих фракцій одержано Ca-сульфонати та визначено їх диспергувальну здатність.

Розглянуто передові технічні рішення щодо зменшення втрат нафти та нафтопродуктів від споруд першої системи механічного очищення стічних вод на нафтопереробному заводі.

Вперше розроблено інформаційно-аналітичну систему поводження з відходами нафтогазового комплексу. Удосконалено метод вибору оптимального варіанта природоохоронних заходів щодо поводження з відходами, який відрізняється їх комплексною оцінкою за визначеною групою еколого-економічних показників з урахуванням умов розвитку підприємства. Обгрунтовано концепцію поводження з відходами нафтогазового комплексу, яка забезпечує визначення оптимальних форм управління екологічною безпекою виробництва та врахуванням багатофакторності характеристик відходів і багатоваріантності напрямків мінімізації об'єктів їх утворення та нагромадження. Науково-обгрунтовано визначення області еколого-економічного оптимуму, яка на відміну від існуючих, обмежує зону економічної ефективності впровадження природоохоронних заходів і враховує можливі напрямки поводження з об'ємами нагромаджених відходів. Розроблено новий спосіб переробки нафтошламів на мінеральний порошок для дорожнього будівництва, який відрізняється застосуванням ефектів механічної активації речовин, що забезпечує можливість регулювання фізико-хімічних властивостей порошку.

Розвинуто концепцію стосовно врахування багатофакторності характеристик відходів нафтогазового комплексу та багатоваріантності напрямків мінімізації об'ємів їх утворення та нагромадження. Удосконалено метод вибору варіанта природоохоронних заходів щодо цих відходів, який передбачає визначення та використання області еколого-економічного оптимуму впровадження природоохоронних заходів з урахуванням об'ємів нагромаджених відходів. Розроблено структурну систему, яка дозволяє здійснити комплексне оцінювання природоохоронних заходів і вибрати оптимальний для виробничих умов підприємства варіант зменшення об'ємів утворення та нагромадження відходів. Запропоновано метод переробки нафтошламів з метою одержання мінерального порошку для дорожного будівництва, який передбачає використання ефекту механічної активації речовини, що забезпечує можливість регулювання фізико-хімічних властивостей компонентів мінерального порошку.

Запропоновано нове енерго- та ресурсозбережувальне апаратурне оформлення процесів сепарації краплинної вологи з газових потоків в установках термохімічної переробки нафтових шламів нафтопромислових виробництв. Наведено результати експериментальних досліджень і випробувань дослідно-промислових зразків нового високоефективного газосепараційного обладнання.

Исследована возможность очистки нефтесодержащих осадков с помощью микроорганизмов-биодеструкторов, определены кинетические параметры процесса утилизации отложений, полученных при обработке производственных сточных вод, найдены пути интенсификации исследуемого процесса.

Досліджено ефективність фізико-хімічних та біологічних процесів за допомогою методу активного осадкоутворення в неочищеній стічній воді нафтопереробної компанії "Парс". Експерименти проводили з 26 січня по 27 травня 2007 р. Основна мета - одержання мастильних речовин. Зроблено спробу оцінити робочі характеристики очисної системи для того, щоб зменшити кількість мікроорганізмів у промислових стічних водах дослідно-експериментальної лабораторії. Стічні води нафтопереробного підприємства використовували як впускний потік лабораторної установки і необхідний шлам був одержаний спочатку з системи очищення стічних вод "Шахрак Екбатан". Виявлено, що середній відсоток виключення нафти, хімічного і біологічного споживання кисню становив відповідно 29,7 і 27,8. Це вказує на ефективність очищення води при зменшенні нафтового емульсійної матеріалу, який може виникнути у разі зниження органічної щільності неочищеної стічної води. В біологічній системі ступінь хімічного і біологічного споживання кисню становила відповідно 73,4 і 84,7, що підтверджує високу ефективність цієї установки. Протестовані зразки, взяті з вхідних і вихідних стічних вод обох установок. Використано стандартні методи для визначення розглянутих фізичних та хімічних параметрів.

Викладено результати аналітичних досліджень щодо стану зберігання відходів нафтогазової промисловості та шляхів їх утилізації.

Зазначено, що відходи, які утворюються на нафтогазових підприємствах, характеризуються різноманітністю хімічного складу, що ускладнює можливість їх подальшої утилізації. Проаналізовано технологічні процеси з позиції утворення відходів. Виділено основні негативні характеристики нафтогазового виробництва. Запропоновано створення регіональних центрів з утилізації нафтошламів і кислих гудронів.